Гіст в ЛЕМ.фм #43 - о. Г. Папроцкій о Ю. Новосільскым, 2023
Еп. 43

Гіст в ЛЕМ.фм #43 - о. Г. Папроцкій о Ю. Новосільскым, 2023

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek dotyczy tematu opisanego jako “43 - Гіст в ЛЕМ.ФМ #43 - о. Г. Папроцкій о Ю. Новосільскым, 2023”. Z zachowanego fragmentu transkrypcji wynika m.in.: гіст в радию лем фм Красні прошу вшыткых слухачів радия Лем фм на бесіду з отцьом Генриком Папроцкым парохом каплиці святого Григория Перадзе в Варшаві Отец Генрик оповіст о своій.

Автоматычна транскрипция

гіст в радию лем фм Красні прошу вшыткых слухачів радия Лем фм
на бесіду з отцьом Генриком Папроцкым парохом каплиці святого Григория Перадзе в
Варшаві Отец Генрик оповіст о своій знаємости з вызначным артистом філософом і
православным теолоґом Юрийом Новосільскым Лемком якій был гордий на своє походжыня З
отцьом Генриком Папроцкым бесідувала Олена Стефановска Во вшыткых опрацуванях на тематі Єжеґа
Новосільского єст інформация же Ксонз был його приятелем Кєди і в якых
околичностях познал Ксондз професора Ду проф Пузналем в року <unk> докладня На
якым симпозиюм котре одбывало ся в Кракові на терені Університету Єґєленьского леднє
памятам поля то было зо симпозиюм Але то была така знайомост повітял
бы мшельотна ачка сме розмавляли дружшом хвиля Натоміст така правціва знайомост котра
ся прилезіла барз шыбко в Пшыяз зачала ся в року <unk> мой
пришлой Жгоні котра Была цурком Ксєнци Єжыґо Клінґера а Ксєндз Крінґер был
велькым приятель з Єжыґа Новосільского і можна повіді же то єст така
прияз твом одтримали сме врынчы в спадку Понімаж моя пришла жона студиі
гола в Кракові він ся там часто доізджалим І бывали сме завшы
професороства на обяр были сме запрошані в неділю В тягу дні тигодня
рішні том мали оказию быти дужей то на ружны розмови Професор был
члевекєм з прагняным розуму і дискусий І тоша знайомост так спомяле ся
розвіяла же вашы працу Новосельскій был святкєм на нашым шлюбі в церкви
Краковскій а пізній спотыкали сме ся кількакротні в тя спензалі сме разом
Вакациі то была вренш така традиция Під студиюваньом в Парижу запросилі сме
професора восня до Парижа чывістє з жоном професора запросилі сме мешкалі у
нас персо насупровазал по музах был найспамяльшым приводників якій оспоткалем в жытю
єже хоці о омавянє дівштукі Но і спензали сме теж ченсто вакациє
завше бы вакациі летнє очывісти на Лемковщызні бо професор Бардзо любіл там
єздіть спензат синаймі тидень два тигодні на одпочынку але того світні был
одпочынок не важ В часі такого выязду повставало завше кілька образів кільканасі
рисунків якы смыслі ся роділи до пришлых його текстів взглядув чы артикулов
понімаж Єжы Новосельскій был незвыкле працовидый то значы он власті працувал неустанні
О тым святчы цалы доробок Тойості рисунків образув ораз в концу чтери
томы його вывядів і артикулу в то жадко хто може ся пощытіть
такым ольбымім доробкєм в жытю Мысл же в тым Сенс є просил
унікальны яко твурза поніваж позоставил по собі огромну спустізны котра доперо в
тій хвилі єст омавяна ба она єст доперо реєструвана якось повстаньомты пощыґульне
ксьожкы як Новосільскій на Дольным Шльонску Новосільскій на Любельщызні в Малопольсы терас
Новосільскій на Мазурах і Подлясю повстає такій каталоґ єй Ґудзєві альму іщы
маме дочыня з малярством Монументальным чы з поліхроміями в костьолах і в
церкви то ж огромне доробек і вже выліжли од того року <unk>
до смерті професора мы сме ся спотыкали вільокротні каждого року спензалі сме
Вспільне вакациі бывали сме іх в Кракові в Варшаві у нас бывали
так же направду же сме ся заприязніли і для не была то
незвыкле сатисфакциюца знайомості Ци ся просил о єдным з нелічных люді з
трых можна было з торым можна было свободні і без жадных ограничынь
омавлять ся вшыткы проблемы теолоґічны і філософічны О чым были розмовы О
чым были розмовы Но розмовы были О вільовонтково ям так то окреслю
поніва розмавляли сме о штуце В часі того выязду як уж вспомина
лем професор Мальовал причым малювал в спосіб дост щыґульний мальовичы онім шталюк
шталюґі полнілы функциі декорацийном в його працовні де факто мальовал на столе
Образ лежал на столе і професор обходил тон образ зо вшыткых строн
і твердил же то позваля му ліпій го зобачыть Натомісти В пленеже
пригльондал ся якій будовлі то докладно памятам же оглядали сме церквєв і
поповоротя професор зачал то церкви малювать Не ям запиталем чом том памята
докладні о муві так навет запамятаєм же там в левым окні в
дольной кватежы єст шыба пенкєнта і єден ґонт єст жы выщербный Не
о таком памят фотоґрафічном тура улатвяла му Можливост малюваня чогось зобачыл По
певным часі он не мусял стать ся в полю і і мальовать
везли то перед вшыткым розмовы дотичой його штукі штукі в оґули буду
фантастичным знавцом в облицалій істориі штукі Ораз были то його улюблівоны такє
тематы уж інтелектуальны трем поділил на три Ґловне його заінтересуваня то значы
теолоґія філософія і літургіом Просом досконале вызнаймону з літурґями християньскыми не тілько
з літурґійом православном был єдным з найбарді очытаных єжели хоці о літературы
філософічну і теолоґічну о тым зрештом сол вспаняле свядецтва В ксонжцы пані
Кристины Черній в біоґрафіі Нє топиш в свютыні ді там люди ся
признают же вымысляли специяльне питаня і справзалі чы долже одповідял і чы
памятал даты тіж о таком память котра позваляла му си обрацит зуполні
спокойны в тым огромным материяли філософіі теолоґіі істориі штукі літурґі але так
же літературы пінкной пониваж барзы любіл чытать і мал так і своіх
любіньох писажів Том Достоєского нап ін Достоіского і завше бы цинні в
дому была теж пора на чытаньом Дзякі тому розмовы з нимы были
шалені інтересуючы понімакє умыс енциклопедичны теж он вшытко долше памятал і очого
ґо ся не запытало то вшытко видял то міле в розмові же
Розмувца єст досконале зорієнтуваный і будує навет певне одразу в часі розмовы
певны гіпотезы свойой власны інтерпретациі і барз любіл того типу розмовы власні
Не любіл такых розмов поточных товдо як ся пан чує оцо вензє
на одявы ґорашей денервували был заінтересуваным розмовом барз істотном котра берушала якысь
істотны проблемы О смертві словос ос Мотво А чы в розмовах професор
порушал квестию свойого походжыня А очывісти чы професор без пшервы покреслял і
в вывядах і в розмовах же єст Лемкым І зробил з того
вряч такій штандар і але в тым окресі трудным лята <unk> піндесятых
высом завше мул же єст Лемкім і і мул же єст сыном
колеяжа то было честово правдіве понімаж ойцис професора был высокым ужындникєм колейовим
ані колеяжым бо як ся спише коле яшто ся мисли о кондуктоже
ци машыністі отуж нє то был высокій ужник в дирекциі Окринґови Краковскій
І професор мєшкал при дворцу Клувным том тілько был будинок ді мєшкалі
ужыдніци і з окєн видял паровозы свойого мешканя но і тож мам
єден такій його улюбліоны мотив в малярстві то сон коленькі Бо ґездралі
слає міце же в дому были моделе ваґонув і потянґу простонь раз
розставлял і потам повставал якыс образы Єст єщы другій мотив то єст
очывісти мотив ґуры І сом такы ґуры якы професор Дзіціньства огльмал власні
На Лемковщызні його родіна вывозит ся з місцевости Одрихова але уж його
Дзядек выєхал з той місцевости до Кракова ойтец уродил ся в Кракові
лесор уроджіл ся в Кракові Але Одрихова то была така щыґульна місцевост
ци Мянові там не тых школа там была бібліотека публична і Мешканци
тій всі вшысци чытали были барзытані до чы то была така єжелі
хоці о <unk> до початків віку то была властиві така незвыкла досмісовост
в котрій люде вечерами собі чытали ружны ксіжкы дискутували і т Немній
єднак професор невотпліві был краковяніном уроджыл ся в Кракові але барзо тынскніл
До власні ґур поніва дітіньство вплыну на тім выяздах власне до той
місцевости родінной де мешкала його родіна претіж чомґлем професор походжыл з родіны
мішаной не тілько реліґійно вызнаньово але также народовостьомо поніваж його мама была
Спольонізуваном австриячком котрой роджіна од віку хыба уж мішкала в Кракові а
ойцец Колеі был был Лемкым і то такым барздецидуваным і професор завше
підкрислял же мама всягнела до Костьола ой до церкви але он волял
церквєв З вілю поводів же о віле ладней ся співа і же
сом вспаняле діла штукіч Ліконы а там в Костєли Тыґонів специяльне Най
ся так вшытко по поліні ойця але ты выязды власне до місцевости
же так вім ґнязда родінного заовоцували тым же маме огромну ільож власне
відоків в ґурскій котры з реґлы сут пописуваны Відок з Ґур чы
там Ґуры чы колейка Ґурска а они повинны быти вшыткє підписуваны же
то єст Бескід Нізкій Бо так повинна быти під німаж малювал тылько
тамты речы і малювал тілько церкви з тамтон уважал зрештом же Церкви
лемковскы сут єдином автентичном архітектуром церквевном в Польсци і то найлепшом Сон
найлепшы обєкты якє кєдикольвік на землях польскых збудувано і третє то маме
власні церквєвкіх з них намалювал огромну ільос Церкєвкі колеє і ґуры евентуальні
то можу быти полунчены на єдным образі може быти колейка ґуры церквєвка
ґуры і так і Професор Не тілько підкрислял же єст Лемків але
професор вуґле мувіл по лемковску і мувіл тож по украіньску по росийску
і по французску чылі был поліґльотом і єжели спотыкал якій Лемків то
очывістю барзо хентні з ними розмавлял в своім языку он уважал же
то єст його властивы язык ойчысти польск язык другым языкєм і то
його підкрислянє то не была вцали яка поза чы Нектор же он
ся там так цілує быть модны през то же же он так
покрислят своє кружені лемковскє але то было в нім штос незвыкле жывого
і автентичного он фактичні уважал ся ся за Лемка і з того
поводу ниґди не позвалял як му Навет міял такє жартовливе повязыня як
хтось памятам на якій вернісажы якій котрый хто стом з обецных відвідзул
повіл же найпер же о єст так вшоснянтым малярством простора ж венді
ґотом называл містшу преце одпо чы пан в віже в Средньовічу в
тым спосіб зврацано ся до Като То было он може міл досконале
почутя гумору А потен сам пан повіця єст найвікшым польскым маляжом А
вівам то мі натну таком мысльом барз цікавом же Поляк то єст
діцко Лемка і австриячкі Обо мій ой єст з Лемків о матка
єст австряшком і з того повстополя але просял был теж барз зжыти
і утожсамил ся з польском культуром направдо польскым маляжом котрого досвячыніє Лемковщызны
Штукі Лемковскій і так далей вплынуло на його творчосткільку моіх знайомых было
недавно на такым обєзді по церквях Лемковскій як выдцілі обыйжелі тамты церкви
і конето повідели но претіж што єст Новосельскій Ечоніст зауважыли ском он
черпал натхненіє для него невонтплівіє натхненєм і то Німцы называют мала ойчызна
то была там і в Кракові то там І стыр ченсты выязды
бо то не тыкли же знам і пришы За нім позналам професора
Тонд єзділ тиж там і спендал вакациі Пані Зосячі жона орґанізувала завше
такы велькы вакациі два тыдні <unk> тигоднє і то професор завше выберал
тамтон терен он любіл єй нехентні выізджал а по каждым выізді был
барз щыслів А може Ксєнз пробувал цес мальоват з професорем Но мам
певне до досвядчын Малярскє з професором Яновицьом Дольна церквєв на волі професор
выконавтом поліхромі в двох етапах перша то была поліхромія в лятах шедестих
выконана тылько на сітаня олтажовий в презбітериюм а потем пробощо Шыдлоскій постановил
жебы цала церкв ты стала пошырена там зліквідувано таком тєнком стянкы жебы
профер вымалой просо приєхал мишкал оґуле уности же то было барз памяле
великє можливос розмув і спотыканя ся з ним цинным Але муві віж
увідомне я потребує кого хто бы молювал тла Ві то ніст жадна
філософія то треба я повім і то треба на бляхы вымалюват там
на гранат на зелено залежы на бляхы то значыт так ры то
я по тым в решты Найчы бы ш не был хентны мі
помагат на ся зґодзівым і цвынні єзділі сме на воле Мно і
я власне том выконыва лем то вшыткє такє Тва Звійме то тла
або професор малювал уж постаці подписувал ітвіт чему то ся удало значні
шыбчей выконат зашкольвік мушы ся признати же то єст малюваня того тва
єст дост менчонцым і нудным заянцьом так ся махат кыпендлем чал узыкати
свєднолітом провдо дужом плащызны буде спред Польщы на Церкві то ніс метр
то сум десяткіметрів квадратових котры тра як то професор мусіл на бляхы
вымалювать але то было барз цікаве досвядчыня Цамы час ресом смі розмавляли
в тым часі бы яка там шерва на обяв промоща потым знову
же сме врацали чымалювали сме так друга шпрофесор был зменченый доходил до
внюску же дісай выстарчым но і потем был лем теж святкым і
Як преформалює то значы в Высовой подваршаву де малювал костю там вільокротні
же сме єй зділи потым быле м в новых Тихах так же
ґдиґдон то выконувал Так же мам такє досвядчыня його працы котра Была
в єм выпадку дост трудна поніва Профресор міл лемкшені до котрого ся
не любіл признавать А відомо же на як ся малює образ лежонцы
на столі то лемкшещыні не одгрыва жодной ролі найлег чыма малювать костюл
чы церквев в невысокості з <unk> дів тото уж єст Єст певен
проблем але он так ся тримал поренчыл власне трохы і ниґде не
патрил в дул бо то было м небезпечне нат высовы были сме
свідками выдажыня котре вшыткым одобрало мове Міяновіце кєди Здієнто руштованя Оказало ся
то єст така огромна постат маткєбольскій Оранти в абсиді з одне Ремкова
і кєди здінто руштуваня то ці робоци здоймували ці роботници з ауфажырі
і пришли до пробоща і мум але сме уж зділіти руштуваня так
як было полецоне до конця понімаж Там рынце сут ненамалюваны вшыткы смальоване
але з плямы две сум білей чы то так ма зостать Нец
вшытци о єй цо робіт одставляє руштувань з сташливы дрогє презонві пруж
пшыні матві ций вынайземе пошыт попросил о кій жебы здобыть кій ша
было здемонтуват щоткы таком дужом до теко кія привівязал пензель І мальовал
ренце кієм двометровым Я то вид ем і можна поєхат і зобачити
ся як ты ренце выглядают але сом так як бы хтось стал
і то мал такє вычутє Позаты міял іщы єдно неслыхане вычутє міянові
кольору Як ся докладні прийжыме його образом то оне сон утримане в
незвыкле можна повидить асцетичной ґамєкольористичной домінує єден кольор з реґулы ешкат ґранат
але в ружных одцінях І в тым ґраначы єст сось то підкресля
біле чы червоне цо підкресля істотне значыня але домінанта кольору і Васілицавы
образ базує на мож так назват варияцийом на темат зелені ґранату червені
бо прослай о такє окресы Был окрес ґранатовы червоны зелены і втеди
малювал тылько в такым єдным кольори і то єст незвыкле жадкій талент
на огу мало жадко турым артиста маля ся встане намалювати так ограничену
ґамом кольору в образ Але то сплыв малярства іконы бо ікона єст
з заложынь асцетычна І для чого матеж ограничаном кольористы кєдо не може
быти розпасаных кольорів не іконі Европак же я не мам такє досвідчыня
Працы з професором но видям теж вільокротні як мальовал іконы в Дому
І стонты завше был є хоц о малярство сакральне было завше незвыкле
примысляне то каждом з тых його прац можна інтерпретуват теолоґічні то єст
зупелні припадкове і то чымся не сон жадны копіс кажда його ікона
єст чымсь новым внесєным до гісториі штукы зовцо свій слова жерцос в
ци со нос выкросы ус Як ксьондз оценят творчіст професора зарво артистичном
як і філософічно теолоґічном Но питаню поніваш В випадку професора маме дочыня
з швикым ренесансовым Тост такій польскій Леонардо для інчы Ласівы нисі маляшом
і філософом і теолоґіом і історикєм штукы і пише теж о одділах
літератскых но приязню ся з велькым польскым поетом Ружевичом прода приязніл ся
з великым історик штукім і Ючыславом по ремскым з канторем але так
же з філософом професором Стружескым были запшязнені і вшытци барз ґо ценіли
яковце том належал до такой нелічной ґрупы люди кты малюю пішол твожол
муцульнє для пришлости Он выпшел невонтпливе свойом епокы но очывісті он был
узнаным маляжем за жытя он осял його образы осягали высокы цены за
його жытя но тераз тож воґлистака роснонця роснонца вылочні в ґурена тых
образів то он єст оценьоны яко маляс манім чык хтокольколь з польскых
Маляжы ма в тій хвилі тиле опрацовань о нім Без пшервы повстаємо
нім якыс працы ксіжковы артикулы і так дале Натомяст он невонтпліві выпшел
свій час і то єст цеха вількости Не малем ниґде вотпливости же
єж Новосільскій єст найвільшым не тых польскым маляжем І як хтось хто
зауважыл зо знайомых на де бон ся уроджіл в Парижы то нім
бы на цалым світі мувіли але уроджыл ся істеты в Кракові правда
то Поляци мушул ся так перебіч трохы до той чылувкы святовой але
вшыткє його выставы котры были поза границами он был велькым трумфем і
То само дотичы його спустізны теолоґічной філософічной некєди шокуючой але то єст
література для люди ктры за <unk> ци кількасят лят будут ся фасцинуват
єст ча єст цеха велькости цеха ґенюша Павел Фльоренскій то был ґеніяльным
мыслітельом замордуваный в року влаґже написал в лісті до жоны злаґру власні
жы Зостане узнане якєс <unk> лят по смерті і вчесній і то
ся спомніло Длячого його іде так выпшели часы же попросити люд в
тій хвілі тис нормальне то фльорельскє то сось Цо функцийонує міще же
то самы ты самы слова можно однес до Єжевы Новосільского то значы
же то узнаня котре росне найлепшым доводом єст то же вшыткы єдок
сяжкы котры ся указали знак выдає правда сон єднобытя нектры уж мали
два ты выданя вшытко ся розхозі То єст власне довод на то
же то його діла вшыткє зарво штука як і його трактаты його
вывяды звлаща мандую незвыкле а ся найцікавше же музил в вывядах Єли
очывісти был ктось то добре перепроваджал вывят Як бы м святкым кєди
в Кракові приєхала на поцес том до Кракова і был бы сме
так му засады же завшы затримували сме проф Пуляс провданы Но і
о ній там іом же за хвили прийдже Дзінні Каркарка жебы зробит
вырятя выйде не зостав вышла яка выстрашена дзєннікарка пані Зосі очывісти зараз
каве цяс то там но дзіннікарка ся якось так влюзувала мовц колофіяльні
бы то з професором жывят но ім уставіла магнетофон шомкнела і зоджала
питаня Пане професоре як бы пан окрисліл свою творчост Як о малярству
одповіл професор Бєдне дівчы но по просту не визнало цо робит ойні
примує Я бенду собі сам задавал питаня і одповідал а по тым
пані з теґ зробил вывят і бы єм святкєм фантастичного выкладу вывяду
в котрым дзєннітарка не задала ани єдного питаня поза тым першым жебы
ствердіт же професор Маляржен про Профресор Мушевиц будчыкєм єст звыкля жарвесолым і
довціпы анґільскє тыкр субтельны не любіл вулгаризму але добры довціп то поводувал
же проф святных гуморів то през дви час і памятам якій такій
самопойцяны такій довців же на сафарі мстер Джонс сіді пикафайкы прибіга служонций
дже в небоголоси мр Джон мстонс паньском жону заатоковал тиґрис Ното Анґліт
спокойні виймує файкы з усиму віноцуш сам заатакувал нех ся сам бронит
вельсовы ся такє анґєльскє дувці любіл того типу і был барзы высолым
чловекєм то не был жаден понурак і потрафіл быть душом товариства натомяс
ні терпял Розмув о ничы то єст єдина реч т Ям хыба
не зносил он увільнял тілько розмовы на стіслі окрислены тематы в часі
котрых міл фантастичны же якы сму приходіли своєженя мыслі котры он там
выповідал пізній зреґул ни в якій вывязі там єщы позоставил для потомных
але рад завсют вас ся чытась вывяты з ним он вывядах повіцял
во стіве найцікавшы речы хотя шты його артикулы на тема штукы і
теолоґіі сут теж барзо інтересуючы всопо спо што трислу ребос Што дньо
світ скоты ослужы роз ско вкус своц гіст в радию Лем фм