To audycja muzyczna poświęcona geografii Łemkowszczyzny i temu, gdzie Łemkowie mieszkali dawniej oraz gdzie żyją dziś. W tle pojawiają się łemkowskie pieśni i odniesienia do trudnych, tragicznych wydarzeń z historii tej społeczności.
Автоматычна транскрипция
Но лем на тавда тато радия може на тот край буде А
раз дараз на столю на Карпаты Тихо вайте вонів голосволь готовий Юж
нишня музична авдиция буде про ґеоґрафію Нагода до зрыхтуваня такой авдициі єст
така же по траґічных подіях <unk> р Лемкы замешкуют лиж інчы терены
Як замешкували вчаснійше Але не до кінця на початку не сміло А
пак в штораз то в векшым чыслі Лемкы зачали вертати до своіх
рідных земель і до своіх рідных гніст Але вернийме іщы до старых
часів До часів коли нич іщы не заповідало траґедиі Ластівочка і там
на Лемковині сылачко з вами Чом водичка новскаря Ностер вечер місячка і
<unk> старяле красні сой піва Як можна ся было дознати з нашого
радия же Лемкы жыли і жыют до гнеска тіж в такых місцях
де науковці не хут іх дозріти но наприклад під перечыном Накарпатскій Руси
А тіде мы заспівайме таку співанґу Йоішів ти з матрю моі співали
коломлина яворина зацвіля калина тай той співанци легко уже істо русі і
бурше носна маленька была і в курсі співали так я памятала Комли
я за загаду збати модо ледмовля лопця Як запійє перший ковийвеце ага
а дія забріє перший прийдувечер Піє першы піє другій а р ся
маді доню вечеряне і доню вецеря веце мояшы вже мояма вечеры В
міжбоєнным періоді тіж споминано травматичны і болячы подіі з минулого Співат найперше
<unk> рочок Василь Баволяк зо Святковы а зас потім ансамбль Серенча і
там в Ґорлицях єднас і вулчут смутний на стол нас і волчы
смутний на столы серпня плаця Рощон Сем <unk> серп на Хоц Русол
пращал Яжену пращал діти пращал Яже ну пращал діти блага туві ну
мушну іти блага подіі ну мушну іти летіва ку ля понад гору
летіваку лям понад гору Тай гундари вало грудною тай глудари вало грудной
річенкою аж до самого думаю аж до самого наю А там в
Дунаю дистралодо Отом в Дуною дистраводом розмовля мати мойом том розмовля мати
мойом што смо госи на звіни не ма што смо госи на
звіни не мавного Очі на криі ва сіра земльо очі на криіва
сіра земльо Той приводой вабист про водо О ма ти тва отцеси
сино немо ти тва сино не мам до Божі я пліде весна
бужном босі я прида весно Ажена плаче мужын А плаче мужыма Тужна
он до здійсти приды зимож мам до здісти приды зимо Адій ти
два чуд тотого не мо Адій ті два чуд тотого не мого
сім тот буру снотровы Ногос ім тот буроснытрово горлиця кнаписні обласку завереют
хлоців за воячків ойти ріде по што з нас забраты кєд ля
іщы своіх роцків нейди ріде по што з нас забра кєд я
ішы своіх рочтів Ак єс серце моє розли як желізо вогниро з
пече Кє ля іщы в осемна стым роцку Мусуноси Карабін на буску
кіє дя іщы в <unk> роцку Мусу носит Карабін на будску Як
я буду на віду Дамя сові коли дамя іому злотых мила моя
мусутя с злодиців Мила моя мусутя з Васи мой мило теннесок Рідко
сучасні маме приємніст послухати лемківской музыкы зо східньой Лемковины братя Халютякы і
Кузяне і вальц од Романова З середущой Лемковины пані Мария Буряк співанка
реєструвана в <unk> році Походит она з Полян же посмутніли моі нашы
гра Кешеткы го пустили моі нашы ра ґешыткы моі горі гори моі
славны деся по подіі моі часы дарны деся ся бы подіі лем
моі часы да я сой заспівам было сой бы вердонях ла ціят
щали до ме были ґнудоня ва ціят што бы до ме Співаночкы
моі деня вас подію піну Ядоліі задамя Вас по слію піду Я
доліі задамя ва спосію А будут творчы з каз вынями ходити моі
співано што будут на годи іти моі спі буду находити Буду находити
будут споминати же два то люди наша знова співа тива то люди
наша знова співа Пишем позерава котрія тепер позер де єстешка на тепер
лем де єстеш ана Части были контакты з нашыма братьми Русинами по
полудньовій стороні Карпат Маковиця і родинонько моявди мозвіры лем я не моза
од вазы до р не мозы боя людяма за пояма люд оцеляди
звыяй бо зем Як я там яй бо Як я там Леня
Спомадиной найбарже знану лекцию лемківской кооґрафіі дал плета Іван Русенко Вишу під
долгым наголовком Хто ма замір ся женити або лекция лемківской Ґеоґрафіі Як
поета пише смотте на мапу Хто ма замір ся женити най не
чекат до осени але най ся пообзерат най ся шумні поприберат і
най дораз ся оженит Бохто сой жычыт доброй ґаздыні най сой выберат
жену зо Ждыні А хто зас любит молоды дівкы тот най перейде
аж до ванівкы Там сут дівчата очень хорошы але не мают ґрунту
ни грошы як лем богаты од стары вдівці можут сой найти жену
в ванівці Але як іщы молодий вдовец то най ся удаст до
Костаровец Там сой выбере хоц кус і бридку але достане дуже маітку
А хто бы хотіл доброй співачкы то най ся звідат де до
мухначкы де до тылича або до Гути Там сут дівчата што знают
нуты а іщы тото По тихы повім же часом найде жену в
Лабові Лем до угрина ніт чого іти бо там дівчата не мают
діти А котрий любит барз чорны очка то най ся удаст лем
до выслочка Хто собі жычыт за спарадницю най посмотрит лем на Креницю
а хто заіде аж до заладкы То певно найде дівчата гладкы А
хто уж нияк не найде пары то най ся звідат де сут
брунары Бо там на <unk> народа <unk> тисяча женьского рода ай в
вороблику в шклярах в Крылику в ізбах в Ропици В Чырній в
Ріпнику лемківскых дівчат мате без ліку темпераменту лем тра до того і
кус одвагы і силы в ногах Але річ перша то сут дуляры
най о тым знают млады і стары Женити ся можут навет дурні
ци то в репедіі ци то в остурні най собі каждий мапу
розложыт і най поглядат декотре село найде сой жену яку сам схоче
і буде ся му до смерти вело де єм приємного де як
телію не дыма лем мате лем до там і <unk> не а
де моє філь а де в моє дварід на віка де брату
де і выселеню В першых роках векшіст Лемків тужыла за своім і
хтіла вертати нихто Не плянувал си оставати примусово на чужыні початково ни
свойой церкви ни свойой культуры можна было плекати своє лем на родинных
торжествах на весілях кстинах похоронах Ци в часі св Великодня Але по
<unk> р Тоты котры найбарже были вытрвалы зачали вертати не годны были
жыти на чужыні Мам де я сут де мацюжыні Мацюжы тыжень ко
на серци плачы дянь коно серцы плачы до ци цю наци жылі
Гори Споминой рідні гори словиноє Гори ліси стежкы Я гордо славлю ся
Вади сюди гірска краса горли солове карпатска дызы запутно На жаль барз
мало вернуло тых котры як днескы самы пишут были депортуваны на Украіну
Але іхны на Украіні памятали о своім Ідеси з Карпат ходит тота
співанка Од Кракова за ваячка мя взя В Бардійови моі власы стри
гали Моі власы шейга на коліна падали отец мати і фреірка Палака
Моі властише га на коліна падал Отец мати і фреєрка полака гыц
мати і фреєрка не плаґачте ліпше ви ся пану Богу помоли І
як надлетит куля Як надлетит кульочка Я ся скочу як на небі
звіздного гочка Як надлетит куля як надлетит кульочка Я ся скочу як
на небі звіздого гучка Юж мі грают юж мі грают буб Юж
мі братя куферочок рыхту Престанте мі грати престанте мій бубнуват най ся
піду зо свой милой поже Престанте мі грати престанте мі бубнуват най
ся піду зо свой милой поже Іщы піду до Цментара ного пожегнати
своз Яня старого Ставай отце старій з того гробу много Взяли сина
за выячка твойого Ставай отце старий з того гробу нового взяли сины
за воячка твою Хто ся оселил на Лемковині а мал добре радийо
міг си наставити на Пряшів І товды міг послухати великого артисту і
фантастичного співака нашого ансамблю Пульс Йошку пригоду котрий вродил ся в Петрованох
під Пряшовом Обрій мі єй то брій самій бо ді Ей я
го я єдну єм зопаю де залбентім чого зачали ся під Ей
я о я я і собра ну мам лю я я і
собре смого ну мам лю пи Іде лем ся піл де я
годі мали або е я голя писати Першы лемківскы награня котрых можна
было по выселіню якысым чудом достати то были награня брата Феця Ґоча
Джона Ґоча з Америкы Зындранівска Полька А тепер співанка котру вшыткы добрі
знаме мам гонір представити співанку котру буде співал Іван Чіжмар котрий єст
вірным слухачом нашого радия і як ся мі здає мешкат во Свиднику
Здравиме пане Іване На рокоте ного датны ди повяздом і моі поли
і ма І зас твір Джона Ґоча котрий зробил в нашым радилі
фантастичну карєру Але внескы послухайте го в цілости і одже што ти
вагіш ме не был каже што ти вагішто ме ходжу Не знаю
чого жыте любне і самы образвают што малишы інчого жыте люте і
самы образнают чого женого моєш мати доє полите Раста ци горіл за
кольо повинсе ци горіл за кобо а тепер зас ансамбль Пульс подме
собі добры люде а будут співати Штефан Лукацко і Андрий Карафа Будне
собі добры люде подвезостів буд насобі добры люде поднесо співа в школу
зо сова в Сом робіт Буд насобі добра люда подзосліва Потозено музобіля
тото был дым калаґулянта бы зо ото музобіля тото Зе котрой мудзену
біля то будуте брова культулянка симводу Зе котрой музе любіля то одбудде
бро Іщы єден твір зо східньой Лемковины грат оркєстра од куляшного На
заході на чужыні Наша лемківска культура тіж ся розвивала Старше передвоєнне поколіня
котре памятало добрі Лемковину і перенесло на чужыну тот культуровий зміст котрым
насякло На Лемковині популяризувало нашу культуру на чужыні Найчастійше грали на весільях
Перед вами капеля Думка згромадкы веду коніжка на зеленучку поведу коніжка на
зелену Ясний заспівам на фанекничку Ясний заспівам навранен когоничку плакала ярала вогодич
заплакала ярала богоничку Не платне ване платне на войну еду Не платни
ване платне равойну иду вельх то де заплаты ятотя епилю велько де
заплаты я тотя Сестры байко котры выіхали на Украіну з Лемковины походят
з яблониці польской коло Коросна але незгідні з назвом села векшіст населеня
гымн была лемківского Я жалую же сестры байко так рідко децидували ся
на нагрываня нашых лемківскых співанок По лемківскы жалую попадат барз міцно жалвати
А чом ся так стало може даколи ся іщы хотым Дознаме два
голосови Долякові о Далеко лемків типові стиль Жебіси подівці ронь Жыве се
поглядом жыве се поглядом вразы жы гео ты не воду жыо не
воду онькови Одзанька них за рудску подив Одженка них За рудку водил
льод ся люнтины лой льодс Вордины єден пидевер од модо еден кадавер
єден пиде вербу од Нискы специяльна нагода до припоминаня старых лемківскых співанок
Але не хтіл бы м лишыти Вас слухаче в песимістичных настроях Бо
все коли бесідуєме о тым же штоси лемківского ся вказало же штоси
лемківского єст одтворене заховане то єст то оптимістична інформаций Єдном з найбарже
оптимістичных платні котры ся вказали за остатных <unk> років то была явискова
платня весны котра нашу культуру представила в чысто інчій подобі в модерній
подобі але з навязаньом до традициі і до того што в лемківскій
культурі найважнійше получыня традициі і модерности Я ся внизка з вами пращам
кінчу днешню стрічу зо самыма лемківскыма русиньскыма просто руснацкыма мельодиями і запрашат
за тыжден Богдан Ґамбаль розпятий на сім стран свій та з криком
вітру стрям Позадеся <unk> літа Уж де суж де суну єс уж
приставил Дес на рамя твого єдсує Де ота Задзин Єдного не сходит
з памяти Єдного не сходит з памяти єдного не сходит з памяти
А мі ньой бот оспо ций циний цийний тум гы цийли згінли
ци гінний Цитаньком гый Ци не цинити деталіком тум гей цінний цийний
ой дум ци ници ници нипаньком гей циници ници нитаньком А Там
на луґах на вартшырокых там же мі горит Перновый огник коло ґнях
ховодит шырокі танет а в танци ходит Княгня Іван кого дам мало
цей стам мало дам молоґій на кони дже молот нахоло лобойці Сокола
носит в правій ручайці Коничка голодит в лівій ручайці хузделькы носит в
лівій ручайці хустелькы носи ге Стам мало тай сам моло декій на
коли дже молот Нихто не виділ Лемпанскы слузі скоро види пану повіли
ой тейды і Іван Касвяште і Іван Касвяште ту копли ведкова пусте
докільниці Хустелькы Шмарте до кустельнеці Конич Кавсталте докінничеґы Іван Кавсталтемкы Соколи квыли
Коло войкы хоче Хусалькы грают Іванка споминаю коничом граба до поля хоча
Іванко вача до Мелейкой мого тай сам мот само декій на конечей
ку ей сам молот Хоба С Там мого тей сам молот там
молодекій на конечей ку ей сам молот А
