Ту лемківскы радийом Лем фм Лем фм лем лем фм гей Старий світит білей хліб чорна кава чоловік жолтий митріт бойна трава Старий світ діврі Складам сплідка з огядом Все він тым Хорит свічка старий світ в каждій з нас демит час Тримам стару вір што відала силу взяла страх сыха Господи повіли Господи повіли підстави І мамо дзволи цвони смут на справы За столо і зняньо Моя мама стараца є то нас прошли Рана росаф Людскій плач Рідна і брат Мамасафт Є то нас уж лем сы за сто тримам свою цясю што мній мало часу мій бабо села мі села и Господи повіли господи повіли будз на ви за столо тримам слоі ся ся што єй мало часу біма мом Є то нас прошлий час пранар за людскій влаць Рідний брат Мама боса Є то нас Це лаві Добрий вечер дорогы слухаче єм заповіл нову платню такє выдавництво мультімедияльне од влада сивого великого нашого приятеля камарата родом з Лабірце Так з межілябірців тот проєкт зове ся образы і з нашого жывота єст то выдавництво мультімедияльне сут і вершы поезия котру написал Владосивий а окрем того і співанкы Некотры добрі знаны некотры ні бо сут проєкты і премєровы Поезия ностальґічна звук гітары котрий собі творит сам Владо Сивий але як єст написане іщы єст то проєкт русиньского Коморного Театру Театру Камерального І днес хтіл бы м вшыткых запросити до театру Помагати в Ладови буде медже інчыма його жена Яна Трущыньска долголітня редакторка русиньского высыланя з кошыц Державного радия але окрем того і лем драматурґ в театрі ім Александра Духновича і акторка того теа Давных давных років То просиме ямо тепер ты плачте Чую крік Ілгінь зпекля Нетягнуты рукы дідів Вшытку кровщу землю текля горы жывых з Під Бескідів Плячте вшыткы гірко плячте над спуснутым в горах садом Там лем вітер гробы ласкат утікли сме з думу рядом хотше наш сме твоі гітели курто сме на твоім слити Дай нам пнеск Свободу нашу Кіть там єс Хоц лем до часы Небеса отворте двери Буде най Покыо міг Дают ся ювілям сохрани нас спробій то і сма сіх лем раз Прусит я покыю не гіднай самы остале по нас лем поліде Добро є холода Каждий то знат Серця сут камяне на тверях плач Дают ся юбинам жыє в нас стрех Спробий то існаме сохране раз цасти єст Твой барс сыро сонце на світит свіло Падай дочмариси флизко любота Деєдос свыстко не беса од ортеллерів буде най Мокый буде гыбеса Гніздо По корунах струмів танцювало світло Літнє сонце з неба пораз на нас бликло Сиділи сме в муху на коріню губука скрыты в тіню гіса пару грибів в руках Сиділи сме так лем бо там было добрі прироснуты к землі в нашій юній добі А потім Єден щук над землю зробили сме гніздо увитис конарів Был там уж тісно Лядосивий два рокы тому остал нагороджений першом Нагородом на лемківску авторску творчіст на фестівалю Молода Лемковина В Ґорлицях З заводу з професиі єст інжынєром проґрамістом електрыком ци електроніком і занимала го ціле жытя власні техніка звуку електронічны системы Зато завдякы своіх діґітальных компетенций медже інчыма студиювал новых технолоґій і выбудувал собі студию в котрым зачал творити своі мультімедияльны записы но і творил медже інчыма на професийны потребы але і аматорско зачал занимати ся як сам пише занедбаном темом Театру Театру Тепер Довєдна і влядо його жена Яна Трущыньска в леґенді про князя Лабірця нашого князя котрий боронил Лемковины перед дикыма племенами Мадярів Бескідс плакав до свіржавы од віка Благо тикы снеостара ріка Ґораз років дісят льозаны Чорний ни пропало тушістя і імя тікы з ней Духо твоів людскій пляч соце темен Горна дика споза гыр войско певне ціла бороз выл зверне Моє мари ся нас смерт біло в портне роківці ся селате на Руску о Лем озерать міцна льве умерла лагода На свободайде пороба денно свого жолоба Вескід плаче досвіджале о літа вой програней долга ріка Марлей крок Смерть є сліпа В судлі своій не матясті з нич добре Водізна ся тихо пясіть не жобре дикей врах рускы хломє Сустне си Безжавы Далежыва Свиз заскыль Бурыкы де наша Свобода бескіт плаче потыхчас толабірци Храми зле вай Бог своє місце імяютскє є ту вічне Лем нас сит Без хорвет як мале без вітра Пораме Лети дма Чорне ді Без світла Всиній солил Скінца уж пороба Не той час легний сам Свобода Нещастна смерть щастя А ці щаст ся кажде рано скромні сідат тыж на шербіль розімати А ци свиням в новій кучі треба ґжыртю шматя біле облікати А ци щастя тактизує як мать з собом нарабляти В цім го тримлют респонденты найщастнійшы де го треба хасновати Марніст людска Стулкы думок в блуднім кругу сполошаных як роі мух по куню старім насіданых Істає же діра часу ледне вшытко щастя з шербльом Моі думкы розгледжены Чудно дірше і пацята з кучі златой розкормлены у далекых горах ледз небесных бран Аж на кінце світа Сидит старый кла еґу де інравей старий арлеґыны уж є близко гізда Боска Небеса з плацьом ласка цив в котрий віват Віцкайн рідна земля Сарай свит Сатісмо людска із каменя слаза ролик себе мати Як ван буде в небі Най дас могу знати уж од віка крик процю небі кла Юри Слифон із каменя Слаза Близнебесны праска циб Старий смутый пал Е Мурамедий Старий арлеґын Владосивий до творчости до музикы до поезіі до літературы ци до театру вернул коли мал <unk> ро років в <unk> р выдал своє перше цидечко І платню і нам прислал до радия А там было написане што мы як радийо сме підпорителями того проєкту як радийо Лем фм і наше братскє рус ци не в нашли сме ся там мали сме великій гонір хоцкій самы наперед сме того не знали Владосивий як єм повіл то електронік але окрем того такій чловек вельох талянтів технічных електронічных але і артистичных Заложыл собі студию котре ся зо динаміка і там в тым музычным студию зачали выходити ріжны цедечка награня інчых артистів Він медже інчыма зробил <unk> латен це д і награл праві <unk> байок для ді ти Робил як етехнік як звуковий технік і творця музыкы ефектів звуковых радийовых театрах они сут необхідны зато пізнійше міг сотворити новий проєкт русиньскій Камеральний театер як орґанізатор спонзор і творця вшыткого што Технічне Не лем технічне але і артистичне Днес слухали поезиі і музыкы Вляда Сивого помагают му на платні його жена Яна Трущыньска але і Ян Стропковскій Тепер він буде рецитувал верш стретнутя на кінци літа Стріча на кінци літа Пруг дыму з попелю огниска Заводо хыжы стара і сонце старе над лісом Трава вічна ясенів пару сливок земля камениста дві три ябль і оріхів девят струмів Зюну сти мойой дузитало Вшыткы інче леґнул час Амін без мірсти пропало Давам жывіт урню Буде вечір час стрічы з душами близкых в царстві призраків омамного давного світа осінь темно надходит Повітре схолодніло Сідам на бережок на плецьо корушанка з діта сидзю в клітці з думок цалком сам в тінюх червеного сонця Коліна з полю підбородол на небі астребів пару Слуха мінімо на рік умерают цього літа Дідствіє Росиі під Бескідом Дыха Воснух з його губ В світі простіны сохране і Село нашых Рускых рудпусте мі рідны моі же вам співа смутні барс горем лачыть Я так мусю міцно люблю вшыткы вас зинґа руска наша блисла єм мой три уж лем смутной свірбата Сидит сперці чытай стара Одкусте мі рідны моі Жем слабий не мам сил жебы м стримал сказу світа Дем ся зродили тіня гыр дісут гурты цязу тікать Остал пустий рідний край Я мам виго ня є там В дідстві моім был там рай земля Руска стара близкы моі уж лем смут най свит в Бесідах Звони свин Марна слава дісять років давна пами Жети сповы Воді світіо не кне Ям зо дня рускай рид Одпусте ми чути уж люби слів Дома бы тамти фор тибы Дот неконечна В білу світа рокы почынают тихо умерати уж на кінци літа Як полягне трава і над сухом земльов схолодніє воздух На паркіті у танечнім салі битя кінціт розрух Ясне сонце білы хмары дикій вітер почнут одрікати послідню молитву циклю В тот діня нищіт неконечно темна есенция з поза німых звізд місце де спит час де сам раз зникнул а мой рідний брате за послідній рокы посылати справу Неє ту ніц вашне постравори вшыткых нашых рідных маму В спорожній тім світі даколи єцливо на сім старым двори Стоіт вшытло крило уж не глядам вшыстя Бысяниц єсліха чудна суд незвака на сім куті світа то єдинцкій напад Як ім выдал злато Може ся і памяташ Не стоіж зато Такы злашний сеанс Єдносиня раро Смерт до танця брало в скєнці лоуж літо знащы добрі камо Як ту ся сумало Не мам такы крыля як не без ниял страчам даяк надій жебы м літал далек євя тяжкє горе в Люм тоту долов же ти дая мусиш постарі лей вшытка Яґім Выдал златых може ся памяташ Не стоіт то за то Стоіт то за то фе Днес слухаме музыкы і поезіі Влада Сивого з такой платні выдавництва мультімедияльного котре вказало ся в <unk> році під наголовком Образы з нашого жывота єст то выбір з поезиі музычной і драматичной ци драматурґічной творчости Автор Як єм повіл в <unk> році ся вказала тота платня драматурґів до ціго проєкту робила Заводова професийна панідраматурґ Яна Трущыньска вшыткы тексты музыка і продукция того проєкту то Владо Сивий і спілпраця редакцийна Анны Кузьмяковой редакторкы Анны Кузмяковой з Пряшова Слухаме аж до <unk> годины поезиі по нашому і співанок по нашому ностальґічных рефлексийных в сам раз на час великого посту пару хлапов Доджю Танец тінів літара Лемкы крока луковников не до зліта Споминам нас власны часы як єм ставлял за амок і згориці літніх думок вітра і яда норів намиц люби Не проспате ночы Маме лемя о Єдны більші очы Споминам нары стары што є одвіст Зята єй міцний доты і людскых проклятя В кіні з назвом Жывіт богыню сонця цливо налетячій хмарат небом Креслинь надій криво Споминам на літо старе гірка в душі лука Надіял єм в зашлых часах Мари в сонцю рука чарівляльницю Не вросла ночы Маме леня оцьом Єдны інші очы Спомина Маславы што є одлист Зяна Даєй міцнай дотыцкє проклятя Немодерний скептік Цяс в світі моім мат о <unk> років меньше як у близкых шором Заклятий в дітинстві Лірик немодерний за камяным столом Депресиі проблемы здохынаючого світа ділемы тяжкы на змученых плецях Німы сидят Слова моі крайом пустым уж лем терньом горам сірым марні летят Наць рабовеменусти грабурдят добы ілюзиі здыму Кеть вшытко што уж давно ліпшым мало стати не мож днеска ниґде взяти в душы моій чорна пецять лес сам будучы містом лаках трацю крок світла німо світят тихо шептай дочы слашна Все на ночы подня чекайте врогу Міням з нами твари стелерів строгы і лентар весті сел <unk>йда на дама циґариты авроці Щастя аж до рана Чуте то на гусель через двері стара квапы зневалитя Не сут мокры справы деса крацям корзом падать тихо доці лям полна роть пекари коці Пальбом Людскы твари Є то знами гыд З продукциі добра <unk> людскій свит Івантай безчысел Смутна старша дама упелнит се з видом Радіст аж до рана Втос то грав на гусвя Мелагодию знаму на корзису сляне голедал слідску славу В Лядосиві народил ся в Меджелаборіцях але ціле дітинство пережыл в недалекых стерківцях днесто єст част села Чабалівці Він колиси до мене повіл чом ся так смутиш Прийд до Стырковців я там мам кавалец поля а не знам кілько гектарів то є моя держава Там си одпочнеш Но днес нас Глядосивий кус запросил до той свойой державы кус вказал фурт ся односит до прошлого до старого до якы сых духів котры навиджают його стару хыжу ілюзіі і якысы спомины фурт в його поезіі мож іх найти Тепер на босо Бы то тіж з прошлого Як рыска ролетам го з чортом дике Тягам дя влазах лист щастя мам велике Аниґо амиґо просю сас сповідам Ци добрі плячортів Як є там як є там га та газварна словичніст є доправда з нама чорте малут вшыткы Танцют дно рана або сона высо го заса буде спанліпше за хвист по дыля подвуна І слатакарикы укнашыстя Крутица свини як бадавше листя Або сона мосо танцюєш танцє сь раз сумінячо забудеш забудеш Веселове цюркы і моресы в пекли Мореці контакты пальци ми попекле на восы на восого заса Тепер знам треба іти назад тидлота тидлота гаву з чортом мусит быти села На голові рогы обгоріта креля на высы на высо Говзаса говзаса на рогах Копыта до фраса до фраса і слата калькы покрачене щыстя Крутица свинико Ят падал шелеска набо сораво согосаса танциєш ас сумліня чорне завудеш завыдеш Ілюзиі Юных мамит тотця з яры што го літом чуті Фантазия любви вылягнут ся пташкы а пак зубы шкірит усінь хрома в куті Ірузия літа по зрілых черешнях приносит цливуту з жывотом клопоту Перед чурном в зимову буду утікати Не знам там дес де літают шкурці і не треба тугу в півтопанках спати баста Падат тихо земля Олос і стрібе хвіст то є вшыткым треба Ласта без нері мат світвіст дате помале пробо Далате За котры Юблиґє Каждо буде Що Бласка падат стефа в році Бласка Подаме лів даль Мойой білой Чорны очі ласта давай людьми падате фаче безлюбли на слити літнич расе прошу вас Катжера єм очы Подаленів дале Мойори білой Чорны оці дава біотла На цілій платні сут штырі части єдна то поемы Они звучат в выконаню Іана Стропковского і Яны Трущыньской і потім сут дві платні котры уж были скорше выданы Перша з <unk> рока під наголовком Смутний кляун і друга з <unk> рока під наголовком Справы зо жывота Єст і четверта част А там сут лем два творы єдно танґо а другє сам не знам як то назвати Твір зове ся трьох жебраків але тырват лем минутку і не єст то твір лем то єст якысий шкіц музычний запис хыба часу котрий жде на тото жебы выполнити го змістом словами трьох жебраків рода Днес были сме в русиньскым коморным камеральным театрі театрі котрий зрыхтувал нам владо Сирі Електронік музик чловек вельох талантів але і тот котрий знає писати вершы і складати музыку а потім знат собі тото вшытко догромади награти і змонтувати чловек вельох талантів Но то конец нашого проґраму на конец конец шоу остатній ефір Кіца скінціть кажляшол світла згаснуть Не будзло гасло буде тма буде видно така гра дотык страху Свіло клич торгат серця темляниць голаскы Не мам слова желатна є вода електроль сядай голов ла медич одвере до грая пропал дич сецийонен Дусівач дале ніє осудна і грагач Як самы дать Тато час Мій тот з думок нас дых да ыф зашыгнів Кідімше в кавельо міх сєве часы на діз них Рука в рукы і Янич вас Не мам слов Шом єжыт тако чудовно ся дальхо ладеніч одвере до рая про малтич Сенцю гень душывач на веліє росут від мигачы Не мам слов все адеє одале кров
