Языковий Гокус Покус #193 - 4 XI 2016 - Jubileusz Jabury
Еп. 193

Языковий Гокус Покус #193 - 4 XI 2016 - Jubileusz Jabury

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono konferencji naukowej w Preszowie na Uniwersytecie Preszowskim, związanej z Instytutem Języka i Kultury Rusińskiej. Głównym tematem jest jubileusz doc. Wasyla Jabury, przedstawionego jako wybitny językoznawca, pedagog i postać ważna dla rusynistyki.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус покус Ци бандуристы скрепчут бандуры А може компері Чом мож
бити ту самы Што мают спільне теля і дівчы Ци можеме вылічыти
грошы Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес уж чысто лемківскій Одколи
нашы предкы мали ладу вымовы што ся находит на швецкым столі чом
до заперішніх відруючых мобілюк інсталюют емпы файлі доступ до Фейсбу та майля
і інчого сітьового обсоферу і аплікациі Кєд хочеш ся дашто о тым
дознати слухай авдициі языковий гокус покус значыт знай язык і вчий ся
гокус покус Ви там красні вшыткых дорог радийослухачы з той страны Демко
Трохановскій Минула година тота котра минула понезе ріжны ди на світі і
буду ся томудрувал Бо не знам з котрой часовой зоны мя тепер
слухате Дорог радиослухачы днес як уж єм заповідал на нашым сайті заповідал
єм тіж на фуку вернеме до конференциі Медженародной науковой конференциі котра проходила
<unk> і <unk> дня листопада новембра <unk> рока в Пряшові на Пряшівскым
Університеті в Інституті Русиньского Языка і Культуры Тота адміністрацийна єдиниця Пряшівского Університету
та активна досліднича єдиниця Науковий Центер русиністикы з розбудуваныма уж структурами то
орґанізатор вельох конференций Семінарів стріч ци другых того рода акций з обшыри
проблематикы русиньского языка мож лем вымінити жывлони были сме з цілым радийом
на медженародным Конґресі русиньского языка котрый проходил в Пряшові І трансмітували сме
тоту подію нажыво на цілый світ Тото даю лем як примір поне
же там дуже більше єст такых елементів котры З котрых днес сме
горды думам же вшыткы сме повинны быти горды котры діют ся на
інституті русиньского Языка і культуры І може ниж зачну перейду і перейду
до той темы головной днес темы то значыт єдной бо чому была
присвячена тота конференция были дві нагоды перша то ХХлітя основаня лекторату болгарского
Языка на Пряшівскым Університеті і друга м нагода річниця котра якраз нас
тепер заінтересує в тым примірі то цеты уродины выдатного русиністы выдатного языкознавці
і педаґоґа доцента Василя Ябура Привык єм же сой зачнеме од джінґля
з азбуком в лемківскым стандарді русиньского языка то може тіж така одозва
і задача для дослідників науковців з обшыри русиньского языка же мож бы
даколи Уж помаленькы думати над тым жебы уж зуніфікувати вшыткы стандарды бодай
лем в ґрафіці Тепер а я знам азбуку з лемківского букваря а
о хылю переходиме ґу нашым темам А я знам азбуку уж познали
мы азбуку а як авто бе як буков в як ватра ге
як гора Ґє як ґазда де як дора Е як екран є
як єлен Жед Як же то земт як зелі і як ігла
І Чудачне бо на іх пся нич не зачне ы є тиж
зманеруване Серед слова заховане або зас на кінци стоіт і початку барз
ся повіт Дале буква і одяк Йосиф Каяк коса ел як лоси
м як мань О як орел пе як пані р як руснак
С як слуга то як тырка У як угель еф як файка
пха як хыжа ци як церков че як чыжык пша як школа
ща як щавій Юяк Югас я як ябір є <unk> і знак
два знак мягкій з твердым знаком Но коли уж знаме буквы в
лемківскым стандарді русиньского языка можеме іти на Пряші можеме засіти на Пряшів
попаді вернути до Пряшова і до нашой конференциі Днес дорого радию слухачы
зосереджу ся на нашым честым ювіляті на доценті Василю Єбурі котрий тіж
был присутний на тій конференциі і днешній выповіды выповіды котры обявлят ся
в днешнім проґрамі то выповіды якраз о нашым ювіляті о выдатным языкознавці
педаґоґу і русиніньскій загальні Трьох осіб трьох осіб котры оддавна были звязаны
ні двох осіб бо третя выповід буде уж од самого ювілята Дві
особы будут бесідувати о нашым ювіляті Першом з тосіб єст знана думам
вшыткым барз добрі наша кохана спілпрацівничка м ін радия лем фм Анна
Кузьмякова то журналистка соспільна діячка Русинів тотіж бывша предсідателька русиньской оброды на
Словациі тіж была членом Світовой Рады Русинів мож вельо о ній бесідувати
тіж медже іныма тото же за єй причыном возникли конкурсы деклямуваня русиньской
поезиі прозы авторской творчости Духовичів Піяшів ци такій файный фестіваль русиньского гумору
на феґлярску ноту і вельо вельо інчых тішыме ся же пані Анна
Кузьмякова Фурт єст з нами і радо мы приходиме до Пряшова жебы
ся з ньом видіти Паніанна Кузнякова выступувала од імени русиньской оброды бесідуючы
кус о русиньскій оброді о припомничы Першы языковы конґресы з котрых перший
одбыл ся в <unk> році бесідувало о кодифікациі русиньского языка і не
завыла тіж повісти о нашым ювіляті доценті Василю Ябурі Зато тіж дорогоє
слухачы Перший кавалец з той конференциі якраз од Анны Кузяковой там накінци
іщы явит ся Мартін Караш актуальный шеф русиньской обродны Словациі Але запрошу
Вас очывидно на послуханя того м што пані Анна Кузьмякова повіла <unk>
дня листопада новембра в Пряшові здавам слово пані маґістерке Ані Кузьмякове хто
рабівскы під мине русиньскы обробі на словенскы Так тераз перезміну перейдеме на
русиньску ноту Честы дамы і панове Ваша Ексцеленция пані Веслонтіня пані Ґанба
Честуваны директоры Центра Языків і Культурнародносных Меншын Інституту Русиньской Языка і Культуры
честуваны професоры честуваний пане доценти Ябур заграничный домашні гості днешньой конференциі Довольте
мі сповідіня русиньской броды на словеньску і вмені своім повісти пару слов
з нагоды округлой річници нашого дорогого юбілянта лінґвісты і кодифікатора русиньского літературного
языка пана доцента Василия Ябура кандидата наукы котрому окрем інчых тем є
присвячена внешня медженародна конференция Найперше повім дакус о орґанізациі з котром сут
повязаны нелегкы зачаткы русиньскоязыкового діятильства пана Доцента Ябура Русиньска Брода на Словеньску
была перша русиньска орґанізация о бывшій Чехословакі котра выникла в пореволючнім <unk>
році минулого столітя єй головным цільом было по многых десятках років возроджіня
Русинів Бо слова Русин а до <unk> року і грекокатолик бывшый режім
нашой краіны зашмарил на смітиско історию У <unk> роках минулого столітя і
з єдного вечера на рано ся наприказ нашых бывшых диктаторів мал каждий
Русин стати Украінцом До школь ся завела повинна былука украіньского языка а
русиньскій материньскый язык был на долгы рокы запертий в хыжочках русиньскых родин
До кінця як Украінці быпрезентувано русиньскы будителі як Александер Духнович котрого текст
як гімнічна співанка Я Русин был єсм і буду звуці днес На
русиньскых водях по цілым світі Александер Павлович і його співанкова поезия Там
де Бескіды Карпаты там там моя родина там жыє мій отец мати
сестры братя родина Адольф Добрянскій перший посланец в угорскым парляменті котрий застава
права Словаків і Русинів в Мідзі першыма стоял при основаню матіці словеньской
До кінця у нього дома была єй перша канцеляря Юлий Ставровскій Попрадол
Анатолий Кралицкій і многы многы інчы За свою віру і русиньску народно
сиділи в арештах терпіли і на тоты наситы померли нашы церковны освітні
діятелі як днес уж блажены єпископы Ґойдіц Гопко педаґоґ Фариніц і інчы
Хочу додати і такій факт же по <unk> році по обновліню грекотолицкой
церкви в великій мірі помагали утримувати русиньскій язык і прекрасний церковнославяньскій обряд
нашы обідві церкви грекокатолицка і православна Коротко повіджено што до русиньской броды
на словеньску треба додати же як раз она навернула Русинам іх о
правдиву твар о вшыткых областях жывота і стала ся першым новодобым репрезентантом
Русинів на Словакі Вшытко тото на што сме ся за бывшого режіму
бояли і подумати ся заслугом єй цілів подаріло зреалізувати в Першым ряді
узнаня Русинів за полноправну народностну меншыну на Словакі Русиньскій язык днес звучыт
і з професийональной сцены Театру Александра Духновича в Пряшові єдиного русиньского професийонального
театру на світі Прекрасны русиньскы танцы і співы можеме видіти і слухати
выконаню нашого професийонального колективу Пульс у Пряшові слухати русиньскє слово з Народносно
Етнічны высыланя Словацкого Розлясу позрати русиньскы маґазину Словацкій телевізиі цітати русиньскы періодичны
выданя Народны новінкы Інфорусин часописы Русин артос грекокатолицкы русиньскы календарі цітати русиньскы
творы в нашій прекрасній кірилиці котра є символом нашого роду Єдном і
з головных цілів русиньской оброды уж од єй вынику в <unk> році
было формуваня русиньского літературного языка котрого выслідком мала быти його кодифікация Не
мали плів на культурно освітнє діятецтво Русинів на Словакі мала медженародна подія
основаня Світового Конґресу Русинів котрый зорґанізувала русиньска Брода в <unk> році в
Меджілабірцях Был то величезний праздник на котрым ся по долгых роках несвободы
осушли Русины з европскых краін і Америкы Хоц на тот Світовый Форум
Пришлой Русины з ріжных бутів світа зєднала іх довєдна родна бесіда сіла
волі хотіня і любов до свого родного Ту під прекрасного на Меджілабітцях
перший раз по долгым часі на полну силю і зо слызам і
оцях зазвучала і мічна пісня Підкарпатскы Русины остате глубокій сон Русиньскій Оброді
і Світому Конґресу Русинів Дяціме за вызначный вплат на полю рішаня русиньскоязыкового
просу і ініциюваня першого Меджнародного конґресу Русиньского Языка котрый зорґанізувала русиньска урода
<unk> новембра <unk> році в бадьовскых Лупеях На тім медженародным языком і
форі брали участ вызначны капаці світа славістикы языкознати і писателі новінарі церковны
і культурны діятелі з девятьох краін світа товдышньой Чехословакіі Польщі Украіны бывшой
Югославіі Украіны Мадярска Швайцариі Монака Швециі і Спойных Штатів Америкы Ту была
принята резолюция і з дванадцетьома пунктами котрых окрем іншыо стояло цитуют участниці
конґресу доспіли до рішыня же русиньскый язык мат быти кодифікуваный на основі
жывого материялю каждого реґіону На то на досягнутя того ціля поважуєме за
найголовнійше творіня словників специяльного і общо характеру на основі позбераного материялу розробити
і выдати ґраматику русиньского языка сотворити научну інституцию теоретичного і практичного заміряня
Ґрафічным системом русиньского языка є кілиця азбука понецитату Та повісти же Споминаный
конґрес был єдным з найвызначнійшых поцінів процесі кодифікациі русиньского языка бо ініциювал
уж систематичну і конкретну роботу над літературным языком Русинів в сусідуючым періоді
Уж од зачатку дятицтва русиньскых редакций періодичных і неперіодичных выдань было намаганьом
єй членів здоконалювати подобу жывого русиньского языка котра бы послужыла за основу
при творіню його літературной формы Редакторы вышеспоминаных періодик Ветослава Копорова Анна Кузякова
Мария Мальцовска Анна Плішкова на Целі і з шефредактором Александром Зозуляком активно
робили над русиньскым языком зачаток року был позначений многыма переломныма змінами якы
выплівали і з выників самостатной Словацкой Републикы Позитивным приносом было же уж
на початку в януарі того самого року при русиньскым броді выникнул Інститут
Русиньского Языка і Культуры котрого головным цільом было завершыня процесу кодифікациі русиньского
літературного языка його першым директором был доцент Юрий Панько кандидат нау Пізнійше
наш ювілянт доцен др Василия Буркандидат на лу ХХоц інституту не было
дожычене долше єстнуваня бо наслідком політичных змін в <unk> році варштат перестал
фінансувати свій основний ціль спомни а то і заслуго вышеспоминаных людей на
головно великом і жертвеном роботом нашых высокошкольскых педаґоґів Василия Ябура і Юрия
Панька котрым ся подарило завершыти роботу над документами до кодифікаций русиньской языка
Уж <unk> рік в жывоті русиньской оброды ся вызначыла в тым же
вышло з друку може найвекша кілько з публикаций словників учевників і Белетриі
медже нима першы правила русиньского правопису автор Стівасилия Бура Юрия Панька орфоґрафічний
словник русиньского языка під редакцию Юрия Панька і за спілпрациі редакторів русиньскых
періоди словник лінґвістичных термінів русиньскым языку з порівнаньом языків росийского украіньского словеньского
і польского од Юрия Панка Першы учевникы буква рецитанка прорусиньскы діти од
долгорічного учітеля Янка Гріба роман Русины од Васия Петровая і дальшы поетичны
і прозовы творы русиньскых писателів як Штефан Сухы і Миколай Сеняк Мария
Мальцовска публикациі о істориі Русинів од професора Роберта Маґоція Бібліоґрафія народных співанок
і поезиі Русинів од знаного етноґрафа др Михайла Гіряка і многы многы
інчы Был то справды динамічний час бо роботы перед кодифікацийом была велика
громада но людей на конкретне діло невельо Добрі є прийти до новой
выбудуваной хыжы прикрытой стріхом і выдумувати як собі єй вымалюєме але прийти
на парцелю зароснуту терньом буряном выкопати глубокы заклады поставити міцний фундамент то
є урядна робота і трапеза до котрой ся люди не барз згору
а такто было і при готовліню кодифікаций русиньского літературного языка бо хоц
были ословлены і інчы языкознателі яко ся ім до того тяжкого діля
не хотіло Зато собі высоко честую пана доцента Василия Ябура же він
ся не побоял прийти Русинам на поміч у тім динамічнім часі коли
сме го найвеце потребували і його великом заслугом <unk> януара <unk> року
в Братіславі был русиньскій язык святочно проголошеный за літературный язык Русинів на
Словакі А то перед орґанами найвысшых представителів нашой державы Народной Рады Словацкой
Республикы Влады Міністерства Культуры Міністерства Школьства Матіці Словацкой Языковедного уставу Людові Таштура
Словацкой Академіі Наук представітелямі Грекокатолицкой і православной Церкви на словеньску челныма представітелями
русиньскых орґанізаций і інституций і Словакі і споза границі Перед <unk> роками
на полну силю зазвычал долго очакували текст деклярациі котру выпрацувал так само
наш ювілянт доце Лявур кандидат нау Деклярация кінчыла реціньом Заціняючій днешнім дньом
ся русиньскій язык стават літературным языком русинів на словеньску Чом єм ся
у своім приговорі зосередила як раз на тот період головно рокы <unk>
міну столітя Бо то были не лем рокы коли ся рішала языкова
судба Русинів але і найкритичнійшы рокы в русиньскым руху з морального і
економічного боку А знате як ся говорит як є чловік в біді
і без грошей товды од нього вельо приятелів одскочіт А кід ся
преці найде особа охотна помагати тоди ся кажда поміч цінит і примат
сто раз вдячнійше А такій был час кід медже Русинів пішол з
помічном руком своіма зналостями і долгорічныма скусеностями лінґвісты наш ювілянт дцен Василиябур
Позераючы на дату народжыня пана Ябура <unk> октобер мі пришол на мысель
же йому было пророкувано стати ся кодифікатором русиньского языка бо народил ся
у тот самый ден як Людовиц Штур правдало <unk> років Скоріше штурду
Мандябур Із родного стастіна спід леґендарного настасу Прекрасного краю Полонін перешол Василь
Ябур середньошкольском науком через Нину гуменне аж по успішны высокошкольскы школіі у
Празі На університі в Коменского в Братіславі здобыл титулы кандидата наук і
доцента выкладал на Пряшівскій Педаґічній Школі в Пряшові на Університі Павла Юзефа
Шафайка на Высшій Педадаґічній Школі в Нітрі Як специялиста на русиньскы языкі
культуру робил в Державным Педаґічнім Інституті в Братіславій у Пряшівскій Філіі Розробіл
проґрам лявця русиньского языка про основны школы Пряшівціны котрий был схвалений Міністерством
школьства од зачатку активно помагал і доднес помагат Інституту Русиньского Языка і
Культуры на Пряшівскій Університет в Пряші Богате є його публикачне діятельство о
русиньскым языку котре приносили русиньскы періодичны і неперіоня одборны публикациі і многы
учебникы Честований наш дорогий ювілянте пане Воцентиябур з нагоды Вашого жывотно ювілейдувальте
мі з того місця В мені русиньской оброды на словеньску і в
мені своім высловітівам глубокій поклон і велику подяку за Ваше оддане і
жертве неділо у формуваню і розвитку русиньского літературно языка На знак той
подякы попрошу пана прецеду русиньской оброды інж Мартина Карася і члена выконал
выбору Петра Мітулю і старосту Більовежы в єдній особі передати на знак
той появи Дяковний ліст Вам дяків за ласиньска оброда на словенску уділює
з нагоды одесятых народинів дяковый Ліст доцентови доктор Васильови Ябуровій кандидатові наук
за велику і жертвенну роботу при творіню і розвитку русиньского літературного языка
у Пряшові <unk> року Мам якоси так же Ану куз якову все
радо слуха можу і слухати долго долго А ту як раз сме
почули сконденсувану выповід о історию розвитку русиньского руху в тым і активности
в обшыри кодифікациі русиньского языка на Словациі по <unk> році Бані Кузьмякова
певно є так зо свойой скромности ани нич не повіла о собі
Але треба підкрислити же в тым вшыткым што представила брала активну і
бере активну штоденну штоденну участ Але вернейме до нашого ювілята о котрым
може З барже наукового пункту пізріня бесідувала тіж доцент Анна Плішкова повіла
і дашто од себе так приватно як зачынали ся будувати університетскы структуры
і тота академічна діяльніст котрой успіхы можеме видіти днес два слова о
пані доцентанні Пряшковій то директорка Інституту Русиньского Языка і Культуры на Пряшівскы
і Університеті тоту функцию полнит <unk> рока але як уж повіла На
початку Анна Кузнякова тота діяльніст тых парунадцетьох головных активістів діячів соспільных активістів
была ведена в ріжных просторах як раз дост подібном ґрупом Но і
тоты результаты можеме днес видіти уж сме чули в тым што повінна
Кузмякова же в Пряшові окрем Інституту Русиньского Языка і Культуры веденого доцент
Анном Плішковом можеме тіж знаме тіж о професийональных інституциях культуры як Театра
Александра Духновича як пульс професийональный фольклорный ансамбль і вельо вельо вельо інчых
ту як раз пані Анна Плішкова тіж буде вручала нагороду котрій повім
уж По єй выступліню на медженародовій науковій конференциі припомну котра зачала ся
<unk> листопада новембра <unk> рока в Пряшові на тамтышнім Пряшівскым Університеті а
м ін была присвячена <unk> річници народжыня Василя Ябура кодифікатора русиньского языка
на Словациі То запрошу Вас на выповідце Анны Пішкой Ваша ексоленция з
маліґаня професорка директор Каждый партре русиньской вроды членове русиньской вроды нашы нього
приятелі Москі а першій реді Анжы Оцендяду Моє повинно стьот у тій
части нашой конференциі єм так само подякувати за роботу нашому ювілянтови і
передати оцініня за його роботу На зачаток бы єм си доволила зацитувати
пару рядків із статіі котра была опубликувана у зборнику котрий маєте перед
собов зборник із нашой конференциі і вступну статю написал пан професор Павел
Роберт Маґочій історик Торонской Університе Жертвенос і смілост Василия Бур і русиньскій
язык Жертвенос і смілост сут знакы людского характеру своюваны звычайно з револючныма
політичныма активістами ци воєнскыма героями но уже меньше з академіками Предцисалистами академіци
на досягнутя інтелектуальных цілів мушены сут зреализувати реболучны крокы Айлінґвісты ци они
сут аматеры або професийоналы можут застати революцийонарами главно тоты котры ся занимают
формуваньом новых літературных языків Як інакше бы сме могли описати вкляд такых
особности як Ян Гус до чешского языка Мартин Лутер і його вкляд
до німецкого языка ци Людовід Штур і його вклад до словацкого языка
На то абы здолали сполочынскій і політичний опорт новій ідеі в даным
припаді ідеі створіня літературного языка з котром пришли мусили мусила мати кажда
з тых особностий достаток смілости а кажда з них мусила пожертвувати ся
свому цілю што значю робочу заанґажуваност в значно тяжкій сфері кодифікациі языка
на много років ба до кінця десяток років Єдным з такых жертвеных
і смілых революцийонарів нишньой Добы є Василий Ябур котрый є поважуваний за
єдного з главных творців русиньского літературного языка на Словакі Тылько і с
приговору В нашій публикациі пана професора Маґошя котрий на жаль не міг
быти медже нами але він буде кінцьом децембра і буде найсто над
ту тему з паном доцентом говорити Але я хотіла полужыти його слова
на то жебы досправды описати роль доц Василя Ябура у Нашым народносным
культурным жывоті і його роль у фунґуваню еґзистенциі розвою русиністикы русиньского языка
і нашого Інституту русиньского языка і культуры Як споминал пан професор Каша
На університах або в інчых штатных субєктах проходят селякы трансформациі реорґанґанізациі взникают
новы інституты інституциі під розлічныма назвами Мы сме уж інституцию під назвом
лесаповісти Але люде зістают Сут ті все тоты самы люде і хоц
фунґуют в розличных розличных інститутах під розлічныма назвами Предмет нашой роботы зістає
тот самы русиньскій язык выхова студентів русиньского языка літературы наша публикачна робота
выдаваня учебників орґанізуваня конференций надвязуваня новых контактів і просто діставаня русиністикы до
свідомости як найшыршого кругу людей Так же тот ціль я думам же
і наш ювілянт в єднозначным інститутом за тых Мінімало <unk> років через
котры спілпрацуєме вєдно наполнил верховато і Я єм дуже вдячна же єм
могла з пам доцентом Ябором робити вєдно зато же был то чловек
і є чловік на котрого со все з професийонального боку з людского
боку мож было сполягнути просто Є то чловік робітний є то чловік
рацийональний розумний приступний компромісам приступний дискусиям так же з такыма людми я
думам же мож і в Русиньскым Русі і в буд котрым іншым
Русі досягнути много Так же Я вдячна судбі Зато же до Циндябур
<unk> років тому сіло брало мене І хоц не знала лем до
чого і дум повісти низка знаю до чого іду але він то
добрі то дознал ами затаів же до чого іду наісто зато же
пан професор має долгорічно спішено спис переовічной роботы і в роботі хоц
в інчым народносным контексті так же знал што тота робота односит Но
без того безкушености Не было бы нашых школіных проґрамів котры має три
не было бы такых высідків інституту якых маєме не было бы контактів
на розмічных інчых уровнях так же То сут ся рокы <unk> років
котры присвятил активно і дуже активно розвою русиністикы і русиньского языка а
не в рамках Словакі але і в медженародным контексті Так же пане
доценте Я бы вам хотіла одознати так само офіцияльный дяковный Лист од
Інституту од Центра Языків і Культурнародносных Меншын і подякувати за долгорічну жертвенну
роботу над кодифікацийом і розвийом русиньского языка на Словакі за выхову молодого
поколіня учітелів русиньского языка і карпаторусиністів за розвой наукы карпаторусиністикы на Словакі
і в світі і за будуваня Доброго мена Інституту Русиньского Языка і
Культуры Пряшівского Університету Пряшів то єдной а маю іщы Повиноскій котру мі
доручів або повірив ня Передати Вам дальшу премію а то є премія
Александра Духновича за безсначне діло про русиньскій народ Як знаєте тота премія
<unk> каждорічно сауділює Подля ситуациі яка є Ци сут кандидаты ци сут
сут люде котры сут обгодны на таку таку премію так же того
року Карпаторусиньскє Научный Центр в Спойных Штатах Америкы вырішыл з нагоды ювілею
пана Доцента Ябура уділити премію Александра Духновича за вызначне діло прорусиньскій народ
котра совяжы был кодифікациі і розвий русиньского языка р Васильови Яґлына Русиньскій
Оскар котрита Діве за вызначне діло парорусиньскыма Арков і сірадскій не Сандарит
дякуєме за вшытвоіх анрух Но і то уж зачало быти барзы святочні
ба індоцентанна Плішкова верну до єй слів О преміі Александра Духновича о
то премія звана русиньскым Оскаром понеже тот медвід карпатскій медвід Карпатскій Оскар
уж давно єст так называний том Нагорода то премія котру передає Карпаторусиньскій
Наковит Центр і того рока не вручыл Такій той нагороды такій особі
котра істо єст писательом писменником поетом а вручыл тота нагорода была передана
доцендови Єврови што як здає ся мі то барз лоґічний рух понеже
неє літературы без той університетской науковой підпоры ґотрій ся барз причынил доцент
др Василь Ябур Но і наконец голос забрал сам ювілят Василь Ябур
кус зворушений пониже як сам бесідувал Выслухал тілько добрых сліво собі жей
саму слова не выповіст Але выповіл послухайме дорого радийо слухаче іщы того
посліднього кавальця пана доцента Василя Ябура Не знаю ци будут моці Такых
хвало выступлінях якось вло бесідувати зато мі довойтем си написал пару шоликів
котры бы м хотіл котры вам бы м хотіл подякувати вшыткым ту
притом Высокочестуваний пане директоре Ваша Ексцелция чрезвычайна і был уполномочена в Валисланці
на Булгариі Словакі што найчестованійшы академічны колеґіні і колеґове міло гості ту
притомны Дам мі панове Є то про мене велика чест же на
мою почест Пряшівскій Університет З нагоды мого жывотного ювілея а хвала Богу
же не лем з тоі нагоды але і з інчой нагоды была
орґанізована Медженародна Научна Конференция Є про мене велику почестю же позваня на
тоту конференцию приняли вызначны лінґвісты славісты русиністы і інчы вызначны уст Є
про мене великом почестю же в своім уж уж старшым віку мож
ославити свій ювілей в окружыню такого множества своіх приятелів коли ґін і
колек і высокочестуваных гостів цилого серця дякую красно за многы ґратуляций поздравліня
і желаня Я собі добрі усвідомлюю же чест такого типу ся дає
так повісти постаршым людям ци людям зрілого віку Як ся говорит звіхо
звіком приходит опыт а вірме же і жывотна мудрост А прад зато
єм дуже вдячний за то же мужу по лем час того ісі
все передавати не лем студентам котрых ту виджутиш але і своім молодым
колеґіням і колеґам Вірте мі же внесут про мене як моі діті
і внукы І надій ся же чуют же з таком сердечностю і
любезностю я ся к нєм одношу З другого боку они передают част
свойой енерґіі молодости котра помагат не піддавати ся проблемам старшого віку Маю
ісі все тоту чест помагати в університі котра уж тепер Ци си
то усвідомлює або ніт єст рідкостным центром інтелектуального формуваня двох высочных християньскых
традиций православной і грекокатолицкой Ту на тій університі сут уж тепер проґрамы
і інституты де студиют граждане Словакі інчой нацийональности Украінци Ромы Мадяре і
Русины В тым напрямі Пряшівского університа вытворят із Словакі тоту найшумнійшу твар
демократичной краіны што в теперішніх часах помагат порозумліню европского европской мультікультурной реальности
Хочу вшыткым тым што в тій області на Пряшівскым університеті роблят пожеляти
вшыткого найліпшого найліпшого тепер і до будучности А тепер ісі не довольте
хотіл бы м В заклюціню сіро силого серця подяко ти орґанізаторам той
научной конференциі Пані професорци Гюліі Дудашови Кришаковій душів того проєкту Без ньой
бы не было той конференциі пані доктор ци Кветославі Копоровій орґанізатор ци
той русиньской части той конференциі пані доценциі ані пліской директор ци інституту
з котрого як споминала робиме од зачатку уж выше <unk> років На
тій русиньскій інституциі Дале хочу подякувати панови професорови Кашові директорови Центра Народносных
Студий бо знову без його порозумліня і без його помочі бы той
конференциі не было А ясно Треба подякувати а я дуже красно дякую
панові ректорови університы і везіню університу ти і вшыткым тым котры приложыли
руку ґділь Наконец не хотіл бы м забыти і на Карпаторусиньскій Научный
Центер в Споєнных Штатах Америцкых за тоту премію за вызначне діло прорусиньскій
народ Ваша Ексцелция вы говорили же у вас є велика традиция честувати
Кыріла і Мефлоґдия Я тиж мужу ся похвалити або мушу ся похвалити
уже маю премію Кірила і Мефодия од Русиньской світовой Орґанізациі за розвиток
русиньского языка У світі также і мы Русины честуєме традиций Кирила і
Мефлодия В своім выступліню пан професор то што чытала пані директорка Говорил
же не каждий бы якыс ся пустил на тых заціл в тых
зачатках до того діля Не буду долго воворити хочу повісти лем тото
Я робил лем тото што мі веліло моє сумліня моя выхова Боя
ся народил в родині де сме все бесідували по рускы были сме
все руской віры вшыткы сме з родины ходили до руськой школы А
кєд выникля така можнос хоц лем кус при помоці тому рускому модерніше
ци справнійше русиньскому ділю так єм не барз думал о тым Же
ріскую якусь карєру роботу высміваня і тому подобро Але попробувал єм хоц
лем маленько частков тому ділю при помоці самі то подарило то мусите
оцінити вык дякую Вам І тым способом скінчыла ся перша част конференциі
тота торжественна част конференциі котра односила ся до <unk> літя доцента Василя
Явура Хотіл бы м може фы хотіл єм на початку вычыслити так
може вдаде в пунктах або даяк так тото што днес было повіджене
але здає ся мі же найліпшым підсумуваньом будут слова проф Павла Роберта
Маґочія з книжкы зостаті жертвовност і смілост Василь Ябур і русиньскій язык
Пару цитатів понеже думам же думам же то буде найліпше підсумуваня на
того што робил доц Василь Ябур На зачатку <unk> років ХХ ст
зіставало Васильови Ябурови до пенсиі уж лем пару років Нашто бы ся
мусіл занимати карпаторусиньскым рухом котрий выставлений неустанній критиці з боку локальных соспільных
активістів украіньской орієнтациі і істых владных осередків на Словациі в Польщы а
предушыткым на Украіні поступлювал лем барз помалы Ци не ліпше бы было
одыйти на пенсию як заслужений доцент а возовы карпатской русиньстикы лишыти інчым
На передолгорічній карєрі в области росийской і росийско словацкой компаративной лінґвістикы остал
вірний своій карпаторусиньскій достоменности Дякуючы природній і внутрішній слі свого характеру мал
оготу чынити в згоді зо своім пересвідчыньом Было тото што не міг
одкрыто выразити в комуністичным періоді В році <unk> Ябур вырішыл полністю ся
оддати карпатскій русиністиці конкретно намаганю сполнити ціль русиньского руху вытворити кодифікуваный русиньскій
язык Ябурового рішыня не оминули наслідства такой был засыпаний критиком з боку
колеґів з Університету в Пряшові котры были украіньской орієнтациі овонили го з
того же ся зрюк свого посланя науковця в моменті коли вырішыл ся
получыти з тзв політичным русинізмом як ся одродженый рух русинів в тым
часі называм Кодифікаторы языків сут подібны єдиницям А як почули сме даны
Пішковой ту моє втучыня революцийонерам в інчых сферах жывота котры мают амбіцию
зробити ж дашто нове такы особы сут звычайно выставлены критиці ци то
уж за цілковитій концепт котрый пропонуют в даным примірі задумку окреморусиньского языка
або за дакотрій зо специфічных аспектів пропонуваной кодифікациі Василь Ябур не єст
вынятком Василь Ябур вчас свойой карєры не был лем вірний языкови і
культурі своіх карпаторусиньскых предків але мал ачий сміліст застати ся своій дідовизны
кєд то было конечне конечно по <unk> р можливе Зато мы Члены
той і будучых карпату русиньскы ґенерациі будеме му на все вдячны Так
кінчыт професор Маґочій і здає ся мі же ани ту нич не
треба додавати може лем тілько жебы іщы раз од імени медияльной ґрупы
ЛЕМ фм котра діє при Стоваришыню Руска Бурса желати пану Доцинтови Васульови
Ябурови вельо років жытя дуже здоровля і сил в своій штоденній діяльности
Повіли сте пане доценте же то молоды дают Вам силу робити дальше
тото што робите окрем того же такы нагороды то сут вручаны уж
деси там під конец жытя Ні абсолютні ні Желаме Вам на многы
і благы літа пане професоре долгых років жытя дуже здоровля і вельо
дальшых успіхів на ниві розвитку русиньского языка Томуязыковый окус покус бесідувал Демко
Трохановскій Кєд мате даякы звіданя або пропозициі тем пиште на Демко ЕТ
ле <unk> крапка фм Будеме ся чути даколи в наступным языковым гокусі
покусі Языковий гокус покус Ци бандуристы скрипчут бандуры А може компер чом
от бити ту самы Што мают спільне теля і дівчы Ци можеме
вылічыти грошы Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто
лемківскій одколи нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на швецкым
стулі Чом до теперішніх віґруючых мобілюк інсталюют ЛТІ файлі доступ до Фельсбука
та байля і інчого сітьового сортеру і епликация Кєд хочеш ся дашто
о тым дознати сухай авдициі Языковий гокус покус значыт знає язык і
вчы ся гокус покус