Языковий Гокус Покус #141 - 10 VIII 2014 - Одміна назывника в лемківскым і пряшівскым стандардах русиньского языка - Odmiana rus
Еп. 141

Языковий Гокус Покус #141 - 10 VIII 2014 - Одміна назывника в лемківскым і пряшівскым стандардах русиньского языка - Odmiana rus

•

Опис епізоду

Odcinek 141 podcastu „Językowy Hokus Pokus“ poświęcony jest porównaniu łemkowskiego i preszowskiego standardu języka rusińskiego, ze szczególnym uwzględnieniem odmiany rzeczowników. Prowadzący odnosi się też do nowszych prac nad kodyfikacją tych standardów i zapowiada bardziej szczegółową analizę morfologii.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус покус Ци бандуристы скрепчут бандуры А може компер Чом мож
любити ті самы Што мают спільне теля і дівчы Ци можеме вылічыти
грошы Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій
Одколе нашы предкы мали ладу вымовы што ся находит на швецкым стулі
чом дотеперішніх вірючых мобілок інсталюют Емпі файлі доступ до Фейсбу та майля
і інчого сітьового соферу і епліка Кєд хочеш ся дашто о тым
дознати сухай авдициі языковий гокус покус значыт знай язык і вчы ся
гокус покус Витайте дорогы радийо слухачы з той страны Демко Трохановскій языковий
гокус покус нажыло в радию Лем фм маме по <unk> дині вечер
неділя <unk> серпен і при тіноді одраз кєд памятам хотіл бы м
зложыти вшытко што желаня вшыткого што найліпше Днешньому ювілятови Кєд чытате наш
інфо порталь Лем Крапка Ф та певно знате Днес Петро Мурянка Трохановскій
обходит <unk> уродины і мы уж му желали особисто через порталь думал
же вельо з вас тіж уж певно Кєд не лейкувала на Фейсбу
Та тіж ци СМ ци телефонічні тоты желаня складала іщы раз вшыткого
Доброго Думам же Петре Мурянку серед Лемків Русинів забарз представляти не треба
но то тілько днешніх актуальных справ Помалу буду переходил до тых языковых
Хоц сама особа Петра Мурянкы мож повісти то такой самоязыковы справы Но
але днес мам задуману доцяп інчу тему тему о яку был єм
звіданий Йой ды кєдне рік кєдне два Тому єдну слухачом паном Ваньом
якій звідувал або може в тот спосіб запропонувал тему зрівнаня лемківского стандарду
русиньского языка і пряшівского стандарду русиньского языка мож повісти же то сут
хыбаль з вшыткых стандардів русиньского языка найблизшы собі два стандарды а окрем
того пару років тому прошла Наступна кодифікация ци можла істи рекодифікация дополніня
розшыріня попередньой той кодифікациі з яка офіцийні была принята через На Словациі
через власти специяльным выголошыньом на державным рівни в січни <unk> рока причына
на Словациі той рекодифікациі была така же все тота перша основна мож
повісти єст така сондажова Може то не єст найбарже щестливе окрисліня но
але она перша На ній ся уж мож повісти сут поставлены вшыткы
наступны выводы до якых доходят тоты што язык Творят писателі поеты языкознавці
лінґвісты журналісты редакторы і вшыткы тоты люде што наштоден хоснуют в своіх
професиях язык в нашым примірі русиньскій Язык Тота рекодифікация окрем того днешня
тема так може повім звязано з тым же і в нас жде
недолга дополніня той кодифікациі яку знаме в лемківскым стандарді русиньского языка знаме
з ґраматикы лемківского языка під редакцийом Мирославы Хомяк і професора Генрика Фонтаньского
і то ту маме подібну ситуацию бо она перша она єст тым
пунктом однесіня до наступных досліджынь до того жебы за тых остатніх пару
років Дійти до того же дашто треба детальнійше описати дашто треба допрецизувати
дашто треба розшырити а може і дашто треба змінити Буде неодола така
стріча Напевно напевно єй повім в языковым окусі Покусі Добо <unk>eo<unk>e інде
не так лем тівко як вступ Івернул до той кодифікациі пряшівского стандарду
уж пару років єст хоснуваний Топешівскій стандар подра подля новых правил тото
само буде чыкало неодолга і лемківскій стандард Што може повісти днес Хотіл
бы м ся заняти предовшыткым морфолоґійом і том частю морфолоґіі яка тыкат
ся назывників а конкретні одміна одміны Бы в тым такым такым порівнальным
взгляді то єст буду хотіл днес зрівнати лемківскій стандард кєд іде о
одміны припомну мам іх і пряшівскій стандард русиньского языка Лем так припомну
маме і ту і ту ага поім так же він ся невельо
ріжнит но але зажеланьом слухачів чом бы о тым не повісти Сам
вельо мушу рыхтуючы ся до языкового окуса покуса прочытати і дочытати то
лем вшытко іде На мій напевно надію ся же і на ваш
хосен Маме штырі одміны декінациі Так деклінациі деклянация єст такє понятя оно
барже языкознавче я буду тото традицийне хоснувал так само як і назвы
одмінків Маме сім одмінків Называючий перший рождаючий даючий видячий творячий місцевий і
кличучий то єст <unk> одмінків маме в назывнику два чысла то єст
єднине і множне єднотне чысло і множне чысло Ага іщы о єдным
єм не повіл і хочу тото тіж ясно речы же яка ідея
присвячала кодифікаторам пряшівского стандарду Предовшыткым жебы по тых <unk> ци ци <unk>
роках я уж не памятам кілько там было деси так жебы допрецизувати
єдны річы тото о чым єм бесідувал але друга ідея яка являла
ся вшыткым хоснуючым поєдны стандарды русиньского языка іщы з ядсятых років ХХ
столітя вчас Першого Конґресу Русиньского Языка де Рішено о тым же тепер
змогы неє жебы м сотворити єден стандард кєд іде о правопис кєд
іде о тоты вшыткы принципы русиньского языка зато же жыли сме уж
кус в інчых обставинах в інчых державах і окрем того тот <unk>
Літній період в якым мож поісти наш нас не было хотіли нас
цілком выелімінувати даякы комуністы і ім прихыльны ідеовці І зато сут были
бы днес проблемом был на тілько штучний тот єден стандард обовязуючий для
вшыткых І кус нереальний може до достворіня же рішено в тот спосіб
же найперше мусят ся выкормити вшыткы штырі стандарды русиньского языка А потім
на основі тых стандардів Е буде можливіст уж ліпше обставины ґу тому
жебы сотворити койне тот спільний для вшыткых Русинів язык І бо то
до того верну тота кодифікация друга кодифікация рекодифікация дополніня попередньой колифікациі на
Пряшівскій Руси тіж тото зазначат же деякы новости даякы новы принципы правила
ідут в тоту сторону жебы приближувати пряшівскій стандард до підкарпатского і до
лемківского стандарду Ту єст тота ідея тіж захована єст тота послідовніст Но
добрі слухайте то так іщы до перервы Жебы ся потім уж заняти
самом аналізом двох стандардів іщы до перервы маме назывник маме штырі одміны
назывника Назывник має сім одмінків і два Чысла єднотне чысло множне чысло
Колиси было іщы двойне чысло двойна Бесідувал єм о тым в языковым
окусі покусі Деякы частковы річы іщы нам ся з той двой лишыли
Але забыламе о тым Знаме єднотне і множнечысло то єст єднина або
множена Но добріх слухайте зато жебы такій рецет зробити доступу і може
ся іщы так схылити ґу днешньому євятови Петро Морянка Спиш мычуєме ся
по музичній перерві І зас єм виділ спи де сніжно білил верхы
могучых надприродных пречудесных та стражы вчені ні світаньом і о злы геге
Геркуле до Вышні не без вырдо зря Ґіґантів нас стра Во снієм
чудным вигидів І радіст незбагнену слухай вітер ню за твердий в ґрані
О кімерзлых за гідні Стерезе вірно наслугу рус Оту Терідний край од
Татер недалегыку Засперебывал ємі кормил серце ду в раменах моіхі Споминал як
мале гегенькы Сным ригієм голубил Высоты виділ є селецко малюваны Потічок черкітливій
і віцівскій легій при ним цві різблений при ним яблуни в саді
мі На світ єм пришол ту рокы молодого гості невинной прожывемі персий
рускій звусол з моіху ту серце мі за гості народу могы вільний
ду Ні то єдены ку Богатий споминогами среблисто пелехатых одсумілых лі Ту
моє тушасты Продусти довных з ногы го і серце сте та істи
Родустий головных з ногы гамы І серце шты і серце шты і
серце шты агінь То был Петро Мурянка днешній ювіляты в своій творчости
Яку найдете медже інчыма на двох платнях пісні співанкы Петра Мурянкы Там
сут творы І Мурянкы кєд іде о текст кєд іде о поезию
там сут тіж творы інчых писателів інчых поетів але музыку створил Петро
Мурянка перша част співаца Мурянка друга Його гості очывидні дві обі части
той платні доступны в Рускій Бурсі і в бібліотеці Руской Бурсы тіж
Вє лем припомну слухати языковий гос покус бесідує Демко Трохановскій окус покус
нажыла днес так Занимам ся днешнього вечера м зрівнаньом лемківского і пряшівского
стандарду русиньского языка а Мож повісти жебы зрігнати вшытко то мусіли бы
сме хыба і цілый рік бесідувати Днес як тоту тему днешнього одтинка
рішыл єм же повіме сой о одмінах одмінах назывників маме штырі одміны
назывника До першой одміны то лем так припомнул приналежат назывникы женьского імужского
роду і тіж неокрисленого роду такы ага тоты што ся кінчат на
звук а або а по мягкым то єст Я або тіж на
Я по гласным Уж розшырю што мам на думці то єст жена
стіна хыжа школа диня земля староста каліка судця ци тіж конституция або
ідея тотот остатній примір Коли коли Я єст по гласным то до
кінцьове я Можеме поділити ту на тверду і мягку одміну найперше може
женьскій рід тверда дві на то жена і школа мягка дыня земля
ґаздыня Е тоты назывникы то значыт же кінчат ся на а по
мягкам то іст я дыня земля ґаздыня І так в лемківскым стандарді
маме жена кого чого жены комучому жені когошто жену з кым што
з женом і о кым очым одмінок о жені А одраз буду
бесідувал же не буду бы с тым о кличучым Там є вельо
форм Тото хыба різ іше В лемківскым стандарді до рішыня котры будут
найбарженормативны Зрештом они барз часто тоты формы кличучого одмінка сут так себстракцийны
же Мож повісти же того кличучого уж вчасто навет неє в языку
напримір в росийскым годоцяпнеі Так і яка ту ріжниця з пряшівскым стандардом
в Твіты тверді одміні перед вшыткым з жена жен ту так само
В даючым одмінку і з жені лем же там за новом кодифікацийом
коли і якє має змягчуючу функцию выступує по по согласным товды Русины
на Пряшівщыні пису пишут і з двома крупками то єст тото єтуване
єтувана буква тойст здаючий жені там і так єс мягко але окрем
того в пряшівскым стандарді єст то означене як і з двома крапками
В видячым так само В <unk> одмінку в творячым єст іщы стара
форма яку знаме з деякых гы творів не В лемківскым стандарді напримір
Миколай Буряк Волча заплата раз на волка пришла біда бо ся кістьол
<unk> вдавіл правда хоц кістол третя одміна але то є сота кінцівка
де Русины хоснуют кінцівку ол то єст так само мы Ідеме з
женом до сусідів на гостину на Пряшівщыны ідуты іде Русин іде з
женов з женов до сусідів то єст така ріжниця Маме мягку одміну
женьскых назывників дайме Землю о земля кого чого бесідує лемківскій стандард земля
кого чого землі комучому земли ту єст середнє ы Кого што видячий
одмінок землю з кым з чым з земльом і місцеві одмінок о
землици На земли тіж ту єст середнє Пряшівскій стандард земля так само
як в лемківскым Ріжниці ся являют в рождаючым одмінку і вдаючым бо
єст землі і землі але з тым із двома крапками я в
якым єм бесідувал видячий так в лемківскым сендальті землю творячий подібні як
твердій одміні Іду з земльом або тота кінцівка О очывидні по мягкым
согласным і місцевый одмінок так як в лемківскым стандарді о земли І
ту маме подібны подібны формы але перейдеме до дожень домужскых назывників першого
першой одміны то єст тоты примір як староста сутя І маме так
лемківскій стандард староста кого чо старости кому чому старості або Старостове Маме
дві факультативны формы видячий старосту творячий з кым чым старостом і місцевий
о старості Тукус інакший єст в пряшівскым стандарді о кілько называючий і
рождаючий мают такы самоформы даючий мож повісти же тіж бо єст форма
старостовы не той формы старости видячий тіж подібний але уж сут дві
факультативны формы в творячым одмінку то єст з кымщым зо старостом так
як в лемківскым стандарді і Тота сама кінцівка якы і з женом
і з земльом так і зо старостов Мягка одміна мягкій вариянт мужского
рода то в лемківскым стандарді сутця кому чому сутці но впроти кого
кого чого суці кому чому сутови когошто сутю з кым шым судцьом
і о кым о чым о судці І ту лем такой єдна
ріжниця ж В творячым в пробачте в місцевым одмінку єст о судцьови
в пряшівскым стандарді Ту тіж треба повісти же пряшівскій стандард має букву
Йо окрем того же має єтуване і то має тіж єтуване отист
Йо писаны як о з двома крапками в нас тот запис неє
такой буквы так записуєме як мягкій знак і о Русины Пряшівщыны мают
до того осібну букву Йо Маме іщы тот неокрислений чы ци спільний
рід типу сирота він ся одмінює так само як тверда одміна як
тверда одміна женьскых назывників першой одміны І маме ішы тот примір конституция
єпархія ци інчы назывникы закінчены на Я по гласным Ту основна ріжниця
така же то закінцівка в нас може ся реалізувати Трояко такой трояко
а навет більше але то уж інча ґрупа як м єпархія то
єст і іпотімя як конституция середнє ы і Я і напримір шыя
то єст заднє ы і я Окрем того сут іщы і Інчы
уж чужы слова такы як напримір овоч мара куя Буде ся тіж
подля той одміны одмінял і напримір ідея Тіжы входит в тоту першу
одміну то єст закінчену на Я по гласным Як Єст днес будеме
світатлем о кінцівках зато зато тот гласний перед я не буде нам
ту забарзывадил І маме так в лемківскым стандарді парым ой о чым
бесідувала єпархія кого чого єпархіі дваі ци кінцівка і кому кому чому
єпархіі так само як врождаючым єпархію в видячым з кым щым з
єпархійом і о єпархіі в місцевым одмінку тіж і кінцівка барз барз
подібні з пряшівскым стандарді тілько лем же наше і Єст там записуваный
як і з двома крапками а нетворячий одмінок має кінцівку з єпархійом
з конституцийом ци з шыйов ци інакше Так выглядат Так выглядат Перша
ґміна єднотне чысло І не буду ся такой занимал множным чыслом бо
там уж доцяп маме так само тоны неє жен комучому женам кого
што жены з кымштом з женами о женах Мягка одміна так само
лем там де А єст я котре змягчат попередні согласным І ту
нич такой більше не буду доповідал Ідме до другой одміны тумаме такы
вариянты предовшыткым друга дміна то сут назывникы мужского роду або з нульовым
закінчыньом в Называючым одмінку єдноєднины зосновам на твердий ци тіж мягкій Согласний
маме тіж і інчы але до того іщы дойды Сут іщы до
той одміны входят і назывникы назывникы середнього рода То сут такы назывникы
як дідо ы учытель сын село поле ци знаня о так може
буде знаня Тверда одміна в лемківскым стандарді то сын кого чого неє
сына кому чому сынови кого што сына ту іщы лем єдно же
кєд маме жывотны Жывотноназывникы товды Видячий одмінно кєрівнат ся рождаючому а коли
нежывотны то видячий рівнат ся называючому Зато буде кого чого сына і
кого што сына але кєд іде уж о стіл тота сама одміна
товды буде мати Хто што стіл в назовячым одмінку і в видячым
одмінку кого што виджу виджу стіл то лем так для припомніня творячий
з сыном столом і місцевый о Сы о сыні о столі або
о сыну мам Ту такой барз подібно подібні єст в пряшівскым стандарді
о тілько же в місцевым одмінку маме дві формы тост кому чому
сынови і столовы або старшу форму комучому сыну в нас тота форма
сыну комучому вывітцю хоснувана єст хыба уж як архаізм але тіж ся
стрічат напримір в церковных выданях ци в церковным языку Мягка одміна барз
подібна Як учытель так учытель кого чого учытеля кому чому учытельови когошто
учытеля з кым шос учытельом о кым о чым о Учытелю або
о учытели в лемківскым стандарді пряшівскій стандард ріжнит ся такой лем тым
же вдаючым подібні як тверді В тверді в твердым варяті вариянті той
одміны єст комучому учытельови і комучым учытелю м і тото само єст
в місцевым окым о чым о учытелю і окым о чым о
учытельови Тоты формы даючого і місцевого барз часто сут подібны Маме село
Лемківскій стандард село кого чого села кому се кому чому селу когошто
село о кым о чому селі з кым з чым селом і
о кым о чым оселі Тото само в пряшівскым стандарді з тым
же місцевый одмінок має кінцівку і з двома кропками але барз подібну
форму Ріжниця єст як іде о тоту мы одміну в вариянті знаня
то єст давна ны давна форма яка ся колиси кінчыло на є
поіє правда знаніє Днес маме ішы архаічны такы форму воскресеніє вознесеніє якы
хоснуєме в лемківскым стандарді але уж нормативныма сут кінцівкы знаня воскресіня вознесіня
і так дальше В пряшівскым стандарді хоснувана єст іщы тота стара форма
так як знаніє І так лемківскій стандард знаня кого чого знаня кому
чому знаню кого што знаня з кым з чым знаньом і о
кым о чым о знаню Ту єст барз подібні в пряшівскым стандарді
окрем той формы называючого одмінка де єст знаніє а пак уж потім
подібні як в лемківскым стандарді множне чысло заспомину бо Бо Е такой
вшытко єст Подібні ґадам уж долго зато запропоную вам іщы Вєднен твір
авторскій твір Петра Мурянкы донешнього ювілята Буде то уж з другой части
пісен і співанок Петра Мурянкы але то уж спіят гіст ансамбль Кладро
Сузана і Черчык Чуєме ся о хвильку з <unk> і одміном в
лемківскым і в пряшівскым стандарді русиньского языка бриґада ромарчар шебе знов не
дзведа Дале Переказано народом Таку приску знай же дой самой воды в
Етым лем єда не ра ле чарче Остансы да І відтайте по
музичній перерві там іщы на фоні до гырватка драусана з черчыком з
другой части пісени співанок Петра Мурянкы мыднес зрівнуєме сой деклінацию одміну назывників
в лемківскым і пряшівскым стандардах русиньского языка припому лем же слухате языковий
окуспокус абесідує Демко Трохановскій Ажыло Кєд слухате премєру Сме уж по двох
одмінах пришли на третю скоро припомну до третьой одміны належат назывникы женьского
роду якы кінчат ся на або мягкій або на твердий согласный то
сут такы назывникы як тін сіль Ніч морков церков кров постіль што
іщы бы міг выповісти І ту барз але то барз Подібні маме
в пяшівскым і лемківскым стандарді найперше лемківскій може сіль сіль кого чого
соли комучому соли когошто сіль так як называючий з кым шым сольом
або сілью маме дві два факультативны вариянты І о кымочым о соли
Так само єст в пряшівскым стандарді з том ріжницьом як і при
першій і другій одміні же творячий одмінок має кінцівку о значыт сольо
єст і ту такой вшытко Ага маме іщы Нашу тверду одміну яка
в пряшівскым стандарді єст мягком Дам на примірі Ночы ніч кого чого
ночы в нас буде ночы кому чому ночы середній Середнє и кого
што ніч як называючым творячы і творячы іх одмінок з ночом або
з нічю нашы два дві формы творячого і о ночы Середнє ы
Там де наше середнє ы буде вы і не наше ы в
рождаючым буде в пряшівскым стандарді І Зато же че В тым стандарді
єст акуратні мягкє О тых процесах єм бесідувал тіж колиси в языковым
покусі Покусі же маме тоту ґрупу Ч і яка колиси тоты звукы
были мягкы і они В нас вшыткы стверніли а в пряшівскым стандарді
нча остало мягкє Зато така ріжниця І маме четверту одміну то єст
назывникы середнього роду а я не повіл при нагоді другой одміны же
не вшыткы назывникы середнього роду входят в другу одміну зато же єст
выділена част такых назывників середнього роду якы ся кінчат на <unk> я
а в одміні мают приданий суфікт ад яд або н То сут
такы назывникы як ягня гусятеля паця гача горня што іщы дівча імя
грамя вымя і того рода Ту Великой філософіі Неє Зато же в
лемківскым мы стандарді маме егня Кого чого ягняти кому чому ягняти кому
кого што ягня з кым шым зягнятьом о кым чым о ягняти
так само в пряшівскым стандарді русиньского языка і з то ріжницьом медже
медже твердыма назывниками твердом кінцівком і з мягком же тоты приданий суфікс
при мягкых назывниках типу ягня єст яд а при твердых такых як
гача опліча єст ад І тотакой вшытко Знам же не даст ся
в парунадцет ци тых парудесят минут зрівнати оба стандарды знам же не
годен єм повісти тіж о вшыткых вынятках По суд і такы Знам
же не годен ним повісти о інчых річах коментариях якы сут і
при нагоді одміны назывників ци в лемківскым стандарді ци в русиньскым стандарді
но але єдном з ціли Чом єм ся взял за тото в
языковым кусі єст тото жебы вказати же такой ріжниці сут направду в
деталях в дрібничках то єст тот сам язык якій по просту розвивал
ся в інчых обставинах але дале єст єдным языком В темі стандардів
русиньского языка бесідувал єм єй бодай не три пят може вісем раз
за тоты вшыткы языковы гокусы покусы же то не єст лем выдумане
Русинами же мают своі стандарды русиньскы своі стандарды свойого языка бо кєд
посмотриме на норвежскій язык має два стандарды два офіцийны стандарды свойого языка
посмотриме на арабскій язык но вірте мі Там через ґеоґрафіч ну велику
обшыр мож повісти же хоснуючы арабскій в Мароку а і в Іраку
то сут уж два ріжны языкы а котры завершают ся в ґрупі
арабскых языків вшыткы бесідуючы хіньскым языком Мож повісти же єдны другых не
розуміют то сут уж мож повісти дм системово два інчы языкы але
традицийні находят ся в єдным хіньскым языку Найліпший примір Хыба што дає
найбільше додуманя то анґлийскій язык Хоц хоснуючы анґлийскій язык в Зєднаных Штатах
і в Канаді бы там они подібны добесідуют ся з Бритийчыками но
певно ледобесідуют але туж інчы кус стандарды в рамках анґлийского языка Ідме
дальше Австралийці уж тіж кус інакше бесідуют Ідме дальше сут такы одміны
анґлийского языка называны Не знам якій єст іх статус але лем так
жебы дати примір як в Африці в Ніґериі барз впрощений язык анґлийскій
язык котрий котрым бесідуют наштоден люде а тіж завершат ся в великій
ґрупі в великым мішку якій можеме назвати анґлийскій язык Думам же до
зрівнаня стандардів русиньского языка іше буду вертал бо то барз барз файна
тема Надію ся тіж о ту при нагоді повім же тото што
ся тепер діє на Украіні предешыткым на східній Украіні коли там ся
уж коли буде уж спокійнійше коли тота держава яка все Русинів лем
і лем гновила надію ся Же може новы власти якы декляруют же
хотят іти з стороны Европы сторону демокрациі прав чловека але права чловека
то і його достоменніст тоты зміны принесут нам може єден кодифікуваний стандард
русиньского языка на Підкарпатскій Руси Але кєд м прочытати сой я мож
одраз зареклямую таку сторону называт ся мрувеґа Руси Веґa крапка ком І
прочытати сой як там пише взнаний русиньскій писатель Автор величезных словників величезных
росийско русиньскых і русиньскоросийскых словників якы зрештом там мож стягнути з того
сайту і кєд почытате собі Якым языком єст там писане а то
єст писане в підкарпатскым стандарді русиньского языка Но Може поєдны слова не
зрозумієте бо в нас был шугай а там был цимбор ци легынь
Ци ой уж мі втекло м но дуж лексикальны такой ріжниці Добрі
по малу бы докінчыл Ага ну і знам іщы о чым єм
хотіл повісти кєд хочете познати ліпше Пряшівскій стандард русиньского языка рекомендую книжку
з якой і я яком я ся і інспірувал авторами якы сут
Василь Ябур і Анна Плішкова то єст русиньскій язык узеркалі новых правил
про основны і середні школы з навчаньом русиньского языка Книжка ведана в
<unk> році в Пряшові Але доступна Доступна в інтернеті Задармо Кєд мате
дяку Долгій єст тот долгій єст тот мотузок Кєд мате дяку напиште
на демко ЕТ Лышлю вам тот мотузок очывидні і самы сой будете
могли приближыти правила принципы правопис русиньского стандарду на Пряшівщыні Будут вам окінчыл
чуєме ся очывидні тіж од понеділька до пятниці в Лем фм нажыло
зато запрашам од <unk> до <unk> і од <unk> вечер до <unk>
Вечер то лем на разі бо будеме пошырювати нашу оферту для вас
І уж направду кінчу То был языковий гос покус нажыло в радию
Лем фм в недільный вечер здравлю вшыткых радийослухачів і не выходте зо
слуханя слухайте нас все бы высыламе фурт заєдно цілый ден цілый рік
цілый місяц Доброй ночы Языковий гокус покус Ци бандуристы скрептут бандуры А
може компер Чом мож бити ти самы Што мают спільне теля і
дівчы Ци можеме вылічыти грошы Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес
є уж чысто лемківскій Одколе нашы предкы мали ладу вымовы што ся
находит на швецкым стилі чом дотеперішніх вірючых мобілок інсталюют Емпі файлі доступ
до фейсбука та майля і інчого сітьового соферу і апликация Кєд хочеш
ся дашто о тым дознати сухай авдициі языковий гокус покус значыт знай
язык і вчы ся гокус покус