Языковий Гокус Покус #189 - 27 ХII 2015 - Rusyńskie nazwy świąt
Еп. 189

Языковий Гокус Покус #189 - 27 ХII 2015 - Rusyńskie nazwy świąt

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest etymologii i różnym rusyńskim nazwom Bożego Narodzenia, takim jak „Różdżestwo“, „riždvo“, „rišto“ i „kračun“. Autor porównuje ich pochodzenie, zwłaszcza wpływ języka cerkiewnosłowiańskiego, oraz krótko odnosi się do regionalnych różnic w obchodzeniu świąt.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус покус Ци бандуристы скрипчут бандуры А може компер Чом мож
бити ту самы Што мают спільне теля і дівче Ци можеме вылічыти
грошы чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій
Одколи нашы предкы мали ладу вымовы Што ся находит на швецкым стулі
чом дотеперішніх вітруючых мобілок інсталюют Лайлі доступ до Фейсбу та майля і
інчого сітьового сорчыру і апликация Кєд хочеш ся дашто о тым дознати
слухай авдициі Языковий гос покус значыт знай язык і вчый ся гос
покус Витайте красні вшыткы родия слухача з той страны Демко Трохановскій як
то барз часто быват по <unk> ечером в неділі В <unk> радию
ЛЕМ фм видам вшыткых радийослухачів і тых што днес уж мож повісти
сут по різдяных святах то значыт святкуют Третій Ден Різдва Христового Не
витам тых тіж тых котры може нияк не святкуют николи не святкували
николи не будут святкувати а тіж тых што іщы Рождественно свята перед
нима Ту бесідує очывидні о одвічным проблемі може неодвічным уж давным а
тепер дост актуальным проблемі ріжного святкуваня ріжных свят тым і свят Рождества
Христового і так як напримір част Русинів на Пряшівскій Руси святкує за
григоряньскым календарьом То в більшости в більшости вірной грекокатолицкой церкви кус інакше
єст на Бачаньскій Руси бо там в рамках єдной спільноты єдной грекокатолицкой
спільноты В єдных парафіях Ідут за новым стильом за георяньскым календарьом а
в другых за юлияньскым На Лемковині здає ся мі більшіст і на
Підкарпатскій Руси певно більшіст святкує за старым стильом але не днес не
буде календарів я уж тепер заперам тоты роздумуваня то хоц календарі тіжы
там вызме дуже з языка взяли але днес буде о Різдві Но
власні о Різдві ци о Рождестві ци може о Різдві ци о
Ристві но і може о крачуні Вымінил єм в заявці днешнього проґраму
на нашым портали Лем Кр mыткых слів котры хоснуваны сут в ріжных
стандардах русиньского языка на ното Рождество різдво рідство Риство і крачун Ту
очывидні різдво і риство то не буде дост ос близко до різдва
кус дальше на перший взгляд являт ся нам тото Рождество Я днес
можу повісти же ага то і остатній крачун Днес карачун приведу лем
як таку може цікавостку таку баржа як дополніня блексыкы посеред бачаньскых Русинів
і зачну хываль од самого початку Рождество Рождество то знаме тоту форму
здає ся мі найбарже пошырену і найбарже популярну котра іде од іде
з церковной лексикы предовшыткым Чом з церковной Зато же сут там такы
Языковы Прикметы котры уж в сучасных русиньскых языках не функцийонуют не они
не фунґуют О тым Кусідка пізнійше розберме собі найперше тото Рождество то
єст мож го поділити на дві части на рожді давны рожді і
суфікс ство З того рожд і ство з мяхо закінченого рождь зробило
ся іщы там на кінци де был мягкій єр забыло ся е
і одтале маме Рождество Тота ґрупа хоц може тіж о тым повім
о хвильку то давна прославяньска ґрупа Дле добрі котра остала в полудньовославяньскых
языках і тото жыды получыня Жыды котре ішло колиси з мягкого дно
в нас днес може быти лем архаізмом але принесеным враз зо староцерковнославяньскым
языком котрий был мы зо своім походжыньом з полудньовославяньскым языком но потім
уж його східньославяньска редакция в виді на виді пізнійшого церквнославяньского языка котрый
тіж предевшыткым преформах столітю і по такій мож повісти другій архаізациі тіж
выказує тото полудньовославяньскы прикметы Но і тут тіж треба повісти же оне
Рождество котре доднес єст в русиньскым языку в русиньскых языках в його
вариянтах тым здає ся мі головным або найбарже пошыреным кєд іде о
сію нашу языкову зону слово Но і добрі Але одкали взяло ся
оне Різдво Різдво Рождество мож повісти же оно якоси так дост подібні
звучыт перше слово і скоротше другє кусідска долше но і ту тіж
треба повісти тото што не пові єм перше же же тото давне
рожд но то іде о рід Тот корін находиме в вельох вельох
словах як народжыня роджыня рід нарід родити рождати тотіж з том давном
ґрупом Ж Дото само Рождество значыт тілько што дати новий рід народити
не родити дакого выдати з черева мычловека І ге ту кєд іде
уж о тото походжыня одкале в нас могло бы ся взяти різдво
то буде ту тото фонетычні проходило в тот спосіб уж кєд маме
речене Рождество на же тоту форму котра котра была номінальном формом Од
деякого часу очывидні по тых по тых фонетычных змінах о котрых уж
імрют Там як знаме за принципом зміны в закрытых складах фонему О
<unk> і ото рожд перешло в рід Лем же кєд бы сме
так остали та форму Рождество мали бы сме як Рідство гей рідство
І то очывидні в языку язык не любит такых скомплікуваных форм і
любит барз дашто бы даякы такы языковы збиткы ци ци получыня вельох
предешыткым согласных жебы того тото дати кусітка простійше Но і так было
в тым примірі де тот рід плюс сыты вы рід з оно
мусіло ся змінити найперше як рід з дво мы ды языко у
себе мзы а одтале же під вяньом ды стало ся звучным одтале
може сме мали на початок рідз рідзтло гей не од того потім
через через упрощыня той ґрупы в котрій барз вельо согласных было попри
собі стало ся різдвом Тутіж треба повісти єдно же тота на тото
получыня Жыды котре іде роздествой котре іде з давного з давного получыня
ды є Дю оно ріжні ся ріжні ся розвивало в декотрых в
декотрых славяньскых языках давне ды Перешло в языках котры односят ся до
західньославяньскых языках перешло в дзы напримір можеме тото в польскым Дати примір
напримір як родзенє гей родід ци то твердец ци то мягкє дзы
дало напримір напримір в східньославяньскых языках давне ді перешло в лжы но
але тіж неконечні понеже в русиньскым і лемківскым языку маме джы і
ту Примірів тіж можеме дати вельо бо такы слова як саджа як
меджа як роджыня ходжыня і там і ци тіж інчы інчы приміры
мам видиме ту тоту тоту языкову давну палятилізацию котра іде од получынь
д є в праславяньскым языку Кєд посмотриме на тото з інчой перспектывы
навет в днешнім росийскым языку маме такє часослово раждать але попри ним
маме тіж ражаті Так же уж неє той ґрупы Жды лем єст
Жы так як бы за тым принципом мало проходити реґулярні в східньославяньскых
языках Ту напримір в македоньскым языку кусю кінаксы але в булгарскы болгарскым
маме Жыды напевно і одтале одтале тоты даякых ріжниц Но добрі то
маме залошме же маме уж пояснене одкале в нас взяло ся різдво
хоц то не по мойому могло бы быти гай чоміст такє популярне
днес Думам же то могло бы быти украіньскє влияня мы такій розвиток
давного Рождества понеже понеже мам іщы єдну форму і омовліня той формы
то значыт різдво і ріство котре могло бы быти клясичным лемківскым приміром
на доцяп інчий розвиток тых і упрощынь ци тіж другых ци тіж
другых нефонетычных процесів Но тепер вас запрошу на коляду Буде то терочка
на і награня сперед рока з бурсяной Імпрез з колядничой імпре ні
то была хыба передвелийна стріча гей де прекрасні выступати рочка Дайме сой
тепер може тиху ніч коляду котру знаю знат цілый світ а тирочка
співат єй в лемківскым языку за словами Петра Мурянкы с ша ше
То очывидні прекрасна предчудова терочка тиханір зо словами Петра Морянка Я припомну
же днес Розбераме на першы части Рождество Різдво тото Різдво ци Рождество
ци крач ци різдво котре котре в григорияньскым календарі декотры Русины уж
днес кінчат святкувати а тото што святкуют в вілияньскым Уж недолго ойж
парунадцет парунадцет днів такы а выслухати языкови якус покус того єм не
додал Мали сме уж Рождество мали сме уж різдво тото з котре
котре під влияньом того же стоіт попри Попри Стояло принаймні колиси попри
звучным звучным согласным та одтале єст різдо Но гей але маме таку
форму як різдво через Свыразні чуєме С Но і то признам ся
же колиси якє колим іщы так дост мало ся прібувал похылити над
будякым Е словом думаєм же сут формы называны основно і вшыткы інчы
сут якысы такы покрачны котры не входят в норматывний язык але коли
єм ся коли єм зачал розберати они Рождество і смотріти на на
слово різдво різдво через Сдішо єм до такого внеску Ту бы тіж
маме тот процес якій в різді То значыт маме давне рожді котре
перешло в род і котре перешло потім фрід но але друга част
того Рождества н она заховала свій суфіґ Ство Ту і ту лем
припомнул тілько же ество тот суфіґ в такій формі в дуже меньшій
мірі был популярний на Лемковині на в лемківскым языковым ралі але уж
тво як найбарже так но і ту маме подібний примір Подібний примір
до різдва але цілком інакше захованя і цілком інакше фунетычне олушыня двох
части того слова кореня і того суфікса ство Но бы возме жебы
сме тепер на тым на тым мы в тым моменті тых фонетычных
процесів же маме днес же маме в тым моменті форму рід і
ство рід ство но іы ту як видно ды такой цілком цілком
пропало То значыт вылетіло бо тутіж сме мали пару согласных котры стояли
попри собі дс т вы і з них д выпало даючы днешнє
різдло Але і тоту форму рідво находжу і в словнику Ярослава Горощака
ту очывидні писане через як рідво або як рыство От може іщы
о неохвильочку але цікавы сут два придавникы котры ся вяжут з оным
різтвом ту сут поданы в Горощаку такы предавникы як Різцяне і Ріствяне
Но і добрі Но і тото рістяне або рістяне котре односит ся
ту подана якы раз форма середнього роду возме сой тоту Е форму
в мужскым роді резычыт ріствяний і різдцяний Маме реґулярну форму рістяний што
бы было як раз нормальным Захованьом ся творіня придавників од назывників маме
ріство і ріст яний з суфіксом ан помягкым і кінцівком Еле інтересуюча
єст тота форма з рістяний де уж выпадат оне не а іщы
ліпше рістяний котры барз часто Лемкы вымавляли в спосіб же тото мягкє
т не переходило в мягкє це а при ним стояло іщы ес
І оно тіж было змягчене ідало вид різцяний ци рис цяний Тому
можеме сой зрівнати з такыма формами котры часом чуєме як устя як
постір як щестя ци ци ци ци інчы подібны формы по моєму
то польскє фонетычне влияня котре радше в літературным языку єст не до
принятя но але само тото же кєд маме уж вельо такых форм
од слова рідство котре іщы раз припомну могло быти могло быти специфічным
специфічні розвиненым словом котре іде од давного Рождество і котре кус інакше
розвинило ся як слово різдло Но а окрем того могла то быти
могла то быти давнійше найбарже популярна Форма на окрисліня того праздника котрий
выпадат в грудни в обох календарах календарях <unk> до <unk> грудня Но
і маме іщы на конец жебы сме мали ту полну полну листу
того што єм повіл на початок різдво то і риство Ту лем
тілько додам же то середньолемківскій вариянт рідства де давне о з того
слова род переходит в рід а в на середній Лемковини часто часто
Такій процес переходил якы о котре замінило ся не і лем вы
ту сой можеме зрівнати з такыма примірами котры тіж безчасто чуєме слова
ніч як выповідан як нич або силь Ну і што ж думам
же тото різдво то барз цікавий примір примір інчого розвитку давного Рождества
І мож повісти наше такє такє наше такє наше попілнічній стороні стороні
Карпат Но я ся тішу же так як оси мі тото пришло
до головы было як єм маріл колиси якоси такси думал што то
єст тото Різдво а ту ся вказує же то барз файний примір
барз файний примір того Рождества інчого од Різдва Будеме дальше при терочці
і при концерті сперед рока сперед велийной стрічы Тым разом коляда ангел
пастырям могил сосмісточку во з сой мо сой мо Ди вас навче
До стийшы То Терочка і ангел пастырям мовил слухаль радийо Лем фм
і языковий гокус Покус Зремтой рады тепер тішым ся так задумал тота
остатня стрічка і тот текст як отцю Такы і його сынови і
святому Духови Де в примірі слова отец маме кінцівку у тоту старшу
архаісну кінцівку а уж при примірах сынови і духови маме ове Дале
то тема на доцяп інчу авдицию думам же вернеме тепер до Для
нашого Рождества до того слова до Різдва ци Різдва і Риства і
заповіл єм же іщы може похылю ся над осовом Крачун котре єст
хоснуване через бачваньскых Русинів тых што жыют в Сербіі в Хорвациі на
балканах они хоснуют тото слово крачун По правді не хотіл бы м
ся ту забарз мудрувати од Кали іде тото слово але провірил єм
єст оно і в мадярскым языку і можливе же кєд кєд бы
в інчых вариянтах русиньского языка оно ся не заховало або Здає ся
мі же ачий не выступувало то могло прити до бачваньско сримского вариянту
русиньского языка як раз з мадярского Але дочытал лем тілько же тото
слово може мати славяньскій походжыня І м мати вельо вельо вельо значынь
Посмотриєм очывидні до єдного з ліпшых кєд іде о обсяг словників русиньского
языка до авторства Ігоря Керчы і там маме крач котре не одсылат
до одсылат тіж до достаті керечун ди тот карачун то Хліб такій
різдвяний хліб о може в тот спосіб котрий кладе ся на сіно
бо хроз хрісто сродил ся на сіні і не отале така така
традицийна традиция і тот хліб то был єдным коло того хліба вколо
того крачуна проходило проходила велия Ногай але смотрячы на деякы пропозициі етимолоґіі
того слова стрітил єм на бодай два І ту лем бам приведут
тоты котры котры до котрых я дотер хоц они тіж радше не
выполняют цілой темы думам же хыбаль найліпше звідати в джерела і уж
єм ся записал жебы звідати то значыт в языкознавців з Бачаньской Руси
ле лем приведу кым то могло быти крачун ци керечун ци карачун
бо тіж такы формы єм виділ они можуты одкрачати може же іде
новий рік може в тот спосіб або од недавной формы недавной формы
придавника крат короткій то значыт краткій отале крачун бо велия то найкоротший
ден в році Тото лем так як рюк бы м цікавоска подаю
над котрым сам іщы ся похыли похылю і може у другій рік
сой вернеме до того крачуна чом як раз різдво ци Рождество ци
різдво або риство называне єст посеред бачваньскых Русинів Крачу А тепер з
той нагоды же то уж остатній языковий гокус покус в тым календарьовым
році в <unk> році не і мож повісти іщы не знам што
буде дальше бо них то іщы не знатє што то буде од
<unk> січня Думам же тепер єст добра нагода жебы Вам пожелати Веселых
Приємных родинных свят смачной велиі пожелати радости щестя здоровля жебы сте І
на другій рік были з радийом Лем фм з портальом Лем фм
но бо мы напевно з вами будеме То был різдзвяний або різдвяний
языковий гоґус покус бесідувал Демко Трохановскій Писте до мене на демкы лем
крапка фм охочо з вами побесідую а тепер уж кінчу желаючы Доброй
ночы Языковий гокус покус Ци бандуристы скрепчут бандуры А може комперт Чом
мож пити і сам Што мают спільне теля і дівчы Ци можеме
вылічыти грошы чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес уж чысто лемківскій
Одколи нашы предкы мали ладу вымовы Што ся находит на швецкым студиі
Чом дотеперішніх відруючых мобілок інсталюют Лайлі доступ до Фейсбу та майля і
інчого сітьового сорчыну і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о тым дознати
слухай авдициі Языковий гокус покус Значыт знай язык Вчы ся гокус покус