Гіст в ЛЕМ.фм #18 - доц. Анна Плішкова 20. річниця выголошыня кодифікациі русиньского языка 2015 01 27
Еп. 18

Гіст в ЛЕМ.фм #18 - доц. Анна Плішкова 20. річниця выголошыня кодифікациі русиньского языка 2015 01 27

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “18 - Гіст в ЛЕМ.ФМ #18 - доц. Анна Плішкова - 20. річниця выголошыня кодифікациі русиньского языка - 2015-01-27”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: Витайте дороградио слухач з той страны Демко Трохановскій і так жебы не выдолжувати буду хотіл Вас скоро просити на бесіду яку м мал чест награти січня р в Інституті Русиньского.

Автоматычна транскрипция

Витайте дороградио слухач з той страны Демко Трохановскій і так жебы не
выдолжувати буду хотіл Вас скоро просити на бесіду яку м мал чест
награти <unk> січня <unk> р в Інституті Русиньского Языка і Культуры в
Пряшові Очывидні Бесіду провюл єм в контексті і в передден <unk> річниці
великой подіі котра звязана єст Русинами і з русиньскым языком на Словациі
То округла <unk> річниця офіцияльного выголошыня кодифікациі русиньского языка Тота подія мала
місце <unk> січня <unk> рока в Братиславі а днешнім гостьом мобільного студия
радия Лем фм єст пані доцент Анна Плішкова котра шефує Інститутови Русиньского
Языка і Культуры Пряшівского Університету Сердечні прошу на бесіду Добрий ден пані
Доценте Добрий ден Як ся маєте Я не знаю в шыповісти на
то низка є пятниця по обіді так же Люде ся приправлюют уж
скорі на такый режім вольнійший Но але У нас у школі моментальной
сі саме зачал семестер так же сут ся такы роботы котры не
мусиме робити што є легше але з другого боку сут такы роботы
адміністративного характеру котры не любиме але мусиме робити так же Так кус
робочо кус вольнійше спокійнійше але в основі все в такым дуже дуже
высокым темпі Я єм бы так додам же мы ся находиме в
Пряшові на Пряшівскым Університеті в Інституті Русиньского Языка і Культуры Хотіл бы
м з вами днес побесідувати о <unk> річниці кодифікациі русиньского языка о
тым святочным выголошыню тым великым святі в русиньскым світі але може зачнеме
од початку як то было же дошло до такого торжественного выголошыня на
державным рівни на Же было барз вельо гостий то так офіцияльно вшытко
было приняте Но так то є уж двадцерічна істория самособовы од колифікациі
Але як бы тому дошло то м треба ся вернути ісі пару
років дозаду такым граничным быв рік <unk> Но самособовы возроджыня русиньской народной
ідентиты взний русиньскых орґанізаций першой русиньской орґанізациі русиньска Оброда шпецифікуваня цілів роботы
той орґанізациі в рамках народосного контексту так же Єдным з тых вызначных
цілів котры тота орґанізация собі поставила то было кодифікация русиньского языка а
возроджыня народной ідентиты Русинів на Словакі заведжыня русиньского языка до розлічных сфер
жывота так же ту были власно зачаткы а то є зо рік
<unk> Округлы столы котры ся зачали в тым часі орґанізувати коли си
зачал формувати русиньскій рух то были <unk> рокы но в <unk> році
офіцияльно зникла русиньска оброда также уж ся зачал формувати ай даякій конкретний
проґрам народного возроджіня Русинів над Словеньска но была выдана деклярация в якій
русиньска Брода выголосила тоты основны ціли якы мают служыти ґу возроджыню народной
ідентиты Так же то были рок рік <unk> рік <unk> котрым В
основі уж взнико в тым часі фунґувало дакілько русиньскых орґанізаций перше з
них знаєме же зникало польску Стоваришыня Лемків то былосів <unk> році так
же друга была русиньска оброда а поступно зачали зникати русиньскы орґанізациі в
розличных краінах так же у Мадярску на Підкарпатскій Руси а так дале
так же То был час десятых років зачаток а в <unk> першым
році власно Русины зачали як зачали мыд зі собом офіцияльно комунікувати значы
Русины з розлічных краін в рамках тых своіх орґанізаций так же доходит
ґу в заложыню Світового Конґресу Русинів То был рік <unk> і знову
была то орґанізация котра спойовала вшыткых Русинів і знову была потреба конститууваня
даякых даякой сполочной деклярациі сполочных цілів про вшыткых Русинів призначынь Приправи ті
проґрам котрий бы ословлювал кажду з тых русиньскых орґанізаций в каждій краіні
Так же знову Світовый Конґрес Орґанізаций як єдна з найважнійшых орґанізаций яка
спорювала вшыткых Русинів приправила свій проґрам і такой на першым конґресі уроци
котрый был в Меджілабірцях знову выголосила пріорітным цільом русиньского цілорусиньского руху то
значыт же на лем русиньского руху на Словакі але цілорусиньского руху бы
мала быти кодифікация русиньского языка або створіня самостатного русиньского языка так же
то бы в рок рік <unk> но а з тым цільом в
основі Конґрес або делеґаты конґресу говорили же на таку роботу треба самособо
квалифікуваных філолоґів Жебы приправити норму русиньского языка так же конґрес запропонувал скликати
такий такы форум семінар або форум інчого характеру на котрым бы се
зышли Компетентны квалифікуваны люде лінґвісты і власно зачали бы дискутувати о кодифікациі
русиньского языка То почато сут самы початкы о котрых вы бесідуєте Повічте
мі бо потім уж Світой Конґрес з Русинів был тым зачатком але
тіж мотором Ґутому жебы одбыл ся Першый Конґрес Русиньского Языка Так мотором
ґутому был самособов Такым важным мотором мож повісти был Світовый Конґрес зато
же він высунул тот ціль кодифікациі русиньского языка але самособом перед тым
іщы русиньска оброда Але русиньска оброда коли высунула тоты цілі то затыкали
лем єдной части Карпатской Руси то значыт Словакі Так же Русиньска оброда
в тых самых зачатках ісі Перед тым як офіцияльно взникла перед тым
зникнул ісі культурний рух Русинів у Меджлябірцях ісі перед зником офіцияльным зником
русиньской оброды Так же ущыт культурний рух Русинів власно зникнул тіснопо році
Бо в новембрі децембрі або коли зачали тоты револючны подіі так же
ущыт культурний рух Русинів Уважала о тым же є важне жебы назад
савозродила ідентіта Русинів а жебы самособом айрусиньскій язык ся зачал учыти в
школах наперед зауважывало лем у першым четвертым класи а найвысшых ступнях зауважывало
же ся перейде на навчаня украіньского або росийского языка так же такы
такы увагы такы погляды были у тых часах самособов ситуация змінила як
зникла Русиньска оброда а як взникли Всялякы полемікы дискусиі в часі коли
коли русиньскій рух бы ходил із тыма цілями конкрет намагавно кодифікаций русиньского
языка так же то были дискусиі на розлічных уровнях локальных реґіональных цілослованьскых
дай ся повісти дискусиі котры котрыма русиньска оброда або русиньскій рух за
обертал на штатна інституция так дале так же так же тот час
то были тоты <unk> рокы тісно по <unk> році коли коли кодифікация
як така самособову ся зачала зачало со в ній бесідувати іщы до
того самособовы як зникнул в Світовый Конґрес Русинів так же на Словаківституты
погляды односно кодифікациі русиньского языка уж были перед тым але до такой
даякой подобы До такой подобы жебы ся зачало даґолоґічно поступати а конструктивно
поступати в тым процесі такы тоту путь думам же ініциювал і выстелил
якраз Світовый Конґрес Русинів Початкы <unk> років то тіж предовшыткым така будуваня
першой базы базы слів гей нова лексика котра ся я мусіла явити
в языку а котрой може і не было зато же не мож
было офіцияльно хоснувати русиньскій язык І ту певно барз помічныма были медия
русиньска преса народны новинкы Русин ци то они тіж помагали ґу тому
жебы стандардизувати язык жебы го кодифікувати Но я бы повіла же А
є той такый парадоґс у нашым народностим жывоті же тым першым медийом
котрий котрий зачал говорити і робити над стандардизацийом то не были народны
новинкы і Русин але то было ісінове жытя то значыт украіньскы новинкы
котры выдавал Культурный Союз украіньскых трудящых а в тых револючных роках власно
знову ожывали погляды чытателів дописувателів і інчых людей жебы жебы в новым
жытю ся обновили сторінкы на діалекті Як знаєме тоты сторінкы на діалекті
нове жытя выдавало ісі дес уж в симдесятых роках <unk> по <unk>
році тоды так істо в такых свободнійшых часах все тота тенденция народного
языка была Слідна і притомна в народносним Руси Русинів так же і
у році ясно взникат голос Русинів то значыт двой сторінка у украіньскым
періодику нове жытя так же уж тоды рік то был простор у
новім жытю де ся помале зачала зачали публикувати статі на діалектах і
редакция уж мусила зато же мала статі од розлічных допистелів чытателів з
розлічных реґіонів уж тоды мусила будувати холем якусь таку Мутроредакчну норму так
же уж та стандардизация языка зачала у тым часі Но окрем того
уж скорійше або давнійше перед тым зробили переклады текстів з церковнославяньского языка
до русиньского языка отец Франтісє Краня котрий долгы рокы двадцет років діял
якы священик у Меджілабірцях іщы в вісемдесятых роках ХХ стороча створил там
у Меджілабірцях языкову комісию котра робила на перекладах церковных текстів і з
церковнославяньского до русиньского языка так же рік То значыт был то час
коли коли прави тота Комісия Языкова при меджілабірскій парохіі уж мала даякы
правила своі на базі меджілабірского діалекту так Понукли тоты правила редакциі Нове
жытя коли зачал выходити голос Русинів тій редакциі жебы ци редакция бы
была охотна тоты правила прияти або ні так же уж штоды в
тым часі іші на териториі Культурного союзу украіньскых трудящых котре ся потім
переменувал на Союз Русинів Украінців зачінают ся першы дискусиі о будучій нормі
літературного русиньского языка Выповістте о украіньскых де факто орґанізациях хоц до них
думам же в більшости в тамтых роках ходили Русины бо лем такы
товды орґанізациі были но але такє Переконаня же тот кодифікуваный русиньскій язык
мусит быти то допірокы дішло до офіцийного м выголошыня в <unk> році
Як ґу тому дішу Можете повісти яку дорогу сте провели ґу тому
жебы так офіцияльно выголосити кодифікацию русиньского языка Но Стандардизация як єм говорила
зачала ся од <unk> рока на сторінках Голоса Русинів самособовым <unk>o Тот
процес выкликал розлічны погляды розличны для повісти аж такы неприятельскы одношыня медже
людми котры робили голо з Русинів Мімоходом Ям была одповідна редактор Казаго
з Русинів Може заточнійше вредактор не повірил тым іщы Юрий Дацко зато
же моя дипломна робота была і на бази русиньскых діалектів так же
мала єм ґутій темі близко Так же зачали сме дост ініциятивно робити
тоту сторінку так самособом тото выкликувало всебільшу таку аверзию Єднак ґу людям
котры робили тоту сторінку котры редаґували і котры были пересвічены о тым
же русиньска народна ідентіта і русиньскій язык то є наша будучност Так
же в тым часі настал такый зломдай саповісти же праві тоты люде
котры Ішли в ті прорусиньскы линиі в рамках Культурно Союзу Украіньскых Трудящых
і з той редакциі нове жытя наконец мусили одыйти Так же м
они сут ци шефредактор котрий состал по році Александер Зозуляк ци дальшы
редакторы як пані Анна Кузмякова пані Мария Мальцовска пані Квитослава Копорова і
я на конец місц Нового Жытя або Мальцовска і Дружно перед Одышли
і по знику русиньской оброды взникают народны новинкы і часопис Русин значыт
Уж нова дальша етапа культивациі русиньского языка де не было проблем му
з тым же цей русиньскій язык має быти або не має быти
То был основний проблем до того часу гей саме сильны дискусиі дискусиі
котры розділили людей котры Розбили мож повісти долгорічны приятельства робочі контакты так
дале так же м на передчасопису Русин Зато же тот был перший
тот взникнул і сі або робили го люде котры робили в новім
жытю так паралельно Мож повістийно робили часопис Русин мультечысло котре вышло у
Меджілабірцях так же ситуация была дознапята в тым часі а было видно
обидви стран обидва бокы ся догодили на тым же В такій ситуациі
саробити найдаст так же найлегша путь і найрацийональнійша была заложы власны періодика
так же в році <unk> зникат Редакция Русин і Народны Новинкы при
русиньскій оброді у Пряшові Но а ту власно уж зачінат новый процес
Рік <unk> в зник редакциі перед тым уж был Світовый Конґрес Русинів
у році <unk> марцу в ней русиньской оброды так же то уж
были цалком новы условія котры были приязнійше нахылены тому же перспектива взнику
даякой нормы русиньского языка ту буде Окреме Світовый Конґрес Русинів в тым
же же деклярувал потребу створіня языковой комісиі інтерреґіонально языковой комісиі дал як
бы таку уж конкретну задачу конкретным людям жебы зачали робити над літературном
нормом так же Рік <unk> был І Конґрес Русиньского Языка у бардиівскых
купелях так же уж там ся дискутувало офіцияльно о тым же як
бы русиньскій язык мал вызерати то значыт Мы знаєме же русиньскій рух
ся розвивал у розлічных краінах так же было треба зволити даяку методолоґію
будуваня нового літературного языка то значыт ци то буде язык котрий буде
сполучний про вшыткых Русинів або то буде Дака інча вариянта така котру
бы люде приняли тото было основным цільом так же наконец на тым
конґресів вержівскых купелів были люде з розличных з розличных народоносных меншын з
розлічных університетів европскых америцкых а так дале так же То были квалифікуваны
люде університны професоры якы говорили о можностях якы еґзистуют у світі при
будуваню нормы языка такых в припаді такых малых народів в припаді безщатных
народів як сут Русины так же Барз інтересным был в тым часі
выступ професора Іс Швейцариі котрий презентувал ситуацию ретороманів на основі думам же
такых прикладів то значыт де ретороманы сут У Швейцариі в розлічных кантонах
розділены і мали ст своіх реґіональных языків на базі котрых ся може
аж по <unk> або <unk> роках фунґуваня вникла даяка єдина сполучна норма
прошыткых котра ся полужыват в урядным контакті Так же то был такий
може приклад а модель котрий бы был найвгоднійший про Русинів так же
языковий конґрес І самом на тым же вникне даяка інтерреґіональна языкова Комісия
котра єднакы до той комісиі входили люде з розлічных краін де Русины
жыли так же кєд же резолюцию конґресу было створити наперед локальны нормы
а на основі них може перспективно теа ґуреты Романів бы была єдна
цілорусиньска норма Так же наперек тому тоты люде з розличных краін састрічали
і уж в тых зачатках хотіли жебы дакотры правила в основі были
сполучны про вшыткы тоты вариянты так же то был дальший вызначний бот
або пункты З резолюциі языкового конґресу взник інтерреґіонально Языковой Комісиі так же
Творили або єй членами были люде із Підкарпатской Руси Керча Сочка і
з Польщы Мирослава Хомякы ходила на засіданя Потім і Словакі доцент Панько
членове редакциі Русина і Народных новинок і з Мадярска час од часу
приходил пан Хатинґер так То был уж такий колектив людей самособом і
старшы люде і дакотры членове театру котры бы театр уже у Дес
о <unk> році переходил поступно на русиньскы язык або на діалект часі
так же каждий котрий приходил до контакту з русиньскым языком соснажыл даякы
запоювати ся до роботы той комісиі так же Дяка тій комісиі котра
была результатом першого языкового конґресу взникла говорю нова етапа у кодифікациі русиньского
языка а дальшу важну етапу то был рік Власно то было тыж
резолюцию того першогоязыкового конґресу потреба взнику професийональной інституциі котра бы ся занимала
вопросами квалифікациі в окремых краінах На Словакі к тому дошло у році
<unk> то значы <unk> был языковий конґрес а резолюцию того конґресу было
же треба научну інституцию котра бы тоту кодифікацию довела Аспонь тоту першу
етапу до даякого фінального пункту Так же у році <unk> вдяка Ініциятивам
тогосіднього веджыня русиньской оброды гламно пана Василя Турка як председы русиньской оброды
і предцеды Світового конґресу Русинів Александра Зозуляка як секретаря русиньской оброды так
же Інчых людей котры помагали але были то в основні тоты дві
особы котры котры ініциятивно комунікували зо штатныма орґанами на тым жебы жебы
підпорили фінансно підпорили взник такой інституциі котрой цільом бы было занимати ся
языковыма вопросами русиньского языка так же на конец самособом у році <unk>
Штат дал фінансі на взник такого Інституту Русиньского Языка і Культуры але
кєд же в тым часі ситуация была така же тот інститут не
міг фунґувати просто з розличных причын обєктивных субєктивных в рамках університы де
самособовы было дакільком дакілько такых єднань і з веджыньом університы Пан Туроґ
і Зозуляк ходили на засіданя научной рады на засіданя розличных орґанів університе
з тым цільом жебы в рамках університы взникнул і мал своє місце
Інститут Русиньского Языка і Культуры также Тото мож повісти ся ім подарило
і хоц інститут не был у просторах університе але не змімо Але
лем зато же Штат дал фінансы на взник такого інституту на заряджіня
інституту на купліня книг а так дале а так дале так же
Штат підпорил у році <unk> фінансно взник інституту в рамках університе і
хоц його сідло його центер был дак де мімо університ Самособол рік
<unk> Як взникнул Інститут його першым директором состал доцент доктор Юрий Панько
кандидат наук котрый зачал робити над нормом русиньского языка в спілпрацы з
редакторами Народных номиновє Русина У роц <unk> по нім наступил доцент др
Василий Абур кандидат наук так же то был чловік котрий власно дотягнул
колифікацию русиньского языка тым же же закінчыл роботу над правилами русиньского языка
над орфоґрафічном словником і з языкового боку над інчыма учебниками і літературов
ци публици а не так публицистичного але научного характеру церковного характеру атле
просто над вшыткыма тыма потребныма материялами котры были потрібны на формальне выголошыня
кодифікаций русиньского языка Ситуация со змінила знову в року <unk> Коли доходит
ґу зміні політичній наступила нова нова по вольбах со змінила вляда то
знач змінила вса і приступ ґуфінансуваню того інституту так же Да повісти
же по нецілых двох роках тот інститут заникнул з фінансных причын так
же в <unk> році заникнул але вопрос заставшо і зачато в роботу
На щастя за ты два рокы Інститут встигнул приправити вшыткы тоты потрібны
материялы котры на зачатку рока <unk> на зачатку рока <unk> януара могли
ся полужыти як тота основа про формальне выголошыня колифікациі так же само
собом тота путь ґу колифікациі але не была легка нияк раз не
была легка зато же як сы зачали Конечно робити роботы зачали іх
професийональны люде робити тота робота в основі за нецілы два рокы мусила
быти знову знову перервана і мусили ся глядати знову новы можно сте
як власно в зачатій роботі на колифікациі русиньского языка продолжывати Жебы зачати
кодифікувати язык барз важным єст рішыти на котрым діалекті кодифікуєме Вас ту
в На Пряшівскій Руси рішыли сте же буде то будусниньскы діалекты гей
Новосхідні Но было то рішыня конґресу Языкового де делеґаты приняли резолюцию же
в окремых краінах де Русины жыют основом кодифікациі языка бы мали быти
діалекты котры фунґуют на най найбывшій териториі котры котры сут дес всередині
сут ограничено од тых периферных діалектів де є більша інтерференция меджеязыкова та
дале так же было вырішене же Перший бот же русиньскій язык є
на основі фонолоґічных морфолоґічных знаків належыт медже восточнославяньскы або выходославяньскы языкы То
значыт же на основі того было треба ай выберати котрий з тых
діалектів што є призначны при выходославяньскы языкы то значы погыбливый вольний акцент
А інчы знакы фонолоґічного характеру так же на основі того языкова Комісия
вырішыла же тыма діалектами котры одповідают тым нормам котры платят про выходославяньскы
языкы бы мали быти язы діалекты Выходу Земпліньскы і запад Земпліньскы то
значыт не сут то лем сненьскы діалекты але сут то діалекты на
выход од рікы Лаборец і на северозапад од рікы Лаборец так же
сут то щасты і діалекты лабірскы але тоты в котрых є притиск
то значыт акцент вольний і різномісний так же тото была тот был
основний принцип котрий на котрым ся лінґвісты згодли кєд значыт хотіли клясифікувати
русиньскій язык як язык выходославяньскій Так же в основі на засіданях тых
языковых комісий і тоты люде котры ходили на засіданя самособом дакы меньшы
проблемы все взникали што ся тыкат лексикы даєме тому шыса тыкат морфолоґічных
знаків новой нормы языка фонолоґічной атак дале але не были то такы
проблемы на котрых бы ся не дало догоднути покы все думаєме на
тот основный основне критериюм же русиньскій язык належат ґу выходославяньскым языкам Офіцияльне
святочне голо выголошыня проходило в <unk> р То был тот такій Конец
фіналізация той першой кодифікациі але напевно Одраз по тым зачали сте думати
або нашли сте дашто такє што не было рішене в кодифікациі В
якій спосіб мож сой радити з такыма нерішеныма проблемами уж потім по
офіцияльній кодифікациі Но самособов кодифікация то быв лем першый крок то значыт
доказ того же русиньскій язык може мати свою норму же тота норма
може быти функцийональна фунґувати в розлічных сферах народносного жывота то значыт перше
што было фунґувати в літературі фунґувати в театрі фунґувати у публицистици в
церковній сфері а самособом найважнійше было в школскій сфері так же то
была лем основа на то жебы язык сам міг до тых офіцияльных
сфер жывота Русинів увести Самособовы дальша етапа то была было овірюваня якости
того языка ци тот языкы сполнює вшыткы критериі якы має мати колифікуваный
язык То значыт ци до якой міры тот язык є тяжкый або
неє тяжкый тота норма жебы ся і могли научыти діти або тоты
котры ся хотят учыти тот язык так же то могла перевірити лем
практика Так же є інше створити учебникы створити норму але інче є
по тым выгоднотити або оцінити фунґуваня той нормы якост той нормы проблемы
той нормы то може зробити лем практика так же самособовы У році
у році <unk> років по квалифікациі і фунґуваню того языка в практиці
са знову зреалізували даякы Конґресы Языковы даякы засіданя языковых комісий Де доходит
ҐУ переходночыню дакотрых проблемів у фунґуваню языка а глядно у тым кєд
русиньскій язык завіл до школьской системы зачал ся учыти на університі од
року <unk> уж тоды могли главно учытелі повісти што якы проблемы сут
при освоюваню того языка в школі так же І тот факт же
русиньскы язык са учіли в розличных школах не лем Русины або або
діти котры одмаля не говорили русиньскым языком а часто доходило ґу розличным
проблемам при освоюваню норму нормы а дальшы факты обновили ся дискусиі о
створіню цілорусиньской нормы дису в році <unk> Так же і тот факт
привіл лінґвістів ґу тому жебы зачали роздумувати якыс на зближуваню окремых норм
Мы знаєме же фунґувала і стабільно фунґує норма войводиньскых Русинів самособу є
токус інчий інчий проблем зато же іх языкова база є западославяньска так
же але наперек тому жебы жебы якос тот язык розличных реґіонів зєдинити
так як самы Русины ся зєдинили і хотіли розвивати свою народну ідентиту
та ґай У тым процесі дискусий о языку власно настала ситуация же
была потреба змінити даякы ко зробити зміны у дакотрых нормах русиньского языка
на Словакі зато же і хоц язык ся учіл фунґувал в розлічных
сферах але самособо зникло одділіня русиньского языка і культуры котре професийонально ся
занимало языком або лінґвісты в нім ся занимали языком так же на
ті нормі языковий <unk> власно ся робило продолжывала ся робота дале і
продолжывала ся в тым контексті же треба зближувати окремы вариянты русиньского языка
на конец і потім Третьо Языковый конґрес котрый был у роц Кракови
знову завернул ґлуп проблему цілорусиньской языковой нормы также зновлінґвісты Власно накрислили даяку
даякій новий проґрам на чым бы ся могли вшыткы вариянты русиньского языка
зблийшувати так же І тоты зміны котры настали наприклад у словеньскым вариянті
русиньского языка были зроблены уж в контексті тім жебы зближувати окрем вариянты
русиньского языка Як днес глядат спілпраца науковых інституций такых якій тот Інститут
Русиньского Языка і Культуры з інчыма того рода інституциями як в Кракові
як в Новым Саді Певно в На Підкарпатскій Руси тотам де не
єст взнаний русиньскій язык хыбаль іщыні Но покы іде о таку спілпрацы
професийонального характеру такы она фунґує В основі так же лінґвісты або люде
котры сут заінтересуваны русиністиком со стрічают на розличных акциях конґресах уж наукового
характеру Дознаєте коли уж сут науковы інституциі так кажда наукова інституция має
якій свій проґрам Мы наприклад маєм три проґрамы высокошкольского студия русиньского языка
бакалярскій маґістерскій докторантскій Так же власно наша інституция денас робит <unk> шіст
людей є На тырко вытяжена то значыт тілько роботы з реалізацийом тых
трьох проґрамів А то не є лем навчаня тых проґрамів то значыт
педалоґічний процес реализация проґраму але у нас каждых <unk> років каждых <unk>
років Проходят процесы комплексной акредитациі то знач все саправлюют новы проґрамы або
іновуют стары так же страшно много роботы оды одколи взникнул Інститут уж
сме абсолювали два раз процесы комплексной акредитациі Так же то є много
адміністративной роботы Дале приправа многых проєктів каждорічно котры котры мусиме приправити жебы
інститут сам міг вырівнати інчым інститутам в рамках університы або в рамках
Словакі так же Так же тота спілпраца самособом фунґує мож повісти на
такій ай особні уровне то значы консультациі в припаді потребы Грамнос Педаґоґічного
Університоу Укракові з котру Пряшівска Університет має підписаний договор о спілпрацы дале
кооперация із катедром Украіністикы Торонской Університе з котру Пряшівска Університета має підписаний
договор о спілпрацы Ініциювали сме підписаня договору з Новосацком Університетом у Сербіі
так же тоты робочы контакты на базі языка на базі научных професийональных
інституций Я думам же фунґуют і хоц само собо всешто зліпшывати але
але то є вопрос знову фінансий то є вопрос проєктів а вопрос
кадрів Мерзит нас же о посліднім часі наприк добра спілпраца была од
самого зачатку із катедры украіньской і русиньской філолоґіі в Ніредязі котра уж
не еґзистує шыє нам барз жаль зато же продукция той катедры за
жывота даст ся повісти проф Іствана Удваря а пізнійше Міхаля Капраля то
была барз цінна про розвой русиністикы также в сучасности Сучасну сте є
то так же у мадярску в основі заникнул заникла вызначна база про
розвою карпаторусиністикы так же увидиме як буде продолжывати дале тото діло з
тыма людми котры в русиністици робили мадярску але холем в тых краінах
котрых в котрых фунґує навчаня русиньского языка на базі або на уровне
університній такы знажеме ся утримувати контакты і позывати іх ці на нашы
акциі як Научный Семінар Карпаторусиністикы Літня Школа Русиньской Языка і Культуры на
конференциі котры орґанізуєме а так дале так же так же так то
фунґує Кодифікация жебы мож повісти же успішні была зроблена мусит быти тіж
принята через люди через нарід Як вас з тым єст Нас так
дам може як примір Іст дуже такых мудрых люди што повідят я
не принимам кодифікациі лемківского языка лемківского вариянту русиньского языка бо в мене
дома інакше бы фіно Як то Вас ся реализує Но Я не
думам што є лем ваш проблем то є проблем каждого языка а
окреме языка котрый котрым говорят люде без власного штату то значыт люди
сут розметаны по розлічных реґіонах штатах і так дале другый аспект є
же язык є кодифікуваний коротко <unk> років влас <unk> років Так же
я думам м же ту абсенция традиций долгорічной традициі є тым проблемом
дасти повісти котрий гамує або не дозволює людям прияти тото што шо
взникат то значыт і процес асиміляциі тому наісто не хоснує так же
Ны тото што вы говорите тото є у каждій краіні найочывиднійше то
є на Підкарпатю деся повісти де уж была у посліднім часі приправена
<unk> колифікация русиньского языка Самособом тото неє проблем бо язык є жывый
орґанізм котрый ся мусит розвивати Є нелоґічне і не можу застотожнити стымкыть
хто сповід же язык был кодифікуваний раз і тото тото є конец
вшыткого Нє то є зачаток процесу а треба рахувати з тым же
у языку все будут зміны зато же все прибывают новы даєме тому
слова у лексициі прибывают слова не лем выходу славяньского выхославянской словной засобо
западу славяньской Шы з такыма словами як іх зарядити до катеґориі русиньского
языка то значыт все прибывают новы лінґвістичны проблемы котры лінґвісты будут мусити
рішати Так же вопрос змін у языку то буде вопрос доты докы
буде русиньскій язык фунґуватий в офіцияльных сферах атле Так же я не
виджу в тым ніч пляну Ніч слого То як люде принимают або
як не принимают то є знову вопрос традициі гей вопрос культурно освітной
роботы то я думам же є мало кєди Язык кодифікуваний а о
тым языку наприклад <unk> кілометрів од Пряшыва нихто або мало хто знає
то значыт тота освітна робота нам ту хыбиты Такы підпорны проєкты котры
бы котры бы были заміраны на русиньскы язык як знажеме зробити літня
школа русиньского языка зникают вечірні школы русиньского языка Так же Я думам
же кєд Русины собі усвідомлят же што є пріоритот у іх народносным
жывоті думам же і тот розвий языка і з тыма змінами коли
буде освіта людей на належній уром не будут мати достаток інформаций о
тым што ся діє в языку в іх народносным жывоті атле Думам
же і тот приступ буде цалком інакше Але думам же в першым
ряді треба перегонотити приступ ґу пріорітам народностного жывота што хочеме кєд хочеме
жебы ся наш язык заховал розвивал то значыт мы мусиме ца зосередити
зо свойом роботом своіма проєктами як раз на тот ціль Так же
тото же хто сповіст його не приімам бо у нас є то
інакше ну так є то такый лаічний погляд а є то в
каждій краіні є то природне є то нормальне Але уж кєд мы
хочеме жебы наш русиньскій язык ся вжывал в офіцияльных сферах жывота так
на то мусит быти професийональных інституциі а рішыня тых професийональных інституций самособом
Мали бы мали бы акцептувати ай штатны інституциі што у нас наприкан
слованьску ся діє А то же еґзистує даяка паралельна іщы приватна норма
бо внутро субєктова даяка норма но В даным штадію розвия языка по
<unk> роках кодифікаций я то не виджу як проблем ту все іде
криштализация дачого Факт же соснажеме выховлювати новых людей лінґвістів котры перейдут уж
то пятрічному світу Зачынают штудувати в докторантскым студийным проґраму мі лінґвістику то
значынь кєд прийдут до практикы люде котры выросли на русиньскым літературным языку
знают його структуру знают його тіполоґію а так дале так же я
думам же тота робота будучности може быти ото легша кєд прийдут до
тых дискусий вшелякых котры на базі русиньского языка або лінґвістичных комісий зникают
кєд прийдут люде выхованы уже на тым языку так буде то уж
інакшого характеру Але самособов ґу каждій нормі ґу каждому языку Треба час
треба терпезливост треба освіту самособов треба Вести дискусиі з людми з учытелями
з родичами атже проєкт заміряны праві на тоты катеґориі людей од котрых
мы чекаєме же же здобудут даякы даякє одношыня ґрусиньскому языку такы тото
нам хыбує А то може так на конец як видите або як
думати як буде выглядал русиньскій язык на Словациі в Земє або загальні
во світі за двадцет років Но такы говору залежыт то од людей
Котры будут робити у лінґвістици в языкознаню од того ци будут професийональны
інституциі то значыт ци ся будут розвивати тоты професийональны інституциі котры сут
сучасности ци не будут заникати та як наприклад у мадярску ся то
стало так же од того залежыт якы люде будут робити у тій
сфері і ци буде штатна підпора той роботы ци будут фунґувати інституциі
ци будут офіцияльно дотуваны Штатом або то буде лем на такій аматерскій
лаічній базі як то бы до до того року <unk> а так
дале так же так же то сут такы важны фактры освічены люде
значыт квалифікуваны люде у тім смері люде котры знаюты не лем мы
систем языка але котры знают русиньскы діалекты а знаюты знают просто полужыти
тоты діалекты на вытворіня такой нормы котра бы ословила цім найбливше найбільшу
масу людей Но щатна підпора то сут такы найважнійшы факторы котры котры
можут помочы або стимулювати розвит русиньского языка Но як буде вызерати ся
<unk> років в говорю То залежыт од тых факторів якы єм спомянула
а може ай од того ци тоты пріоріты о котрых єм говорила
кєд самыдж пріориты народного руху русиньского дістане язык школьство а тоты тоты
тоты даповісти сферы народносного жывота де русиньскій язык має своє місце так
же може то буде уж легша етапа самособов процес асиміляциі якій ту
є Може може много такого пляну го зробити і неґативного може загамувати
заставити тот процес на даякій час але такым оптимістичным може пунктом сучасности
сут выслідкы списуваня людей котры сиґналізуют же Люде ся зачынают голосити або
прибыват тых люди коли котры зачынают ся голосити ґу русиньскым языку підвышує
ся чысло людей котры ся ідентифікуют з русиньском народностю так же Само
собов од многых факторів залежыт то як буде русиньскій язык вызерати за
двадцет років Мы бы были рады як бы тота робота котра ту
была дотепер зроблена жебы ся на ню надвязало жебы люди котры прийдут
по нас у тій роботі продовжывали а штоє головне жебы фунґували тоты
научны інституциі в рамках університет якы фунґуют То є барз важне єм
такій звіданя про інститут Ци Лемкы з Польщы можут прити до Вас
студия Но сут витана само собов так До нас тепер другій рік
за собов приходят студенты з Украіны што мают я думам о много
більший проблем дістати ся на студиі русиньского языка на Пряшівскій університет і
розличны бюрократичны проблемы мусят здолявати Но так я думам же з Лемками
то бы было о много легший процес але шо мене уж долшый
час над чым роздумую Не знаю до якой міры Я думам же
то іщы не є процес такій зажытий у нас але є можност
створіня сполочных студийных проґрамів То значыт як бы Пряшівска Університа вєдно і
з Новосацкого Університом вєдно з Академічном з Перавічном Університетом у Кракові приправили
сполочний студийный проґрам русиньскій языкы і Література то значыт же абсольвенты того
студийного проґраму бы Щудували част або своі студиі част щудували бы на
Словакі част у Сербіі част у Польщі а они бы были власно
подля закона абсольвентами вшыткых трьох університ шобы м была престіжна престіжний дипльом
котрий бы ім доволювал ся ліпше реалізувати на торгу роботы также у
нас на словеньску є іщы мало скушености і з такыма сполочныма студийна
проґрамами але я думам же будучност бы могла быти і така же
бы сме перспективно Кєд не мы так тотышы прийдут по нас такій
єден студийний проґрам приправили То бы было і такий фактор зєдиняючий вшыткых
тых Русинів де жыют а по другє то бы могло може проспіти
і при зєдиніню той літературной нормы русиньского языка о котрій ся говорило
або зачало говорити вшій урці <unk> Дякуючы Вам за бесіду же вам
вшыткого Доброго Іван і цілым цілому Інститутови Русиньского Языка і Культуры дякую
дуже Красно но а я думам же лемківскы язык у польску має
свою перспективу а же нашы контакты будут є дале розвивати Дякую Дякую