Гіст в ЛЕМ.фм #3 - проф. А. Зємба, 2013 03 31
Еп. 03

Гіст в ЛЕМ.фм #3 - проф. А. Зємба, 2013 03 31

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “03 - Гіст в ЛЕМ.ФМ #3 - проф. А. Зємба, 2013 03 31”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: Добриден бесідує Павло Малецкій радию Лем фм Днес в радию Лем фм оддаєме голос експертам професорови Андрийови Зємбі і пані професор Олені Дуць Файфер Професоры Ягеньского.

Автоматычна транскрипция

Добриден бесідує Павло Малецкій радию Лем фм Днес в радию Лем фм оддаєме голос експертам професорови Андрийови Зємбі і пані професор Олені Дуць Файфер Професоры Ягеньского Університету котры однесут ся до доповіды професора Гальчака котры мали сме уж можливіст в нашым радию чути На самі доповіди тоты дослідникы не мали можливости свобідні ся выповісти в звязку з чым попросили нас о уможливіня такого коментаря для вас запрошала до выслуханя То міл быть отчычы выклад гісторика тымчасом в тій цалій наррациі котром пан доктор Гальчак запрезентувал най мі было роботы історичной Не было в уґле языка історичного Был показ ноншалянциі методолоґічний ні з дівного же бы ме збульверсуваный може зачну од термінолоґіі удержыло мі то же тутей стосувано назывництво терміны вспілчестне нам До описуваня битуф жевістости гісторичний раз перед тися лят А претіж в тен спосіб ліквідуєме можливост зрозуміня того шо ся чез те дісять віків дайме на то стало процесув не розумієм процесув етнічных процесув свідомостьовых пшемян розмаітых модернізациі тожсамостьовых якы ся доконывали в <unk> віку і в <unk> і в <unk> і в <unk> і дво Єжли одразу стосуєме назвы Украіна Румуніі Росиянє то чыщы гістория пригрыва Бо брак тута єст терміну в котре гістория знала котры мі жыла і котры є окшталтували Русь Ґє ся позяла Русь Претіж Русь Кіоска Русьси Карпатска Русь Червона Русіні Руснаци То сон терміны котры мусіме ужывать описуюч люді земє і культуры з Пшедвікув А доперо в моменті ґде появим ся на тій землі в тей культуры чы в тых культурах всю тых людзі інны назвы інны окрисліня зачынаме з колеі застымпуват те старше новшыні одвотні робіт не можна бо то сон ахісторизмы за каждым терміном за каждом назвом за каждым окрисліньом котре трвале записало ся в істориі в документах в выповідях людскых крыли ся сенсы і тераз кєди замаст ужывать термінів гісторичных і скуток того доцірать до сенсу в істориі ужываме вспілчасных окреслінь народовых То попосту депчеме том гісторийо не віме скон ся в зі Лемкові скон ся взі Украінци ском ся зі Білорусині бо вшытко то уж істнує правда він цала тын динамізм істориі улятує нам в звівку з фатальном роботом гісторика котрый не єст в стані допрецизувать єст в стане ужыть з языка ерастичного богатого значыня і вшытко примітивізує Тен выклад был єдным велькым показом симпліцистикі упращаня спровадженого до м форм так простатскых же аж ме то задзівіло хоц же ясна памятам часы кєди упрощеный марксизм тріумфувал на польскых учернях тутай з того власні єст то упрощыня типове для доґмату Везьме власне том же найважнійшом тутай дотыканцом питаня о етноґенезы Лемковив сконсьоні в Зєлі Властіве єст то питаня аналоґічне до інного сконсьі Украінци Єден і другій бит культурови вводі ся з Русі З культуры рускы очывісти та культура улегла так в мойом антрополози схізмоґенезє чыі подялові ружне вонткы з єдности культурови ся выділяли Выділяли ся Украінци певны моменті выділи ся тыж Лемкові Білорусині Росияне І же і беме іначей уймувать том гісторий жом бек клуціть і твердіт же Украінци были в віку VIII віку бок дес хтосям расы На тисяч карт записал слово Украіна в інзем сенсє но то очывісти ничого розуміти не бєме Друга жерюдла гісторичны Не можна мовить о гісториі не цитуют зрюдел не можна мувіть омовні тось памятам тось дісм ся відзі хыба так ді хтось написал якысь учені поґрупувані в народовости Опше ж так сіні муві навет о становисках бадавчых они звыкле мают конкретного автора Нема наукі польскій украіньскій лемковскій чы французскій сон конкретні людзе котры такє чы інне тезы вымысляют є презентуют тут яко теж не было знов было віркє упрощыня ґенералізация ідуця врянчы в абсурд Зрюдла історичны су нам потребны жебы аналізоват є критичне очывістє бо навше со певны сенсі перекламане в певным сенсі правдіве но мойом вартост таком яко маша аналіза зюдлова критична підкреслям раз єщы і то давно уж вымысльоно то не єсты Осягнінтє нашых часів гісториоґрафія одкістнує завше те дзюдла аналізувала Не можна повіді же они не мают вартости бо не сут згодны з усталенями якій Академіі з декретом якійогось ученого Учены чы академія мусі ся упорать з арґументом зюдловым І то учтівє ани на засаді декрету Єдже хтось му а так пан Гарчак повідал же хронікы сеньовично сут ніц варты бо возмысляют но пшето єст писсенс Без ти хроні Чым беме диспонуват яко історици власном фантазийом і выобразньом тын выклад был уж очывісти пописем такій фантазиі такім сейнс фікшын таком рівнолеглом гісторийом Але то не была напевно істория гісториоґрафія то єл выклад гісторичны Зыштом одношле вражыня же пан доктор Гальчак не здає собі справы же хронікі котрым ми диспонуєме были зредаґуваны списаны власні в дванастым віку він ста його маґічна дата двнастий вік Петвнастым вікєм вшыткы хронікі сут невіригодны з посту доводим а іґноранциі тен пан не ві же і рускы і польскє хронікы су власні днаст вічны з початку <unk> віку з перелому віку <unk> і Очывісті оне заверают якій вонткі часами фантастичне згодне з конвенцийом літератском але по том шатом зевнентшном криє ся трест і дісяй маме уж обшырно досвядчыня як кронікі калубка конікі нестора і уж не інны кронікі аналізувать як выдобыват з них трест віригодну А того пан Гальчак не потрафі Он те хронікы попросту оджуца Цалковитсє бо шкоджом його візиі істориі пришлості Нот нестети але такій історик повинен быти оджуцоны бо жюдла напевно є хтіл бы м іщы вспомніть о скандалічной моім здаєм орґанізациі дискусиі по тым одчыці Не розумієм як провадци том дискусию о Ілесіні Лепон Трохановскій Муг нас так шантажувать нас то значы слухачы же нам не вольно мувіть коментажы же може мты задават питаня но то єст форма котры котра очывісти манє забльокуват ся выповіді критичне вобеци того одчыту а ты выповіді мусяли выбжі поніва одчып повтор раз єщы был певен розмаітых блендів і помилок і неповажны навет демаґоґія котра по тем теж забжо выповіді знайомий пана Гальчака на самым концу дискусиі Демаґоґія котра суґерує же хто сє ружніт в опініях си референтем но то єст злы Орд або вносі якій конфлікт якій якой задер якій якій непорозумліня Но нестети але так єст сконструвана наука же мушун быти ріжнице здань і ты зданя мусіме міс право выповідать Арґументова ци не волю нас спихать дорогу і муси прошы тілько о круткє питаня бо єже ні то будем одберал голос А ту і было кілька такых моментув выповіді пана референта котре котры бы ся домагали новасій дискусиі кєд мовил наприклад о значыню поєнця волох і односил ся до вспілчестных двох народів міянові до Хорватів і Сербів і суґерувал яко бы Волох то значы Сербаль або Хорват но вшышто шым єст зупелна помилка до дня што істнує така етнічност в ґурах Балканьскых кора ужыва поянця Волох назвы Волох Часами стосує ся то окрисліня также дом певных ґруп реґіональных котры потем вешли в склад народу румуньского Вчесні в Лосі ці туж доціралі ідут з ґурами яко пастеже до інтересуючого нас териториюм репрезентували то стадиюм пшемян етнічных котре было Обецне на Балканах не дійсні в віку <unk> ні віку <unk> ци <unk> але <unk> штым І і іх характеристикы культуровы односили ся до Специфікі тамтых часів ани дісійшых дотко вшелькє порувнаня і твердженя же Русіну в Скарпат дісійшых не розпозна яко своіх Хорват і Серб то сум просто абсурды тотальны абсурды Волохы очывістє тотен термін муг значыт так же хтось мешканций ве всі на праві Волоскій хтось кто м провади трибжытя пастерскій ґурскій ктось ктом одзнача ся цехами якє ідентифікувано з Волохами втеди то припоминам ме люде досыть Ґвалтовні обавяно ся іх сонсідства всє спокойнійше вважали сонсідство Волоскє за небезпечынство так чы іначей вшыткы ты цехы односили ся до конкретной ґрупы люді до конкретной ґрупы люді дотого то єст так важне жебы том ґрупы описать показать єй цехы культурове родовут і втен доперо можеме на базі такого опису застанавлят ся в якым стопню сом оні пшотками дісійшых Лемків Другій термін руснак Русін тутай хом спостават же Тверджені і што тілько вплыв словацкій єст колейным абсурдом і помыслем пана Григальчака зупелні безсенсовным до того же тен термін єст обецні тілько на Русі Лемковскій в переказах в дзюдлах о єст обецне в вілю хроніках документах выповідях людскых Далеко на м сході на пулноц над такы то поставали подвільнем і дотичыли власні Русінів Русна то єст одмяна терміну русін Чы вплыв языка словацкєко і вімо істнул такого языка в <unk> чым віку він я не могло ся о тмат выповідат може пан Хальчак теж тутай яком редацийном тезы посяда Русины то был термін котрий мог дотычыть навет ні етнічного чловека ні етнічній руского по взглядом етнічным Русін бовем в тым часі в паньстві польскым означал ріжны речы Зазвычай кажда назва ма кілька сенсу Русін то очывісти надаль был чловек етнічности рускій але Русін то му также вызнавця костьола сходнього а він костьола до котрого могли належет свосі належелі волосі і Русіні Русін то также был мешканін з реґіону кли был Русінен так же і Полякы Німец і Лацінніци так же ся называли Русинами яко мешканци реґіону званого Русьом Воєвудством Рускій Русьом Червоном названє Волоха коли діж там мешка в ґурах Карпатскых Русінен Входіло в ґре ґди зауважено же приналежы он до Костьола всходнього до костьола в котрым власні Русіні домінували котрый был повшехні называный Костьолом рускым в тамтым часі Іщы єдна справа те смялы аналоґіє чыньоны мін з захованьом осадникув ґрецкых з окресу По ІІ войны святовой а ем реакциями сповечными діз власне в віку <unk> цим Тутай не можна нема в огуле Призволеня наукы гісторичны на того типу аналоґіі Люде сон ружні в ріжных віках люде мают розмаіте призвычаіня розмаіте вымогі розмаіте досвядчыня і пшетя і то же хтось єст Грекєм і трафя діс там з Надможа Свижнє з Балканов На Бєщади ся тутай не акліматизує то не значыт же прибыш з ґур Балканьскых власні Пастеж Волоскій теж бы ся тутай не закліматизувал То сут зупемні несправдальны тезы тат ґоні науковы бо кажда теза наукова мусі быти справдальна мусім ім мі спосіб жебы розстриґнуть на підстави зрюдел чыта зас правджівачыня чы слушна чы вотпліва як розстриґнеме того типотезы Не маме наженді то єст неможливе датого оне не повинны быти ставяне в ог Маме натомяст материял зрюловы тру вам позваля осондіт же власні пастеже волосци з балкан ідонцых Світні ся акліматизували в Ґорах Карпатскій власні оні є так на добром справы доперо колонізувані бо стали през вікі вченійше пусте і людност ідонца з Европы Заходній ци з обшарів польскых там власні собі не раділа Чы Русині собі раділи Но Русіні ведук вшыткых знак на нібі і на зімі то значыт для історика ведук вшыткых можливых жюдел пришли за волохами І з того полончыня ся двух етнічности вросла одмінност культурова котра справділа же на тым фраґменті Русі Кіоскій В тій в тым фраґменті в тым сеґменті Русінів Культуровых Русінів покреслям еконічні етнічных та рускость іначей выбжмяла мала інны консеквенциє природжіла ся інном тожсамост Іщы єден шальоный блонд прелеґентам ци он найвыразній не ві кєди ся Унія костєльна завязала устабілізувала на тым інтересуюнцым нас обшари ломчы Уніє на Русі Лемковскій з тым выдажыньом котре знаме з Подренчників то значы з уніомжеском <unk> р вшытче потворны блонд діцезия пшениска подобні як Львовска приступіли до уні значні пізній по сам конец віку <unk> на початку віку <unk> А він до того часу не было тутай унітуф поза нічными парафіямі Былі православні і релікы того православя дзякі тому перетрвалы до часу австрияцкій приходзіли православні были православными проблемы властилі зємскых аєбіскуп Краковскій Зосадниками того типу то были проблемы з православными а не з унітами Новіц як бы брак підставовой вєдзы о пребіґу выдажынь історичных знаме як повташам найлише з порячників на тым конкретным фраґменці котры нас інтересує не можеме приносить так автоматичні вєдз енциклопедичний подрячниковий бо не єст огульна і може быти неправдіва власне в тым фраґменці А ту єй важна єст локальност важна єст аналіза тых знаных нам трендув історичных в тым власні місцу Іщы єдна реч о котрій услушыли сме на початку мінові граници Лемковщызны Я очывісті не мам нічых о тому жебы розпатрывать переміны культурове на обшари Русі є в границах якійогось паньства це культурове територия культурове фактичні кшталтували а він в тым выпадку куди хоці о Лемку во пшотку Лемку можеме описувать зявиска з пулнотной струны Карпат рівно лем з описом як з полудньовой стороны Карпат бо то без вотпіня єдна ґрупа етнічна Але называш того Лемковщызном то колейны примітивізм термінолоґічны поніва назва Лемковій Лемковщызна не єст обецна на полудню там єст обецна назва Русь Руснак Русін і поніваж віме же назва Лемковія Лемковшызна єст теж пізна на пулноци з тым барді стосуйме назвем гісторичном кранчы мешканців тых двох розбітых през ґраніце політичного фраґменту єдного територию культурального і втеди бедеме могли мовить з язык прецийным бегли розумі сокольвік з тых процесов якы описуєме А як нажуцаме якій зупелні імпортуваны термі необецны незнаны дзюдлом по полудньовій сторіні Карпат но то твожме фікциє і ґдиж му віно о народовості бадачы то єдна жем теж занепокоіла єден што ж было в одповідях пана плеґента чы в травці його выкладу мину ті оцена доробку Романа Райнфуса Єст єм збульверсуваный бо о така бы лекцеважонца тым часом то єст чловек нот очывисті бадач польскій народовости але єст чловек котрый ма колосальне значыня для емны бадань над Лемковщызном Світный етнолоґ можна му позаздоростіть з його умієтности баданя культуры людовой культуры хлопув культуры ґурскій Райнфусс поза тым удокументувал культуры Лемковщызны туж перед том катастрофом яком она пережыла в лятах II войны св і по тем повойні до р Ґмі не бабаня Райнфуса ґдиб не його ольбымі высілок документуваня культуры Лемків то бысме діся мало цо виділи о тым барзо цікавым засаднійчым окресі чый о Лемках На початку віку IV Треба му быти вдячным а ні уважат го за якійого мітомана тым барді жы такы лекцеважанце як якій сонды на тема Райнфуса падаю з уст чловека котрый ма фатальны варшат бадавчы Райнфусс тым ся власні одружнял од пана Гальчака же был міл велькє вычуленіє міл вельку умієнтност розпознаваня стану тожсамостьовых Он питал люді в спосіб барзрынчны О іхы одбір о іхы переконає о іхы свідомос на тема власней одрембности тожсамости Питал іх ци тамці то сут насі васі чы даж не о нь он одподал Нє там ті уж сом інні Тен способ або тамті то сом насі в тын спосіб он вытычал мапел людскій тожсамости на Лемковщы Вытычал граници свідомости етнічной і вытычал вевнентшны подялы тій свідомости бо нема ниґди такій ґрупы етнічной котра бы ся ні діділа щы на якы змійшы реґіональны одмяны локальнойчызны А він Райнфусс то барз Інтеліґентны бадач і Райнфусс то бадачы клему завдячаме фундаменты спілчесного лемкознавства без нього бытого лемкознавства не было Были бы власне такє мітий поданя і фантазиі стрюпана Гальчака Єщы єст квестия поінця народу народовости тожсамости народовий ім ґенеза ружных тожсамос народовий в тій части святач і в Европі то єст так же вшыткє народы мают том само ґенезы похозом з того самого часу вшыткы ся укшталтували в тым самым моменті дівде може в раю єщы в часах біблийных Народы мают своє почоткій своє трваня і свій конец народ ждовскій жыє дуже ніж народ польскій Народ польскій жыє дуже ніж народ украіньскій з тым твоя ся погоджіть ту не можна мовить же єжелі не было Украінцив то не было т Поляків то такє такє помпатичне стверджыня падло смішне понімаж добре віме же кшталтуваня ся народовости польскій подвасні назвом підкрислям по тым терміном не по якым інным попшеднім ти подым терміном зачало ся в яку десятым Не в чесні тыко в віку <unk>сній не было Поляків і были бы то немондры учені котры бы в цілі твердіт же описуват жевістост археолоґічно ужываю з терміну Поляк длятого же дісяй тутай на тым зі на тым обшыри мешкаю Поляци І подобні не єст мондже єзачей смішні называт Украінцями мешканцив всікарпатскій тико датого же блі вызнаня православного віку <unk> ци Оні блисі Хам підкрислит в тым ы Чеко досвідчылам як цо было моім удялем яко слухачкі того реферату зрештом З паном Гальчакєм споткалам ся уж же раз з його формами выкладу він былам в певным сенсі приготована хотя щы мати были барз рны Былам приготувана на то в тым припадку выбжяло в єщы высшым стопню як в попшедніх аспектах тераз досвячылам огромной маніпуляциі яка была ту доконувана в поволаню на Певны обшары способы діяня захованя доводяня і будуваня ведзы поґлянду в присвядчынь якы сут обовязуючы в сродовиску науковым понімаж я з тым срям мілам барз добры школы методолоґічны і школы бадавчы добрых містшув і научоно мі і шацунку і одповідияльности вобец материялу котрым диспонує і перед вшыткым указываня того материялу і працы з власні з джрюдлами з текстами з безпосередніми залежні од то яку методолоґію стосує свядецтвами і якым і диспонує і оперуваня тыми свядецтвами так жебы то был дискурс наукы а він якій лоґічны вывуд ді можна істотні указать же єже мам якось концепциє то до той концепциі дошлам таком ани інном дроґом показуюч працы методолоґічном як дане зрюдло дане текст Допровицам є до окрушеного поґлянду ци до становиска При цалой свойой працы над літературом лемквічно я прикопалам сеткі тексту котры в богатый спосіб цитувалам указывала мі як они мовят і втеди моя інтерпретация могла быти сконфронтувана з жывым текстом котрый там істнял і для мі то єст єдина метода працы котра показує як бы можна так повіді спосіб Дискурсивного доходженя до певных внюсків котры могут быти критикуваны могти зміняны але очывісти треба мі якій методы в припадку пана Гальчака Не першы раз бо мови то уж є такє досвядчыня не масобу одволиваня ся до зрюдел я на власне ужытек поніваж задавам перше питаня о методолоґі То питаня вобец пана Гальча казавше бенде повтажат Ята методолоґію бы м окрисла методолоґійом обявліня Она єст досить характеристична можыня аж так драстычні в ріжных текстах котры спотыкаме єщы в школи Радіцкій же по просту ся тверджіло а не было підставы на якій подставі ся то стверджі по просту ся освячало І така вєдза была бы до приянця длятого запитам о то якого типу єст то выклад пан др габітуваны Гальча представил ся титуламі тутай і выклад был представляны яко наукови для ме то было найбарді непоконце поневаж якась особа представи же мала обявліні і чого і досвядчыла і дознала і виділа як трактує то яко відзы о обявным як хтось послугує ся мітами і му же сут такє віяры присвячыня альбо віза інтуіцийна сом не єст ведзе дискурсивна натоміс лен Пан бар выразне поволывал ся на ведзы дискурсив но мало того слухаче о котрых повідал же не сон выробєні оні барз вто віжылі Чилі як бы приймували поніваж тутай істняли титулы котры мі то было прислоняте натомяст жели я в тым припадку спотыкалам ся з шереґєм ружных можна так повіді абсурдув абсурдув коре пан др габітуваны Зємба показал огромну ахісторичност але теж можна повіді в тым вноскуваню же кхтось когось розпознал яко сполеченство то є якій феномен методолоґічных котрий не вім діякых наук ся може розвіять і як то бадане але єже бы мі мала бадачы розпознаня при пуз як психолоґ то бым стосувала певны методы чыстатистичне чы єщы якє інне котре бы мі показували же сос ся справдат сос єст а справдзенє на назвиску же хтось повіл же гальчак то єст назвиско татарскє длятого ся розпознал з Татарами то єст барз неповажне але очывісти часом выобразня будує я в такым даці бы м повідала для чого Моі приятели Татажы не розпознали ве свойого побратинця і могла тіж бым на такій засаді доводіть же нема чогось такого бо оні акурат не розпознали очыві вім же то єст абсолютні абсурдальне так як абсурдальны были тезы котры уж і вчесній были обявляны типу Лемкови во вшых світі Очывісті такє зарисуваня ту барз выразньо показуєте Брак границ можна бы так повидіти брак границ закресу лоґічного мысляня до псепитаня жей ве вшесвіте з бо дой то мало зміжать до того як бы маніпулюваня ружными ніби зрюдлами але без браку показуваня консеквенций вводженя даной тезы З тых жюдел поводує же сут тыль певне твердженя Він ствердженя ґловне Лемкові в тамтым рефераті было такє же Лемкові не мают жадных шанс жебы цокольвік власного створити тыкому шонс ся прилучыть до Украінців петаня ся насувало а на марсє чы єст жечывісти так само бо єже аж так ся зарисовує нефрасоблівє можна бы так было повіді тен закрес діянь і мє особістє дотыка найбардій не то же в той глосі пропаґанды бо з пропаґандом маме віле до чыня Але хтось в глосі пропаґанды под гаслом наукового реферату то єст як бы для мене найбардій доткліве яко особы котра Бардо спчевяна і серио трактує своє баданя наукове і баданя над Лемківщызном так же вони в вільшости в тым кєрунку зміжают натом сосідяло тутай прубувано з ґуры яко же першом і початковом то чы самого почат провадцего зо чом пізній долунчу ся до того сам реферанд здеґрадувать мою позицию яко науковца Не длятого же я заховалам ся неметодолоґічні ци поставилам питанє котре зупелні як бы одбывало ся з той престень то длятого же повідяно же я належы до окрисляной опциі чы орієнтациі Як бы тотольвік міяло о чы повинно міц бо ся оказує же то єднак в певных припадках мах Вплыв на то в якій спосіб ся бада і в якій спосіб ся доводі певны же натомя за тым не згаджам моя орієнтация поґронодова святопоґльова єст певным обшарем котрый не дотич методолоґіі бадань ци способу в якій спосіб управлям наукы очывісті може то ґенеруват обшыри котрым ся займує може то ґенеруват певно доцінклівой достепной до зюдел бо знам язык припузме але не звальнам є то як бы з обовязку жытельности методолоґічной і віаригодности цитуваня зрюде і повыливаня ся на ній Длятого пруба здеґрадуваня мє такіми як бысобами уж показувала выразні же то не хоці о якіс науковы тезы ци дискусиі в світі науковым тых дискусию опонентів як бы певных поґльондув Ідуц дале навет услышалам же в Петерсбурґу іначей учом чылі в засаді тутай было то суґеруване же моі поґльоды ци ґенеральне мысліня о Лемках яко О етносі котрый кшталтує ся еманципацийні цо жевістє баданя тексту з показуваня власні кштованя ся літературы Хвічной уж мідзвоєнной і так дад выника же такій тренд єст я то могы ружныма текстами як удоводніст показать але за кладаня же тілько такє мышле може ся вытворчіть в Москві ци в Петерсбурґу чылі під вплывом якій вроґіх сіл Ідеолоґічных котре діяют на вчысчай напінціолоґічной конкуренциі ідеолоґічной показуют же ту ся не дотыка наукы Же не дотыка ся наукы яко такій тылько дотыка ся жевістє маніпуляциі ци конкуренциі ідеолоґічной дія тутай руґує през то же певны поґольоды ся ґлосі яко Маюце правды неподважальном правды і то єст жевісті індокцинация то єст жевісти ідеолоґічне подійстє до квестиі і я о щыґулах котрых очывісти барз вельо тутай можна вказати дискутувал не буде пока покаже цалы характер дзялань Такі котре поты гаслом докладу наукового мают кшталтувать певном окрисльом пропаґанды повідной то єст для люди простых ненауковц єст тым бардій тутай вказуюце на таком інґеренцию огромном Вобец особ котры не маю може тых тій броні мож так пові фатоґрафічной чы мотодолоґічной кором сон в станіст будувати якій дистанс до того типу погляду він стоєст жевіст така індоктринация котра ся в тым спосіб доконывала і для міні нема згоды же то зділа дя выразні записанчы Пам точ я в характери дялача котрый бє індуктунувал ґрупы чы пан приєхал выґласіт вклад наукови бо то зупелні ріжны ситуациі поневаж ріжны віцы пропаґандове спотканя політику і так медияльны приказы сон і доконуют ся натомяст свят наукій Так мі ся принаймні выдає такто віже зобовязує до певных риґорув до певных засад мысльовых і до певны учтівости в презентуваню того материялу Я ґди бы м жевісти мала можливост задаваня питань і ґди бы мі то уможливіоно і бым виділа же те питаня знайдем одповідь бо моє перше питаня попросту не зналязло одповіді то запевне бы м поставил а при леґендові питаня ци розуміл Лемковщызны котрого то терміну жыє в характе етноґрафічным чы в характере етнічным понеш обсолютні те катеґорию як бы ту нерозружню дотого же описы етноґрафічны послугуюнцы ся тым терміном і істотні ся нґалы По честі на обшар полудньовы описуюч яко обшар культуры людовой етноґрафічной типоінця были там стосуваны натомяст в значыню етнічным кєди укштова ся свідоміст певна яка односила ся до того територию і ужвала того територйом до будуваня концепту вспільноты котра ся выружня тым і овым і власнітыми елементами культуры людовой руж ся послугівала но то Треба теж показувать як те катеґориі іначе ся кшталтували в тым припадку пан Гальчак як припущам найправдоподобні не здає собі з того справы з розружніня же ты терміны были стосуваны і до описув етноґрафічных і уж до катеґориі тожсамостьовой ци до катеґориі етнічной а він власні пояскові ЛАП значыню такым котре ушталтувало певен святопорян способня і розуміня Самого сікту цо єст катеґорином теліґенцком збудуваном през інтеліґенциі і през власне певны проєкты Тотосамостьове яко такє А друга квестия уж ту пан др Габіваный Зємба тот трошка порушыл для мі завше было шокєм при такій спотыкан конференциях мідженародовых і засаді я то тых слушалам з уст евентуальні бадачы котры приізджали з Украіны то певін феномен наука украіньска так твірці Я якось не уміла бы м катеґоризувать овшем можна окрислит на заході чрюдла повстают де в Анґлі тякше стенденция така чы обака звык ся поволує на даного бадача наданого науковса і не діли ся наукы катеґориями народовым поніба же то жевістє показує же то єст ідеолоґічне спойже а не методолоґічне Певны методолоґіі обовязую незалежно од границ ґеоґрафічных і звыкле я ниґды трудно бы мі было повіді навет яком я наукы репрезентує стран на Університеті АҐльоньскым мам окрисляню своіх місцу Провади своє баданя в опарцю о окрислены жюдла стосуюч методолоґі шпузя якы тіж повсталич вялым світі заходнім шыпузмі американьска і завше ся поволує На якій поставі на якій базі в опартю о яку теориє певне своє тезы конструє для мє то єст очывісте і доклады мі не пришло жебы мя формувала поєнтє же то з ведук становиска якій знау Для мя то теж єст як бы тотальне нівы чутє нє нє нє нє спуйност можна бы так повіді зо святым науковым того типу погляду же істнуют народовы наукы Я розумієм на чым то полега діянє певных тезміту пропаґанды котра мусі шебіть окрисльоны святопоґльонды власні народове але то ся робіт нимі методами бо очывісти каждый бадаж ма право своі поґольды ци свойом позицию народовом яко смієць але то мусі робіт ся методами котры сотзв науковы ані методами котры сут тзв народове Він з тым тиж ми ся не згам і уважам же то єст теж як бы дуже дисонне порозумліня мідже нами же цалком інным языкєм оперуєме поніва я очыкує чого і не годба дачан того же опрезентує яком там опцию народовом така така презентує в науце поніж квестия поґольду Індивідуальны то і зупел як бы інна істория з тых погляду певні і способы мішля якысь там выникают натомяст єстесме зобовязані стосувать на власне таку методолоґію доцендиі даєме тутай свій спосіб о выкладах переказуваня певной єдзы і оперуваня ньом Длятого Датого дашто будеш