Языковий Гокус Покус #8 - 14 VIII 2011 - Przemiany samogłosek
Еп. 08

Языковий Гокус Покус #8 - 14 VIII 2011 - Przemiany samogłosek

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest historycznym zmianom samogłoskowym w mowie łemkowskiej, zwłaszcza przechodzeniu o w i w zamkniętych sylabach oraz dawnym przekształceniom e i ie. Prowadzący podaje liczne przykłady fleksyjne i krótko wyjaśnia zjawisko pełnogłosu, odwołując się też do porównań z innymi językami słowiańskimi.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус выкус Ци бандуристы скрипчут бандуры А може компери Чом мож
нам быти існами Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти
грошы чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій
одколи нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на швецкым столі
чом дотеперішніх відруючых мобілюк інсталюют Лайлі доступ до Фейсбу та майля і
інчого сітьового совчеру і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о тым дознати
слухай авдициі Языковий гокус покус Значыт знай язык і вчы ся гокус
покус Витайте дорогы радию слухач Добрий вечір вичат вас Демко Трохановскій в
языковій авдициі Языковий гокус покус За кєд гокус покус єй языковий традиция
певно тіж языкова Кєд тижен тому слухали сте языкового гокуса покуса здогадали
сте ся хыбаль же зас было завірок Шляхтівскій Русес было тым што
два тыжні тому Зато пробачте Є з мойого мобільного підручного студия остала
лем компутерова мышка бо якісы злы духы ся причыпили до компутера І
зато фраз го взял Але рад єм же уж маме змогу м
зас ся чути Надію ся же то послідня вария гей але не
буду ся з тым розводил бо нияк тото до языка ся не
мат В попередній авдициі бесідувал єм о О і І Оі не
ся фанізу значыт о звуку о і о звуку і уж обясню
Бесідувал єм о історичным звуку О напримір в днешнім слові кін А
конкретні о тым же в запертых складах Припомну м же то тоты
склады якы кінчат ся гласным як напримір каждий склад в слові математика
мати каждий Склад кінчыт ся власным або р За І в тых
запертых складах колишнє істеричне ого переходило І Зато Маме днес в называючым
одмінку кін але уж в одміні де такой вшыткы формы мают дотворены
склады буде коня ци коньовы і так Тот історичный принцип найліпше достеречыл
в множыні де в творячым одмінку маме дві факультативны формы конями і
кінми В формі конями маме лем отворены склады коня мы коня мы
вшыткы склады кінчат ся гласным Зато тот очередуваня звуків о на і
проходит Але в формі кінь мы перший склад є запертий кінчыт ся
з гласным Н кін мы зато історичне О переходит в і Так
видиме же давно люде на торгах гандлювали єдны кінь другы конями тым
самым так і чудо О боє в Явірках в селі якого названя
походит од слова Явір Чуєме там і А в одміні маме уж
Явора Яворови множына Яворы Яворів Яворе і так дале і так дале
А інчы приміры Гора Гір в Одміні і Гірскій Або школа шкіл
зато шкільний Бо то запертый склад А бесідуючы з зяві рок споминал
єм тіж о інчій історичній выміні е доі Не буду ся розвіл
в подрібницях бо ідучы од праславяньского языка Через старорускій очывидно Тых звуків
Е было пару Зато же в количній фонетичній системі розріжняли сме долгы
і короткы звукы Зато тіж такій гласний Е был і короткій і
Е было короткє і гласний Е была тіж Його дола версия значыт
долге е Але тото е тіж выміняло ся на і маме днес
приміры Камін каменя в одміні Постіль Постели і інчы єст іщы єдна
історична выміна Е до ІІ яка остає в одміні дам ту примірів
слова хліб ріка і жебы ся зас не розводити походит од ріка
хліб і на тым на разі скінчу піду дале Хоц уж знам
же до выміны О доі і Е доі іщы о хвилю верну
Навязуючы до майльовой бесіды з нашым слухачом паном Адамом білорутиністом спомну о
такым явиску якым є Полно голос І о тілько ліпше буде мі
пояснювати же приведу приміры з інчых славяньскых языків або інакш пущу даяку
музыку Не чул єм николи той паніі яка о хвилю заспіват Подля
мен подля мене барз фань злучыт маражнация тіж ся мі подабат І
навет языкова сторона такой Не найгірше Хоц на окладинці Не виджу нияк
нияк не пише же то лемківскы пісні добрі госпона гей жвина леж
мою волю дина служыт на ту выльну Гей неню жвина мою воль
за мене служыт на ту воєну Педмі пришляка знавя музека нет музека
лебе яс се поголям най остатній разе ве музетка летесай деве чарнашнай
ясе полям остатній разе шарнаш грати Стали міса Сыргос ляготи Нихто Не
сопного ліма Зо мно запляч три пича Віхто Не запляче ні отец
ниматка за мно запляч три пича дна заплаче бо я єй брат
заплягатше бо мя єй сват а третя заплятше тре гетя заголос бо
она Од мене дитя носи Го третьо заплятше заголоси од меншы наро
Стали Музека на <unk> най алей дясем да остатній раз Ей ве
А то была очывидні кєд мі пришла карта Здає ся мі же
звельо з вас єй знає Но як мож послати Тай А співала
пані Марияна Садовска Но Але хотіл єм бесідувати о полноголосі зато верниме
до того полноголосу што то єст полноголос Як го вкусит Отже книжкова
дефініция є така то выступуваня ґруп О <unk> L<unk><unk><unk> медже двома согласныма
в рамах єдного морфему Уф так Николи м не любіл книжковых дефініций
зато коли переведеме на наше буде то нам примір борода Чуєме добрі
же в слові борода єст тота ґрупа Оро борода Голова з ґрупы
Олова Берегы ту специяльні даю множыну жебы ліпше оддати специфіку той темы
Берегы ґрупа Р І остала ся ґрупа ЛЕ она кус інакше ся
розвивала і з часом переходила в О Ло або в ЕЛО Речу
лем же днеска видиме ю напримір в Словіі Молоко або чловек од
давного человік Кєд уж знаме о чым будеме бесідувати мусиме ся вернути
до часів коли Славяне бесідували єдным языком праславяньскым языком Слова з реченых
примірів мали товды такы формы значыт борода голова берегы беріг найлюде і
молоко мали формы борда ґолва берґ і мелько Певно чуєте нашы ґрупы
Оро Оло Р мали вид Ор Lem голова ґолва берегы най буде
берґ беріг о може беріг берґ а о молоку іщы потім подім
Але молоко то мелком Але Славяне якы занимали штораз з більшы просторы
Европы кєд языково зачали ся расходити припомну дале перед <unk> напевно <unk>
столітьом по мало кажда ґрупа полудньова західня і східня выробляла своі языковы
прикметы В полудньовославяньскых діалектах і предках днешніх чшеского і словацкого ґрупы РО
перешли р ЛА напримір болгарска брада старацерковнославскій брєґ чешска глава ци словацкє
млієко західньославяньскых ґрупы РО розвинули ся до Ро ло р ЛЕ напримір
польскы брода ґлова бжек ту находиме іщы фонецычну зміну р до Ж
ци ци млеко І вкінци повторю щы раз Східні Славян ґрупы РО
Lернули ся до формы яку звеме полно голосом значыт оло Оро р
і ЛЕ А тото остатні за інчыма причынами могло мати вид Оло
і ело примір росийскій язык барада ґолова бірік молоко Ту аканя чуєме
там Але в писмі єст оро о білорускє барада галава бєрах малако
ту тіж аканя і гнеска записуют через по украіньскы борода берег голова
і вкінци наша борода гола молоко Ні і і беріг Но і
тепер мушу вернути до тых історичных вымін О і другой еі Отже
чередуваня звуків проходило тіж в полуноголосных формах в запертых складах зато речений
беріг Хоц берега поріг хоц порога борода і врождаючы множыны борід або
голова і голів Є Так смотрю тепер ані Даме щы за святи
пані Мариянні пані Марияні Садовскій яка праві добрі по лемківскы співат пісні
О якых напишешы сут лемківскыма Але мы вшыткы знаме жыто лемківскы пісні
Тепер зродили ся тыркы зродили си тееркы за горы Підеме ногы з
кошыка будеме іхноти Будеме тарґати сколяроме сконара ой будеме єхвати ой будеме
тарґати сколяроме скона Пришла бы м я до голова хы кобы м
сміли Як бы сте мели што бы м хтіли того чугаячка што
ма біле лигічко То бым хтіла то бым хтіла ой того чгаєчка
Што ма біле Лигічко То бы м хтіла то бы м хтіла
пришол бы м я до вас кобеліамі як бы сте ми даголи
Што бы м іх хтіл ой лем то дівча шылярна што маочка
чарена то лем яхті то бым яхті Плян тоді вчасночкы чары не
яхті то бым яхті Зродили ся Таґенкы За гором піде нами ны
з кошыком Ой будеме іх рвати будеме тарґати З колярами сконара Ой
будаме іх рвати буде ме Сконароми сконаро Але жебы не было так
легко остало ся в русиньскым языку в вельо неполноголосных форм напримір о
весільній политиме Молодиця і моладий Чом не молодий А часто предовшыткым в
приспівках чуєме пан лади і пані Млада то сут неполноголосны формы або
в народній пісни літала пава літала срібны квіточкы златы перечка роняла І
тото Златы златий в значыню золотий тіж в нас ходит О і
припонаєт мі ся іщы святочны вінчуваня якыма полазникы витают ґаздів Зараз як
до хыжы войдут де смі іх чул ци не в Ґодышові Уж
тепер не поім подай біг на щестя на здравля на тот новий
рік най ся Вам зродит горох і біб най же вам зерно
росне на хліб І оту лем в тых пару словах Найти можеме
вельо примірів мойого о двох тыжнів ґазаня подай біг барз рідко стрічены
Ци лем не в тых святочных желанях Давне о змінило ся в
І Такой тай дало біг Хоц здає ся мі же во вшыткых
інчых примірах пойме Бог на здравля Ту маме неполноголосну форму слова Здоровля
здравля здоровля На тот новий рік зас історична выміна рік а з
выдміні Чуєме рока рік рока Маме тіж полноголосний горох ґрупа Оро горох
чуєме добрі Маме біб а з выдміні бобу і вкінци хліб Де
старе ять Така буква яку в старорускым языку чытали як є хліб
хлеб там твердий є на кінци А памятате серед найбарже на полудньовый
захід положеных східніх Славян В тынутнішніх карпатскых Русинів букву ять чыталине є
і зато і Хліб Але сідате певнічом остали в нас неполноголосны формы
кєд полноголос розвинул ся серед вшыткых східніх Славян єст лем східньославяньскым явиском
гей здає ся мі жеы треба выділити певно зо три ґрупы може
більш но зо три ґрупы неполноголосных форм в лемківскым языку Напевно першым
буде тото што ся остало з церковнославяньского языка Знаме же тот церковнославяньскій
то пізна форма староцерковнославяньского і церковославяньскій доднес є языком церкви Мале окрем
то же днеска є то за тоты вшыткы столітя влиял і на
народний язык Знаме же староцерківнославяньскій і славяньскій староцерківнославяньскій а і церквославяньскій был
Ци є языком з полудньовой ґрупы і кєд запамятали сте як звучат
наш же так повім оро оло на полудни Серед полудньовых Славян одраз
найде причыну глава голова Маме ангеля хранителя повіджене по церківному в неполноголосній
формі значыт того ангела што хоронит днес бы сме поіли хоронителя і
так дале Значыт ту в тій ґрупі Як уж єм о ґрупах
бесідувал в тій ґрупі найдеме церковну лексику або таку яка хоснована єст
в церковнославяньскым языку До другой ґрупы до другой ґрупы тых неполноголосных слів
Дал бы м хыбаль влияня за словацкого языка якій так наранці тіж
має вельо полудньовославяньскых прикмет дехто з вас напевно знає або бодай чул
пісню яку долгы рокы співала Лемковина там за селом Дражка высыпана Маме
ту дражку з меншыну слова Драга значыт дорога Ага єст там стрічка
котрой в Лемковины не співа Здає ся же дост нова як на
Народны співанкы же там за селом высыпана Дражка Лежыт на ній не
допита фляшка Як нас діти слухают то най буде же то фляшка
по молоку Но зато же молоко має полну голосну форму Але одраз
бесідує же фляшка хоц добрі стоіт при слові дражка З днешньом нашом
темом нич спільного не має то єст ґерманісмо дімецкого слова ді фляше
Хыба ді не памятам Певно іщы з австро мадярскых часів О выянях
з інчых языків даколи ся Даколи іщы соі Повіме і маме третю
групу Такой ґенезы Не єм до кінця певні одже возме сой до
аналізы такы слова як пред през і факультативны як ся мі здає
формы перед перез Мам ту малий проблем ци то влияня од аналоґічных
польскых форм пшед і през В народных піснях находиме обі формы напримір
Пришол бым я до вас каждий вечер чули сме тепер як пані
як пані Мариянна співала ага Пришол бы м я до Вас каждий
вечер пред вашыма дверми Велька мочаль пред Значыт же выступує тота форма
Але коли засвіваєм другу пісню серед воды рыбоніка і тле То маме
полноголосну форму серед а не серед Як бы сме іх хотіли аналоґічні
хоснуват При тым бесідуєме спереду Переберати ногами наприм Зато по мойом буде
то польскє влияня хоц до кінця напевно голову не дам Зато жерків
мігославяньска форма предтіж може ту быти джерелом непелноголосной формы І кєд маме
три ґрупы такых слів одкале могли оставати в неполноголосній формі З тым
же тоту і третю подля мене до кінця неясну доложыл іщы четверту
Кєд принципом є хоснуваня полноголосных форм в нашым языку дорога ани драга
ци дражка голова ани глава золотий ани златий ани полноголосны формы сут
вынятком то стрітил єм замірений нео полноголос якій можеме найти в сучасній
творчости Іде мі о Мурянковий переклад твору Адама Міцкєвича Ода ґу моладости
Значыт же неполноголосну архаічну форму можеме дати тіж в высокым языковым стилю
Вій нагоді одраз хочу повісти О проблемі языковой інтерференциі як іде о
префіксы пре ци перечасто єм чул же хтоси передал авто і ту
афера Передати му звістку інформацию але кєд авто то лем продат за
грошы А кєд уж барз хочеме передати то може на даяку конкретну
ціль О для Руской Бурсы напримір А кєд Руска Бурса то о
кєд Руска Бурса то стріча якых вельо там переходит гей Та де
они там переходят де мали і іти Стріча ци подія проходит в
значыню минят або проходила минула міняла Переходити або Перейти Кєдив сме тото
зробили можеме через улицю Через міст через місто через жытя О може
так буде ліпше запамятати же переходиме через жытя шлідеме через жытя Але
оно само то проходит жытя проходит Та буде досту ж того доброго
час летит Я гадам то дашто бы сме послухали А як А
як з нишньом темом звязаным ІІ ансамбль Лемковина та і тепер буде
пісня в зеленым гаю Древка рубают Уж на головку має неполноголосны древка
а потім Долговичці х зеленым гаю Лемковина звід Так сим іщы спомнул
о тым полноголосі же ґрупа Л тота праславяньска Л Мелько яка прешла
в нас в Оло або в Ело а тых такых правдивых же
так речу форм з Еле маме не дуже так одраз на думку
приходит мі хыба лем Пеленка Шелест і певно желізо з чередуваньом давного
Еі О але бесідували сме о Дражці Там зо селом Дражка высыпана
не міг єм того найти але то зато же наголовок был мила
моя то іщы раз полетиме з Лемковином В пісни мила моя але
зачынат ся там за селом драшка высыпана неполно голосна Дражка од драгы
значыт од дорогы І так наднес має інший замірену тему ладу умов
якы яку єм обіцял В попередній авдициі Але зачынати уж неє як
бу тема вірте мі шумна туж не іде о лем о тоту
ладу Але треба было оповісти одкале ся тото л Взяло Тото наша
лада вымовы Як ся з ней де некотры сміют а не потрібні
і тото Вам доведу Думам наступній авдициі Но што жы неска было
о полну голосі а і полну голосі тіж Маліж знате пиште на
Демко ЕТ лем фм Можете на Фейсбу зімати Можете електронічном почтом О
ак покля іщы памятам Поздравлям пана Владека Максимовича якій добрі слухат Джінґєль
языкового гокуса покуса і писал же не може ся здогадати што мают
спільне теля і дівка Так лем на початок пане Вадику повім теля
і дівка не мают нич спільне Але кєд перейдеме до теляты і
до дівчаты чу уж мо а підповід єст то може товды м
наідите Алем тіж даколі пой обіцю Так приде мі пращати ся з
вами старым звычайом старом привычком пущу іщы дашто м най буде пані
Марияна В такым кус чудачным міксі Хоц кус є по лемківскы кус
по украіньскы самого злучыня не розумію але експресия там єст Тримайте ся
тепло Не плачте мамічко бо я а мерыци роблю наталяри роблю на
таляры леґорскій фабрицы в недьорскій фабрицы Лаприматы малич кояв а мерыци роблю
на таляри роблю на таляры леґірскій фабрикы в ледьорскій фабры Дорогами є
ціныме а чекают оє листы перечытой іх по кілька разів В тому
листы вісім днів шту третні підерады меснила захилюю сале по щы не
мож до вас додзвонити Молодей фабрыци машыны чурляют а моє оцінка а
моє оцінка слизе залимают слизе залеют будло в тым до тотой дукоту
Кабены рік но два рік гірфурту Кабены рікны два ебы не хопнут
хот Евер Тебе тебе Тев невікет Кебе навікы Кебе Поліжы се Лазакува
ласова Пришни нами се Пришницт намисе тому ся ни слова Мамы ся
не слова Дуга моя не маєдня щеб я не поцінала листа до
Тебе але ця закінчыти назы дописати не має в є голові пустка
Єдине бажаня якя має выслати сєдине бажаня має выслати сышы міжа Лако
Латовы між номинами пришли ме на месебы рік ном сім слова мам
сім слова квено рік но дава Знаєш вчора раптом был сонячный ден
з блакітным блакітным небом Ці дерева стояли огорнені прозорою кригою Ци было
цудо я ся такого не бачала Я така щастлива што могла быти
вцей ден за містом і бачати ци чудо хоц знаєш місціх тут
не є такым прудным як унас весело Кеветне на вікеве кеве Кевен
на віке Языковий гокус покус Ци бандуристы скрептут бандуры А може компері
чом не можеме бити Услами Што мают спільне теля і дівча Ци
можеме вылічыти грошы чом Кыів был колиси східньословяньскій а днес є уж
чысто лемківскій Одколи нашы предкы мали ладу вымовы што ся находит на
швецкым столі чом дотеперішніх відруючых мобілюк інсталюют Лайлі доступ до Фейсбу та
майля і інчого сітьового совчыру і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о
тым дознати сухай авдициі языковий гокус покус значыт знай язык і вчы
ся гокус покус