Боіско #75 - 9 XI 15 - Mikołaj Wansacz wspomina
Еп. 75

Боіско #75 - 9 XI 15 - Mikołaj Wansacz wspomina

•

Опис епізоду

To archiwalny wywiad z Mikołajem Wansaczem o jego życiowej historii, dzieciństwie na Łemkowszczyźnie, przesiedleniach i powrocie do Polski. W rozmowie pojawiają się też wspomnienia o dawnej pracy w gospodarstwie, uprawach, samowystarczalnym życiu i codziennych zakupach sprzed lat.

Боіско #75 - 9 XI 2015

Автоматычна транскрипция

Лемкы вышли зо стайні па Добрыден бесідує Павло Малецкій програм Бойско Днес
запрашам на наступну уж част награнь архівальных пані професор Олены Дуць Файфер
а днес власні запрашам на награня переведены з паном Вансачом Миколайом рашовы
слуханях Ото Ванця Жмыкловай родили сте Мосало Ганчова мешкате тепер Я зараз
мешкам в Высові Доміном тіж мешкарсте тухачом а в Ганчовій але я
был я был выселе выселений А то так прави як сілемы з
Русины І де раз высі то раз то высіли А то было
<unk> наголошєлія А то <unk>a на <unk> но по <unk> році жыл
до <unk> на Украіні Но по тым бур і <unk> роців По
по <unk> році іщы жыли моі старенькы родиче в ґлоні ся залисяли
в Польщы но і я того я ся вернул якы на одпуск
но а потом ся через понзура през верхувну Раду буду Ягну м
ся выстарал жыти в Польщы Ни од того часу іму дальше туно
Але я родженец ту і так дальше А што што вашы родиче
робили перед гіном як нашто зны Но та я но та то
сме вшыткы єднако робили было такє глошклодарство невеликє немале но і наш
было діти семеро но і тажме шытко докупы робили і того жывы
Без жадного зарыбку без жадного таку як писло фабу А Жаздивка дуже
была Но поколо вісем може девят Ты гектарно то зразу ся опасло
того зразу ся пасло гусий потом коровы Але то ужо сіляли сте
што шона наґазуючы роґнота на ґаждивці такы Перше як я памятам то
нич не купували в склепі Купували єдны патычкы камфіну і шыю Сіяли
лем і з лему ся робило Привидів як давно называли Были вівці
уці явны звалий ну то знову ся прялой было сукно такє на
зиму тото з того Но сіяло но то ішли в культуры так
най головны были кумпериі Домпері капуста но а зерно то было так
был ярец жыта не дуже бо жыто пропадало під мы Были дуж
велькы зилы но і пропадало під том зимом не вытримувало ну але
вкус сіяли ярово жыта жебы было до того твялого ярцу на хліб
Ной ся доходил до того такій орпіс то было тверде зерно нале
то было на таку замішку і на крупы Ной так што ся
чысто такы тільковы робило што ся з того потрафило жыти бель Но
а тама купувано тота купували такыма таку скуру і што вышыли кєрці
кєр тішыли самы дома Ну і так было гетле з того без
грошей грошый хоц коли было так не было десят грошів хай хыжно
А ключы відували хыжачы хатом хы хы загы ся хы жа Ну
бы то хата тот веце так украіч а ту я дохы ви
дохоч А до міста выста пошо ся годило Ходили про місця то
хлодили такы ту были малы люде свій ліс і робили такы дырла
назевале сягы Но я штоправда пару раз братом была брат возів но
і там як взял за тоту фурку пятший злотых ну та дашто
такє пущыл купив што было пельнійше одых мериндю якы хліба не брал
зо собом но то купил там чвертку хліба но і там уж
та погрыжы дой заплатил торгове бо мусіл заплатити там од фурманкы од
фурманкы на тин Зато си там фурманком стоіт Но та потом такє
дашто купил уж потрібно примушеній взяли таку баню тота баня была така
глиняна купили <unk> літор нафты радше комфіны ной туж было на зиму
ной такы дожвельпі на <unk> кіля такій круг шоли Потом тото ся
футол змулоло і уж была забезпечена зима што вже міня потрібно было
было іхати Ности был куж такій склеп же я ся збыло шкєлку
но то там купили там ґнит до лямпы то патыскы то патычків
як того буд патычкы Тоты но як то по польскых золу цапалкы
новы ме звали ту Лемкы паточкы ном дахто бы ся што не
вышол же то паточка такє якє там такых патыків надперали А до
ліса <unk> годишні подерева Но та до ліса ходили вытавы гачовій был
ліс такій што была стлукалешня Што был загальний як колиси тоты прадідо
оповідали діды як был колиси давны дідич а тот дідич потом продавал
ліс і люде так спільно там якысы грошы вносили хто кілько мал
Повідали навет же навет перему продал жебы пару гроші зробити жебы забезпечыти
ся жебы мазал час в лісі Але бы не был так поділены
на но а по другій ослава дородува за гос пункалиш на бы
а тот цілий дідец в Ганчові єст похованый має в памятник іщы
можна до несто одчытати Там пише на польскым языку так туз по
туз почыла жес Свіганьчова Адам Гроговскій Євожона Тереса і я ся там
смотрил на тоты даты то Тереса была двадцет років молодша но істі
єст нам підписано просіме увестхніє Я то не міг зрозуміти што то
значыт тото вестхніє но бы так єсно о то мож одчывати для
роцу спекодны Але До ліса до роботы не брали Но тату до
ліса то ниякой роботы не было бо то не ліз належал до
люди Но то не было не был ани жанний ани паньскый ани
паньсковый в ганчові Може на інчых селах было Але акурат в ганьчові
паньского ани паньсвого ліса не было іх жатых нашых Нашой памяти но
то не было то Акурат жебы были там якыси были в лісі
якысы жарыбкы ошем ходили люде до ліса але по своій потребі там
собі портреякы зберали гырла там грували там пустцюлку зберали вотовыходо Был тот
сили якы науж бор штучні ненавист люде не мали за што той
допильнували того слова Нов ліж давно выглядал так ліж выглядал якы рая
як і парк протіл книжка Ліж так выглядат Я знам як багато
молах война была А гы памятате хыроси рибы такы приятелів добрі росли
як я мал років <unk> вісем то мене давали штыма старшыма паштухами
якту вызвали куровярками То такы товды грибы рошли же такы старшы паны
од мене мали років <unk> <unk> єдна гвариста Я мам штыріста я
мам пясту Правдимкы не радте то не такы дрижны такы як вызвали
жабюркы тото з рады не справды але правдивы чужкы грибы як злото
Но єрасуют ну і дома потом тоты грибы тоты шапілкы пудрізвали высушыли
красні іх печной то на сонци зділали на ниткы і ходили му
Крениці продавати метрола Тота ціла метрова тота додайме нашо такы вінец бы
єден злотий коштувало а куреникы сушыли та мали якысові фісти Но то
так сильно товды гриба рошли а гниска в тыме лісі хоц бы
така губа вырошла выдавно не звали гривы але звали губы Но то
но то ніштой не найде а давно адішол здалека то такє было
я купачю што з далека виділ лем о Не траву мати мішу
і одраз укласти до міха Но але мали такой сособом ножыкы обрізнували
такє чысте своє брали Но до гнеска то мож медні змінило та
не з той землі од того як я єй запамятал Дайме на
ту од <unk> руків од <unk> руків а деків мам <unk> но
то така ріжниця А з назвы тых риків памятате хіруржы А насвы
ту так были тоты ся грибы што тоты ми звали грибы то
были тоты уж головно правдивы ани з каждо Но по том іщы
доходили такы черленякы тут были такы веце чурра але тото так люде
аж не брали но были такы голубінькы Были такы аписы лісівкы што
єй зараз смажыли та написы кізіріжкы а были моремухы і брулакы того
вило но Памятате ся якысы на жы та якы там написы солотывали
Але я тото я то кони знеґам Но были такы грибовы голубінькы
но тото сме паштухы пекли на поли але треба выломати кустьок соли
жебы тамтав налогет тото Но то ани курятина ліпша не была новона
памята знає Але взяльте же до Креници заносило ся грибы то котром
дорогом носили люди Но то до Крениці люде ходили так то была
дорога така том не было лем то была така як стежка тотовде
ся нихто не ріш лем вшытко ішло на пішын то штоправда носили
люде Носили грибы носили яйця там куры гуси бо там по Криниці
было паньство бо таку купувалину та і люде за дакого злотого циба
не зробил Памятам єдного накупил собі яєц та дыж дуже нюж на
тым На ласкуві ся зашплотил і вшытко потрепал но і його заробок
чысто зышол на тов ходил потом до рибок і там якысы з
банкы пожычал што там цв зберал тоту ясницю што повиты яєц а
може уж дост буде Іщы кутце матура дуже пулі на ні але
то іщы туз довік звієте то акурат дові Аы В селі як
пришла зима ту вечерто што буде товды робили А но то видите
як пришла зіма вечер то не так было явниш штовды телевізора не
было Радила рая давно стары люде пояли радила тиж не было Но
было такє были вшыткы люде усю такы спосильны што майстрували Было товды
дуже дуже на каждым силі было тых такых такых самоуків майстер вшытко
собі вшытко дома вправляли Но і тепер як єм лем споминал сіяли
лем то лем найперше посіяли потом його фам вырошыли потом треба было
його выбрати вырушыти потом гладили Чесали та дальше но а потым юж
пряли без зіму Были такы вечырикы І было барз файне бо там
ся схлодили хлопці дівчата нібы хлопці мало пряли хлопці лем так ішли
до дівця на того Но і то было дуже весело пришла субота
в суботу юж не пряли но подерли як ту давны звали пурули
піря Вытримало ся гусі бо мы мали діти давно то вшытко было
жат мене то не шкака кака кака какаво та гнеска жебы лем
пилку грали товды діти жадны пілкы не мали Лем узадже як під
росло ном пашло гусий бо том пашло хорову но і так бы
зиму потом самы вырабляли полотно хлопы котры хто знал майструвати но і
тотаж сходило І ни ся не ни ся не нудило людом А
робили люде собі назвис штоси перед міном так штобы пострашыти ся або
А та тото таку нібы то было такого куж можна опувісти таку
уж як бы жалю ту выло На такій жарт єдному оповідали же
взяли тамам такы маленькы выгляды ну і взяли хлопці без нич і
бумазили му шыбы Ну і тоты люде по тому юж што было
деси так опіл зіма надворі был моро сонце світило а люде спітят
І ся ім штоси не здає же за долго нич было Дой
вышли по тому намиль смутят уж люде накормили напалают а оні ся
спали бо ім хлопці зробили таку устю таку уну То можна повісти
же то не было жадне такє докучаня такє такє досміху Ни ся
пото мали з сього посміяти А тепер што робите тепер О повіні
што робили сте пізніше як васіваскі бо <unk> як пішы ту приіхали
сте по котрім року Но то переселіня было так было найперше нібы
добровільне в <unk> было як называют Радяньского Союзу до Союзу Сно а
по тому было другє переселіня в <unk> році Новле тото уж было
такє як гусове пришло войско і вало Як то Німец за Німця
было пришол Німец то хати крисят ґраус кытнул Но тепер ле такє
блоно а по тому там десі записі час ці по девятьох по
десятьох роках ну та ся кус вернули але то уж не вшыткы
ся вернули а вас якого сла Но я ніба на тото ціле
як ял од себе то я не мушу повісти же я не
был в <unk> році выселяний бо я поіхал добровільно іщы <unk> ага
А я я ся вернул <unk> селів то моі родиче уж ся
вернули з того цілого Яку назвали з выгнаня то в Ременскым Союзі
в цияків селі В Радяньскым Союзі Явил было дуж далеку Явылку о
самой Одесі Кєроградска Явола а там за якісі частя вернуло в Тернопільщы
і потом на Тернопільсєні Жы Уж перешло тридцет років як я отамат
ся вернул але уж лем там не был більше А в <unk>
сенях вернули сте тут то што робили сте Мотона Щок товды был
такий ліпший уж наш дорую та як уж хлопі договороти Будувал лем
тоту сяву дорогу што іде в Ґорлиц на Высову Зразу то были
тоты робота там тоты што то но писмуці я не робил лем
при тых пошыряли ту весганчову же была дорога пустьок уша мо то
єй пошыряли Опамятам ганчови на ляні Приходит тото начальство з Ясла і
ся звідує так ци што гварят тоты властителе же ся ім пшує
поло ся буват до дорогы такє был другій мотика по Льольо власти
ся лінима Робили сте типо на панстові роботі так яви оробил на
ті паньсовых голоті вложнате так як бы лем не пішол на паньсову
голоту та може бы м тух польсі і злотого не виділ як
ім выглядат робил лем порудок але міх злотого нихто не дал Але
пішол кутопаньскове робота так але я годил і о вкус доривцю Но
бо я такы кус упосліджений і дуваліт ну тай такєво А тепер
люд смі смарили тоту таку тоту найнизшу з той цілой опікы тых
пару грошыньой на хліб є і такєрахую же людова власт кусю зліквідувала
передвоєнне жебраздво Но але дуже набесідувал Дале тоє ніч выдумане то вшытко
перешло з тому Аы Памятате як хыжы ключы будували наприклад Но та
хыжы в добродію будували ся так то не так было будуваня ягнешка
коли ся єй ліз был належал до люди Был такій вселі заряд
як хто ся хтіл будувати Но пішли пішол до того заряду там
вы выціхували дерева бо там был такій гонця і такый іщы вече
такий грішовий тот заряд Ной же ся хотя будувати ной пішлей почому
вжали таку сокырку та малы нумера і поціхували такы нумерка поробили ся
тото і тымко тото дерево ма собі поштинати І то знате хлоп
што ся мал будувати зашол вечер по селі і попросіл Добродіют ци
я там назвал кого ци куме не куме може бы сте мі
пішли заран до ліса взяли бы сте зо суму пил і тогє
Но і так тоты люде як попросил то вшыткы як єден пішли
і стяли того дерева згрізали як нам тілько там было што цило
што <unk> віків они там Выміркували кілько йому треба і кілько ся
му належы По тому як тото дереву підріжали попчыщали плоп крешували потом
гас попросил та може бы сти іщы помогли звести вылюде жардано тримали
бувы позапригали хто мал дакого коністка і зас пішли до ліса вшыткы
і тото деревой так