Языковий Гокус Покус #62 - 16 IX 2012 - Pochodzenie słów słowiańskich
Еп. 62

Языковий Гокус Покус #62 - 16 IX 2012 - Pochodzenie słów słowiańskich

Опис епізоду

Odcinek „Językowy Hokus Pokus“ z 16 września 2012 roku poświęcono etymologii wybranych słowiańskich słów i ich znaczeń w różnych językach. Prowadzący omawia m.in. „watrę“, „brzemię“ i „biesiadę“, odwołując się do słownika etymologicznego oraz do dawnych słowiańskich i indoeuropejskich źródeł.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус выкус Ци бандуристы скрипчут бандуры А може компери Чом мож
мети іслами Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти грошы
чом Кыів был колиси східньословяньскій а днес є уж чысто лемківскій Одколи
нашы предкы мали ладу вымовы што ся находит на швецкым столі Чом
дотеперішніх віруючых мобілюк інсталюют мт файлі доступ до Фейсбу та майля і
інчого сітьового совчеру і аплікаций Кєд хочеш ся дашто о тым дознати
сухай авдициі языковий гокус покус значыт знай язык і вчы ся гокус
покус Витайте шановны радийо слухачы з той страны Демко Трохановскій і як
кажду неділю маме языковий гокус покус Дякую вшыткым слухачам за желаня навязуючы
до попередньой авдициі о діточій лексыці а до той діточой лексыкы гнеска
іщы верну в єдным примірі Звідате в якым дідеме дідеме гнеска ся
хочу Заняты або інакше впала мі в рукы в остатнім часі Велич
Книга з сімдесятых років то є етимолоґічний словник славяньскых языків Повіл єм
велич книга так по правді то велич книгы бо єст іх такой
вшыткого на разі вданых <unk> Томы і здає ся іщы будут выдаваны
зато же остатня статя В II томі то є праславяньскє часослово о
рзботаті Зато до кінця звукы іщы Кус бракує статіі слоника сут в
праславяньскій реконструкциі а зміст каждой статіі пояснений є примірами і реалізацийом в
інчых славяньскых і не лем языках Яы дотепер добил м допіро до
VI тому пробачте але не зміг єм вшыткого іщы м прочытати выбрал
єм з тых першых шестох томів тахых здає ся мі особливых в
лемківскым языку слів Та може зачниме од праславяньского атра наша ватра В
болгарскым маме в ідіоматычных выражынях значыня оген в сербскым і хорватскым ватра
то оген в чешскым маме блеск поломін польскым серед ґуралів ватра то
оген словацка ватра м то буде огниско а в украіньскых діалектах черкасскых
ци полтаскых може тіж значыти м жар або углі в огниску а
іщы інче значыня тоє місце В пеци де пече ся хліб од
того остатнього значыня напевно явило ся росийскє слово ватрушка то є такій
періг здріжылого кіста о так може повісти З ватром звязане є тіж
ватриско там де палил ся оген там де палило ся огниско місце
по ватрі Тутіж мож повісти же на великорускым ґрунті в <unk> столітю
было слово обатрити значыню розпалити ци згоріти науковці думают обяснюют то буде
од префікса об і коріня ватр значыт Може перше мало бы мати
форму обватрити опалити опечы Так то на славяньскым ґрунті ту лем додам
же в авестийскым языку то язык старожытной Персиі атар то оген і
напевно тото значыня іщы на праіндоевропейскым ґрунті м хыба было найбарже розповсюджене
Ідме дальше маме вшыткым певно добрі знане слово бремя од праславяньского бермен
днес хыбаль найбарже знане од бременной жены од стану од бременного стану
але од чого ся тото взяло може найперше значыня в інчых славяньскых
языках старославяньскє бремя то Тягар то велич тягар м подібне і подібне
значыня є в болгарскым є то ладунок тяжкій ладунок є то тіж
ношыня потім ідеме до македоньского брє м в значыню вязанка Але тіж
іде ґу В якій тяжкій річы яку треба перенести а кєд вязанка
та в нижньолужыцкым языку брімє м Може тіж значыти міру єдиницю міры
штоси ся ділило на кількоси вязанок о такій в росийскым языку в
старым росийскым м буде вязанка дров А од чого ся тото взяло
м ту языкознавці видят джерело од брати які могло мати значыня брати
на себе двигати носити Такій днешня мбременна жена то тота яка носит
яка двигат тягар бріх а в бріху дітину І так можеме сой
бесідувати і бесідувати аж доходиме до статіі Бєсєда Наша бесіда Ту в
словяньскых языках значыня є подібне м в старославяньскым є то слово оповіданя
болгарскє м бесіда македоньскє тіж сенсі бесіды В сербскым хорватскым і словеньскым
языках маме значыня язык не тот язык в ґамбілем тым якым ся
комунікуєме Але ту коли бесіда та напевно уж мусиме ся додумати же
то принаймні дві або більше осіб і так староческым Ци словацкым мы
а і виджу верхньолужыцкым маме значыня бесіды медже приятелями Товариство компанія можеме
іти дальше маме польску Бєсяда польску версию як м може тіж звязаны
з самом бесідом і бесідуваньом але як гостина А барже може і
навет така торжественна гостина в старорускым языку маме тіж значыня мсельска імпреза
може в тот спосіб маме тіж слово маме м язык маме оповіданя
але з том гостином звязане тіж сіджыня І ту языкознавці мают маленькій
Проблем Зато же не знают ци перше было яйце ци перше была
кура бо єдны прібуют розвязати браславяньску Бєсіду нашу бесіду як злучыня двох
слів без і сєда одсідити Мало бы то быти якєсе діяня якє
проходит без сіджыня на дворі за дверями в каждым разі не внутрі
А то Тото бесідуваня мало бы проходити на стояка може даякє принагідне
бесідуваня оповіданя з дакым кого ся стрітило І маме другій пункт виджыня
же праславяньскє бєда могло значыти м попросту сіджыня без того одтінка же
назовній на дворі за дверями інча етимолоґія бесідує же бесіда походит од
староіндийского басат Што значыт задок А кєд задок та сіджыня а кєд
ужы сідиме та можеме м з компанійом з дружыном ся погостити і
Побесідувати Єдака то м бесі Я бесідувал на початку Ждвох выданых томів
етимілоґічного словника Ерезріл єм <unk> Ту признам же іщым впершым музыка галям
Пізара є Гана Віджара Гана Дічала Дама Джыня питайте поперві Языковый госпокус
дупевно знате і неска занимаме ся етимолоґійом Повіл єм же сут выданы
<unk> тому і то не вшытко на разі лем так зверха скінчыл
єм перший Зато роботы I тем іщы дуже не буду Вас очывидні
вшыткыма мучыл Але перейдме дальше Бесідувал єм же мм Вернуйш до літочой
лексикы і маме ту слово буба І як ся вказує маме ту
більше значынь того слова маме болгарску бубу як черв в людскым тілі
в людскым орґанізмі маме тіж в болгарскым напримір кокон гадвабной гусиниці в
македоньскым і сербскым то буде якійсий хробак окрем того маме праславяньскє бомбары
якє на полудни В славяньской обшыри реализувало ся як брбар бирбар бабар
бамбар і значыло подібні як трутень жук якысиы там хробача Мы зато
знаме кус інче значыня же буба коли ся бесідує до дітины ж
буде бубало то же буде боліло А ту нашол єм таку мецию
бо Хыба неєден неєдна ци неєдно з нас чуло повіджыня буде буба
лиш тото не роб того бо буде мбуба В болгарскым языку мбуба
Тоє м такє страшыло якым страшыт ся діти хоц може страшы то
такє недобре повіджыня остерігат ся діти І ту хыбаль м ліпше бы
было до дітины повісти не рыб того лиш тото бо приде буба
а кєд уж приде тати дашто зробит вдарит тя Буде недобрі буде
злі І од того певно взяло ся же тото недобрі тото злі
як приде тота буба то буде бубало Гей а мы перейдме м
дальше Мам наступне слово праславяньскє бремчаті якого може джерело в лемківскым языку
Береме од польского языка з причыны носового м але тото прославяньскє бремчаті
было і в церковнославяньскым брячаті в болгарскым бримча словеньскє бринчаті чешскє бренчеті
ци росийскє брінчаті і вельо вельо інчых языків має тот корін І
такой во вшыткых языках тото преславяньскє бринчаті має ономатопеічне походжыня і в
ріжных языках значыт тото бранчаті лемківскы бренчаты як выдавати звук як напримір
шень ци комар бренчыт чола або іщы інчы хробакы може барже тоты
літаючы З інчых значынь в славяньскым языку можу вымінити же напримір в
македоньскым языку діти бренчат плачут ци фынкают а віщы інчых языках то
м через бренканя розуміє ся кричаня плаканя загальні звучаня і інчы А
днес што може в лемківскым языку мренчати може дзвін може бринчати коли
так тихо Дзвонит тихо єст вдарений слабо вдарений тоды так кусічка бранчыт
може бранчати горнец на вітри Можут бранчати ключы Але тіж і музычны
інструменты можут бринчати я знам розстроєне піяніно ґітара кєд дахто м слабо
на ній грає іщы ся добрі не навчыл Е перейдме дальше мам
ту барз барз барз файне словечко м наше рюґ бым докля або
м дотля Маме в лемківскым іщы вариянтове докаль і доталь Ту цікава
істория зато же то є злучыня двох слів приназывника до і місце
назывника якій а детальнійше його уж одміненой формы Тот приназывник мал колиси
форму кій Можеме сой речы кій чорт так в голові лем жыло
потихы бо така была форма давна днешнього місце назывника якій А днес
хыбаль розвнули бы сме м тото праславяньскє до ка або шыршу форму
До К Ле в ориґіналі з мягкым е є на кінци то
розвинеме як До того моменту в якым До того моменту в якым
ся дашто стане буду стоял Докля Не достану по што м пришол
Што перекладаючы на праславяньскє до ка або до ко є перенесеме як
будут устоял до того моменту в якым не достану по тото по
што м пришол Ту очывидні подібну етимолоґію м видиме такы слова як
одкаль одкале покаль покля ци одталь одтале Ту може іщы додам же
тота частка ЛЕ яка деси там входит може быти праславяньском частком Лє
Але тото Л може тіж быти Своєрідном реалізацийом місценазывника праславяньского місценазвывника Кіі
Зрештом тото ле Лє в вельох языках не мало великого значыня часто
лем підсилювало даякы выражыня в лемківскым можеме тото видіти при творіню розказового
способу хоц ле под ле на ле Но добрі дост того Дост
значыт праславяньскє доситі днес бы сме перевели досыта то значыт выстарчаючы достаточні
ту вяжут ся з тым слова достаток ци достати в значыню достати
мати І зато єст того дост они нам старчат Но тепер уж
направду дост оддыхнийме секундку траві Двідство намагає дітя што тых маєт вето
єм аніє края Діяти скє може спомєси сможеш пошто теати ся голос
тям служе кєдиєм то што пис ты ожыла Карта дімаци твая Наро
дід запівця я душа твоя Ніoзут дожы яспошто што є тебе діями
служы тями што адмірация жала словны мала єдитя што бтица Лето єм
аніє крає Ніякє серд приложыт маліє злошто што пя до тебе і
як спілстанє бы сложы літо што пєсмія жыва соймо Картальне вамє сестра
тізам пєвця Яндуша має зныложыт спольне Яси зложеш тыж але для тебе
ся нями спрошелі нєм то што пєсні я жыла Витайте іщы раз
Гнеска о етимолоґіі денекотрых слів Старал єм ся вам вказати кілько лексикы
маме спільной славяньской а часом і індоевропейской прай довевропейской хоц може лем
на парох примірах і пові вам же з том етимолоґійом будущы верта
в языковым гокусі покусі файно так ся дознати одкале одкаль докаль покаль
тото словечка нам ся выводят А на днес буду ужы помалы помалу
О днес здає ся мі з яклисим хыбаль бесідувал одкеле тото слово
днес є то злучыня од ден сей ден тот Днешній ден мож
бы тавтолоґічні повісти Гей на днес уж тілько Тобоязыковий гокус покус бесідувал
Демко Трохановскій Демко Ет Лем крапка Фм тримайте ся чуєме ся о
тыжден зас Языковий гокус покус Ци бандуристы скрипчут бандуры А може компері
чом не можеме бити Услами Што мают спільне теля і дівча Ци
можеме вылічыти грошы чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж
чысто лемківскій Одколи нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на
швецкым столі чом дотеперішніх відуючых мобілюк інсталюют Лайлі доступ до Фейсбу та
майля і інчого сітьового совчеру і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о
тым дознати сухай авдициі языковий гокус покус значыт знай язык і вчы
ся гокус покус