Языковий Гокус Покус #24 - 4 XII 2011 - Łemkowska tożsamość
Еп. 24

Языковий Гокус Покус #24 - 4 XII 2011 - Łemkowska tożsamość

Опис епізоду

Odcinek poświęcono dyskusji o tożsamości Łemków i ich relacji do Polaków oraz Ukraińców, z odwołaniem do wykładu prof. Halczaka. W nagraniu pojawiają się też historyczne odniesienia do prześladowań, okresu komunizmu i prawa do samookreślenia jako Rusin, Karpatorusin lub Łemko.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус выкус Ци бандуристы скрипчут бандуры А може компери Чом мож
нам быти іслями Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти
грошы чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій
одколи нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на швецкым столі
чом дотеперішніх відруючых мобілюк інсталюют Лайлі доступ до Фейсбу та майля і
інчого сітьового совчыру і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о тым дознати
Сухай авдициі Языковий гокус покус значыт знай язык і вчый ся гокус
покус Витайте шановны радийослухачы нашого лемківского радия ЛЕМ крапка Фм З той
страны Демко Трохановскій в авдициі Языковий гокус покус Здає ся між мам
днесК барз дуже до ґаденя Але знате Вчетвер мали сме файну дискусию
в авдициі боіско яку вели Павло Малецкій і Богдан Ґамбаль З запрошеныма
гістми і кєд сте слухали тоту авдицию в четвер вечер о смічером
а може сте єй прібували ся додзвонити до радия Але не было
злого зато же тівкы было охочых жебы побесідувати жебы скоментувати єден з
выкладів професора Гальчака з університету в Зеленій Горі якій фінальні повіл же
в нас лем така надія коли ся причыслиме або до Поляків або
до Украінців Но здає ся мі же з такым вказаньом на тоту
другу опцию І лем так коротко боґаданя мам НСк Дуже може дуже
Барже інтересуючого як тота тема Але іщы два грошы своі вштурю Тілько
лем же Як же мы маме ся чути Поляками ци Украінцями Коли
Мы сме Лемками То є перше моя Перше моє звіданя бо в
тым концепті жадной лоґікы не находжу Як же мы маме ся чути
Украінцями коли вчас першой війны Першой світовой війны і зараз передньом то
нараз завдякы нашым східнім братям нашы дідове предідове сідили в Талергофі зато
же ся хотіли тым кым они сой самы выбрали Ци Товды коли
вчас ІІ Світовой войны нашы східні братя спілпрацували з гітлерівцями І заміст
християньского Слава Ісусу Христу треба было бесідувати слова Украіні і тіж товды
выберали быти тым кым они хотят Ци може вназийме го комуністичний період
де не могли сме ся называти тым кым хочеме офіцийні для комуністичных
власти але в серци бодай В тій нащадковій формі Як ходит о
чысленніст перенесли сме аж до Тепер аж до того <unk> рока коли
уж сме могли повісти же мы Нарід мы Лемкы великій душом хоц
маленькій чысленністю карпаторусиньскій нарід жыєме сме і будеме до слова великого нашого
Будителя Александра Духновича В нас іщы тырвают і будут тырвати Я Русин
был єм і буду І о тым здає ся професор Гальчак кус
сой призабыл Професор Гальчак тіж забыл повісти же зараз як лем была
змога по комуністичным періоді повісти Я ту і тепер Я чую ся
собом зачат Русином Карпаторусином Лемком і цілком поминул такы факты же зараз
як лем была тота змога в квітни р основало ся Стойшыня Лемків
потім русиньска оброда на Словациі і інчы русиньскы орґанізациі в Украіні на
Мадярахы Істнувала уж оддавна Руска мальтка в Юґославіі ци русиньскы орґанізациі за
океаном І хоц професор Гальчак контестує так ся мі Кус здавало днешню
демокрацию і кус ся підсміхує з того же каждий може быти собом
Заєдно підкрисляючы же то украіньска наука має найбільше успіхів в тій обшыри
Професор Гальчак предовшыткым забыват же так звана украіньска опция серед Лемків хоц
по мойому же як дахто ся менує Украіньом то є Украіньцом а
не Лемком Так ся мі здає Хоц може то барже скомплікувана справа
Але професор Гачак нияк не спостеріг же то днешні лідеры Стоваришыня Лемків
ци Стоваришыня Руска Бурса ци давной Лемковины ансамблю были першыма якы основали
як бы наново основали тот тото стремліня під конец під конец вісемдесятых
на початкудесятых років тото стремліня до оджытя русиньского лемківского м народу а
Обєднаня Лемків де был гостьом де проводил тот выклад постало рік такой
пізнійше як реакция на тото же О там ся сепаруют там ся
формуют там ся орґанізуют якысы чудакы треба на тото реаґувати Але чом
тото бесідую в языковым гокусі покусі Ано зато же достоменніст самоопреділіня а
вкінці змога ґу тому барз часто є основана на своій окремій культурі
о чым професор Гальчак бесідувал а тіж на своім окремым языку якій
єст русиньскій лемківскій язык Здає ся мі же професор Гальчак тым же
іґнорує Лемків якы нарід іґнорує тото або в замірений спосіб і трактує
як бы го не было або нияк нич о ним не зна
што Для науковця аналізувати лем єдну опцию лем єдну сторону проблему то
певно найлегше хыба яка може быти І хоц для професора русиньскій літературний
язык то барз еґзотычна справа то лем повім же же серед дослідників
науковців не можна одраз повісти коли Діалект або ґрупа діалектів ци говорів
остає оддільным од інчого м языком то єст процес якій проходит долго
а знаме же в нас ужы принаймні од кінця <unk> початку ХХ
столітя і тот язык Є єдным з аспектів для даного народу для
даной ґрупы люди котра выокремлят іх од інчых а сам язык функцийонує
в ріжных сферах ци то писменного ци устного жытя З пункту пізріня
социйолінґвістыкы значы той социйолоґічной лінґвістикы яку здає ся мі же пан професор
мусіл колиси принаймні о ній чути єй предметом являт ся шырокій круг
звідань на темы звязків языка і народа і днешня социйолінґвістыка выділят пару
аспектів подля якых мытріти можеме дефініювати даний язык як одільний язык Напримір
до якого моменту можеме бесідувати о росийскых білорускых украіньскых русиньскых діалектах староруского
языка а од котрого моменту тоты языкы сут уж окремыма одільныма од
себе або з якого моменту пізны латиньскы діалекты напр Італиі переходят в
італияньскій язык і длідникы языкознавці і лінґвісты бесідуют же напр нижньо лужыцкій
язык кус барже стремит ґучыцкому выжньо Улжыцкіку Польскому што нияк не вадит
Серболжычанам называти ся єдным народом мати два стандарды і опріляти ся як
Серболжычане а не Чехы або Полякы Так же пане професоре позвольте маме
демокрацию маме ХХ столітя Світова наука має успіхы не лем в украіньскій
в украіньскых дослідниках Зато пропоную прочытати даякы социйолінґвістичны працы але то лем
так підповідам як любитель языка Не як експерт додержмі ся там рівнати
з професором Так лем доповім м бо четвергова тема і выклад колишній
выклад професора Гальчака барз близко был звязаний з окрисліньом здефініюваньом народу што
то єст і чым єст Я лем доповім же же єдном з
дефініций бо єст іх барз барз вельо некотры цілком собі противны Єдном
з дефініций є найпростійше здає ся значыт нарід то Ґрупа люди яка
чує ся собом і чує ся кымси інчым як інчий нарід бесідує
своім языком значыт інчым як інчый язык і того мы ся будеме
тримати пане професоре Яжычу більше обєктывных выкладів як такых барз єдносторонных і
для вас з едикацийом музыка О Василю бо здає ся мі же
вызеленой Горы або деси одтамале в каждым разі з Заходу ага Василь
ціле жытя мышко Лем в Баниці раз місяций Сона Ярмар в Крениці
твердий то был Лемко Вшыткы о ним знали хлопы переднеселі капелюхы знимали
Жыл собі спокійні в своім рідным краю і был того певний же
жыє як в краю Мацкы бортакы тото памятают же на цілым світі
насе порожают і жебы ся ціли нашого новчыти але ты бортакы не
хоцут радити Европейска Унія меншыны попера дале поза чужы мерця фурт розера
Треба нам зачати своє шанувати бо зараз не буде іжы чынь співа
атиі раз ся притрапило нещестя в родині ба ци поіхал на погріб
в Любіні вшыткы си думали же там кус посідит і цілу почерзі
родину одвидит Але скоро вернул і з той подорожы ниґдам не біду
повілбера Боже Зачні буртакы тото памятают же на цілым світі ноше порожают
і жебы ся тіли нош городити але бы бордакы не хоцут рапити
Европейска Унія меншыны попера дале поза чуже мся фурт роззера треба нам
зачати своє шанувати бо зараз не буде уж о чым співати <unk>
сукі повю жем ся злі діє праві каждый Лемко з Заходу дуріє
Нова модра тепер вшыткых преонацят і насы молоды бар ся там полячат
стары тіж ся ганьблят посуму радити Василь не міг того нияк зрозуміти
Най бортакы добро памятают ся на циім світі насе порожают І жебы
ся хтіли нашого новчыти але кыбор такы не хочут радити Европейска Унія
меншыны попере дале поза чужыме ся фурт розжера Треба нам зачати своє
шанувати бо зараз не буде і співати Нашо такы тото памятают ся
на цілым світ і нас ся поважаю І жебы ся хтіли нашого
новчыти але кыбор такы еко цурди Европейска Унія меншыны попера далеко за
чужыме ся фурзера Треба нам зачати свого жалювати бо зараз не будужы
співати Масі такы товто памятают ся на цілым світі на свого зою
І жебы ся хтіли нашого Але ґертати Еко циґранити Европейска Унія меншыны
же попера пала коза чужыля ся будросера треба нам зачати своє жадувати
бо зараз не буде уж вызмі Кєд памятате пару языковых огокусів покусів
тому бесідувал єм о наголосовым в такым звуку якій стоіт на початку
слова Як наприм на то представне в значыт такє котры ся явило
в словах <unk> або вісем але бесідувала єм тіж о фонетычным явиску
переходу того наголосового вы в звук г або друга версия в глухє
г напр вечер глони хпертий або в получынях при назывником Гнас Глас
тебе ци там аналоґічна заміна в словах Днеска ци о тым сме
коли си бесідували Знате тото што входит до днес присловника якій ся
взяло слова ден Але замірил єм повісти О злучынях того принезывника з
ґеоґрафічныма названями міст схев реґіонів держав Але може тіж омовиме го в
шыршым контексті Чом розшырюєм тоту тему Ано зато же дост часто чути
неправильны формы як Напримір маме місто Любін там дуже Лемків жыє або
Люблін там певно більше Украінців дост часто чую коли люде бесідуют в
Любіню де є то барз неправильна форма зато же Любін має тверду
одміну і же певно сут там хлопці як оген Але не буде
ся тот любін одмінял як оген мягко лем як дзвін значыт Любін
Любіна Любінови зато называючий хто што любін рождаючий кого чого любіна даючий
кому чому любінови видячий кого што любін творячий Кым чым любіном місцевий
О кым хо чым або В кым В чым В Любіні не
в Любіню Бо знате бо оген хоц называючым Кінцыт ся твердым н
та одміну має мягку значыт огня огньови оген з огньом І о
огни барз часто чути коли приіхат дахто з Лігниці з Уждыні ци
з Крениці ци з Вірхні тот бесідує же він наштоден жыє в
Ліґниці в Ждыні в Крениці в Вірхні Отже подля парадиґмы першой одміны
лемківского языка з мягком основом тым разом значыт тоты назывникы женьского рода
як єм повіл тота Ліґниця Тота ждыня тота Крениця і тота вірхня
в даючым і місцевым одмінку мают форму ліґници Ждыни Креници вірхни же
лам цілій ліґници Ждыны Креници і вірхни самого найліпшого кєд дахто Там
жыє та жыє в Ліґници в Ждыни в Креници і в Вірхни
Але з другой страны маме Шпротаву або як Лемкы узвали шпортаву яка
ся одмінят твердо значыт так як трава забава Голова корова Зато як
дахто жыє в Шпортаві лежыт на траві дума о забаві а в
голові має тото што повіст о корові Маме іщы Лемків Твердых Лемків
Бортнянів Родом бортнянів В селі Лісец так бесідуют так по польскы є
тото село хоц здає ся по лемківскы повинно быти лісец так як
конец ци горнец і хоц маме в называючым одмінку твердец то тот
лісец або по нашому лісец приналежыт мягій одміні іхаме до Лісця дякуєме
цілому Лісцьови зєднуєме ся думками з цілым Лісцьом і жыєме в Лісци
лем не в Лісцю Бо коли зрівнаме зо словами конец і горнец
маме кінця горнця кінцьови горнцьови конец горниц з кінцьом з горцьом і
о кінци і о горци а маменьшы інчы названя ґеоґрафічны названя міст
сел як напр Рудна Красна чарна якы одміняют ся так само як
придемникы зелена червена ци чудова што фінальні дає нам тото же жыєме
в Красній В Рудній і в Чарній з томьотом выголосі значыт на
кінци слово Очывидні не лем она але і оно жолте тихє голосне
смішне файне значыт долгє долгє значынів Села Долгє Тіж одмінят ся так
як приневникы Зато як дахто походит бо ся мі здає же там
уж Лемків Не є Зато як дахто походит є родом з долгого
значыт же його дідове вітцьове Жели в долгым атующы маме такє єдно
значыт не здаєме собі часом справу же жыєме в єдным місті ци
селі але іх єст більше значыт такы ґеоґрафічны названя як ґорлиці ізбы
Лугы тоты міста тоты села тоты названя якы сут окрислены в множыні
і так іх тіж одміняме Хоц маме лугы такій назывник маме ізбу
значыт в называючым одмінку ізба маме Ґорлиця але ізбы і Ґорлиці і
лугы то множынна форма значыт Жыєме в Ґорлицях дідо жыли в Ізбах
а ватра є в лугах Но добрі Кєд сме уж в Ґорлицях
та най буде же то недалеко од білцариівской Убочы а уж певно
знате дуляровы братя в темну нічку в Убочы Я лем речу же
то є пісня пана Семана Мадзиляна якого сте даякій час тому могли
почути і в нас в радию Лем фмісом Лісом придоли і зосовленка
Лисомлисом придоли і зосовленка ґадины Лисом лісом Придоли і зосовленка біны Есобли
свободы воли за тыма Лисом лі сумнули люди Калила за Бабеля Лисом
лисумнови родикали Наталя Амери быроли лемкы з мецияльном Амикребів переродилем безмасовым буде
Амегрибів лем переродилем з мыва в Мас республи за совка побины Лисомы
сом прилизосоленка побины Лисом лісом прилити зо слованка по ґабины самбы зо
Є А співали дулярови братя окрем того же жыєме в Ґорлицях в
Любіні Ліґници Ждони Креници в Рудній ци Лісци або в Долгым можеме
жыти і вж обясням тот приназывник в Може мати тіж вокалічну форму
В кєд ня Тепер Вроцлав чує знає уж о што іде А
кєд дахто жыє во Франциі або во Фромборґу тіж знає о што
іде Тоту выкалічну форму в хоснуєме товды Коли приназывник лучыт ся зо
словами якы зачынают ся на В або ф і по них стоіт
іщы другій согласний Ту по тій Франциі і по тым фронборку значыт
во Франциі во Фромборку Доходиме до міста Вроцлав з якым повім же
мам проблем А чом то Зато же заєдно чую форму во Вроцлавію
значыт так як бы Вроцлав был мягкой одміны Вроцлав Вроцлавя Вроцлавьови Вроцлав
з Вроцлавійом і Во Вроцлавію проблем зато такій же названя того міста
походит од імени чешского князя Вратислава якій основал тото місто але колиси
Вроцлав называл ся Вроціслав а по чешскы вратіслав І од той чешской
формы явила ся латиньска форма вратиславя продолжаючы Проблем є в тым же
тот вратислав якій може і по лемківскы был бы воротислав Винен ся
одміняти як Володислав подля твердой парадиґмы одміны І товды мали бы сме
форму Вроцлав того чого Вроцлава кому чому в Вроцлавови кого што в
Вроцлав з кым З чым з Вроцлавом І В кым чым во
Вроцлаві мужска тверда одміна є тіж в украіньскым языку і напримір в
литовскым языку якій по литовскы буде в Вроцлавас Хоц може тот литовскій
не буде ту референцийом То здає ся мі же тоту што походят
з Вроцлава або жыют во Вроцлаві так винны одміняти тото місто Тото
вокалічне в значыт во Хоснуєме тіж коли одміняме місце назывник Я напримір
в мі Вшытко што в Ло мі то є моє вокалічна форма
В <unk> влияла тіж на нахоснованя присловників напримір опозицийом до присловника в
ночы Є присловник водны а коли ідеме компанійом та ідеме во двох
або вотрьох І товды тіж видиме же тота вокалічна форма ВО основала
тоты слова Очывидні як посмотриме же в двох селах і в трьох
містах уж она тота форма В не выступує В церковнославяньскым языку маме
іщы такы формы же воколичне во хоснує ся шырше о ідут свята
помаленькы хоц іщы Филипівку маме та іде Різдво іде і потім Йордан
і маме тропар праздника Бог уявліня якій ся зачынат во Йордані Можливе
же то іщы остаткы принципу отворного складу Але тепер ся тым не
будеме занимати Маме іщы пару минут зато повім спомну кус о інчых
приназивниках а то Так як к і ґ Зачнут кы зато же
о кєд уж ємюко в святах маме такій примір в коляді а
пастріє к ньому прибігают к ньому І тот приназывник кы якій тіж
мал воколичну форму ко здає ся же в наз уж не фунґує
І барз пішол в строну ку яка здає ся м же тіж
барз рідко уж є хоснувана Днешні континуанты того кы то приназывник ґ
і ґу Пришли ґньому або як в мурянковым сні Потже леґаздо ґумі
так єм ся давно не виділа ждала єм ту жыла Лем підчеркнул
же при влиянях на лекцию з інчых языків тото ґу остало такым
як одвічні было хоснуване і все буде лучыло ся здаючым одмінком то
єст піду ґвам підыйд ґумі цілый час буде ґу кому ґу чому
все будеме ту хоснувати даючий одмінок гей одпочниме кус слухаючы музычку де
е до Зородо залю Припомнуло ся мі іщы коли м бесідувал о
тропарі праздника Богоявліня якій зачынат ся в Іордані же в лемківскым языку
є дуже окрислінь на свято Богоявліня напр Водохреща ци Хрещыня Господнє ци
Йордан як звут з грецкого богоявліня то Теофанія або іщы інче званя
епіфанія значыт явліня Так на ранті тото свято было празднуване уж В
другым столітю іщы перше од Різдва Христового а я лем так звідам
реторичні ци дахто іщы празднує велию велию богоявліня щедрий вечер На жаль
штораз меньше О забыл бым мам іщы єдну заувагу бо бесідували сме
гнеска о Ждыні Вірхни Креници в Ліґници і причыплю ся до той
Ждыні Бо в Ждыни проходит ватра яку звут Лемківском Я не буду
над тым думкал ци то добрі назване ци злі назван хоц ой
пробач ся там лемківска якыса фонетычна новіст в лемківскым языку як ідеопридемникы
але клиси на Якісий знимці виділ таку фантазию языкову фантазию де Ждыня
была написана як Жды в скопках Йота і ня орґанізаторы на афішы
суґерували же названя того села походит од слів Жды Ня чекай на
мене Но што ж велика фантазия Але як дахто николи не чул
же в лемківскым языку істнує фонем ы та і чудачні ся му
тото асоциює Мі ся видит же уж долго гадам зато Помаленькы кінцю
а Вас заохочую до слуханя радия лем фм До писаня можете дзвонити
вшыткы даны найдете на сайті <unk>r<unk> крапка лем крапка <unk> там найдете
наш проґрам нашы передачы ріжного рода а як хочете мі дачым голову
завернути пиште на демко ЕТ лем крапка <unk> м На днешній вечер
Тотілко буду ся пращал Бесідувал до Вас Демко Трохановскій в авдициі языковий
Покус Чуєме ся о тыжден Ехоть ґанам синечку в десяде назю Яна
ся двацька Пандля мазлавы За васіх церечко за васіх модріймы ся я
іх розважю слова ма добрі Де бы хян не багал паненько твой
іх зради шельби хоя плюгуська до васі загра Я на сян Захы
Языковий гокус покус Ци бандуристы скрепту бандуры А може компері Чом мож
м быти люс рам Што мают спільне теля і дівча Ци можеме
вылічыти грошы чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто
лемківскій Одколи нашы предкы мали ладу вымовы што ся находит на швецкым
столі чом дотеперішніх відруючых мобілюк інсталюют Лайлі доступ до Фейсбу та майля
і інчого сітьового соферу і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о тым
дознати сухай авдициі языковий гокус покус значыт знай язык і вчы ся
гос покус