Гіст в ЛЕМ.фм #4 - Петро Мурянкя в 100. річницю народжыня Нестора Жылича
Еп. 04

Гіст в ЛЕМ.фм #4 - Петро Мурянкя в 100. річницю народжыня Нестора Жылича

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “04 - Гіст в ЛЕМ.ФМ #4 - Петро Мурянкя в 100. річницю народжыня Нестора Жылича”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: Но і видите в наш лем в нашым радию два раз годины найперше а потім піто ремонты міну минуты по лем так жебы сте знали Но і фактычні подій мы Получены сме з нашым гостьом завдякы.

Автоматычна транскрипция

Но і видите в наш лем в нашым радию два раз годины
<unk> найперше <unk> а потім піто ремонты міну минуты по <unk> лем
так жебы сте знали Но і фактычні подій <unk> мы Получены сме
з нашым гостьом завдякы інтернетови я лем тілько речу же будеме мати
більше гостів в радию Лем фм нажыво налодайте нам хвильку на розкручыня
ся з тым высыланьом на жыво Маме три студия головне в Рускій
Бурсі Маме іщы студию В Кракові маме студиі в Варшаві окрем того
інтернет дає змогу зробити віртуальне студиє такой всяди де лем інтернет єст
За тоту неє жадных ограничынь Я лем припомну же можете наслухати через
сайт ЛЕМ крапка <unk> можете стягнути файль і влучыти го через Ваш
компутеровий плеєр <unk>em залежыт од як іх хоснуєте Можете наслухати через аплікацию
андроід стігаючы В просторах <unk> можете наслухати через телевізор кєд мате в
ним інтернет і заінсталювану аплікацию Bt<unk>e<unk> Я лем провірю ци чуєме ся
з нашым днешнім гостьом Чуєме ся чуєме добрі вечір Вам добрі вечер
вшыткым слухачом радия ЛЕМ фм Я лем скоро представлю вас хоц думам
же вельо на слухачі уж по голосі почула же то Петро Мурянка
Петро Трохановскій Не знам може дашто хочете о собі повісти Я знам
як дас тото стацюлило мі то выля поіздивдузы біґато Но так бо
можете бесідуючы о слухасі можете дзвонити через нашы скайп коментувати кєд мате
може даякы рефлексиі спомины ци коментар до днешньой нашой темы О несторі
Жыли чу можете дзвонити через скайп наш лоґін то лем крапка фм
або тіж коментувати через Емай <unk>em Inte лем крапка <unk> Фм Но
то што то зачынаме гей Но то зачынаме Зачынаме А што сте
хтіли чути чуєме ся чуєме ся о якій проблемы єст єст якыси
ночую чую Кєй проґем кус зопізніньом ся чуєме Зато мусиме ся добрі
добрі ся мусиме слухати Надію ся жеме мате влученого радия лем фм
де си там на фоні бо то лем буде нам не шкодило
Днес <unk> річниця Народжыня нестора Жылича Як єм прочытал в календарі в
Лемківскым Річнику з <unk> р там такой в першым абзаци написане же
то кус такій мало знаний поета гей Мало знаний бо писал так
же не хоцде не всяди мож го было публикувати Писал там де
не мож го было публикувати ем Вкраіні жыл відомы совітскій Украіні Е
Тото што він писал там на шпальты не входило Зас ту в
Польщы хоц выходила лемківска сторинка нашого слова та тіж ем не годен
ся был змістити Про свій зміст О Смістити ся про свій зміст
зміст своіх версий Елем ванны были ци Як же ся не міг
змістити Нописал достост міцно дост міцно зену верси такой одраз мож певно
же мож прошу Докаль Доколь горювати гнутий каркы докаль Лемками горатий як
волами токаль Токаль чужу нигу на одрій болоти Доколь боронити ляхів од
німоты Докаль страшну кривду двігати будеме Коли в Лемковину свою ся вернеме
розтолкуйте Докаль нам світі блукати і Карпат Бескідів своіх невыдати Всі народы
світа в столітю на воли свободі лем Лемкы смітів Нон міцный номіцний
з чого ся мож зорієнтувати хто іщы вымолодый Не знате атмосферу тамтых
років наш свого слова наш пізнійше за мойой молодости в пізнійшым комунізмі
Е в моіх середніх а в моіх середніх роках мноіст молодых Е
Зачало ся кущ ліпше діяти але в шістдесятых роках на початку сімдесятых
іщы нич лем мы Хвалили тот наш комунізм і нич специяльні такого
міцнійшого не годн было перейти в тым часописі Наче здажыло бы ся
же по <unk> р так кус ся полегшыло коли тоі Лемкы О
з Лемкы ні але в рамках украіньскых медий могли выдавати значы же
допіро там заґєрка Было дашто леґше І дашто ліпше так ци тов
Так так так але вшытко єдно то такы Еы Ластиві мыдлины лем
переходили як нове поколіня кощок ся зявило ту прибуло якосий перешмуґлюватий штоси
такі міцнійше Но а не сто Жылич был на індексі мож повісти
одраз Е Він был Знали го напевно в Союзі тоты вшыткы што
вшыткусіли знати а і в Польщы тоты суткы службы бо публикувало покус
в лемкосоюзівскых выданях в <unk> році явила ся Кни іщла така антолоґія
котру выдал Василий Лаврик в Лювелы здає ся в Бельґіі Може ся
милю може во Франциі якмі ся выді це в Бельґіі там на
заході Вышла тота антолоґія і в ній был вміщений Несторжыли т його
коротка біоґрафія фотоґрафія і пару версий гейя вернеме ся верніяме може до
самого початку Кєд можеме вернеме ся до самого початку бо так Несторженич
вродил ся <unk> мая <unk> р в Камяній Гей гей в Камяні
і тій Камяній ткамяній мож бы было бесідувати і бесідувати То такє
Быюче серце сандецкого бескіда джерел Джерел ціпінных прекрасне селедко не велькє але
прекрасне не лем природом а прекрасне тым што ся в ній окрем
природы той т німой котра лем шумит як дерева едіяло родило народили
ся люде камяна камяна было тым селом в котрым уж освіченый рід
Прислопскій прислопскых столітю провадил книгы Матрикальны Емок тых прислопскых Йоан як знаме
священник перевюл на лемківску бесіду з церковнославяньского е псалтыр далей да не
лем псалтыр е отже отже то великє діло вшыткы наступны прислопскы тот
рід зробил вельо о Е Зрештом не лем при Словскы з Камяной
в Камяний вродил ся в <unk> році Миколай Малийняк сын Теслі мало
щестя здобыти освіту і і стати ся но направду выдатным в нашій
культурі чловеку Таґле што цікаве ойте но пробачте Но што цікаве што
інтересуюче ся мі так деси тото повязало же малиняк хоснувал псевдокамянин а
нестор жылич тіж мал псевдокамяньскій За чыт вертали в Пседонія до Теной
мож на єден пішол до світа боже як остал священником зристовал такє
щестя малиняк же го діганяли по світі за за острый язык за
невыпарену ґамбу Конфіскували му його публикациі і ганяли десий по чужым світі
далекым навет од Лемковины А Анестор Жылич тіж не мал щестя хоц
так кохал тото рідне село не мам до него щестя котре го
было завчасу ти на шты рокы мал барзыротяжкє дітиньство Несторжылир такы трудне
дітиньство Відомо колисий м тото жытя не было легкє На штырі рокы
вмерла му мама до хыст пришло недолга Мачоха Еы Мачоха яка Яка
бы была Але все не буде дума все мы Я того не
досвідчыл мы того не досвідчыли найблизше Але Але знаме знаме з літературы
знаме з даякых обсерваций котры мыділи же сірота то сирота і і
было добрі заматого кєд мусіл піти на службу до обчых люди як
мал девят років Но але ся мі здає же такы знаючы його
біоґрафію мусіл быти і завзятий і мати туже таланту кєд уж потім
пішол до шкіл І е гей гей потрафил потрафил быти завзятым был
завзятий потрафил ся зорґанізувати Езуміл потребу наукы е в мушыні скінчыл основну
школ там де было найблизше был на службі чужых вшытко єдно повело
ся му тоту школу скінчыти якійсым чудом ділом учытельску семінарию в Самбори
Но ти жытятно цілий час тото жытя было такє трудне трудне в
<unk> Іщы за скоро лечу бо іщы в меджевойнів Трафил до Вязниці
Запілсудского заряду підсудского перебывал до закосых політычных взядівци Но так то бы
выглядало я не знам якійсых докладных причын але в каждым разі сідил
запис судского вязниці Мусіло то быти Ок деси бесідувал з людми напевно
хто си якоси штоси приуважыл же він єст не ге Нецензуральний не
неконституцийний кєд ходит о попольщу санацийну Но так зачала ся ІІ світова
війна і Брал в ній участ Брал в ній участ в польско
німецкій войні а кєд ся тота скінчыла Арештували во Німці і два
рокы сідів Вязници в Новым Санчы одкале втюкы Но Смутно бесідувати але
сідів завдякы Чужество і завдякы сітуриком Но то такы дост часты На
приміры товдышньой окупациі бо тото не єст таємниця же Украінці спілпрацлали з
Німцями бо хотіли выбороти свою державу гей Но такаме в себе до
уворотя свойой державы не мам нич против Лем лем не кривдом інчых
но Якы акуратні ся мі так отворіло Е Мам ковальчык того як
він ся однюс до того часу важні до січуйків Іщы того світ
не виділ того не бывало што з приходом січовиків в Біскідах настало
Морзували того Лемка вден і вночы пили І за грошы і без
грошы фашыстом служыли Так же не Мож повісти же такі кусуріня з
Талергофу гей до Талергофу вельо Лемків Русинів тіж не ішло так лем
зато же были тіж і хтоси там подавал ага тіж шырока тема
шырока тема так знаме знаме такого Я тото барз добрі з розповіди
відців знам Бо в нас был такій учытель Е Михайло Гуцалюк Він
ся направду звал Гуцуляк вчыл в ізбах перед І світовом войном а
потым змінил кус назвиской і Джей в нашым селі Віцереві вчыл то
такій был Не был тіс конфідентом Заустриі Заустриі вельо ланкы пішли діти
Но добрі Бо помалу переходиме в політику зато знаме першых тридцет років
жытя нестора репелу я лем слухачом повіл же высто пробачте так днеска
ся уж не звідували ци то ходит о нестора репелу зато ім
і так вошло Не ходист здає же ся здає може не знам
які некы там пляны мате але я бы м вшытко єдно м
не втікал іщы од той темы м Талергофу прискочыли сме до другой
войны бо пом несторіжыличы Остало што такій Важний леж в нашій літературі
Фльоринка деа описує тот час Лемківской Републикы мы в Бесіді сме попомістили
уж січньово лютовой Бесіді то так бы річниці Жыто попросиме мы не
маме рекламого часу зато же не можеме мати Можеме робити што хочеме
і пісню пустити потім Но як уважате Добра ноты Прочытам може не
цілу тоту Фльоринку але прочытам хавальчык бо думам же не вшыткы мают
доступ до того она была опубликувана Правда В антолоґіі тітулем Туга ци
Надія была іщы скорше опубликувана Маєм щестя єй опубликувати в антолоґіі Русиньскы
рускы пісні выданый в Новым Саді не была части лемківской там помістил
єм тіж несторажылича Тым способом ся уж зас шырше стал знаний там
тіж был тот веж помісцям його Як Австрия ся розпала Абсбурґы пропали
пільно народы зітхнули кайданы опали Угры Чехы і Полякы склали свою владу
а Русины до Фльоринкы скликали на раду То народне было віче з
цілой верховины і выбрало Руску Раду Уряд Лемковины Світларадіст звыселіла Пескіды Карпаты
уж николи ся не вернут талергофскы Каты Громом Бескіды долетіла радіст превелика
Ці чуєте добры люде Своя Республика Ярослав Качмарчык Хыляк Громосяк з Крениці
закликуют за чес статий родимой землиці Край знищений кругом всядий могылы і
гробы сядий смуток всяди нужда голод брудку хворобу Край віками знедолений розорувал
кайдана Як же бы они радіти Свобода нас та Нашы хыжы загостила
воля вымріяна Не дивуйте ся што лемківлиця заплакану І з радости вшытковины
ворогам прощали В згоді мирі з сусідами жытий наміряли Нам ся здає
же тото вказує раз о тым же не боял ся писати о
вшыткым што го болит навет в тамтых тяжкых часах дваже барз добрі
знал і чул в серці тоту історию тяжку ісерию Русинів ХХ столітя
Гей я низка неска має такій телефон акурат ся так зложыло же
ся ня звідувал пан ци Нестор был комунізуючий Бо так вычытал в
енциклопедиі Отже повім же створилы ні О тым што м што редактор
повідат же акуратні же ся не боял не боял ся в тым
в тій вязници народів писати такы слова бо то більшіст вершів была
написана Е його медже інчым тот котрый єм напереді чытал Гм в
Украіні совітскій Отже відомо же псикы Вшытко знали Кєд был опубликуваный тож
знали якій єст а мі а вшытко єдно Но писал дале А
писал дуже дуже вершів котрый <unk> верчів то єст дост дуже Но
і в більшости публикувал іх <unk> за Великом Водом Выданях Великосо за
што повідме так тото што публикувал не публикувал дуже Не публику може
досумні писал але кус публикувал тото што публикувал то За за шыроку
но Акєт акєт не публикувал том одкал знаме одкале знаме такы його
стижкы його вершы То значыт честливі трафило до нас завдякы як бы
поповісти завдякы Остаточні завдяку Олені Дуць Файфер котра з того часу голошла
там до Лова розмітувати глядати тото вшытко затрачене і медже інчыма од
пана Петра Когута нежыючого уж нашого долголітнього нестора во Львові Він мал
камяньскій несторжылиць лишыл му рукописы і тоты рукописы передал пан Петро Когуд
пані професор Олені і они ся находят нас в Польщы Маме іх
тоты рукописы Наче повело ся повело ся іх взяти і вказати Шыршій
публиці Так так Я думам же же тото треба буде в шыршым
помірі зробити з часом што сме могли то до того часу сме
епубликували Та як дайме на то на <unk> річницю смерти од котрым
сте споминали Е і і в тій антолоґіі о котрім гвалю тераз
в бесіді сме спомнули думам же на сотну річницю треба буде тіж
іщы дешто написати Но і радия добрі же сте добрі же сте
ся взяли за тото же сте не забыли бо же вам запо
Но то іщы Думам же то допіро зачынаме зато же то перша
того рода авдиция з нагоды Якій сой річниці де запришаме гости я
ся надію же же вы непослідні раз ся згодите Коментувати передовшыткым на
нашых літератів поетів поетесы писменників бо то думам же буде іщы неєдна
нагода Я думам же з того самым личу могли бы сте зробити
тіж іщы окрему авдицию з паньом професором од той стороны літературознавчой но
ся шырше занимала тыма справами Могла бы такто якоси представити аґварию той
літературу значой стороны Творчіст Мыча Дуж же нам ся то сіповеде зато
же і в Кракові маме Єдно з нашых трьох студий радия Лем
фм я запропоную тепер кєд Вы дозволите кєд не мате акуратні в
тым моменті в тій хвили даякых плянів запропоную співанку даяку для нашых
слухачів Но послухам послухам значыт я одраз слухачам повім же коли знеся
Рыхтували до той авдициі звідали сте ци ци ци мам даякы мудры
співанкы як перерывник не тоты чудачны модерны зато запропоную такы Но ну
до камяньского такы жебы до камяньского жебы донесторожыли ця послову до атмосферы
його но до я запропоную пісні співанкы Петра Мурянкы А в авертах
я знасню яку пісню пустити Не мам понятя не застанавлям ся же
акуратні о Омі Думате Е Не думал єм не нич мі не
приходил до головы Вы выберайте сам Шкораночок може быти Скораночкы і в
ґаняні піввали як сяди Найкораше трой найкорашше вын краст природа Но то
ідеме Пісня скораночок Перша част пісен і співанок Петра Мурянкы співат Петро
Мурянка зато рекомендую слухати мычуєме ся одраз по тій пісни Уж минуло
і ріту зышол теплий ци уж не ходит радіст світу уж єй
неє в нас Шковраночку милий мій Дає ся мі птаску тігі уж
нечутний над полями твій чудовий спів Ітыр три лят кона рікы жены
жолтий Ліс сивым смутком німым кыріку туга дусу і <unk>o<unk>e Милим Дає
ся ді пташку уж не чутний ныд пульоми твій цудовий спі осін
цвопкыт за облоцку шыбыл муцит дощ чурба сіром стерньом кырача Дост мам
того достраночку мили мі не одпера ґу і мрій Ай ся дісту
красной весны чую застрій <unk>Ź по врадоцку Милий бій од памови Ой
ся дісту кросной высны чую зас твій То был шкораночок пісні співанкы
Петра Я уж мам першый коментар Пані Наталька пишетек ся представила Наталька
Ходит мі тота пісня по голові цілый ден поздравлям Впадат Тото наш
перший коментар я лем припомну же можете ся і до нас додзвонити
зато же не скайп Хотит можеме пару пару телефонів приняти наш лоґін
то лем крапка Фм можете ліж тіж там коментувати може нашто мате
до доповіджыня доднешньой бесіды я лем припомну слухачам же Днес з нашым
гостьом в радию Лем фм нажывой з Петром Мурянка бесідуєме о жытю
і о творчости Нестора Жылича Мали сме його першы рокы жытя до
І світовой Войны і тот період Тяжкій медже інчыма для Лемків Што
ся потім діяло з Нестором Жыличом Ну очывидні і бесідували сме веце
о тых ы В часах І войны пойні Републиці о другій войні
а найбарже жылич пережыл выселіня найбарже пережыл выселіня Енын бы не был
безпосередній голочуєме ся штоси нам прорвало Ци ся чуєме Стрітіла кєд бы
акуратні перед чым не втюкы до Галичыны на схід з той вязниці
в Санчы там де был січловеками пословений Уж як нашы пришли він
был там уж бо перед тым втюп Но але кєд го ситуация
політична така застала Е Там был учытельом през долгы рокы долгы рокы
Кєд бы ся має повторити де учытельом зато же Кусічка штоси там
нам перервало Кольова кольова то было ы Водяне Кольова там вмер долго
рокучыт Любов Не знам Докладні повісти ы де вчыл конкретні треба было
зазерати іщы Але каж быт і в тым лодяном Ґорло вамер в
<unk> році Но такой маме <unk> річницю в тым році його смертитіж
Гей так так так так так так так так так так так
так так Але він был тіж барз безпосередній так не тото же
ся не боял бесідувати о навет такых вражливых темах то был безпосередній
як бы під такым а Кутом до Лемків так писал напримір тоты
Лемкы бідопасы Все мали надію в своій горі і недоли на одну
Росию гей Е так хоц ы Він ся властиві выховал тіж в
тым русофільскым Е В русофільскым духу ся выховал бо во на добру
справу суткы під час його молодости Были такы но потім ся тото
тратило штоправда Меджевоєнный час был назвоймы туж так кус русофільскій кус лемкуфільскій
уж еманципували Лемкы Но Но то відомо там барз часто і тот
в вельох товдышніх творців Тот русофільскій і лемко фільскій русинофільскій напрям істнувал
хыбаль так паралельні дост часто мі ся так здає же Іванянка так
гей то значыт я я такє повім же Одкаль то выходило е
не Як в І світовій войні за такы заскукнеме дозаду як мама
оповідали моі як пришли рускы воякы То наше ся так тішыли люж
нас возмут до Росиі же будеме в Росиі барз ся ім подобало
як заспівали на гори цілом компанійом ци яком не тамна не знам
яка форм то формация была формация Но не дивізия ціла была в
єдным земнь не знам ся на войсковости але о котрозі дуже тых
выяків было як стале як заспівали отченаж на рано то люде клякали
тіж і ся молили тісли ся І тото Росия была Долго сіділа
хоц крівду нам зробила а деси ся А ся полойні не хтіла
выплінити Оно то тамтышня Росия іщы сперед першой сперед великой війны но
то была інча Росий гето а потім по жолтньовій революциі Так але
еге ге я розуміла ге люде люде николи не вповідали о Союзі
лем повідали о Русиі Но зрозум же тото допіротій поґля до нела
на пізли Но так допіро на третім засіданю Комірло Зато же знали
лем Русию ідеалістычну Зато дали ся нагварити Ое знаме же за част
м Хто был направз ду завзяти то ся не дал выгнати хоц
декотрых бы м скривдил бо дуже было так треба быти направду мітным
жебы ся оперти не підітам Відам не знам як ньом гварил невідомо
як оступил камяньскій Еы бові ся жуєт Він ся надал його Але
мусіл жолы там втечы перед Німцями і січывыком Е Так же нашы
не знали Русиі кєд єй познали І То по тым акуратні Хыма
най найвеце творчости жылить по святів акуратній тій темі перебываня гын на
Украіні за Совітіл я в того першый раз прочытал єм тій антолоґіі
Лаврийка выданий в <unk> р Лемківскій Материй то было першыйраз чытал єм
такій текст і опубликуваний о тамтій ситуациі бо николи притіш но де
такой літературы ниґде не мож было дістати Жебы описала о тых справах
За нашого часу аж Рипела так шырше описал А така така тока
ластівка то смутна ластівка Еы Того часу то был <unk> Лемківскій Материі
верш о опубликуваний і Акуратні Міцний міцний тіж Мож є охочути як
ходила лемківска матір попід плоты жебрала што жебы заробити дашто істи по
чужых дорогах ты ногы ранила попрушеным хлібом і точок кормила ясныма очами
ты іх огрівала іх молоде серце добрі тухливала пішко сла степами спала
під забором зносила знищаня з плачом поко В темны люты ночы діти
колысала з красной молодиці бабусьом ся стала Но то може акурат не
в тым стишку але чытаючы жылича кус мі ся тота тот біль
за втрачена Лемковином і тоты такы претенсиі кус мі ся асоциюют з
Русинком Гей Ено єст вельо подібного зрештом мож бы напевно жылич А
Знал Русинку може і особисті того не повім А быти може а
напевно знаю творчіст Русинкы і напевно ця Ачий і на ній як
вельо з іх з нас пізнійше народженых ся в копла Так же
ту не може не може чудувати ся акуратні Подібне єст до Русинкы
зрештом оба тото саме пережывали Бо то треба было повісти што пережывали
Попережывали што пережыва Но передовшытым пережывали Но біль терпіня і тугу за
Лемковином бо видно в обох тых творцях Но і тоты претенсиі і
тоту неміч же уж вернути Не можут То може я запропоную іщы
єден музычний перерывник може тепер вам дашто приде до головы котру пісню
бы сте хотіли почути Вашу пісню І мою пізню бы м хтіл
почути Але жебы м не я співал Даст ся замали такы можливости
даст ся зробити З той другой плыты да коли приду до Дунай
до Дунаю Ужлича акуратні было такє штосий же він Е николи не
стратил віры він все мал надію ся кликал же тева вертати Одыс
знаты знат одры і в того русинька ся од раныса появлят донлича
ся появлят тіж одра м ін знат одры З чужыны з чужыны
той нашой його чужыны де сме были выгнаны і і мі ся
здає же о тото пісня буде послала Е Для жылича на його
памят даколи приду додумаю Но як співат але як співат Ежнай выконаня
зємі Варзу Закоханым туми Заграме тепер та коли приду до Дунаю пісні
співанкы Петра Мурянкы друга част співатює дошна Даколи при дорога єк як
сле зачысти На фалі сыр моє шмарю І буда сарце моє лист
Понад Лісы засокы Думи Лемковины Даколи три двома бере ся Й буду
спивы пташкам брают Полетят пис понад Лісы Заля Через горы Высокы Домило
в Лемковин Даколи треба Доду нога вшыткы вершы лям одда Як злото
год пан Шуга наєднайо Чераз горы Высокы до Премиля Лемковины даколи То
была Юлия Дошна В <unk> сплатній пісні співанкы Петра Мурянкы даколи приду
Я лем припомнул нашым слухачам же днес бесідуєме о несторіжыличу з Петром
Мурянко ци ся чуєме іщы Ночуєме ся заслухал єм ся свою пісню
додати треба жебы мі дахто не зашмарил бо я кохам тіж поезию
інчых тоту пісню єм написал на слова Е Романа Вальхова Ваша музыка
з слова Романа Вальхова Гейм Я верну ся до Старажылича бо ним
днес бесідуєме І може ся вродит дашто тіж такой Но так вернут
не сторажыли ся зато же Окрем того же тужыл окрем того же
зліву там было не міг вернути то заповіл же не буде Стоял
в місци не знам ци мате перед очами його верш заповід Зыповіт
Ойы ні Я можу прочытати пером буду воювати істину гварити вражу брехню
выкрывати і подрук громити Народ буду боронити під чужым обухом Буду дух
його кріпити віром і отухом Значыт же знал же воювати не може
ґвером не може інчы інчым оружьом а пером буде воювал і тоту
борбу вюден по ден Е гей і і вів єй вів єй
закликувал вірів в тото Екрем того же же подібні писал як вельо
інчых але окрем того той біды котру описувал той нужды все все
все в него єст надія віра в тото же ся верне деменато
описує вечыркы Лемківскы Е тото час Е Дост долгалый верш будут чытал
цілий але о так дві части де з початку вказує тоту тоту
тоту іделію вечер тихій місяц світит Сніг кругом біліє кади смо тріс
така краса Аж серце радіє Слуг радуют ся дівчата і зиму витают
з кудилями на вечыркы біло поспішают Посходили ся до хыжы і прядут
куделі все на выгляд позерают Рады дівести Нараз чути під вікнами уж
дзвоночкы дзвонят двері навстеж ходят хлопці шапкы товнят Вітают ся з дівчатами
сміют ся жартуют Як ся спало Што ся снило гуртом пукатуют І
так дале так далей так дале А коли кінчыт верш то кінчыт
гом Е так зажурена ухылена высока суморека Де поділа ся молодіст Далека
далека Шум і горе на Бескідах Тучы боры крыют вшытко лісом зароснене
і волкы лем быют Не плачте славны Руснакы Вернут ся часы як
давно на вечыркы придут хлопці нашы То значыт же віра в ним
была ся мам надію на тото же же ся вернут што може
і кусіньска ся стало але николи тота Лемковина уж до такых до
такой формы як передвыселіня єдного ци другого ся не вернула Він вірил
як поета він може в глубині е і і знал реалістычні же
то ы Єст бодай для него неможливе бодай для тых хто в
Украіні Неможливе Але преціж духом треба было кормити давати віру інчым бо
така єст такє спосланя поеты А я іщы єдну таку анолоґію до
Русинка єм нашол о циґанах Русенко писал Я Вас люблю яж у
своій штосим циґалым ду а корома бур ся не найде як мате
під другым ту Ножыли ци Де вы лемковскы циґане веселы гудакы Што
робите Де жыєте фльориньскы гулякы Од вечера аж до рана вызавзято грали
рук і смыка гушель бубна вы не жалували Грали чардаш Обертану краковяка
грали челяд хлопці дівчата цілу ніч гуляли Ой весело час проходил спіл
бесіда Грай гудаку обертану най пропаде біда Ту тіж Русенком пахне Алгалоци
ся чуєме гей гей так як то Русинко Я Вас люблю як
і своіх Циґане Романе Вас голодных і обдертых зуневераных Е ся розписали
нашы слухачы пробачте же чути тото фых в радию алиштокус пишут Ногый
Коментуют тото што бесідуєме же Файний вечер то так лем Дай лем
та так лем так лем в скорочыню повім кєд бы сте іщы
нашли даякій стишок сторажылича якій мате Може дале за пазухом Но ту
но но мам під руком такій котрий бы як думам на завершыня
бы Навер добрі Галя штоси зас перервало Хтоси нас певно контролює там
з горы і не даст оповісти Ци ся чуєме Но я чую
Тебе так чуючы ото прошу тот стишок Ой як бы ся хтіло
Хотіло бы ся мі Ой як бы ся хтіло што ся лихолітя
до лемківскє інчыло што б слова про рабство Были уж послідні што
не проливали слез Русинов і ґми хотіло бы ся мі Бо як
бы ся хтіло што б на горизонті Славян поясніло што братя Славяне
Лемків не кривдили дали ім свободу в рідній край Устины Хотіло бы
ся мі більше не писати і про крівду Лемків нич не споминати
Бо найвысша пора справы направити любов любли мирі згоді ці славяном Суті
Хотіло бы ся мі як бы ся хтіло што моє жаланя вкінци
ся сполнило Вернути в Бескіды во рідны Карпаты радом разом з родичами
могли лежати Я думала же треба додати од себе же хтіл бы
ся ні ні так як зас штоси там нам перервало Кєд можете
дати знати ци ся чуєме в Лемковині Чуєте ня так так так
так так так так так так так так тепер чуєме бесіду мусите
ся раз повторити гальо гало гало ци ся чуєме Што слам што
ся лем природжыти як брати до Лемковины а жыти в ній Нам
дожывати кому дожывати силом силым дожывати чуєте ня гей чуєме А Вам
молодым приходити жыти долго жыти родити ся плекати і жебы Лемковина ожывала
молодістю правдивым лемківскым жыт Думам же початкы робиме через радийо лем фм
дохнеска в просторах інтернету і при штораз ліпшых дорогах легше на Лемковину
приходити і частійше Думам же в гості не в гості на все
подумаме подумаме але товды мусіли бы сме зліквідувати на варшавскє студиі радия
ЛЕМ фм Но уж друга справа Дякую сердечніст за днешній вечер Не
стиг єм прочытати вшыткых коментариів нале буде іщы нагода Думам же най
першый раз ся чуєме і стрічаме з причыны даякой річниці Зато барз
Вам красні дякую Як раз ні дякую же сте не забыли о
мі старым силом Но не будеме забывати лем жебы у сте хотіли
знаме іщы деколи побесідувати То был ден нажыво в радию Лем фм
днес <unk> річниця Народжыня Нестора Жылича якій народил ся в Камяні а
нашым гостьом был Петро Мурянка Дякую сердечні за бесіду дякую і здравлю
вшыткых слухачів Доброй ночы вам доброй ночы вам чытка