Гравце #91 - 9 II 24
Еп. 91

Гравце #91 - 9 II 24

Опис епізоду

Odcinek poświęcono Marmaroszowi, historycznemu regionowi po rumuńskiej stronie granicy z Ukrainą, zamieszkanemu przez Rusinów i opisanemu pod kątem jego położenia, głównych miast oraz rzek. W programie pojawiają się też wątki kultury regionalnej: drewniane cerkwie, stroje ludowe i letnie festiwale folklorystyczne.

Автоматычна транскрипция

гравце Добрий вечер слуха че Запрашам вас Унеска до краіны ци до
реґіону де жыют руснакы На жаль до Внеска не доробили сме ся
загідні музычных прикладів ци співанок котры бы походили з тоголасні реґіону плывача
потысы выкача потысыні мамко моя не За наєшый з Любыди За наєшыл
Сам не знаю де похы Не зна покыну я в чужым краю
Хто шыкде братия браты выберут мі чужа люда выберут ми чужа люда
чне жаль тымам купу на моім за лем серці ле Низка будеме
слухати музыкы з мара Морошу Мара морош по мадярскы мара марош а
по румуньскы мара муреш То єст історична краіна давний мадярскій комітат котрий
од <unk> р єст поділений по <unk> р Тот комітат был поділений
же дві державы до котрых тота краіна ниґда часнійше не належала адже
был поділений помедже Румуньом а част пілнічна того комітату належала до державы
чехословацкой а точнійше адміністрацийний нашла ся в складі Подкарпатской Руси гнеска хтіл
бы м ся лем затримати на тій части Марамороша котра до гнеска
на веді так ся зове а належыт днеска до Румоніі Не маме
в нашым радию чысленных прикладів русиньской музыкы з Мара Мороша Але треба
не вшыткым нашым Слухачам знати што Русины в Мараморошу сут зорґанізуваны в
своій соспільній орґанізациі і мают навет депутуваного до румуньского парляменту пана Григория
Фірчака Зата будеме просити пана професоре жебы памятал про наше радийо і
узуполнил нам тоты бракы котры маме в нашій музичній базі Агнеска будеме
слухати музыкы і співанок з румуньской части Мара Мороша округ Мара Муреш
положеный єст в пілнічно західній Части Румуніі краіна тота Тягне ся узкым
поясом вздолж румуньско украіньской границі од пілнічно західных границ Румуніі аж до
західнього кінця інчой ґеоґрафічной краіны то єст буковины до близко нам звучачой
назвы перевалу присліп Ніє Має ранкы три ґраны майдороле ЕДы за чыма
рам Ґрадяно цем маймору ле має ранкы замле ебождучом чымле едома цвям
май гору ебо тьомі ляфа тот май бруленар торга діяй бруле тьодромові
ляфы тот майно груле то бага деабот май дор лем чы пам
дра афасот май доролен чыпам дра афазот май гору лем фацака там
руляно Ґудура асадя мой молено кофацака та пара тым майно ґура асадя
тым май дору небо цета мин май догору ледо кура асатя Драґостя
Майдор лем <unk>э майдоно страґы майдор ледо головныма містами реґіону то сут
Сату Маре Баямаре і Сыгот Мармарозскій а головныма ріками котры плынут през
тоту краіну сут ріка Символ то єст Тиса Но як сме чули
з той красной співанкы котру нам заспівала Анґеля Ґабер Але інчыма іщы
ріками котры плынут през Марамуреш сут інчы барз важны і символичны для
той краіны рікы і потокы тож красна і іза єзапе линґ двази
два тризі лезафлякы дєбре міґреле ну за плякы дєбре зааплякы ді зааплякы
де зє ґу саплякы де бынт грел сапляка дід грев зааплякы ді
зааплякы діє дору мев ці мультосіне ці мультосінь Тота краіна тота част
Румуніі гості має прикметы туристичны в середущій части Марамороша од Баямаре до
міста Борша перетрвало гідні деревляных церкви Найстаршы властиві походят іщы зо ХХ
столітя Сут то храмы котры побудуваны сут з дерева а іх подоба
єст особлива лем для той части Підкарпатской Руси Осем з них вписано
в <unk> році на листу світового культурального дідицтва ЮНЕСКО Догнеска вымара морошы
Мож на селах стрітити люди позбераных в традицийны строі люде з ріжных
долин жебы ся єдны од другых одріжнити мают якысы характеристичны деталі своіх
кроів найчастійше тых люди мож одріжнити по запасках котры носят жен в
тым реґіоні тіж орґанізує ся найчастійше в літі пар звідні фольклористичных фестівалі
Серака лю на дірка лю на дія буно фосі сотреку бунофо сі
сотрекут дарай яму дарай ястаму Дай батер арфі мынка фуна <unk>люная ста
джере се веде люна яста джере се веде нуй фірді мыєран верде
нуйфір дє мыєран верде траґуны ЛАпуті Лапу тінуж ляці кумофій нуж ляці
кумльофі Да мія мары таренія мартарені сікытам фолю меджетіне кытам фулю медене
Нуцьофоурытку мінь нуцофуртку мінь да дікындамым ватрыніт дікындамым ватрыніт выдбінє кыцысуры выдбініє
кыцисурыт кытам фуля мам єрам туртуре ме веде Да дікындысальні мыруй дікындысальні
мыруй Дайніці спас реуй ніж пепля ну сурсікуй Пи касяй дяо мулюй
касяй ясало мулюй касіфльоракым пулю асте з єсте помыйнуй Нумажує цягорцін тареннуй
майден камін є ге Нумажує цягорцінє таренной майденка мі ге веля по
буде ара матує лада геля поде ант зєла паре топотне ды ла
думара матує лада Сіля поржент зіла Нема жыя дзьорні кареным камін Фареле
нулярля памту нуля єм <unk> лем памиль майне Пануйоже карпа куйде жыдяка
лю <unk> Мара ся Мояну Андраяну дака палю Маспара ся Люяну Анджеяну
якапалю Маячы маєм адамбіня дєбыт мож бурра Ардієч єбамы має пут аґандиня
дяр мо аж до ґвардня бар чапяну каяння капа Лимбадура тарада таві
лем плянты гымбадора та рада плянтапрант яле в бусі мав майде бука
бука та лем же лезяма выномай ґату Заразє модая Далова Даю пито
в Краіна Назва Мара Мореш записана єст перший раз в мадярскых документах
з ХХ столітя Але уж од столітя на землях нишнього Маря Муреша
функцийонували невеликы феудальны квазі державы то сут воєводаты Зас місцевы Русины бо
треба знати же од самого зачатку тота краіна была заселена през Русинів
мусіли одперати заєдны напады Мадярів як і з другой стороны Татары за
часів власти мадярского і польского короля Людвіка В столітю Марамуреш дістал ся
під мадярску власт На початку століть Мадяры адміністрацийні прилучыли тоту краіну до
Трансильваніі а од <unk> рока Зас но разом з цілыма Мадярами Мара
Морож дістал ся під владу австрийску мой куцакы мофокут мой то ру
л мой куцакы мофоты кум ватры гым ватры нокут мойтору соскуляцьо покутвок
майдур соскуля цьо по кутвок з Лель невны рок цінова саль невны
рок мой дур А шамбі нє кытьота дору а шамбі нє кутьота
же то купу цитутятре же тоту циту тятре дору дівцятрысы ясыпок мойтору
дівтятсы ясыпок дакы мяты на норок дакым цы на морок мой торбаци
моробил мой доры зом пар но року постамьот для люку постаміот дуз
для люку мой до сільляте тльо тату кару дору лем <unk> сіляте
тльо татку кару ну маміє но маміє кору дору ніця но поплі
мой доры ле ніця но потьо попе ні чуматьо попелі мой доро
Ніцяче ля но по раз мой доро ле ніцяче ля ну по
раз жы мататьо по наказ жы мататьо по наказ мой дору лем
нальтиче рю сісенін майтору нальтиче рыні ка не патє норі ді ка
не патє норі ді майтору нальбичерю шісте лят мой дору нальдичерю шісте
лят не патє моріпа ріпад майдору Шашамбі нє кытюм дын майдору л
шашамбі нє кытюм дын заплектем бы той дын заплектем бы тойкы ты
майдору л Давне головне міністо Мара Мороша Сигот єст гнеска малым і
сенным провінцийональным осередком і положений єст в місци де дотисы зливают ся
дві рікы Іза і Ронішоара В Сиготі вартат обізріти собі рынок і
барз інтересуючий сканси з русиньскыма артефактами і з прикладами русиньской архітектуры і
барз понурий будинок то єст вязниця была то найтяжша вязниця котрой комуністы
не волили своіх Чыто реальных ци выдуманых ворогів Низка вязниця єст музеом
властиві єст велькым мемориялом поставленым в чест ци в памят вшыткым вязням
котры были і вязнены і стратили жытя през комуністів Треба памятати што
в <unk> році в Сиготі Язницю провадили Росияне Они розпочали впроваджати комуністичны
порядкы на тым тереі Румуне Власты над тюрмом проняли од Росян в
<unk> році і было оно головным місцьом де неволены вязнены были політычны
противникы режіму комуністичного Чыслит ся же в роках <unk> до <unk> згынуло
там <unk> політичных вязнів В сыхоті увязнены были тіж священникы грекокатолицкы і
православны котры были тіж жертвами комуністичной власти Музеюм в Сигеті мож обізріти
барз кольорову і барз інтересуючу м колекцию етноґрафічных кроів Я лем може
додам же властиві Сигот все был містом вельо етнічным вельо наций А
єдным з найбарже знаных котры вродили ся в Псиготі был жыдівскій нобліста
Елі Візель котрий пережыл концтабор в Авшвіц він по войні на основі
свойого жытя спопуляризувал термін голокауст а Туристів котры бы ся нашли в
Малеморошу все намавляют жебы звідіти єдну місцеву особливіст в мекшым селі котре
зове ся Ташапенца ци Сапунка мож видіти тзв веселий цмонтір де сут
памятникы поставлены з дерева богато різблены і поді громуваны де мож видіти
намалюваны сцены з жытя вмерлого і даякы інскрипциі котры властиві описово бесідуют
о тым што любил робити вмерлий або як вмерт На тых памятниках
часто представлены сут тіж професиі якыма займувал ся вмерлий Єдном з найбарже
атракцийных для туристів трас єст тота котра єст положена в долині рікы
Ізль По дорозі мож видіти традицийны мараморскы церкви і барз красні різблены
брамы котры догнеска сут будуваны при хыжах подеме на траєву памату де
драко сте пойдямо грошенілю є горі тым але выре ґдыны любє лем
ой горі горі лем лем ґынде люмер ойсю є рашой горі ґынде
люмер раун бля ысю є рашой муіта Тоту співанку сме уж надавали
в єдным нашым програмі співала Перша слава румуньской співанкы то єст Мария
Тенасе Тоту як раз співанку співат про Мара Морош нука єнєвси льорбе
і сон су скоры Нічы рошы З долины рікы Ізы походит єден
з найбарже популярний ансамбль в цілым Мара Морошу але і в цілій
Румуніі то єст ансамбль Братів Петраусів мам реса траєжді майормельо там май
труса по ресті Майормельо мам раза траєзді майобельво Кенде соны перецити морот
геламы гвозду роциля кругу ціля пецеля готати народ Нє ім нього дати
дало кым Цільы оданено рока цильорка Но май нияк єту баґа чыма
того по справі для того фоснека з Забалы купутя Цинатя прасая по
кінчу жнескы стрічу з румуньском марамовском музыком на конец іщы три співанкы
котры будут співати ріжны марамозскы артисты но і уж на само пращаня
лем єден марамозскій жыдівскій танец котрий заграт нам Мадярскій як раз ансамбль
Мусix Пращам ся з вами запрашам за тыжден Богдан Камба бібль і
<unk>XoЫ моя матре дервепа і єс другого маяты деня гындер Ґазуна бына
зой Олинда лойвасы ґазуна быгына зо нойсиным деза май дорлецмы а нойсиным
депа єса має дорлецмо горі горя майле смыгы айка сыпы горі горя
має ґорлец мы доре май дорлец За то рім пой догоре Має
дорлец моря морот ся ані лоде май дорлецмы і горя мороз ся
ані лоде має дорлецмы гы Є мой форі кура Майдоарлец Є мой
торігорага Майдорлец могай Петра Ґучатяра майлец мы май дорлецмо ай кынона ся
анє так має дорлецмай ґаз за барім контраґем май дорлецмы гый ґаз
за барім контраґ має дорлец Аше ні со было з ґеледу май
смый аше ні сол было скеледу май дорлецмы май дорлец мыса порівлят
май дорлец мыгы а за нісоку згриду Май дорлец мыгы ісе порівлят
май дорлецмы Ламаре ляй <unk> мацинь ґрма ціны ляй ratkin має ґрумай
<unk>ear Трімат карта триєме карбату ля мора Газиня Кановатара Хазиня кас моркепа
чыфара фаріна лапаку Ґреву Шыпа Достя то паз брагарка юнаци нарпа Никуля
маєт гулята Нікуля маєм ней ґуля марата Пыпенсен торка севарі НАТса на
дура жебы за тут горы Папа єкаты Папа батали я будя моє
мере як ус такого кытюнса май вышурену має Ора папы це три
зору Нікуляємо груша а мреска ці не реа Мачына Весельта Сла де
сядут ся на ґази на Поез <unk>eo<unk>eo<unk>