Языковий Гокус Покус #192 - 28 X 2016 - Dźwięk ы
Еп. 192

Языковий Гокус Покус #192 - 28 X 2016 - Dźwięk ы

•

Опис епізоду

To odcinek „Językowego Hokus Pokus“ poświęcony literze i dźwiękowi „ы“ oraz temu, jak w dawnych systemach słowiańskich zapisywano i opisywano głoski. Prowadzący odnosi się też do historycznych alternacji fonetycznych w języku łemkowskim i rusińskim oraz do różnic między starym a współczesnym zapisem.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус покус Ци бандуристы скрептут бандуры А може компер Чом можнут
бити ансамбль Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти грошы
Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій Одколи
нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на швецкым стилі Чом
до теперішніх віґруючых мобілюк інсталюют ЛТайлі доступ до ФАмайля і інчого сітьового
софиру і епликациі Кєд хочеш ся дашто о тым дознати Сухай авдициі
Языковий гокус покус Значыт знаі язык і вчы ся гокус покус Витомк
красній вшыткых дорогых радия слухачів з той страны Демко Трохановскій языковий гокус
покус в радию Лем фм На жыво нажыво товдыкє цухати примєру то
значыт тепер в пятницю вечер мій колеґа шеф радия Богдан Ґамбаль так
красні мя заповіл лем тілько повім же нич од посліднього посліднього тыжня
в лемківскым языку ся не змінило тым більше же днес буду ся
односил до такых справ ачий може і сперед тисяча років зато думам
же такій період хоц язык барз скоро ся розвиват змінят підліхат даякым
даякым процесам просто язык то жыва структура то думам же за єден
тыжден тяжко бы было жебы дашто великє ся позміняло хоц часом сут
такы часом сут такы подіі котры може в тыжден зміняют вшытко Але
заложме же то же то такы такы подіі напримір як Выхід новой
ґраматикы нового правопису або дашто інче то значыт же в тамтым тыжни
не писали сме так а в тым тыжні вшут новы правила подля
новых новых принципів дешто пишеме товды могло бы ся змінити Ту як
раз одраз повім же од тамтого тыжня ся ничы в лемківскым языку
не змінило Днес займу ся таком такым звіданьом може такым радше но
звуком і буквом ы і Бо єм таку колиси спискову теорию очывидні
ся сміл вытворил але о ній уж може о хвильку як все
зачнеме собі джінґлом А я знам азбуку Уж познали мы а звуку
а як авто бе як буков В як ватра ге як гора
ґє як ґазда де як дора Е як екран є як єлен
Жет як жето зет як зелін І як пігла І Чудачне бо
на іх псянич не зачне ы є тиж зманеруване Серед слова заховане
або зас на кінци стоіт і початку барз ся боіт Дале буква
і отяк Йоси Каяк коса ев як лоси м як мало о
як орел як пані р як руснак С як слуга до як
тырка о як угель ф як файка як хыжа ци як церков
че як чыжык пша як школа ща як щаві Юяк я як
ябіль <unk> є <unk> і знак два знак мякій з твердым знаком
І як ігла є чудачне бо на і ся нич не зачне
там іщы так єм спостеріг як чек чыжык но і о тым
по части днес буде затот тот жінґєльм ся часом барз придає Колиси
досліджуючы даякы аспекты Історичных альтернаций вымін фонетичного розвитку русиньского языка ци русиньскых
діалектів бы єм такє до такого внеску дішол же не маме на
жаль уж старославяньского звуку І то значыт того етимолоґочічного і давного котре
котре было в заложме в староцерковнославяньскым языку Днес тоту свою спискову териєву
постарам ся даяк приближыти понеже так ся мі здає же же она
дакус вымагат може такого підсумуваня Але так зачнийме од початку понеже в
старославяньскым ґрафічным системі котрий принесли суньскы братя По правді певно іх ученикы
і тоты што пришли по них ци остали о них днес не
будеме того проблему розшыряти не мали сме паруґрафемів котры односили ся до
звуку і то значыт ци могли сме оддати тот звук і ріжныма
буквами Так бесідує в тым менті плюс мінус зато же старославяньскій фонетичний
систем был о вельо шырший як нашы днешні на наш днешній пониже
самых гласных было там більше были короткы звыкы были долгы звукы тамы
іщы Вельо інчых днес маме тото о вельо простійше зато в приближыню
бесідує то плюс мінус пару такых був котры котрыма записувало ся записувало
ся звук і туж треба повісти же звук і змягчал букву котру
ци ци звук котрый по котрым выступувал Ту мали маме пару такых
і напримір і так зване десятирічне то значыт котре днес выглядат як
наше лемківскє и маме тіж і осмеричне котре выглядат як днаше днешнє
і або єй значыт із двома кропками а зато десятрічне або осмерічне
зато же колиси в церквославяньскым языку буквами означало ся тіж чысло зато
м Так повізме буква і жей то значыт наше І колиси тіжы
означала десят а вісем пробачте а тото і осмеричне е зозначало означало
просто просто вісем Мали сме іщы в даякых примірах І такє і
котре іде од грецкой буквы і псильономом має кус такій подібний вид
як в латиньскє верякых такых означынь котры ішли з грецкого языка напры
роци синот они они не писали ся через о <unk>річны або десятрічне
і лем лем через такє такє ве такы так бы го найліпше
думам же окрислити Но і маме тоту ґрафічну систему котра была в
староцеркнославяньскым языку то одраз треба пояснити жебы не мішати з церквославяньскым языком
понеже понеже староцерковнославяньскій язык то тот принесений ци записаний зафіксуваний Кыйовом методийом
і його і іх учениками а церквинославяньскій то односит ся уж такой
до пізнійшых предшыткым в великій мірі східньославяньскых редакций з XVI столітя за
тото дуже пізнійший язык ци запис языка нехоснуваний доднес в православній наци
грекокатолицкій церквах Не ано добрі знаме кілько уж мали сме буквы зато
о хвильку о хвильку уж по даякій музыці перейдеме сой до самого
звуку то значыт де він выступувал як ся змінял І чом будут
дальше дальше уважал в своій списковій теориі же мы уж не маме
на пілніч од Карпат давного звуку і того котрий принесли або зафіксували
святы соуньскы братя Кірил і Мефані Запорошу вас на співанку дуляровых братів
то значыт на Русенка і Мурянку в іх выконаню мили все было
Як єм бил за вородо За пінязім купил без пінязи продал За
пінязім купил без пінязім продал Кєм был за сядом То был єм
сипамо А цуково з бруца піта міто куца А ту коло спруча
біда бідо кучы Памятам часу як єм іл копасу Ту лем докєрме
сутырбу і куляшу Тулем до кєрма сут і кулесы Оо Од заходу
студиі вітер од полудня Был там перед нового од січня до грудня
Был там перед нового од січня до грудня А тепер просідме со
єй за деякыма фонетычныма семінами альтернациями вымінами ци другыма процесами котры влияли
на тото жыдавний звук І нам ся десит там в лемківскых діалектах
хоц не вшыткых о тым пізнійше стратил ци на все хыбаль так
хоц на примірі пряшівского стандард русиньского языка можеме спостеречы же він часом
може і вернути Але добрі Зачниме од редукциі єрів то значыт тых
такых пілгласных нередукуваных гласных давных котрых уж неє в такой неє напевно
в східньославяньскых языках м ін в нашым языку неє На тых гласных
котры залежні од того ци ся находили в міцній позициі ци в
слабій позициі або цілком пропадали або зміняли ся в тоты полноправны негласны
там Ое і так дальше І на основі того редукуваны нередукуваны тоты
пілгласны предовшыткым нас заінтересуют тоты котры котры з котрых ся зродили даякы
новы новы звукы напримір зміг ся зродити зо старой формы камінь такє
слово як камінь котре в з долгым є потім до нашого языка
перешло як камін одтале маме в камени тото і але то не
єст тото старе старославяньскє і оно допіро допіро даде од столітя значало
тото є переходити переходити до днешнього виду І подібні было з в
запертых складах з буквом О Ту маме тіж вельо примірів днешніх примірів
такых як кін як нічы сіль як напримір што іщы можеме дати
вельо де тото о давне О в запертым складі значыт в тым
складі котрий кінчыл ся насогласний заміняло ся вы і одтале в такыхы
словах як ніч сіль кін і вельохы другых маме і але там
даколи даколи в істориі было колиси О тото очывидні видиме в одміні
то значыт маме коня соли Маме ночы і так дальше а на
примірах іщы переходу є в і тутіж могли бы сме деякы підґрупы
означыти понеже тых звуків є было тіж пару маме такы як камін
каменя Осін осены сем і так дальше і так дальше Тоты звукы
новы новы і так іх мож назвати новы і мыли уж такой
пош в ст уж ачий і записуваны не як напримір ять котре
в інчых пілнічных діалектах было чытане як є лем уж часом як
осмеричне цирічне <unk>річне і І то єден єдна причына того же же
днес хоц маме даякы і то не сут тоты стары і А
од шого ся зачало уж бесідую давно давно тому даде в XVII
столітю Прошло фонетыч прошол фонетычний процес зляня ся звуків ы і і
в такє передньо середнє ы Видиме тот процес предовшыткым в полудньовых і
такой полудньово західніх діалектах староруского языка то значыт медже інчыма тых котры
котры котрых котрых континуацийом днес єст русиньскій язык і його стандарды і
гы тото ы і і і і і і і і і
і і зляло ся вы І з той причыны маме такы формы
днес як писати як книга якы Писати книга Но добрі маме два
не маме два приміры котрых як бы сме зрівнали з інчыма языками
одтале знаме же же тото і днешнє і походит од давного і
то напримір польскій язык пісад си ци тіж росийскій пісать росийскє книґа
котре вказує ясно же там колиси было і Але в русиньскым лемківскым
языку перешло оно в ы Тот процес найбарже хыбаль розпространений был в
украіньскым языку понеже украіньскій язык доцяп стратил тото задньоязыково задньоязыкове ы котре
певно може і з той причыны же розділило ся на и в
лемківскых діалектах перешло на такій барз задне ы што видиме што видиме
в вельох словах днесы хоц тото наше ы котре напевно єст ся
заховало або або іщы барже пішло дозаду То старий старий звук іщы
зо старославяньскых часів но але на жаль тото і перешло сойф і
зато старого і уж шы такой не маме Там іщы вельо можеме
можеме ме примірів дати може такій якы он часослово выпила то лемківскє
часосово котре котре мож сой переложыти на росийскій выпіла а в украіньскым
такой оба і вы пи пи пи пи пи пила сут сут
фоне фонетичні подібны з той тіж причыны видиме як як тот давний
давний звук і котрий перешол нас и ся ту розвивал Ту мы
тіж з підкрисліньом того же інакше доцяп як в украіньскым языку в
котрым такой доцяпы ы і і зляло ся в тот середній бы
передньо середній звык звукы І маме іщы єдного винуватого ствердніня того же
уж не маме давных давных давного і давного бесідуютого такого ни новійшого
котрий видиме в ціли ніч ци дашто на інче то очывидно то
очывидно ствердніня давных мягкых согласных жычы шыщы Тоты согласне котры днес в
лемківскым стандарді русиньского языка являют ся являют ся тверды колиси давно тому
недавно тому были мягкы Аж бы м не хотіл мож оддавати спрібую
може Як бы они мали звучати даколи давно давно тому то значыт
кєд были мягкы і высопувал по них звук і та напевно іщы
іх змях щам не знам спрібую же то был зівот цістий павсі
насті і так дальше і так дальше Деякы м тоты тоты приміры
ведеме в покус в росийскым языку хоц в росийскым языку ствердніли лем
жы і шы чы іщы остали мягкы але по вшыткых согласных з
той ґрупы пише ся букву II хоц в тых што стверніли вымавят
ся і жыз ци не шырокій Но то значыт так маме уж
пояснене же тото днешнє наше і котре маме ага то іщы єдна
справа понеже і днес в лемківскым стандарді русиньского языка маме в вельох
чужых словах котры ачий можеме іх хы окрислити як слова котры кус
мішают в тій традицийній ци ортоґрафіі ци ци ци в правописі понеже
кєд тоты согласны жычы шыщы коли котры колиси в лемягкы во тім
ствердніли І по них тепер в лемківскым стандарді выступує звук Звук ы
заднє ы на місце давного і то єднак нова лексика котра входит
не все даст ся переложыти до тых принципів же по жычы шыстшы
не пишеме Не пишеме і выступує тото в кінцівках о першій клясі
о нашій ґрупі о чужій силі там тіж запишеме і або в
такых кінцівках як Ґладышів ци Михаліл котры котры котры тіж можеме видіти
видіти тоту альтернацию о до і але і все записувана як кінцівка
І Добрі поціпіцує собі думам неодолга тото што єм повіл понеже кєдуж
знаме же на жаль не маме старостароруского Староруского І то сой принаймні
підсумуєме о хвильку тото вшытко што днес было повіджене же хоц і
днеска даде ся нам являт но то єднак то уж то уж
не тото само І і іщы раз може співанка тым разом в
ориґіналі Петра Мурянка Мі ліп забыл Як єм был заводу З за
пінязі Без пінязи прого Ґєм был зо ся го то были єм
си по голум А ту колос бруча біда мі до кус Памятом
Чого су Як єм іл куба су тулемы до кермы сугу тырбу
і кулыгышоді вітер од полу днього Был там передновок од сітня до
грудня Друга співанка тым разом з пісен і співанок Петра Мурянкы Ношто
што пісуйме собі днес повіджене і мою спискову теорию же на жаль
уж не маме того прекрасного старославяньского і Як уж єм повіл найперше
было сой давно старорускє і коли іщы східні Славяне были єдном або
тако єдномязыковом грухлом находили ся посеред них тіж предкы Русинів і іх
діалекты то найбарже полудньовы і найбарже найполудньово західні діалекты то русиньскы діалекты
спосеред вшыткых східньославяньскых і мали тоты Русины колиси і але тото і
перешло в великій мірі ф І зато днешній вид такого часослова як
писати має днес Лем то лем о тым знаме же там было
і зато же днешні напримір польскы формы то писать росийскє писать маме
такы формы як пиво польскє піво росийскє пива Маме пісь так наше
пити бы польскє піть росийскій піт і так дальше можеме іщы выміняти
Тот процес зрештом проходил во вшыткых русиньскых діалектах але маме західньорусиньскы формы
напримір західньолемківскы пісаті ходіті піті і так дальше дале то очывидні лем
локальны формы і не знам ци они не сут не сут влияньом
польского языка як граничны не граничны ужы з польскоязыковом обшырю діалекты то
знаме в Новів си так бесвітували в Лабовій в Лоси тым тым
західньолемківскым Креницкым Лоси Але ты подібны формы тіж сут на західніх крайчыках
Пряшівской Руси зато зато тіж мож видно Хоц думам же може деколи
кєд бы ся явили докладнійшы досліджыня цито фактичні Лем влияня од західньославяньскых
сусідів і словацкых діалектів ци польскых діалектів же така така форма пісаті
піті не в русиньскых даякых діалектах остала си може николи тото і
не змінило ся фм в ы так ци так давне і котре
перешло вы могло назад ся обернути в і бо видиме тот процес
в даякых формах в пряшівскым стандарді русиньского языка бодай лем такы формы
як днешні кінцівкы назвиск не конешні назвискы н іч як напр м
Духнович днес в пряшівскым стандарді русиньского языка тота кінцівка має форму Духнович
так як так як в словацкым языку Ту бы м мою теорию
підпер же то єст вторичне отілько же і підкарпатскій стандард русиньского языка
і лемківскій стандард русиньского языка Мают оба кінцівку ічы в тым примірі
зато думам же то бы была дост велика історична еквілібристика жебы высувати
теорию же все же там в такых примірах в пряшівскым стандарді все
была тота форма іч здає ся мі же то свторичне колиси давне
і перешло не на Пряшівщыні в Фи але можливе під влияньом пріокружаючого
го більшого языка Тота форма і вельо інчых не перешла перешла з
буквом або вернула з буквом зо звуком предошыткым і Іщы як наслідство
редиксу єрів ци інчых процесів повстали такы формы як камін с котры
мали колиси форму з е то значыт з мозякченым е Ци тіж
в запертых складах змінили ся фі Но і одтале і тото яв
і тото і являт ся дост новым не тым старым нашым за
котрым може і будеме тужыти такы формы як тін тены осін осены
і так дальше вказуют же найперше колиси там было Е ци ци
є Дальше маме альтернациі о доі в такых примірах як уж повіл
кін сіль ніч котры через фазу дифтонґізациі перешли в запертых складах тото
давне о перешло в і хоц і ту можеме повісти же не
всяди понеже тота тота Ельтернация проходила таку фазу дифтонґізациі то значыт ничо
перешло в більшости русиньскых діалектів і оно мало не найперше таку форму
долгого О потім такє о потім такє уі І наконец не перешло
в і Але тота дихтонґічна форма з і єст іщы часто часто
выступує в підкарпатскых в підкарпатскых діалектах русиньского языка і західніх діалектах Пряшівской
Руси котры там зрештом называнут ся называют єдны і Русинів другых залежні
од того якым діалектом на штоден бесідуют называют ся пійдяками і пуйдяками
тото што бесідуют через У ци там ю едихтонґічну форму а і
тоты што бесідуют через через і в лемківскым так в лемківскым стандарді
русиньского языка ци в його нормативній версиі Маме пару примірів того і
або у слові Уця до того гіщым думам же деколи та коли
верну Уця давна уця наче пдавна моловця до котрой ся долучыл іщы
такій звук протетычний на початку слова Вы певні мало волця мало таку
форму а потім волця і уця перешло днес І днес маме тоту
уцю І оцячий сыр або овечий сыр Добрі бо ідеме за далеко
но і іщы на конец чом уж не маме того нашого коханого
за котрым може будеме тужыти старославяньского і То вшытко з інчых фонетычных
процесів то значыт ствердніня согласных жы чы шыщы коли колиси были мягкы
по котрых традицийно выступувал звук і в змягчаючы іх додатково але в
лемківскым стандарді маме там ы в днешніх примірах великій Мірі понеже понеже
тоты согласно стверидніли но і кус было бы невыгідні бесідувати по них
і хоц тото ствердніня не до кінця мусит проходити так же суд
доця тверды пониже і в пряшівскым стандарді русиньского языка по тых котры
хоц ствердніли пожы ішы маме тіж може выступувати звук і Він выступує
і в лемківскым стандарді русиньского языка в такых примірах як Ґладышів бо
то залежне уж од кінцівкы ци в такых кінцівках о кінцівках придавниковых
форм о першій о м нащій о вражій і о ідучій в
часо придавником Дорог Радийо слухачы то што ж не знам ци долго
будеме тужыти за тым нашым нашым уж не нашым бы то было
старославяньскє і котре котре в нас ся не остало щестьом іщы істория
і історичны фонетичны процесы привернули нам інче іх в інчых в інчых
формах і в інчых місцях Одтале тіж моя може така спискова теория
же не будеме за ним забарту жыти Чом Зато же язык ся
розвиват язык то жывий Твір на просторах вельох вельох вельох віків Іщы
як уж єм подал пару примірів тых фонетычных процесів было вельо але
тіж кєд бы посмотрити на тото што іщы або кєд бы знати
наперед што буде іщы перед нами то бы сме може дакус більше
дакус більше повіли Што жы являт ся нова лексика котра єст принимана
ріжні затоі затоі і котре в ній входит нове і іщы не
раз певні будеме мусіти в даякій спосіб в даякій спосіб описати Дургы
радиє слухачы то был языковий гос покус бесідувал до вас Демко Трохановскій
Кєд мати даякы звіданя запрашам писати звідувати підсылати своі темы і звіданя
на демко ет Лем крапка фм а уж тепер сердечні м же
мам вам вшыткого доброго пращам ся до наступного языкового гокуса покуса Оставайте
здоровы Языковий гокус покус Ци бандуристы скрипчут бандуры А може компері Чом
лом пити руси Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти
грошы Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій
Одколи нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на швецкым стилі
Чом дотеперішніх віґруючых мобілюк інсталюют мі файлі доступ до Фейсбу та байля
і інчого сітьового сортелю і етикациі Кєд хочеш ся дашто о тым
дознати сухай авдициі Языковий гокус покус значыт знай язык і вчы ся
гокус покус