Гравце #103 - 9 II 24
Еп. 103

Гравце #103 - 9 II 24

Опис епізоду

Odcinek jest wprowadzeniem do koncertu „W cześć Bizancjum“, poświęconego muzyce Grecji i Bizancjum, z udziałem m.in. Jorgosa Dalarasa i Likerii. Prowadzący łączy tę zapowiedź z refleksją o ojczyźnie, pamięci i tradycjach ludowych, które rzadko pojawiają się w radiu.

Автоматычна транскрипция

гравце Вытайте дорогы слухаче в музичній авдициі радия Лем фм внеска хтіл
бым Вас запросити на концерт але зас Не з той части світа
до котрой найчастійше Вас заберам але з такой части світа котра єст
по перше мало знана по другє часто про ню забываме а по
третє єст в тій части гідні народньой музыкы котра дакус за рідко
звучыт в нашым радию хоц повинна звучати Шак до той державы ци
до той части світа пасти сніше до культуры той той краіны барз
часто ся Мы Лемкы одкликуєме мото так наокругло єм зачал дакус низка
буде концерт але треба было даякє впроваджыня до нього зробити Адже в
проваджыню най буде верш верш хыба вшыткым добрі знаний остатній верш нашого
учытеля Івана Русенкы Моя отчызна моя отчызна Лемковина зараз за саном як
за плотом За десят годин іду треном лем годину самольотом Моя отчызна
рідне село то коростенка під кычером не барз далеко може буде да
з осем годин автокаром Отчызна моя в Підкарпатю де місто Кросно област
Ряшів Єст там галупа сат і поле лем в чужых руках уж
не наше Отчызна моя така близка за тыжден часу зайду піше Лем
ня не пустят без пашпорту бо ник мі вызол не напише Не
мам до кого ся звернути хоц там остало люди дуже Не мам
там сестры ани брата лем вшыткы люде для ня чужы То был
лем фраґмент верша Івана Русенкы під наголовком Моя отчызна Памятам як за
часів студентскых зробили сме в Кракові такій поетицкій вечер то тот верш
як раз Выкликал барз великы емоциі і мы студенты за нашого учытеля
мусіли сме тлумачыти ся же як то наша отчызна єст за саном
зараз з котрой то стороны того сану стой Неможливе но то іщы
раз панове краковскы професорове Наша отчызна Лемковина зараз за саном як за
плотом они не могли товды того поняти Як чловек котрий был депортуваний
гейбы до свойой вітчызны так тужыт за якысом інчом Інчом Твердили же
маленьком но але для Русинкы была она цілым світом так як для
інчого народу тота іх Здає ся хыбаль страчена вітчызна <unk>ea Ой кысывы
Кысовы земліна См ньославін і Цантас Сн Йославін і Цеснарой мі лошы
ой кысы высевы земліна Земль є слав інві тызон то зорой лосо
Землі сла вісе Носой мі лоса земльо Лєна землі славін Землі славі
тесева лой Пісні Косово співал ансамбль Худаци зо свойой другой білой платні
Гнеска не буде про Косово жалую даколи підеме і гын але гнеска
буде про інчу вітчызну малу Але тота мала вітчызна была ґеоґрафічні векша
і мала векше культурове значыня як тота в котрій тот нарід як
раз гниска жыє мато три яйо то лиса єй рісес метанатист імени
тібес посвикна си бур рос і стара маря бірешого рома і стара
водиника тієй бота єйтомо єме коро сепроса малитурґемес по сыпродосы самолітуркє мелі
маґераси не веме і нежда різме і без посбрикна си єляса Істарава
тираш на дорома і сталяв намика ти блота Є людмо є лем
мекороно співала Харіс Алексию Гнеска ідеме до Грециі але вцалі не до
сучасной Грециі і вцалі не на грецкы островы Але іх аме до
як тоту краіну звали Азиі меньшой На по нашому краіна звала ся
все Візантия Гнеска буде концерт котрий має наголовок в чест Візантиі і
будут нам гнеска грати і співати такы выконавці як преславний Йорґос Далярас
і пані котра співат під псевдонімом Лікерія З двох выконавців барже знаний
єст очывидно Йорйос Далярас котрый вродил ся в <unk> році і нагрывал
з вельо ріжныма музыками в тым выконувал співанкы пісні Мікіса Теодора Кіса
А його творчіст то найчастійше єст така творчіст в стилю ребетіко Што
єст тото ребетіко то даколи буде осібний прото Програм не гнеска А
думам же і осібний програм зробиме про Йорьоса Даляраса Гнеска Лем Тільо
же вродил ся він о Грециі коло Піреус і мусит нам тото
на разі вым выстарчыти Лем што може єст цікаве же в остатніх
роках він барз часто выступлят з жыдівскыма і з арабскыма музыками в
тым зо знаном уж з нашых проґрамів новом але будеме десідувати про
нього товды як буде на то час Я бы м хтіл іщы
повісти дакус про тоту паню котра зове ся Ліхерія тота єст пару
років молодша вродила ся в <unk> році но і тіж можна повісти
же єст співачком середньостаршой ґенерациі Але што єст цікаве она як раз
вродила ся в такій провінциі грецкій котра зове ся серез і положена
єст властиві на граници з Македонійом так ся тот реґіон тіж называт
бо до той назвы історичной Македоніі претенсиі найвекшы зголашат власні Греция Як
раз тота пані власні там ся вроди Знана як артистка она єст
головні і в Грециі на Кыпрі і робила карєру в Штатах в
Европі дакус меньшу І што зас єст інтересуюче тіж выступлят барз часто
і в Ізраелю і в Турциі Внеска будеме слухати того концерту котрий
єст в чест як повіл єм Візантиі але не церковній традициі Візантиі
але єст то чест до той земли де столітями а може навет
веце треба повісти тисячолітями Жыли Грекы то была іх рідна земля аж
остала потурчена Істория той земли єст барз драматична але вернеме дой істориі
поспіванці котрий наголовок єст смирна то гнешній турецкій ізмір а і <unk>Ú
кєд настыне ге співал пан Далярас співанку під науком Смирна Я неспецияльні
вытишал єм оплескы брава котры были по тій співанці по тій пісні
жебы можы дакус з атмосферы то концерту зімати І жебы знати якє
значыня ідеолоґічне символічне значыня має для Греків сучасных Греків тота земля котра
колиси была іх і тота культура до котрой они но і мы
ся одкликуєме смирна То місце символічне символічне для цілой Грециі і быти
може собі навет Не уявляме же і символічне для нас Істория того
міста сігат аж тритисячного рока перед Христом зас за часів Александра Македоньского
місто мало свій найвекший розквит Він казал выбудувати на Горі Паґус Твердыню
а під сподом нове місто до котрой переселил вшыткых мешканців давного міста
Місто ся міцно розвивало і в IҐ столітю перед Христом чыслило <unk>
тисячы люди Было єдным з найвекшых міст старожытного світа З часом од
столітя місто было наізджане найперше през Арабів а пак през Турків По
І світовій війні Греция на коротко одзыскала власт в місті Пак в
<unk> році грецкы войска ся высофали зас турецкы войскы Вошли но міста
і хоц ведучий турецкым войском заборонил забияти цивілів то в часі займуваня
міста дішло до великой різанины до великого людовбийства Греків і Ормян Згынуло
товды як ся чыслит около <unk> тисячы люди Товды был тіж замордуваний
през турків владыка константинаградского патріархату Хризостом зо Смирны зараз потім дішло до
барз великого пожару коли то барз велика част міста головні тоты кварталы
котры были замешкуваны през Християн Спалили ся пак дішло до підписаня трактату
помедже Грецийом а Туркйом і тоты котры пережыли тоты драматичны часы были
переселены До Грециі Гнеска місто єст замешкале практичні през самых Турків Але
од <unk> рока Не минуло аж так дуже часу жебы про тоты
вшыткы символічны і ідеовы міста грецкой Візантиі не співати співанок і не
грати концертів в чест Візантиі Йорйос Далярас і Ґлікєрія што Юльмак Но
но го То тото подіме ся де го наче часу італянна рафавік
меркасе сыр італянна рапы правіків а дека на село наді рідили панітелі
<unk>ear а макляли та Лем Ґусайского остолоні Масалийского с Санти фоты оты
матыра От макы ран гелі ма Маврозка выносы ЛАПіТ А тіґан веде
кєти іде мага што голе кєдяты іде манец в од епіі ге
ге гепара мігір яс нотальна Устаро што пакє што ца ге ге
го яной што па Ґоян ге чы пак Я під ворогів частанка
благоры Пасиі Сато не благольц не то быольц тали з варий самы
свали самы Што каля врасі што пере рісоми будякій ле тараменны то
нашто то офікє та офікє є ісы каменны то для што то
офікє та но ля то дітє То на слото ітя альмо на
пофікє де рісит кам Майнє кризимена хороня макія мі нале Єдрізме гронях
слото ідят дале лавы рісит бышу шло єсі і разом меліаґаі од
Был то полены подобны по Саґапло Ятисапло Я сы вапло яти сесі
гаплу каплю опарга опізню парга Віль опісне Я ти сы ге ге
гетисо