Языковий Гокус Покус #27 - 25 XII 2011 - Tradycje starego kalendarza
Еп. 27

Языковий Гокус Покус #27 - 25 XII 2011 - Tradycje starego kalendarza

Опис епізоду

Audycja z 25 grudnia 2011 roku zaczyna się świątecznymi życzeniami i opowieścią o znaczeniu kalendarza oraz tradycji religijnych na przykładzie Bułgarii, gdzie mimo przejścia na nowy styl część zwyczajów nadal żyje według starego kalendarza. Autor wspomina też pobyt w bułgarskich wsiach w górach Riła i podkreśla, że znajomość łemkowskiego ułatwiała komunikację ze Słowianami, co ma potwierdzać opinię o łemkowskim jako „słowiańskim esperanto“.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус выкус Ци бандуристы скрипчут бандуры А може компери Чом мож
мети іслами Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти грошы
чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій Одколи
нашы предкы мали уладу вымовы Што ся находит на швецкым столі чом
дотеперішніх віруючых мобілюк інсталюют майлі доступ до фейсбука та майля і інчого
сітьового совчеру і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о тым дознати сухай
авдициі языковий гокус покус зничыт знай язык і вчы ся гокус покус
Витайте шановны радийослухачы з той страны Демко Трохановскій Нашій штотыжньовій авдициі Языковий
гокус Покус Видайте святочні Тоты котры днеска зачали свята Різдохристового Але витайте
і передсвяточні тоты котры на різдво іщы ждут а і при нагоді
При тій нагоді хтіли бы м желати вшыткым внеска празднуючым дуже щестя
здоровля з нагоды Різдва а вшыткым тым якы святкуют за юлияньскым стильом
іщы буде нагода зложыти желаня Так днеска світ стоіт же вшыткы християне
святкуют різдво Христове <unk> грудня Але тот <unk> груден найкаждому выпадат в
тот сам ден І хоц світ іде вперед ґм лем ци вперед
Може так речу же ся ґлобалізує уніфікує Та може найкаждый остане при
своій даті при своім терміні святкуваня різдва інчых свят Календар Ци то
обрядовий ци церковний ци каждий інчий є частю даной культуры даной традициі
лишат заховує єй своірідніст окреміст а часто тіж вказує на єй специфіку
От напримір был єм пару років тому назад в Болгариі Булгария в
якій більшіст жытелів то православны християне пару років тому назад перешла на
новий стиль на грігоряньскій календар што не вшыткым ся одраз сподабало а
і днес можеме почути Опініі і звіданя чом по што і так
дале Але тот календар якій є частю культуры і традициі лишыл ся
серед люди лишыл ся як част народной традициі і культуры Ага бо
зараз втечу Мал єм нагоду ходити з колядниками по селах по болгарскых
селах в рильскых горах і тото колядуваня не проходило ани <unk> грудня
за новым стильом коли велия єст ани <unk> ци <unk> ци грудня
вчас різдва Хрістового ани не проходило <unk> грудня на ден до свята
Василия Великого Значыт в Новый рік Лем бесідуючы новым стильом <unk> січня
значыт в Маланку значыт Ден до старого уж в Болгариі свята Дня
свята Василия Великого Старого єм повіл зато же За новым церковным календарьом
тот ден уж был празднуваный <unk> дни Перше І так люде несмотрячы
на новий календар на нову традицию яка была яка пришла до них
децизийом Не од них залежном і так святкуют по старому і так
хоснуют як част народной традициі як част культуры хоснуют старий календар Так
наранці чудове пережытя Але може даколи іщы В будучым буде нагода жебы
дакус більше о тым речы гей але спрібую даяк получыти тото з
языком або чым што ся завершат в обшыри языка бо хвилю звідате
што він плете Та што языкова авдиция а він ту о якысых
колядниках деси там далеко в Рискых Горах в Болгариі Отже поділили нас
на <unk> хыбаль ґруп і в каждій ґрупі окрем нашой Был єден
Болгар ци особа яка знає булгарскій язык Для нас не старчыло Але
ани кус не был то для нас для нашой ґрупы проблем Предовшыткым
для мене І уж ся певно додумуєте што Повім же то знаня
лемківского языка помагало в загальній комунікациі і анулювало тоту языкову барєру і
підсилювало опінію декотрых же лемківскій то славяньскій Есперанто Очывидні знаня інчых славяньскых
языків в тым і церквославяньского барз допомогло тій комунікациі Довірте мі з
самым лемківскым Спокійні Дали бы сте сой раду в Болгариі Мусите ся
лем пильнувати з єдном з єдном барз важном справом же коли Вас
звідают якій славяньскій язык был перший як записаний значыт значыт староцерківнославяньскій язык
Кірила і Методия і іх учеників Та коли знате же науковы досліджыня
бесідуют о македоньскых діалектах на якых сперли ся соуньскы братя Кірил і
Методий Та Болгары якы доднес не узнают македоньского языка як окремого бесідуют
же святы Кірів і методий хоснували болгарскы діалекты з тым признаваньом окремости
языка Деси штоси ся мі асоциює Одкал си тото знаме гей кєд
знаме та послухайме кусіцька музыкы єк дуй дринць даль біда дересдень Амераса
Америнден Дева Йока Пєраса забіра люде зада Іда де буде рез те
але на жальда А єй демерока іде на жальда Іда де буде
рез де але на жаль Малюде і народа Нідан буде аме насадаль
рода задан наза Витайте по перві лем припомну находиме ся в языковій
авдициі находиме ся в языковым гокусі покусі і береме ся за роботу
Тыжден тому бесідувал єм о першій одміні назывника до якой зачыслиме назывникы
женьского роду якы закінчены сут на А а або Я в тым
з кінцівком Я напримір мама баба вежа гуня і адміністрация а тіж
назывникы мужского роду якы ся кінчат на А напримір бача староста дружба
або ілия а тіж назывникы спільного роду як ляпа плецюга сирота Днеска
повімит сой о другій одміні до якой приналежат назывникы мужского роду і
назывникы середнього роду як іде о мужскій рід то до той одміны
Входят тоты назовникы якы ся кінчат в єднині согласным тіж мягкым согласным
або О напримір дротар дім выгляд кролик або закінчены на єту край
ци шугай або трамвай корабель і учытель закінчений на мягкій согласний І
маме такы мужскы назывникы як няньо Стрыко Ланьо Демко уйко Цінонашко якы
кінчат ся на О А як іде о середній рід до той
другой одміны входят назывникы середнього роду закінчены на О <unk> або Я
Лем памятайте окрем тых якы в одмінюваню набывают суфіксы ад ЯК або
Ен То єст тото теля і дівча о котрых єм бесідувал І
дайме сой пару примірів тых закінченых на о напримір право ребро село
місто ци тіж відро назывникы середнього роду на Е то море поле
сонце А тоты якы ся кінчат на Я то напримір Весіля ци
інчы одчасослововы назывникы як чутя збераня спаня обзераня і так дале І
нич перейдеме ґу примірам ґу самій одміні речу лем же Перша одміна
была дост проста зато же мала мало вынятків А тота наша друга
одміна уж нам кус проблемів вкаже Зато же давно тому славяньскы і
не лем языкы мали більше одмін як знаме тепер мы маме штырі
одміны Колиси іх было більше А тото назывникы якы днес входят до
другой назывниковой одміны в лемківскым языку приналежали до двох ріжных одмін Припомну
тіж же колиси окрем єдинины і множыны было іщы Двоіна значыт подвійне
чысло І коли в істориі розвитку лемківского языка затрачала ся двойна уніфікували
ся некотры одміны зато завершаючы лем в тій єдній одміні назывників Веліст
архаічных форм будеме мати пару вынятків ци факультативных форм одміны Але то
лем так ся страшні называт зато же постарам ся привести пару примірів
і іх кусічка омовити Возме сой як примір слово Выгляд В єднині
буде так называючий хто што выгляд рождаючий кого чого выгляду даючий кому
чому выглядови видячий кого што выгляд творячий з кым з чым з
выглядом місцевий о кым очым о выгляді І мама іщы тот кличучий
выгляде Множына называючий хтошто выгляды рождаючий кого чого выглядів даючий кому чому
выглядам видячий когошто выгляды творячий з кым з чым з выглядами місцевий
окым очым о выглядах і кличучий выгляды і возми сой кота Ту
лем спомнул єдну річ о якій бесідувал уж єм в котрісым языковым
гокусі покусі же то єден з примірів де заходит історична выміна звуків
о до і зато же маме в называючым одмінку кіт але уж
в рождаючым кота І так называючий хто што кіт рождаючий кого чого
кота даючий кому чому котови видячий кого што кота творячий з кым
шым з котом місцевий окым очым о коті а в множыні называючий
хто што коты рождаючий кого чого котів даючий кому чому котам видячий
кого што коты Творячий з кым чым з котами місцевий о кым
о чым о котах і кличучий коты Коли зрівнаме собі назывникы выгляд
і кіт будеме видіти же в рождаючым єднины выгляд має кінцівку у
а кіт має кінцівку а значыт когочого выгляду і когочого кота то
єст тота реалізация двох ріжных історичных одмін якы завершают ся в днешній
другій одміні Але о кілько Не повіме когочого выгляда ани когочого коту
то маме такы гомонімічны слова якы будут ся одмінювати інакше Іде мі
напримір о слово край З єдной страны край як конец як край
стола край села тоту основу можеме тіж найти в слові окраєц значыт
кінцівка хліба Але маме інче значыня слова край а то як держава
або реґіон в значыню якійсой обшыри Коли посмотриме на рождаючий одмінок назывника
край коли хочеме повісти о кінци та його форма буде края значыт
од края до края А коли возмемемемемемемемемемеме край як обшыр як державу
як реґіон товды уж повіме краю напримір як бесідували еміґранты же приіхал
зо Старого Краю Подібні єст назывником Нарід напримір русиньскій русиньскій нарід Наш
нарід як окрисліня названя даной етнічной нацийональной ґрупы але маме тіж нарід
як люди Значыт нарід як купа люди І коли хочеме повісти же
чы належу до русиньского народу товды буде уж кінцівка учеме повісти же
накєрмиш пришла купа народа В сенсі купа люди товды будеме хоснувати кінцівку
а в рождаючым одмінку єднины Но хыба же хочеме повісти же на
кєрмиш пришло барз дуже люди з лемківского народу А кєд ся уж
доця бавити та можеме речы од нижнього до вышнього края села чути
было голос народа якій приіхал з цілого краю вшыткы з русиньского народу
погыло мі ся музыка А добра вайка мо кориталя вайка івай лайка
вырітельтель Вертаме поперві занимаме ся другом одміном назывників в лемківскым языку І
вертаючы переходжу до наступной ґрупы слів а то такы слова якы мают
мягку одміну Можеме розріжнити такы слова в якых тоту мягку одміну найдеме
уж в называючым одмінку такы слова як біль ци король Зато же
накінци маме ґрафічне означыня мягкости пишучы іх мягкым знаком Але маме тіж
такы слова такы назывникы якы тоту мяккіст набывают в одміні Напримір ден
дня палец ярец когочого пальця ци ярцю Маме назывник Дротар різбяр а
в рождаючым одмінку буде уж когочого дротаря різбяря тоты мягкы назвийме іх
Назывникы одмінюєме так само як і тверды лем Мают в собі тоту
мягкіст яку за правилами правопису означаме мягкым знаком або тіж єтуваном буквом
напримір кін і ден Врождаючым одмінку буде коня дня Вдаючым кому чому
коньови дньови творячым буде з коньом і з дньом ту тіж по
букві Нягкіст означеме мякым знаком і доходиме до місцевого одмінка єднины мягкых
назывників другой одміны де в одріжніню од твердых назывників выгляд і кіт
маме кінцівку і середнє значыт Окым очым о кони Окым очым о
дни напримір везу ся на кони і бесідую о добрым дни смотрячы
на назывникы мужского роду якы кінцят ся на о так як монашко
стрыко уйко і няньо Ту акуратні проблемів не буде зато же наш
тот рождаючий одмінок буде мал форму кого чого няня нонашка уйка стрыка
а місцевий Окым очым о няню Нонашку Уйку Стрыку І остали лем
ся іщы дві справы дві же такы речу особливости той другой одміны
значыт такы назымникы якы ся кінчат на тоту нашу дост інтересуючу ґрупу
кы ґ напримір ворог поріг тугы памятайте гріх бріх міх або рік
Отже само одмінюваня є подібне до нескареченых примірів але звернійме увагу на
місцевий одмінок Єднины де найдеме дві факультатывны формы якы вяжут ся з
історичныма процесами фонетычныма процесами так званой паляталізациі о якій Мал єм змогу
бесідувати тыжден тому коли бесідували сме о мусі і о нозі значыт
нога муха але о нозі і о мусі тота історична выміна так
само маме з ворогом з гріхом і з роком Значыт ту тіж
найдеме історичну выміну але Є она факультативном формом до той в якій
не заходит тота історична паляталізация А тото што м так барз скомплікуваній
описал То нич інчого як місцевый одмінок єднины назывників другой одміны якы
ся кінчат на кыґы г і хы Значыт окым очым о ворогу
опорогу о гріху гріху міху і о року а факультативна до того
форма буде з історичном выміном кыґгыхы на Зы Значыт окым о чым
о ворозі о порозі о грісі місі і брісі як і о
році і іщы єдна особливіст о котрій єм хотіл речы то множына
называючого льмінка мужскых назывників якы ся кінчат в єдныні на О напр
няньо нонашко уйко ци стрыко ту окрем формы уйкы нонашкы ци стрыкы
Найдеме тіж факультативну форму на <unk> значыт няньове стрыкове луйкове ци но
на школы і маме такой цілий мужскій рід другой одміны зато може
оддыхнийме той кус послухайме музычкы Файно мужскій рід другой одміны уж за
нами Так лем іщы припомну же до той другой одміны приналежат іщы
назывникы середнього роду закінчены на о е або а по мягкым значыт
я На першый вид може єм повісти же назывникы якы ся кінчат
на о мают тверду одміну а назывникы на нит мяку одміну а
окрем того ріжнят ся місцевым одмінком єднины бо назывникы на О мают
кінцівку і назывникы на Е мают кінцівку і середнє а назывникы на
Я мают кінцівку Ю Але в кажды на примірах маме называючий хто
што Село поле весіля рождаючий кого чого села поля весіля даючий кому
чому селу полю і весілю видячий кого што село поле і весіля
творячий з кым з чым з селом з польом і з весільом
і маме тот місцевий о селі о Поли і середнє і о
весілью закінчене у мягкым значыт в писмі Ю Ту іщы лем зверну
увагу же рождаючий множыны має нульову кінцівку значыт кого чого сів кого
чого піль і сонц і кого чого весіль І на конец той
другой одміны мам іщы єдно якє може сте уж зауважыли Видячий од
мінок і єднины і множыны і назывників мужского роду і назывників середнього
роду має таку особливіст ба навет фахово звут тото катеґорийом жывотности А
то выгляд і ден то назывникы нежывотны а кіт кін няньо То
назывникы жывотны а сама особливіст є в тым же коли маме жывотны
назывникы товды рождаючий і видячий одмінкы мают таку саму форму А коли
назывникы сут нежывотны товды называючий і видячий мают таку саму форму напримір
хто што єст выгляд і кого што виджу выгляд Хто што ден
і кого што виджу ден І то сут нежывотны а кого чого
неє кота кого чого неє коня і кого што виджу кота кого
што виджу коня в примірі жывотных Но добрі Як видите з тыма
одмінами не єст так легко як бы ся дакому здавало але кус
практикы і можна ся в тым даяк розобрати Кєд мате даякы звіданя
кєд мате даякы проблемы Языковы очывидні пиште на демко ЕТ Лем Крапка
Ф м пиште до радия дзвонте до радия слухайте радийо Будте спілредакторами
нашого лемківского радия якє высыламе з Руской Бурсы а наднес хыбаль тілко
Іщы раз желам вшыткого доброго тым што низка зачали свята а мы
чуєме ся о тыжден бесідувал Демко Трохановскій фавдициі Языковий гокус покус Языковий
гокус покус Ци бандуристы скрептут бандуры А може компері Чом мож любити
ту самы Што мают спільне теля і дівчы Ци можеме вылічыти грошы
чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій Одколи
нашы предкы мали уладу вымовы Што ся находит на швецкым стылі чом
дотеперішніх віруючых мобілюк інсталюют майлі доступ до фейсбука та майля і інчого
сітьового соферу і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о тым дознати сухай
авдициі языковий гокус покус зничыт знай язык і вчы ся гокус покус