Республика

Республика

Опис епізоду

5. грудня 1918 р. делеґаты зо 130 лемківскых сел проголосили основаня Головной Руской Рады, яка дала початок Рускій Народній Республиці Лемків. foto: www.discogs.com

5. грудня 1918 р. делеґаты зо 130 лемківскых сел проголосили основаня Головной Руской Рады, яка дала початок Рускій Народній Республиці Лемків.

Автоматычна транскрипция

Яга Йорафра победе ся мати Йол Ев Я ці поповой за другы брат лаґ аби слухати радия Руской Бурсы руского радия для рускых люди слава Ланьо в далекій Анґлиі але здравит нас в кажду середу О тій порі зачынаме проґрам нажыво ґрамофон в радию Руской Бурсы Лем фм но і днес тота дата выняткова <unk> років тому Лемкы Русины зобрали ся перед церком і там проголосили вірніст урядови републикы і проголосили возникніня Руской Народной Республикы Лемків Єм си думал як то зачати Днешній проґрам єст так што як єс концерт а не знам аж і літурґія то на конец коли ся кінчат тоты подіі тоты свята співат ся мно многая літа Днеска хыбаль треба бы было зачати в тот спосіб жебы сме наперед собі заспівали Аси думам торжественно жывіте люде Од самого рана приходили поздоровліня і пришли на конец дня і з Підкарпатской Руси і си думам же треба іх тепер тіж торжественно одвысылати голос знаний явит ся там тот голос раз до рока еси думам о тій порі коли приходит до Руской Бурсы і здравит вшыткых тых нажыво днес лем в кореспонденциі але і так порядні награной бо то од заприязнаного радия підкарпатскых Русинів просто з Ужгорода отец митро Сидор Чістово ні браты Лемкы Русины Століт назад стало ся провозышыня Лемковской Республикы і з імным Руска Народна Республика Лемко Русинів но <unk> літ назад Подкарпатскій Русины так же будучівшы право на самоопріленє рішыньом русиньскых рад провозносили создані Республикы Подкарпатска Русь што удачно зреализувало ся в <unk> гуді у Сенджерменів создані Держав Русинів в составі Чехословакі На жаль воля Лемку Русинів перед офіцияльной писменну сенджырмен не было врахуване новоля народу Лемко Русинов ідут низкы жыва і леґітимна Од імені своімы Подкарпатскых Русинів з Ужгорода поздравляєме Вас літнім ювілеєм державности Лемко Русинов Віриме же право Русинів буде релізовано а правда наша восторжествуєт много є літа всім Русинам світа Най нам грают на цимбалах най трублят трумбеты най гудут нам гуслявикы вержут дулів пута Наші діти радост наша русиньскы епленя І тоты світове розкажут бо то нашы дремня Найнаше як торжествує розходит ся з світом мы Русины єсме наруд своім заповітом Я Русин был єсм і буду з ушыткы мал міру любіме ся братайме ся на тіст і на віру Ґарожы сару фниноґра маючка <unk>onta традициі продолі Разных наций ну высоні выплемка Украіной землі Будут воріня рус у народах росы І будуймо достойны поле мойо землиньом <unk>ovнарохой <unk> Будрі наро Сут такы співанкы котры на нашым радийо звучат о лем раз до рока раз за час і днес єст тот ден што в ґрамофоні даєме власні таку музыку Але нецілий місяц тому в Польщы было великє свято си памятаме сотна річниця Незалежности Польщы возникніня другой Польской Республикы і товды был великій концерт на нацийональным стадийоні во Варшаві і были Лемкы котры співали медже інчыма міся Фуртак з Зеленой Горы але і Ігор лідер ґрупы Лемон Він товды заспівал співанку з репертуару ґрупы Республика Республика е і написану через єй харизматичного лідера Григория Цєговского На жаль нежыючого Товды Ігор співал для польской публикы а днес най заспіват в ориґіналі Гриц Чеховскій просто для лемківского радия не звідуй ся о Польщу То не карнавал але танчыт цан і пендит танчыл з ньом тот жень то не забава але бавиш ся Безсанны до цанны ґы коханка але з сыпям з нього засиґат будят ся мертвы ґураці ноныт о <unk> роджыны акцика будят ся котра кораз ґозды корота Русины і сосом Проґрам ґрамофон до годины <unk> нажыво днеска на <unk> років республикы ґрупа Республика Тільо польской музыкы нагниска Мам такы ріжны стинкы ріжных репортерскых материялів деси пішол єм як репортер і тото ся не змістило або пішло лем раз было одвысилане в нашым радийо і деси ся стратило І неє і ниґда не припоминаме Но єст так же зо два рокы тому може три пішол єм до бібліотекы до Свидника А там была промоция книжкы промоция книжкы моноґрафіі Юрка Цымборы ведучого ґрупы пульс такого фольклористу котрий ходил по селах Пряшівщыны і записувал фольклор і были выставлены так зозаду в бібліотеці як архівальны материялы рукописы зошыты з нотами і з текстами і знотами записаны ріжны співанкы руком Юрая Цымборы Но і товды вышла молоде дівчатко вышла молоде дідко на середину той бібліотекы і гармошка так был гармоніста котрий зачал грати Но і товды Каролінка Калинякова зачала співати То мал быти короткій такій артистичний єй попис лем на минуту і в нас тым разом біта світа часты я І тепер не хтіл бы м навязати і до Юрка Цымборы і до інчой даты яка єст повязана з дешнім дньом адже з <unk> грудньом В <unk> р была основана ґрупа Пульс Єдна з парох професийных інституций культуры яка єст во світі і єст наша до котрой ся можеме одкликувати Но і рано коли веду проґрам фриштик не барз ся тота співанка надає бо она має аж <unk> минут веце як десят минут Але гнеска о тій порі маме час жебы она вызвучала ґрупа пульс з Пряшова і заспівайме собі Вязанка лемківскых русиньскых співанок і з єдного і з другого боку Карпат повязаных але то властиві єст істория цілого ансамблю І векшына тых співанок то сут власні тоты котрых записал Юрко Цимбора на Пряшівщыні На Лемковину не ішол по перше была границя м не мож было перейти а по другє як бы і перешол то кого мал він в пятдесятых роках найти на Лемковині Но хыба лем за яці Майме собі двома голоса зо сімайме собі двома голосами Придате од другій доловни доміда отруй доловни гомі і сей буду пізно про Заспивают заспивают собі сові собі смі слугу роси у де гымі міленкы гыґмоличко краскы войток гымі мілемкы за нява верет народ некого признай выята лем пары годе А панес на я брато годе добра ат ой той та бізати з адейте писати за де бо на ти бодна достати панте золота знане знанезы памяти єст мій землі ней звалю а єст мій землі ей катане зиі амі зиі аміл быти комітенным возати за Пугайте той першой нашой ластивочкы Лемківского Народного Радия Лем фм То бесідувал я То бесідувал Ярослав Трохановскій тот котрий написал музыку до лемківского гымну до лемківского локального гымну Днеска в полудне одвысилали сме наш лемківскій і общерусиньскій гымн на слова Александра Духновича Будителя то было рівно о <unk> <unk> годині Яси споминам з давных часів што коли был в хыжы ґрамофон были і платні і то іщы были такы стары платні думам же ани нашы быти може Слухаче не будут знати о чым бесідую был такій реґистер же си мож было тот ґрамофон пущати на скоршых оборотах або низшых оборотах І тот як раз модель мал іщы можливіст жебы давати платні чорны самособом котры были награны зо скорістю <unk> оборотів на минуту так же си подумайте кількото років тому было Але платен не было гідні в хыжы Але была серед них єдна особлива привезена з Украіны на платні співали сестры Байко шумну співанку но на єдній стороні але на другій стороні то мусіли заплатити комуністам за тото што тоту шумну співанку могли дати на другій стороні і на тій першій гейбо стороні была абсурдальна співанка про трактористку ци про аґрономку ле на другій там де была тота шумнійша співанка то была прекрасне то было прекрасне выконаня лемківской співанкы І тепер Оно вызвучыт на <unk> років Лемківской Республикы буде южы не буде нього вило было бо вершеві Барсвідо пи з єй май мамече находити пи Не водити сомити хлопцов нети хлопци што нема ор Яничковы оці Ходят полибіся з не золиби ся з ни єдно ся здорови чорны отця моме здова но дру вы ся з дома Жодна нич немо другу вы ся з това но другу выся з дома Всяди было єднако треба было іти на компромісы з тыма котры як раз тримали власт Рідко ся так трафляло што Лемкы могли піднимати самы автономічны як сме бесідували давно тому рішыня Єдным з такых рішынь было основаня лемківской ватры тых першых ватр котры были досправды лемківскы Але окрем того было і основаня ґрупы Лемковина з Білянкы Но і была така співанка не співанка а си думам монолоґ и де хір Зачынал співати і выходил гейбы солиста і брал ся до співаня лем же він нияк не співал Бо він товды повідал свій верш властиві поему Сон І тепер най вызвучыт тот сон уж без підмазу без того підкладу з ґрупы Лемковина лем рецитуваний автором Петро Мурянка і Сон Сон поемы Снил ся мі дідо той ночы ішол ґубочы ярувати Блята ліній тугы быци постукуючы тягли голівгоном віз а за ним пух завлаканий Дідо очами небо мірял безгуньку обзырял яйце вкышений на хліб свіжо впечений позерал Світ весном натхнений розспівал ся зазеленіл пригорщами ґытал тепле проміня жытя насіня А смужка підубічу здавало ся сама кличе Поджыли ґазды ґумі Так єм тя давно не виділа Ждала єм тужыла Земле Землице зычнул дідо Я знам же м як личеш рідны найкраше найдорожа понад другы пух до смугы запяти лисів взял яйце до змыні З іменом господа ял каркы чухати быдлятам што б ся не робили болякы од ярма што б ся сейкы не душыли дарму рушыл яйце прикрыл з кмом а на ню хлібусь аркісяни зложыл гый з тию гый ружыл гый розний мі хлібе як ліс як ліз мі пахний хлібе не піду другій раз за море Тебе смужко моя буду орол Тебы пу сіял з тобом буду плакал з тобом сміл Не піду за море другій раз Гей сти іл гей ружыл враз складом гей Пребач мій землице штум як бутурнак невірний Світами пішу Тебе лишыл рідна Я думал же м бідний і голий як лазар сідмя заманил тлярами Коли мій вітер в очы загнал тугу і слезу нагнал солену гірку як моря вода я знал уж же м тя продал Марно Не найду другой такой де бы мі потік черкал ліс шуміл камін беркал рідном бесідом Де очын не зверну де не піду тамтін твоіх верхів іде моім слідом небом захмареным тягне спомины дукарят проклинет Гей сейкы гей моі складом гей Не зато дотя вернул земле же м з кырвю выплювал груди не зато лем зато же м Тя любил До болю любил Пребач мамичко нерозумной дітины провину пребач і натний моє поколіня што б так кохало твоі верхы што п так як я кохал купука мія Гей Стеів гей ружів гей і погнал дідо сейкы з кладом з душом на чепігах Туман очы розмареных моіх слід за дідом Стелив смужком лігал аж вкрыл мороком што го николи свитаня не двият Замер в днешньости замінил в купу каміня дідове поколіня єст година <unk> як бесідує єдна з нашых слухачок жебы лем слухал фурт бракує часу на такы співанкы і треба было хыбаль частійше робити ювілеі але свято має то до себе же то єст все выняткова подія і оно не може быти штоден Свято єст чымси надзвычайным Е не так давно бо <unk> Червця того рока При памятнику Будителя Александра Духновича в Пряшові зобрали ся Русины з Пряшівщыны і з Лабірской долины Ідеси од Сніны але пришли тоты найблизшы нам сусіде З Біловежы села котре єст зараз недалеко границі недалеко конечной при Бардейові і они зачали співати стару піснь котра была найдена на дзвіниці іх церкви давно давно тому нашол єй і записал Будитель Александер Павлович потім была і мельодия найдена І тота мельодия єст як раз єднака і там і ту а слова інчы Но то тепер ґрупа з Більовежы жены і хлопы довєдна зо старостом а потім Юлия Дошна тоту саму співанку заспіват нам знану веце райку ґразду найді лемку ґразду мнковині помага Лемковині помары Там на Лемковидже Горами сой селечко зване Поляны Чом того то селечко поля мы звыли Чом того то зелечко поля звали Чом тото зелечко ми звали желізами поля карычувы карчували полявы карчували полявли Лісы карчу выли поля управляли поточками леник пристеря Леник пристаряли вечер місичкы пристаряли гвардо місичкы ленек пристаряли гвачарны міскы моло годанькы хлопци і шварны дівчы Яґ пристерели красні сой співык пристеряли красні сой співы О як пристаряли красні сой співали Аж ся докола горыгы О як пристаряли красні сой співали Докола горы розліґы Уж дві минуты по годині <unk> пора кінчыти днешній проґрам Дорогы Лемкы хтіл бы м но і мам гонір вшыткым заґратулювати з той причыны што <unk> років тому Лемкы придумали великій політычний проєкт Днес на тот проєкт можеме споминати можеме го чествувати і тішыти ся тым ювілейом І жебы на долгы рокы памят про Фльориньску Республику была плекана серед Лемків Майте ся шумні оставайте здравы на многая і благая лі Дорогы слухатя приятеле Лемкы нашы злінных Карпатскых Гір Я Вас витаю Ена Фарбанец по другім чоловіку по перш Лазорцік з Флярыды родом в Телявы Я з Iж перешло <unk> літ І дуже не можу забыти нашу Лемковины цухайте радя Руской Бурсы з Ґорлиц іжы вам добро повидіня ся ся здору і многых многы ліджыти на Лемкых здіні