Языковий Гокус Покус #185 - 1 ХI 2015 - Normy współczesnej rusyńszczyzny
Еп. 185

Языковий Гокус Покус #185 - 1 ХI 2015 - Normy współczesnej rusyńszczyzny

•

Опис епізоду

To odcinek „Языковий Гокус Покус“ poświęcony IV Międzynarodowemu Kongresowi Języka Rusyńskiego na Uniwersytecie w Preszowie, ze szczególnym naciskiem na normatywizację współczesnych standardów rusyńszczyzny. W fragmencie prowadzący przedstawia też wystąpienie Anny Kuzmjakovej o drodze do kodyfikacji preszowskiej odmiany języka i podkreśla potrzebę dbania o jego przyszłość.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус покус Ци бандуристы скрепчут бандуры А може компер Чом мож
бити лю Што мают спільне теля і дівчы Ци можеме вылічыти грошы
Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій Одколи
нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на швецкым стилі Чом
до теперішніх віґруючых мобілюк інсталюют Лайлі доступ до Фейсбу та майля і
інчого сітьового сортыру і епликациі Кєд хочеш ся дашто о тым дознати
Слухай авдициі Языковий гос покус Значыт знай язык і вчый ся гокус
покус Витам красні вшыткых дорогы радию слухачів з той страны Демко Трохановскій
языковий гокус покус то значыт маме неділю вечер <unk> годину і зас
ся можу тішыти же чую ся днес з вами днес по правді
не нажыво Але то по правді з такой причыны же і я
ледві жывый в кінци і доня Осін завитала хоц за вікном выглядом
ци обулачком дост тепло та не все то мусит быти приємне для
неґарла і шыршого самопочутя Старым звычайом зачнеме собі од джінґля од того
джінґля котрий припоминат лемківску азбуку а уж потім перейдеме сой дальше до
днешньой темы А знате чом ну перед каждом фізичном ци спортовом активністю
тіж треба ся розгріти Не інакше єст з языком А я знам
азбуку Уж познали мы а з луху а як авто бе як
буков в як ватра ге як гора ґє як ґазда де як
дора Е як екран є як єлен Жет як жето зет як
зелін І як ігла І Чудачне бо на і ся нич не
зачне ы є тиж зманеруване серед слова заховане або зас на кінци
стоіт і початку барз ся повіт Дале буква і отяк Йосиф Каяк
коса ел як лоси м як маю О як орел пе як
пані р як руснак Ес як слуга до як терка о як
угель ф як файка як хыжа ци як церков че як чыжык
пша як школа ща як щаві ю як ябіль є <unk> і
знак два знак мягкій твердым знаком Но кєд сме уж добрі розріти
думам же можеме перейти дом дальшой части Ноднес в остатнім языковым окусі
покусі скінчыл єм омовліня IV Медженародного конґресу Русиньского Языка котрий проходил кінцьом
вересня септембра на Пряшівскым Університеті а тоту тему скінчыл єм такым кусы
і субєктивном підсумуваньом і моіма внесками ци даякыма одчутями котры мал єм
по тым же конґресі Конґресовы темы были ріжны але мі хыбаль найблизшы
были тоты котры обнимали проблематыку нормативізациі сучасных стандардів русиньского языка Тоты темы
порушал і Михал Алмашій і проф Михаіл Капраль і Анна Кузьмякова котра
окрем поєдных проблемів сучасного пряшівского стандарду русиньского языка представила дорогу як дішло
до кодифікациі тамтого вариянту нашого русиньского языка Уж єм хоснувал даякы поменьшы
части з выкладу пані Анны Кузмяковой але днес думам жебы цілу думку
пані Анны очывидні представити думам же винен ним вшыткым слухачам припомнути ціле
выступліня Зато сердечні запрашам іщы по тым выступліню будеме ся чути дороучастникы
Конґресу міли Русины і Нерусины честованы домашні і заграничны лінґвісты і хоснувателі
нашого русиньского материньского языка котрому є присвячений тот світовий языковий форм Мудра
вікіпедия пише же кількіст жывых языків ся одгадує на нецілых <unk> тисяч
Вчера пан професор Маґоці думам же говорил <unk> тисяц я такій Но
не цілых <unk> тисяч а до кінця ХХІ столітя половина з них
заникне так пише вікіпедия ці медже тыма языками котры перестанут єствувати буде
і русиньскій язык залежыт і од нас вшыткых котры сме днес участниками
того конґресу Ці тот язык здоконаліме зробиме го приступнійшым і легшым жебы
його друкувана подоба лагодила оку а говорена подоба жебы лагодила уху но
єй серцю і розуму Тото є моє надійне і основне очекуваня од
того конґресу Мног наш люде собі не усвідомлюют ціну свойой материньской бесіды
часто ся стават же свій родне язык і вшытко што з ним
повязане собі зачнут цінити аж тод як сут даде далеко далеко од
свого родного гнізда дому де слухают вшелякы інчы чудзі бісіды але свого
родного словецка шыроко далеко не чуті Отімня присвічуют ім многы писма Русинів
найчастійше од нашых уж сучасных переселенців з Америкы або з Анґлицка котры
приходят до розглясу до нашой розлясовой реляциі про ювілянтів котру роблю І
зато свій выступ зачну цитатом молодого чловіка котрий ся мі барз любіт
Не думам того чловіка але його цитат котра звуч котрий звучіт Жыв
єм років девят років в Лондині а парадоксно аж там ня на
уціли ниґда не забывай на тото одкє єс пришол і у своій
творчости і в каждыннім жывоті хоснут тото своє што ті дала твоя
родна хыжка родина тым єст інчий ориґінальний і одрізнюєш ся од вшыткых
остатніх А я ся тых слов од того часу міцно тримлю конец
цитату При тім мі пришол на мысель єден памятний напис в красній
азбуці написаний великыма буквами на своім котры вітат каждого хто вступит до
просторів Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях на Лемковині де мат свій центер
і перше русиньске інтернетове радийо Лем фм і Красна бібліотека з русиньскыма
книжками з цілого світа Думаючі на тоту найстаршу русиньску орґанізацию на Лемковині
і вынику споминаного радя треба повісти же велику заслугу на ті має
дотепер недоцінений чоловіка тым є Богдан Ґамбаль Богдане і з того місця
примі великє дякую Як єм першы раз вступила до того будинку і
його просторі чітала тоты слова на своім мі было барз добрі і
тепло на серці а то лем <unk> слова і сім букв Не
была то легка і коротка робота жебы здобыти назад будинок Руской Бурзы
і тоты ціны слова Чом тото споминам при своім выступі зато бо
выбудувати про будь што і про язык міцний фундамент є тото найосновнійше
З чого ся може одівати дальше пошырюваня ци будуваня лем жебы ся
то дістало до добрых рук розумных і толерантных людей І тото ся
Богданови Ґамбальові подарило днес по ним радийо ЛЕМ фм веде молодий Шыковний
і мудрий Русин Демко Трохановскій котрый є ту присутній А тото саме
мож повісти і о новым шефові Руской Бурзы Павлові Малецкій То сут
нашы красны мудры парібці у тім редачным колективі є Богдан Ґамбаль Наталия
Малецка і наш Петро Медвідь а в тім виджю добру перспективу і
надійну будучност в дальшым пошырюваню русиньского друкуваного і говореного слова не лем
про Лемковину але про цілий русиньскій світ Бо Лем фм то не
є лем радийо але і друкуваний інформатор о цілосвітовым діятельстві Русинів Радийо
Лем фм спупрацує своім молодшым братом радийом Русин фм котре веде інжынєр
Петро Штефаняк председа орґанізациі молодых Русинів на Словакі але не буду бесідувати
о тых медиях бо то не є темом мого реферату Може буде
інча нагода присвятити тій тематиці і структурі інтернетовых медий і народносного высиланя
якій семінар на прикладі в рамках карпаторусиністикы істо бы то не было
на шкоду бо маме в сучасности і інчы порталы як голосы Інтернетовы
новинкы Академіі Русиньской Культуры Рутен през Русинцентрум і так дальше Але жадали
самі то спомянути тоты радия з єдной простой приціны бо они в
уднешнім діґітальным світі велику міру плівают і на нашых молодых людей прекают
них наше русиньске усвідомліня і любов до свого родного языка і в
його вшыткых подобах істориі і традициі Дальше ся у своім рефераті маленько
вернул о <unk> років дозаду то значыт іщы три рокы перед кодифікацию
русиньского языка на Словакі котрой собі і днес припоминаме ХХ річны ювілей
чом єм ся заміряла як раз на публичну дискусию перед кодифікацийом русиньского
языка на Словакі На ріжных подіях головно тогорічных бесідах при нагоді того
ХХ річного ювілею кодифікациі з реакций нашых людей кєд ішло о русиньскій
кодифікуваный язык єм пришла до высновку же многы люде не знают або
не мают інформаций як власно на Словакі дішло до кодифікаций Многы думают
же то была лем така єдноразова акция без потребной приправы і дискусий
квалифікуваных фаховців лінґвістів іщы перед роком <unk> была в тыжденику народный новінкы
уж в <unk> році публикувана дискусия в рубріці під назвом Дискутуєме о
нормах Наведу Вам холем дакотры реакциі і пропозициі окремых нашых Русинів котры
писали до новинок Што бы мало або не мало быти в нашым
списовнім русиньскым языку Зачну такой од першой реакциі цітателькы новинок пані Юлиі
Скацьовой з Кошыц цитую До дискусиі о народны до дискусиі о нормах
бы хотіла вступити і я бо мі лежыт на серцю доля материньско
русиньского языка і Русинів котры жыют на выходнім словенску барз люблю цітати
народны новинкы але як в них виджю хоснувати букву І є то
не можу з тым быти згодна І барз ня то мерзит же
хочете зоставити русиньску ґраматику яка вызерат як украіньска Я бы была зато
жебы і єй з новой ґраматикы ся вышмарили бо сі по І
світой войні в році <unk> тоты буквы были выпущены з русиньской азбукы
Пісало ся лем обычайне шыроке ы Коротко повіджено пані Ніскачова не пропонувала
вжывати ани і ани єй лем як сте чули букву І На
высше друкувану пропозицию пані Ніскачовий реаґувал пан доцент Юрий Панько єден з
першых і главных кодифікаторів русиньского языка тыма словами Што ся тыкат буквы
І то мат справды вецей вариянтів в порівняню з украіньскым языком або
і словацкым Русиньскы язык мат такы вариянты буквы і і іскра іти
є єсти єданя ы молотити ходити ы быв высокый Подля мене на
кінці у формах інфінітіва в русиньскым языку не є буква ы але
і бо фонема ты ци перед і ся высловує твердо то є
так як ся высловує в словеньскым языку З того прине же не
было бы треба писати флексию не ты ци але ті ці Наприклад
біті ході цітаті то дес присвідникує такє село де говорят быті ходіти
цітаті Зерніна Моці за правилом же фонема тычы перед і у формі
інфініту ся высловує твердо Як радит пани Нискацьова жебы вышмарити і єй
то я особісто проти того Пояснити то можу тым же русиньскы язык
будуєме на принципі фонетично морфолоґічнім а без і тяжко бы ся было
обити То цитую з новинок Як раз такыма звуками найліпше мож было
высловіти такы лексемы де ся хоснує і або і Не можеме за
принципом фонетичным писати напр пишол але пішол Так істо слово дідо а
не дидо Юрий Панько Народны новинкы Чісло <unk> рік На пропозиция доцента
Панька такой удальшым чыслі новиноґраґлав долгорічный педаґоґ Штефан Бунґаніч котрый написал Каждий
жывый язык формувал ся долго передавал ся з поколіня на поколіня і
был під впливом сусідніх языків і іх діалектів Вшыткы правила того языка
і його закономірности сут уж в ним як тепер говорит ся запроґрамуваны
лем треба іх одкрыти і добрі інтерпретувати То задача про тых хто
хоче язы кодифікувати на писмі Тота інтерпретация ся дотулят вшыткых людей котры
тот жывый язык хоснуют Зато ся треба радити включіти до той роботы
цім шырший колектив Новінкы уті можут вельо помочы кєд будут обєктивны а
не єдностороны В своій статі хочу реаґувати на статю пана Панька під
назвом Вышмаріти єй з ґраматикы Комплексно і потрібно розобрати цілю проблематику высловлюваня
і писаня фонем звуків і ы бы было в новинках практично неможливе
Зато я выбрал лем єден звук фонему І В споминаній статі пана
Панька ся пише русиньскы язык мат такы вариянты буквы і іскраіти єй
гісти єдальня і молотити ходити ы был высокы По перше буквы не
мают ниякы вариянты але звукы фонемы Кажда фонема мат або може мати
два три або веце вариянтів так званы вариянты І о котрых споминат
пан Панько сут три самостоятельны фонемы і кажда мат своі вариянты з
котрыма ся презентує на писмі єдном буквом або ґрафемов Буква єй не
є фонемов є то двоголосний звук діфтонґ пише ся по традициі лем
в украіньскым языку не мат ниякый вплыв на звукове отоціня в слові
Я не виджу нияку потребу заводити його до русиньского языка такой думкы
сут і Русины Лемкы в Польщі і Русины Закарпатской области Фонема і
мат три вариянты є і ы і Перший вариянт єтова не і
котрий учуєме в словах пораіти моій твоій пораіти моій твоі паны Сі
додам пан Бунґанич не вжывать єй але є і у своімы приспілку
Пішеме го на місто старославяньского ят летіти співати єсти Пан Панько пише
же є то што неприродне умеле Ніт пане Панько є то цілком
природне то є наслідство старославяньского языка З його коріня наш язык походит
і так дальше Навела єм три з многых прикладів і з публичной
дискусиі в народных новинках з <unk> р Єден од цітателькы новинок два
погляды людей котры были прямо заінтересуваны до кодифікациі русиньского языка на Словакі
вецей прикладів не буду наводити бо з практичного боку бы было ліпше
тото цітати прямо на писмі Кєд єм у <unk> р было основным
завершыньом ґресу Русиньского Языка котрий в днях <unk> новембра <unk> р орґанізувала
русиньска оброда в бывшій Ц На челі з прецедом Васильом Турком Гетишом
вєдно і з Карпаторусиньскым Научным Центром в Канаді на цілі з проф
Робертом Маґоцьом были прияты слідуючі пункты резолюциі Научного Семинара до проблематикы кодифікациі
русиньского языка не буду вшыткы назвати тоты пункты лем такы што ся
міз далі же сібы мож може были актуальны і тепер По перше
участникы семинара пришли до высновку же русиньскій язык мат быти кодифікуваный на
основі жывого языкового материялю каждого реґіону значіт Підкарпатя Лемковина Пряшівскіна Войводіна Другє
В каждім окремым реґіоні літературный язык ся розраблят на основі домінуючого діалекту
Третє ґрафічно системов русиньского языка є кірилика азбука Каждий реґіон вытворює одповідну
бібліоґрафію <unk> Координатжна комісия Русиньского Языка створена на семінариі буде засідати періодично
щєст участникы семінара констатуют же кодифікация русиньской літературно языка буде процесом долгым
і його потвердит лем жывотна практика Зільом припомянути основны ідеі Словацкых Русинів
хочу зацитувати із вступного слова нуль того чысля часопису Русин із <unk>
р бо і тыма словами ся його редакция глубоко задумує над языком
Підкрислюю же то был першый часопис котрый по революциі <unk> році в
бывшій Чехословакіі вышол в русиньскым языку перший выдала сполочно з Інді Варголя
потім дальшы уж выдавала русиньска Брода Цитую такой на початку треба повісти
рівно Нащасопис є про вшыткых Русинів Каждий хто ся чує Русином хто
хоче своє сохранити і будувати най помагат каждий знат видит і чує
же наше русиньскє пропадат люде говорят треба дашто робіти не спіме Підкарпатскы
Русины пробуйте ся каждий бесідує но нихто не хапат ся діля каждий
знат як рішыти проблемы но нихто іх явно не рішыт Каждий знат
доч повісти но най роблят другы Кєд ся много набесідувало і мало
што ся зробило повіли собі дакотры нашы люде дозбыло бесіды до роботы
А так зродила ся культурна орґанізация Русиньска Орода а єй перше діло
культурно християньскій місячник Русин Русиньска ластівка вылетіла спробуєме увидиме ци мецей нас
буде тым ліпший місячник будеме способны выдавати Ідеме в слідах Александра Духновича
Чуєме голос народа Хочеме наше своє русиньскє хочеме по нашому мы Русины
Як легко говоріти по нашому тяж тото реалізувати Підкарпатами маме веце русиньскы
говорі сніньскій Лабірскій Свидницкій Бардийовскій Старолівомняньскій і інчы котрий і з них
выбрати і на нім будовати Писати на вшыткых говорах хто як хоче
і знат то розпутя не веде ку ничому балямутит людей не будує
літературный язык єдніст а так выбрал ся язык котрий мат бы мат
найвекше богатство цістых русиньскых слов лабівскій Така ідея была на початку девятых
років таку ідею мал і Василь Турок гетеж першый председа русиньской роды
і Світового Конґресу Русинів Він звык повідати русиньскій язык мусіт быти найлегший
на світі просто піш як чуєш тото сут і слова великого будителя
Словаків і кодифікатора словацкого з писовного языка Людовита Штура того року мінат
<unk> років од його народіня По кодифікациі словацкого языка кід была Бесіда
же то є язык про вшыткых сам Людовит Штур повіл Русины мают
свій красний русиньскій язык і не потребуют жебы собі освоіли чудзі язык
на місто свого материньского котрый ім дал сам Бог Любітця мі наприкляд
вчера єм позерала порталь нашого міста гуменне котре публикує русиньскы слова як
што атрактивне інтересне наводит русиньскы слова і словацкым перекладом як наприкляд Ласкотіти
кыцкаті сліпы ястюр а геле гев потьту Амін цма конец фарагун ром
Гол гало гей тендеріця жалюбовка то хустяцько доноса кєбы тото не знали
сте голо фойто што є бітак на нич годник пайташ камарат верблют
тява Но малям з того радіст і думам же русиньскій язык буде
жыти і надале Дякую Вам за увал Так на Ч Медженародным Конґресі
Русиньского Языка выступувала пані Анна Кузьмякова Я барз согласний з тым што
бесідувала пані Анна предовшыткым в тій обшыри котра обнимала проблем кодифікациі як
выслідок колективных бесід колективных засідань і дискусиі на тоту тему Очывидні не
каждий може брати участ в такій дискусиі але покля не маме рады
русиньского языка ци тіж поєдных рад для каждого стандарду русиньского языка думам
же тоты нормативізацийны процесы винны быти рішаны не лем дослідниками не лем
науковцями ци тіж науковыма інституциями по мойому і повторю тото што єм
бесідувал в попереднім проґрамі языковий окус покус То свідомы хоснувателі русиньского языка
креюют формуют тот наш сучасний русиньскій язык і то на примірах писаной
літературы на примірах творчости поетів писателів ци задумань од навет тых котры
Не сут по професиі практиками хоснуваня русиньского языка але годны спостерігати даякы
языковы проблемы то вкінци журналісты тоє тіж практыкы хоснуваня русиньского языка повинны
брати активну участ і повинны быти допущены до бесіды на тему сучасного
виду русиньского ци русиньскых вариянтів нашого языка І ту припомну тему того
реферату паніанны Кузняковий бо ачий забыл єм на початку кодифікация русиньского языка
як выслідок колективной дискусиі Най же колективна дискусия свідомых хоснователів русиньского языка
покля не маме рады русиньского языка буде тым Што буде го розвивало
Я доднес уж буду кінчыл припомнуючы Вам же можете писати доня на
<unk> eÓ крапка фм а до днешньой темы охочо бы м познал
Вашы спостережыня і опініі В днешнім языкоківсі Покусі бесідувал Демко Трохановскій а
думам же добрым кінцьом днешнього проґраму буде тото чым зачал ся Медженародный
Конґрес Русиньского Языка Тримайте ся тепло Языковий гокус фокус Ци бандуристы скрептут
бандуры А може компері Чом мом пити уса Што мают спільне теля
і дівчы Ци можеме вылічыти грошы Чом Кыів был колиси східньославяньскій а
днес уж чысто лемківскій одколи нашы предкы мали уладу вымовы што ся
находит на швецкым стилі Чом до теперішніх віґруючых мобілюк інсталюют Лайлі доступ
до Фейсбу та байля і інчого сітьового сорты і аплікация Кєд хочеш
ся дашто о тым дознати сухай авдициі Языковий гокус покус значыт знай
язык і вчы ся гокус покус