Языковий Гокус Покус #84 - 24 III 2013 - Końcówki bezokolicznika w łemkowskim
Еп. 84

Языковий Гокус Покус #84 - 24 III 2013 - Końcówki bezokolicznika w łemkowskim

Опис епізоду

Odcinek poświęcono końcówkom bezokolicznika w języku łemkowskim, zwłaszcza formie na „-ци“ i jej relacji do normatywnego „-ти“. Prowadzący wyjaśnia, skąd mogła się wziąć ta wariantywność w pieśniach i w mowie Rusinów bachwańskich, odwołując się do wpływów wschodniosłowackich i karpackiej mieszanki językowej.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус покус Ци бандуристы скрептут бандуры А може компері чом мож
мити Русинами Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти грошы
чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій Одколи
нашы предкы мали ладу вымовы што ся находит на швецкым стилі Чом
дотеперішніх вібруючых мобілюк інсталюют м <unk> файлі доступ до Фейсбу та майля
і інчого сітьового совчыру і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о тым
дознати сухай авдициі Языковий гокус покус значыт знай язык і вчый ся
гокус покус Витайте дорогы радийослухачы з той страны Демко Трохановскій в языковым
гокусі покусі в радию Лем Ф Ем Якоси зима нам ся не
хоче скінчыти зато не чудую ся Вам же слухате днес радия сідите
перед компутером таблетом ци ци ци перед мобільком ци може перед телевізором
бо і Тераз через телевізор мож слухати радийо лем фм кєд лем
го підучыме до інтернету Техніка іде допереду зато і мы з том
техніком ідеме і вы ідте жебы лем было тото вшытко на хосен
Мам днеска тему яка выкликана є нашым постійным слухачом пару тыжнів тому
якій звертат увагу на закінчыня інфінітивів в лемківскым языку якы час од
часу стрічаме В співанках думам же в більшости в народных співанках або
тіж в літературі і то хыба в історичній літературі з періоду язычя
значыт товды коли росийскій язык Великорускій язык барз влиял на карпаторусиньскій Іде
ту о інфінітивы закінчены на ц заміст на ци і наш слухач
пише же гідна част Лемків бере тото за польонізм і змінят на
Мягкє ты значыт на т Наш слухач пише дальше же хоче лем
звернути увагу же бачваньскы Русины тіж мают тото ци в інфінітиві і
напримір синонімы слова куліты звучат шкынтац храмац пошкынтовац і так дальше І
ту звіданя ци коли тоты котры выеміґрували на полудне понад <unk> столітя
тому мают тото ци і ци в нас в текстах тіж оно
функцийонує і ци тото закінчыня є старше од нашого днешнього Што шту
треба повісти же наше днешнє норматывне норматывна кінцівка інфінітивів є ты напримір
ходити робити звідувати і так дальше І такой все тота кінцівка бо
єм так в літературным языку або той обшыри мы о якій бесідуєме
як русиньска діалектычна обшыр все была норматывном а кінцівка інфінітива на Ци
могла прити зо східньословацкого языка діалекту барже так як напримір в пісни
Кєд мі пришла карта наруковац де дальше чуєме сталя свого няня дошыковац
Я нашол словацку версию той пісні яка звучыт Кєц мі пришла карта
на руковац дальсом сі музику пришіковац пані музиканці заграйце мі чардаш <unk>
октобра руковац мам Музиканці пришли зачалі грац зачалі мі з очу слизы
падац Не плаче за мну оцец ани мамка лем за мну плачу
три дівчатка Як видиме в тым тексті не лем мягкє ть якє
могло бы быти кінцівком інфінітива переходит в ци але і в такых
словах як заграйце або оцец видиме на східній Словациі тоту тенденцию фонетычну
тенденцию до переходу мягкого т в звук Цтале тіж маме в нашых
народных співанках тот інфінітив закінчений на Ци бо мусиме знати же м
передовшыткым співанкы барз мішали ся в цілым карпатскым реґіоні і днес уж
тяжко повісти яка співанка є направду русиньска яка словацка яка польска ци
яка украіньска коеґзистенция вельох народів в єдній обшыри влият на себе барз
Зато як іде о співанкы думам же Тота кінцівка Ци кінцівка інфінітива
Ци іде од східньословацкых діалектів Але одкале тота кінцівка інфінітива ци вошла
до языка бачваньскых русинів якы од половины ХХ столітя зачали переселювати ся
в пілнічны реґіоны днешньой Воєводіны Отже тота обшыр в товдышным часі была
мало заселена людми бо по включыню тых земель до Абусбурской імпериі вельо
попередніх жытелів того реґіону было выселяных перше были то землі османьской імпериі
і тоты люде якы там жыли перенесли ся в інчы просторы зато
і габсбурскы австрийскы власти рішыли заселити Тот реґіон інчыма громадянами тамтышньой австрийской
державы В такій спосіб реґіон Бачкы остал заселений медже інчыма Русинами але
і тіж Інчыма народами як напримір Словаками зо Східньой Словациі а же
і Русины і Словакы мож повісти были з єдного реґіону походили з
єдного реґіону та влияня словацкого діалекту східньословацкого діалекту на тамтышній русиньскій язык
было аж так великє як в примірі кінцівкы Інфінтіва ци же з
часом стала ся она нормативном кінцівком в языку бачваньскых русинів І хоц
бачваньско русиньскє джерело коріня Іде з єдного гнізда карпаторусиньского гнізда та кєд
дахто з вас чул даколи бесіду бачваньскых руснаків нашых братів з полудня
та певно знає же іх бесіда кусідка ся од нашой ріжнит Ту
ся трудно чудувати зато же такой <unk> років жыли сме без контакту
без такых безпосередніх односин што ани кус не валит нам вшыткым называти
ся Русинами Руснаками творити єден Нарід Зрештом што я вам буду бесідувал
мам там дуже приятелів і рекомендую і Вам жебы там ся деколи
переіхати на єдну з акций якых вельо Бачаньскы Русины орґанізуют Фестівалі подіі
перегляды пісен є того барз барз дуже А вертаючы до іщы єдного
звіданя нашого слухача од якого взяла ся днешня тема яка кінцівка была
старша ци Ци тіж ты в інфінітивах О тым повім дакус більше
по музичній перерві на яку Вас сердечні прошу Єт зарека маленґі Зямо
ся де там стар <unk>e демет І витайте поперві лемко Трохановскій языковий
гокус покус як все в неділю в радию Лем Днес з причыны
звіданя нашого слухача бесідуєме о кінцівках інфінітива Уж доперу сме сой повіли
о ґенезі выступуваня часом в співанках ци в бачваньскым літературным языку кінцівкы
інфінітива на Ц бы заміст нашой лемківской нормативной на Ты Дали сме
сой примір з зоспіванкы яку певно вшыткы знают кєд мі пришла карта
наруковац Ту при нагоді повім же тото наруковац То ґерманізм од німецкого
айнрикен якій як певно ся додумуєте значыт затягати ся вступувати іти до
війска Кєд мі пришла карта наруковац значыт Пришло мі пришол мі білет
до війска пришол мі папір документ же деси там мам ся зявити
Од того іде тіж часослово рукувати значыт служыти в арміі І вернийме
до остатньой части зіданя нашого слухача Яка кінцівка може так того інфінітива
была перше в русиньскым языку Ту одраз повім же є нагода оповісти
як тот інфінітив розвивал ся в русиньскым языку зато возме сой кус
істориі По перше чым был або чым є інфінітив Є то неодмінювальна
форма часослова яка не односит ся безпосередні до особы ци тіж до
часу Тоты ґраматичны катеґориі якы сут властивы для часослова То в інфінітивах
остают такой лем вид і неперехідніст Не буду аж так глубоко занимал
ся тым інфінітивом зато же ту як і во вшыткых справах языка
мож бы долго бесідувати але одповідаючы нашому слухачови од праславяньскых часів інфінітыв
мал кінцівку ті напримір браті несті валіті пєґті Могті і так дальше
І в лемківскым языку такой тота кінцівка остала до днес з тым
єдным зазначыньом же як уж ім колиси в єдным з языковых гокусів
покусів бесідувал оне і перешло вы зато формы браті несті мают днес
формы брати нести Ту доповім іщы єдно же коли старорускы інфінітивы кінчыли
ся на ґті або кті та тото получыня ґт або кы ты
переходило в ці значыт мягкє че і і і мало форму пєці
моці з той причыны же колиси мягкє ці стверділо оне і вкінцівці
перешло в заднє ы Зато старорускы формы пєці і моці мают днес
лемківску форму мочы печы ци інчы стеречы або речы І тоты дві
кінцівкы на ты або чы днес істнуют в лемківскым языку або навет
доднес істнуют в лемківскым языку як нормативны Коли зрівнаме тоту кінцівку інфінітива
з інчыма ближніма языками та кінцівка стара кінцівка староруска кінцівка ті остала
ся в украіньскым языку навет в примірах в якых в лемківскым языку
буде уж чы значыт могти стерегти і так дальше Коли посмотриме на
Західньославяньскы языкы напримір польскій та формы інфінітива будут мати вид робіть ходіть
зато же з часом тото кінцьове і в інфінітиві заникло а мягкє
т перешло в мягкє Цы В днешніословацкым маме кінцівку т зрештом тот
сам процес проходил напримір в росийскым языку хадіть рабіть гей там сут
іщы Інчы поєдны приміры але тото і деси там в істориі заникло
білорускій язык має подібні до польского заник кінцьового і перехід мягкого Т
в мягкє тсы значыт гадзіць рабіці І ту лем доповім же в
украіньскым языку тіж часом в даякых примірах трафляют ся інфінітивы безкінцьового і
ходить робить І уж так на сам конец навернул іщы до звіданя
нашого слухача одкале ся тото ц взяло ци є то польонізм ци
словакізм Отже думам же є то влияня східньословацкого діалекту де як сме
чули формы інфінітива Не дост же стратили і в своій кінцівці та
потім перешли в мягкє ть жебы мати і днешню діалектычну форму твердого
ц Але наруковац пршіковац грац падац То і в днешнім словацкым неє
літературна форма як і в лемківскым там є мягкє ты в нас
єст ты або чы і тото треба сой запамятати А жебы уж
доцяп одречы нашому слухачови чом денекотры Хотят зміняти співанковы формы ходиц робиц
дошыковац наруковац та одричу Не знам може даяк хотят тото приближыти до
украіньского языка де коротшы без і формы інфінітива тіж істнуют в літературным
языку Дайме сой кус перервы лям млийон мін делямю ай наше ціло
баро часлізє помічу не о покушені опина cor<unk>e Але інту лем а
быти не за чого лисів єст це війци куйда учал мій ґракуй
мой выцюс ваксве на оклине Доміска <unk>ou<unk>эны <unk> ястопу де свесольсю лем
<unk> Ітайте ішы раз лемкотрохановскій Языковый Окус фокус помало будеме кінчыти днешній
проґрам днешню авдицию Я лем припомну жебы сте писали як найбільше як
наш днешній слухач якій запропонувал тему інфінітива Я мам іщы дуже до
повіджыня такых практычных слів як іде о інфінітив в лемківскым языку Але
то може за тыжден В по днешнім проґрамі прошу лем запамятайте же
тот лемківскій інфінітив кінчыт ся на ты як робити ходити спати лігати
або чы печы стеречы Мочы Мій майльовий адрес то <unk> демко <unk>
Ла не забывайте писати до радия слухати радийо можете рекомендувати нашы авдициі
Передавати вістку же зме в інтернеті а з мойой страны прошу Вас
тіж і рекомендую бавити ся языком так як і наш постійній слухач
за якого причыном была днешня тема то был языковий гокус покус Демко
Трохановскій Чуєме ся отыжден тримайте ся Языковий гокус покус Ци бандуристы скрептут
бандуры А може компері Чом мож мети і сам Што мают спільне
теля і дівча Ци можеме вылічыти грошы чом Кыів был колиси східньославяньскій
а днес є уж чысто лемківскій Одколи нашы предкы мали ладу вымовы
што ся находит на швецкым стилі Чом дотеперішніх вібруючых мобілюк інсталюют м
<unk> файлі доступ до Фейсбу та майля і інчого сітьового софру і
аплікациі Кєд хочеш ся дашто о тым дознати сухай авдициі Языковий гокус
покус значыт знай язык і вчы ся гокус покус