Языковий Гокус Покус #184 - 18 Х 2015 - Kodyfikacja rusyńszczyzny
Еп. 184

Языковий Гокус Покус #184 - 18 Х 2015 - Kodyfikacja rusyńszczyzny

•

Опис епізоду

Odcinek jest podsumowaniem VI Międzynarodowego Kongresu Języka Rusińskiego w Preszowie z 2015 roku, z relacją z przebiegu wydarzenia, jego oficjalnej części i komentarzem autora audycji. Pojawiają się też wątki dotyczące kodyfikacji języka rusińskiego, ortografii oraz materiałów związanych z alfabetem i tradycją łemkowską.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус покус Ци бандуристы скрепчут бандуры А може компер Чом можут
бити люб Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти грошы
Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій Одколи
нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на швецкым стилі Чом
до теперішніх віґруючых мобілюк інсталюют ЛТІ файлі доступ до Фельска та майля
і інчого сітьового софру і ЕПЗ Кєд хочеш ся дашто о тым
дознати Сухай авдициі Языковий гокус покус значыт знає язык і вчы ся
гокус покус Питам красній вшыткых слухачів з той сраны Демко Трохановскій В
проґрамі языковий гокус покус котрий днес уж єст остатнім конґресовым языковым конґресовым
гокусом покусом так третій раз єм назвал тот одтинок проґраму Поне же
днес уж думам скінчу тему омовліня того што діяло ся до <unk>
вересня септембра того рока в Пряшові на VI Медженародным Конґресі Русиньского Языка
Были то два дни величезной конференциі котра на жаль проходит што <unk>
років но але може тепер уж были частійшы тоты два дни цілы
трансмітували сме нажыво в нашым радию кус сме давали коментарів і нашых
і дослідників котры тамы пришли были запрошены на тоту медженародову наукову конференцию
ту тіж завдякы запрошыня од Інституту Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету
котрий был ґаздом того того того конґресу і орґанізатором той науковой конференциі
могли сме там быти Мали сме уж два проґрамы на тоту тему
В першій части бесідувал єм як ся зачало было святочні привитаня вручыня
преміі святых кєріла ім методия преміі імени Годинкы за <unk> рік водны
сло орґанізаторів наци ґаздів конґресу і тота святочна част зачало ся тіж
канонічні уж третій раз буду тым зачынал але як же інакше зачати
буд што кажде русиньскє діло як не од вручаня Александра нашого великого
Будителя Александра Духновича Но добрі То днескє то уж послідній проґрам з
темом <unk> Медженародного Конґресу Русиньского Языка но то тым більше жебы была
нагода послухати так як зачал ся конґрес то значыт одвучаня котре выспівал
як тіж дальшы творы церковны творы предовшыткым хор катедрального храму св Александра
Невского з Пряшова під дириґентуром Татяны Швайковой Так зачал Хор православной катедры
з Пряшова но і добрі мали сме уж дві дві части о
конґресі Днес Тре може як підсумуваня того вшыткого што ся там діяло
і може такій субєктивний коментар до того предовшыткым чого сме ся сподівали
мы як журналісты радия Лем фм будучы на конґресі думам же до
тых передумань і до той опініі тіж схоснуют днес Част по правді
дві части доповіди реферату Маґістераны Кузьмяковой на тему кодифікация русиньского языка як
выслідок колективной дискусиі но і потім іщы повіме сой о резолюциях і
о тым чого нам на конґресі бракувало Але жебы сме уж были
так запорядком то може іщы сой пустиме старом традицийом наш єден Джінґєль
А я знам а з буку уж познали мы азбуку а як
авто Бе як буков в як ватра ге як гора Ґє як
ґазда де як дора Е як екран є як гєлен Жет як
жето зет як зелін І як ігла І Чудачне бо на і
псянич не зачне ы є тиж зманеруване Серед слова заховане або зас
на кінци стоіт і початку барз ся повіт Дале буква і отяк
Йосиф ка як коса ев як лоси м як мало я О
як орел як пані р як руснак С як слуга до як
терка о як угель Ф як файка як хыжа ци як церков
че як чыжык пша як школа ща як щаві Юяк я як
ябіль є <unk> і знакы два знак мякій з твердым знаком Но
то як раз тот Джінґєль тыкат ся ґрафікы лемківского стандарду русиньского языка
походит з букваря а я знам а з буку Петра Мурянкы і
о ґрафіці тіж было в резолюциях зато думам же тот Джінґєль як
раз може ся нам потім придати як примір Але то уж о
хвильку З чым сме іхали мы як журналісты до на тот конґрес
русиньского Языка но ту треба повісти предовшыткым же сме дуже дискутували перед
конґресом як з чым там іхати што мы вымагаме од конґресу або
чого ся сподіваме тым більше же він проходит раз на <unk> ци
років я уж бесідувал в попередніх едициях же перший конґрес Русиньского Языка
проходил в <unk> році в Бардійові потім пришол час на Краків Ні
потім был Пряшів в <unk> році Краків в <unk> році Но і
тепер минула уж <unk> років од попереднього конґресу жебы дашто жебы О
русиньскым языку на тым академічным рівни побесідувати тым більше же він проходит
так рідко треба з даякыма передуманями там поіхати Хотіли сме там тіж
выступити як радийо лем фм Но але спільні сме ся збесідували з
орґанізаторами же то єст но барже наукова конференция а не дискусийный панель
но може і так але мы тіж сме практиками русиньского языка а
ліпше тото зрозуміти уж потім в другій части коли приведу деякы части
реферату маґст Анны Кузьняковой Іхали сме там тіж з такым з звіданьом
або не ждали сме од конґресу деякых результатів тых заложынь котры были
приняты на І конґресі в <unk> році Ци тоты постуляты были диаґралізуваны
ци може они сут реалізуваны або не заст ся зрезервати так як
каждий конґрес жебы вказал тоту роботу яка ся веде медже конґресами бо
конґрес має быти такым підсуманьом того той діяльности за минулых в тым
примірі вісем років Но і ждали сме даякых рішынь ци резолюций котры
будут приближати стандарды русиньского языка знаме же то можливе такє лем в
карпатскых вариянтах русиньского языка но але то было єдно з головных заложынь
першых конґресів Русиньского Языка Но і тепер як раз перейду до першой
часы до початку реферату пані Анны Кузяковой котрий Но было тіж кус
о нас за што барз дякуєме але не зато го пущам Дороучастникы
Конґресу міли Русины і Нерусины честованы домашні і заграничны лінґвісты і хоснувателі
нашого русиньского материньского языка котрому є присвячений тот світовий языковий форум Мудра
вікіпедия пише же кількіст жывых языків ся одгадує на нецілых <unk> тисяч
Вчера пан професор Маґоці думам же говорит <unk> тисяц я такій Но
не цілых <unk> тисяч а до кінця ХХІ столітя половина з них
заникне так пише вікіпедия ці медже тыма языками котры перестанут єствувати буде
і русиньскій язык залежыт і од нас вшыткых котры сме днес участниками
того конґресу Ці тот язык здоконалиме зробиме го приступнійшым і легшым жебы
його друкувана подоба лагодила оку а говорена подоба жебы лагодила уху но
єй серцю і розуму Тото є моє надійне і основне очекуваня од
того конґресу Мног наш люде собі не усвідомлюют ціну свойой материньской бесіды
часто ся стават же свій родне язык і вшытко што з ним
повязане собі зачнут цінити аж тод як сут даде далеко далеко од
свого родного гнізда дому де слухают вшелеякы інчы чудзі бісіды але свого
родного словецка шыроко далеко не чуті Отім ня присвічуют ім многы писма
Русинів найчастійше од нашых уж сучасных переселенців з Америкы або з Анґлицка
котры приходят до розглясу до нашой розлясовой реляциі про ювілянтів котру роблю
І зато свій выступ зачну цитатом молодого чловіка котрий ся мі барз
любіт Не думам того чловіка але його цитат котра звуч котрий звучіт
Жыв єм років девят років в Лондині а парадоксно аж там ня
на уціли ниґда не забывай на тото одкє єс пришол і у
своій творчости і в каждыннім жывоті хоснут тото своє што ті дала
твоя родна хыжка родина тым єст інчий ориґінальний і одрізнюєш ся од
вшыткых остатніх А я ся тых слов од того часу міцно тримлю
конец цитату При тім мі пришол на мысель єден памятний напис в
красній азбуці написаний великыма буквами на своім котры вітат каждого хто вступит
до просторів Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях на Лемковині де мат свій
центер і перше русиньске інтернетове радийо Лем фм і Красна бібліотека з
русиньскыма книжками з цілого світа Думаючі на тоту найстаршу русиньску орґанізацию на
Лемковині і вынику споминаного радя треба повісти же велику заслугу на ті
має дотепер недоцінений чоловіка тым є Богдан Ґамбаль Богдане і з того
місця примі великє дякую Як єм першы раз вступила до того будинку
і його просторі цітала тоты слова на своім мі было барз добрі
і тепло на серці а то лем <unk> слова і сім букв
Не была то легка і коротка робота жебы здобыти назад будинок Руской
Бурзы і тоты ціны слова Чом тото споминам при своім выступі зато
бо выбудувати про будь што і про язык міцний фундамент є тото
найосновнійше З чого ся може одівати дальше пошырюваня ци будуваня лем жебы
ся то дістало до добрых рук розумных і толерантных людей І тото
ся Богданови Ґамбальові подарило днес по ним радийо ЛЕМ фм веде молодий
Шыковний і мудрий Русин Демко Трохановскій котрый є ту присутній А тото
саме мож повісти і о новым шефові Руской Бурзы Павлові Малецкій То
сут нашы красны мудры парібці у тім редачным колективі є Богдан Ґамбаль
Наталия Малецка і наш Петро Медвідь а в тім виджю добру перспективу
і надійну будучност в дальшым пошырюваню русиньского друкуваного і говореного слова не
лем про Лемковину але про цілий русиньскій світ Бо Лем фм то
не є лем радийо але і друкуваный інформатор о цілосвітовым діятельстві Русинів
Радийо Лем фм спупрацує своім молодшым братом радийом Русин фм котре веде
інжынєр Петро Штефаняк председа орґанізациі молодых Русинів на Словакі але не буду
бесідувати о тых медиях бо то не є темом мого реферату Може
буде інша нагода присвятити тій тематиці і структурі інтернетовых медий і народносного
высиланя якій семінар на прикладі в рамках карпаторусиністикы істо бы то не
было на шкоду бо маме в сучасности і інчы порталы як голосы
Інтернетовы новинкы Академіі Русиньской Культуры Рутен през Русинцентрум і так дальше Але
жадали самі то спомянути тоты радия з єдной простой приціны бо они
в уднешнім діґітальным світі велику міру плівают і на нашых молодых людей
прекают них наше русиньскы усвідомліня і любов до свого родного языка і
в його вшыткых подобах істориі і традициі Дальше ся у своім рефераті
маленько вернул о <unk> років дозаду то значыт іщы три рокы перед
кодифікацию русиньского языка на Словакі котрой собі і днес припоминаме ХХ річны
ювілей чом єм ся заміряла як раз на публичну дискусию перед кодифікацийом
русиньского языка на Словакі На ріжных подіях головно тогорічных бесідах при нагоді
того ХХ річного ювілею кодифікациі з реакций нашых людей кєд ішло о
русиньскій кодифікуваный язык єм пришла до высновку же многы люде не знают
або не мают інформаций як власно на Словакі дішло до кодифікаций Многы
думают же то была лем така єдноразова акция без потребной приправы і
дискусий квалифікуваных фаховців лінґвістів іщы перед роком <unk> была в тыжденику народный
новінкы уж в <unk> році публикувана дискусия в рубріці під назвом Дискутуєме
о нормах Наведу Вам холем дакотры реакциі і пропозициі окремых нашых Русинів
котры писали до новинок Што бы мало або не мало быти в
нашым списовнім русиньскым языку І ту перерву тот в тым місци тот
реферат пані Анны Кузьмаковой поноже Там уж потім сут конкретны приміры цитаты
з діяльности з народных новинок і діяльности перед актом кодифікациі на три
рокы до выголошыня того акту котрий припомнул одбыл ся <unk> років тому
в січни в януарі святочні в Братиславі перейду до другой части там
лем повім тілько до темы барзы цікавы для языкового куса покуса О
пізріню декотрых чытачів народных новинок на деяку і ґрафіку і на інчы
процесы нормотворіня товды русиньского языка на Словациі перейдут од другой части выповіди
панні Анны Кузняковой бо она тіж барз але то барз цікава Навела
єм три з многых прикладів і з публичной дискусиі в народных новинках
з <unk> р Єден од цітателькы новинок два погляды людей котры были
прямо заінтересуваны до кодифікациі русиньского языка на Словакі вецей прикладів не буду
наводити бо з практичного боку бы было ліпше тото цітати прямо на
писмі кєд єм у <unk> р было основным завершыньом IV конґресу Русиньского
Языка котрий в днях <unk> новембра <unk> р орґанізувала русиньска оброда в
бывшій Цюсри На цілі з прецедом Васильом Турком Гетишом вєдно і з
Карпаторусиньскым Научным Центром в Канаді на цілі з проф Робертом Маґоцьом были
прияты слідуючі пункты резолюциі Научного Семинара до проблематикы кодифікациі русиньского языка не
буду вшыткы назвати тоты пункты лем такы што ся міз даліже сібы
мож може были актуальны і тепер По перше участникы семинара пришли до
высновку же русиньскій язык мат быти кодифікуваный на основі жывого языкового материялю
каждого реґіону значіт Підкарпатя Лемковина Пряшівскіна Войводіна Другє В каждім окремым реґіоні
літературный язык ся розраблят на основі домінуючого діалекту третє ґрафічно системом русиньского
языка є кірилика абу Каждий реґіон вытворює одповідну бібліоґрафію <unk> Координатжна комісия
Русиньского Языка створена на семінариі буде засідати періодично щєст участникы семінара констатуют
же кодифікация русиньской літературно языка буде процесом долгым і його потвердит лем
жывотна практика Цільом припомянути основны ідеі Словацкых Русинів хочу зацитувати із вступного
слова нуль того чісля часопису Русин із <unk> р бо і тыма
слова Міся його редакция глубоко задумує над языком Підкрислюю же то был
першый часопис котрый по революциі <unk> році в бывшій Цехословакі вышол в
русиньскым языку перший выдала сполочно з Інді Варголя потім дальшы уж выдавала
русиньска оброда Цитую такой на початку треба повісти рівно Нащасопис є про
вшыткых Русинів Каждий хто ся чує Русином хто хоче своє сохранити і
будувати най помагат каждий знат видит і чує же наше русиньскє пропадат
люде говорят треба дашто робіти не спіме Підкарпатскы Русины пробуйте ся каждий
бесідує но нихто не хапат ся діла каждий знат як рішыти проблемы
но нихто іх явно не рішыт Каждий знат доч повісти но най
роблят другы Кєд ся много набесідувало і мало што ся зробило повіли
собі дакотры нашы люде дозбыло бесіды до роботы А так зродила ся
культурна орґанізация Русиньска Орода а єй перше діло культурно християньскій місячник Русин
Русиньска ластівка вылетіла спробуєме увидиме ци мецей нас буде тым ліпшый місячник
будеме способны выдавати Ідеме в слідах Александра Духновича Чуєме голос народа Хочеме
наше своє русиньскє хочеме по нашому мы Русины Як легко говоріти по
нашому тяжы тото реалізувати Підкарпатами маме веце русиньскы говорі сниньскій Лабірскій Свидницкій
Бардийовскій Старолівомняньскій і інчы котрий і з них выбрати і на нім
будовати Писати на вшыткых говорах хто як хоче і знат то розпутя
не веде ку ничому балямутит людей не будує літературный язык єдніст а
так выбрал ся язык котрий мат бы мат найвекше богатство цістых русиньскых
слов лабівскій Така ідея была на початку девятых років таку ідею мал
і Василь Турок гетеж першый председа русиньской роды і Світового Конґресу Русинів
Він звык повідати русиньскій язык мусит быти найлегший на світі просто піш
як чуєш тото сут і слова великого Будителя Словаків і кодифікатора словацкого
з писовного языка Людовита Штура того року мінат <unk> років од його
народіня По кодифікациі словацкого языка кід была Бесіда же то є язык
про вшыткых сам Людовит Штур повіл Русины мают свій красний русиньскій язык
і не потребуют жебы собі освоіли чудзі язык на місто свого материньского
котрый ім дал сам Бог Любіт ся мі наприкляд вчера єм позерала
порталь нашого міста гуменне котре публикує русиньскы слова як што атрактивне інтересне
наводит русиньскы слова і словацкым перекладом як наприкляд Ласкоти кыцкаті сліпы ястюр
а геле гев потьту Амін цма конец фарагун ром Гол гало гей
тендеріця жалюбовка то хустяцько доноса кєбы тото не знали сте голо фойто
што є бітак на нич годник пайташ камарат верблют тява Но малям
з того радіст і думам же русиньскій язык буде жыти і надале
Дякую Вам за увал Но як сте чули дорогы радийослухаче ту пані
Анна Кузмякова привела три аспекты три сферы заінтересуваных тым як русиньскій язык
буде выглядал потім Ту очывидні треба додати же но не каждий може
каждий може бесідувати в даным языку але не каждий може бесідувати о
языку Але сама дискусия над сучасным видом русиньского языка через шырокій круг
люди небесідуючы о дилетантах ци тыма што не мают даякых компетенций ци
знаня жебы о ним бесідувати лем о тых што фактичні практикуют русиньскій
язык творят в тым языку Пані Анна тотіж припомнула якы были заложыня
і цілі першого конґресу до котрых напевно треба фурт вертати бо Маме
тепер ґутому нагодно і окрем того тот реферат по мойому докладні По
части в бо великій части входіл в проблемы з котрыма ся береме
штоден в хоснуваню русиньского языка в ріжных стандардах а напримір така практика
яка єст Лем фм но єст ґу тому найліпшым Приміром Но і
перейдме може до даякых части резолюций я іх не буду чытал вшыткых
понеже можете іх прочытати на лем крапка фм на нашым портали но
але выбрал єм даякых такы на котры бы м хотіл звернути ува
увагу і При тій нагоді бы моі дакы спостережыня ци може барже
надіі на будуче як чого бы м ся од них сподівал В
другій части резолюций котры были поділены на пят части в части актуальны
лінґвістичны проблемы русиньского языка в поєдных державах першый пункт был культивувати языкову
норму русиньского языка в поєдных державах де жыют Русины і хотіти досягнути
консенсус в дотримуваню єй правил в каждий з них То барз добрій
бы думам як вводний на арґумент наступных в третій части в части
русиньскій язык в поєдных функцийональных сферах прочытам першы дві резолюциі перша то
респектувати авторитет науково педаґоґічных інституций в поєдных державах в якых функцийонує русиньскій
язык як ґварантів нормотворіня русиньского літературного языка Другій пункт дотримувати в конкретных
функцийональных сферах русиньского языка приняты правила ортоґрафіі і ортопеі і з том
цілю мы хоснувати мы одборны консультациі ґварантів нормотворіня русиньского літературного языка Ту
ся на хвильку затримам понеже то барз добры добры резолюциі понеже науковы
інституциі сут фактичныма ґварантами хоснуваня русиньского языка його фунґдуваня в каждій сфері
і добрі же сут такы лем же бракує мі ту як раз
місця на дискусию і на даваня деякых арґументів тым як раз науково
педаґоґічным інституциям як ґварантам нормотворіня русиньского языка Ту іщы хочу повісти же
третій пункт той резолюциі был Признам ся же б я постулювал жебы
вніс ся наша в резолюциях то апелювати до представників грекокатолицкой і православной
церкви во вшыткых державах де жыт Русины жебы підтримували розвиток русиньской пасторальной
практикы а провіруючых русиньской народности завести богослужыня в русиньскым літературным языку ге
то барз важний аспект котрий пошырює хоснуваня русиньского языка на штоден думам
же в декотрым з проґрамів вернул іщы до реферату отця Францишка Крайняка
котрий тіж м там был єдным з прелеґентів на тым конґресі Но
але то може тема уж кус котра днес якраз не іде в
тым што хочу повісти або не до кінця іде Но і маме
<unk> і пяту част тых резолюций то зложыня Рады Асоцияциі на охорону
русиньского языка і культуры До той рады вошло семеро дослідників то проф
Павел Роберт Маґочій з Канады дц др Анна Плішкова з Словациі з
Пряшівской Руси проф Михал Фейса з Сербіі др габер з Польщы маґістер
Валерий Падяк за Украіну маґістер Мариянна Урыдлявинец за Мадяры і маґістер Ільона
Грецен за Русинів з Хорвациі но і Думам же о хвильку перейду
іщы до самых тых проблемів звязаных з радом русиньского языка так можеме
єй скорочыню повісти але і так іщы моі передуманя Предовшыткым хыба не
было місця на конґресі на дискусию над тым Чого сме ся сподівали
і што присвячало першым конґресам На жаль было дуже інчых дискусий котры
не знам ци як раз повинны быти місцьом на мати місце на
конґресі русиньского языка понайже фактичні тото з котрых причын сме мы не
могли выступити то значыт жебы то не был дакій дискусийный панель Барз
часто ся тото так робило По другє резолюция не завершыла того чым
бесідувала пані Анна Кузякова то значыт кодифікация як выслідок колективной дискусиі Днес
уж маме дуже легше як іщы тых <unk> років перше <unk> пару
років перше Бо поєдны вариянты русиньского языка маме скодифікуваны днес то уж
такой тото нормо творіня і нормативізация даякых процесів омовліня языка язык єст
жывым жывом сфером жывым тілом жывым процесом котрий розвиват ся змінят штоден
зато Днес уж по тым як поєдны стандарды русиньского языка сут скодифікуваны
уж треба го лем обробити і наступна справа тота приближаня стандардів русиньского
языка Думам же они повинны быти основаны в практиці не лем в
мурах університетів ци посеред тых ґварантів інституций педаґоґічно науковых інституций о котрых
было в резолюциі Ту іщы єдно бо не хочу повісти не значыт
тото же же же повагу тых інституций хочут даяк зменшыти але основном
дорогом до нормативізациі даякых языковых процесів єст єст узус творят го не
лем языкознавці не лем дослідникы не лем не лем науковці але предшыткым
Люде слова то значат літераты то сут поеты писателі журналісты то значыт
тоты люде котры наштоден занимают ся русиньскым языком не конечні в тій
сфері омовліня языка але творят тот язык на тым професийональным Ґрунтім Думам
же роботом языкознавців дослідників науковців повинно быти зобраня того вшыткого докупы і
як выслідок той дискусиі о котрій бесідувала пані маґістер Анна Кузякова Даяк
обровити омовити і в рамках тых нормативізацийных процесів представити світу Ту тіж
єдно бо надію ся на тото же нове тіло тота асоцияция Рада
русиньского языка буде діяла докладні в такым напрямі же буде тым тілом
котре помедже конґресами буде зберала тоту Колективну дискусию і даяк вводило в
жытя Хотіл бы м тіж жебы дослідникы котры рішают о русиньскым языку
ту тіж хыбаль можу заапелювати жем трактували нас як поміч а не
як тых котры Маючы даяку свою опінію не все бы таку як
тоты ґваранты як і науковы інституциі опінію на даякы процесы же бы
мы не хочеме Вам вадити бо не така єст наша ціль Наша
ціль єст єдна то розвиток русиньского языка во вшыткых аспектах во вшыткых
просторах во вшыткых сферах жебы тоты проґнозы котрых споминали участникы Конґресу же
русиньскій язык находит ся посеред тых што вымрут до кінця того столітя
николи ся не сполнило наша ціль інча То был языковий гокус покус
остатній з конґресовых языковых покусів гокусів покусів мі емаль то демко ет
лем <unk> крапка фм Пиште барз сердечні прошу а я уж наднес
ся сердечні з вами пращам то был языковий Гокус покус чуєме ся
певно о тыжден Тримайте ся тепло Языковий гокус покус Ци бандуристы скрепчут
бандуры А може компері чом мож бити і сам Што мают спільне
теля і дівча Ци можеме вылічыти грошы Чом Кыів был колиси східньославяньскій
а днес уж чысто лемківскій одколи нашы предкы мали уладу вымовы што
ся находит на швецкым стилі Чом до теперішніх вібруючых мобілюк інсталюют м
<unk> файлі доступ до Фельсбу <unk> майля і інчого сітьового соферу і
ЕПЗ Кєд хочеш ся дашто о тым дознати сухай авдициі Языковий гокус
покус значыт знає язык і вчы ся гокус покус