Языковий Гокус Покус #199 - 3 II 2017 - Pisownia i wymowa
Еп. 199

Языковий Гокус Покус #199 - 3 II 2017 - Pisownia i wymowa

•

Опис епізоду

Odcinek programu „Językowy Hokus Pokus“ dotyczy relacji między pisownią a wymową w języku łemkowskim/rusińskim, z omówieniem alfabetu, historii głosek i zasad zapisu. Prowadzący wskazuje też na praktyczne problemy języka, takie jak szkolnictwo, nauka, asymilacja i globalizacja.

Автоматычна транскрипция

Языковий гокус покус Ци бандуристы скрепчут бандуры А може компер Чом мож
любити ансамбль Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти грошы
Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій Одколи
нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на швецкым столі чом
дотеперішніх віґруючых мобілюк інсталюют м <unk> файлі доступ до Фейсбу та майля
і інчого сітьового сортыру і епликациі Кєд хочеш ся дашто о тым
дознати слухай авдициі Языковий гокус покус Значыт знаі язык і вчы ся
гокус покус Фіром красні вшыткых дорогы радия слухачів з той страны Демко
Трохановскій радиє ЛЕМ фм Но ішлошы языковий гос покус тым же радию
лем фм Припомну же днес кєд слухате премєру того проґраму высламе з
під варшавского студиі радия Лем фм уж сме ся встигли перелучыти з
Краковом но і зас днес будеме ся своіма тыма Справами занимати Наленит
ся нас бы так уж порядні зачнеме занимати тыма справами Думам же
як все традицийно выпустиме сой джінґєль з азбуком в лемківскым стандарді русиньского
языка по котрым о хвильку будеме чути ся зас А я знам
азбуку уж познали мы азбуку А як авто бе як буков в
як ватра ге як гора ґє як ґазда де як дора е
як екран є як гєлин Жет як жето зет як зелін І
як ігла І Чудачне бо на іх псянич не зачне ы є
тиж зманеруване Серед слова заховане або зас на кінци стоіт і початку
барз ся повіт Дале буква і отяк Йосиф ка як коса ев
як лоси м як маю О як орел як пані р як
руснак С як слуга до як тырка о як угель Ф як
файка як хыжа ци як церков че як чыжык пша як школа
ща як щаві Юяк я як ябіль є <unk> і знакы два
знак мягкій з твердым знаком Но так ан уж такой не памятам
Хыба одколи занимаме ся темом і ы в языковым покусі покусі бо
днес нима зас ся будеме занимати Але кє туж бодай <unk> ци
ні хыбаль одтинок з той сериі то значыт же сме ближе кінця
той темы Як дальше ближе як дальше но не знам може хыба
найбы цікавшы або найтруднійшы темы лишам на сам конец Было уж в
рамках той сериі дакус теоретично в одкус практично дали сме сой покус
історию звуків іы одкале ся они в нас Взяли як они ся
мали давно тому як ся розвивали до днешнього виду зрештом сама тема
цілого циклю зачала ся од здавало бы ся про з того звіданя
од єдной слухачкы як ся пише тото або тото тым способом зродила
ся мі в голові тота тема котра Думам же по перше має
амбіцию бодай лем зачепити кєд не вшыткы може більше сіст тых просторів
тыкаючых розвитку днешнього правопису але тіж однесіня самого правопису до вымовы і
бо ту несе ся вшытко нам так ідеальні сходит Хоц зополню тото
речыня же і так маме дуже щестя же запис і вымова русиньского
языка сут дост подібны так само і літератска версия дост сходит ся
з бесідуваном том повседневном зато нам кус така ситуация по правді помагат
босут на світі такы языкы Но же ого розходят ся і то
дост поважні в тых двох просторах Но і по другє хотіл бы
м представити проблем в такій спосіб жебы жебы был помічний до розвязаня
даякых проблемів днешнього лемківского языка а як знаме проблем єст вельо бо
ту зашкєд зачнемо од шкільництва по правді його браку по саму науку
і ту лем тіж хотіл повісти же все ся тішу зо звідань
од люди од слухачів од вшыткых заінтересуваных котры задумуют ся надзы над
языком пристают коли мают проблемя такы люде мают дачы і в галузи
Языкознавства котром єст языкова культура або так ся професийонально называт свою клясифікацию
і названя то свідомых хоснувателі языка но проблемів єст більше о котрых
єм бесідувала асиміляция ґлобалізация вшытко тото з чым ся Змагаме од дшого
часу Но асимяция то комуністы і сторонникы котрых днес єст тілько само
хоц за никому ни жнеє Так ґлобалізация не лем в загальным виді
але і в обшыри языка но можеме сой лем дати як примір
входжыня до языка вельох новых слів котры з єдной страны пошырюют діафазанописовых
можливости нашого языка але на жаль часто заступуют нашу свою рідну лексику
Хыба забарз єм ся розбесідувал Ага так як ступ нич перейдеме до
днешньой заплянуваной темы котром будут суфіксы і кінцівкы Но і очывидно вміщыня
в них і одраз повім же не сигнеме певно лем з назывником
або лем з іменныма частями такыма як придавник місцензиі шысловных ні Хыбаль
хыбаль хыбаль зосередиме ся назывнику Но то може підсумуйме тото што уж
было на тему нашых І Маме дві ґрупы согласных котры сут характеристичны
для даякых принципів правопису Ту бесідую уж лем зачал гей гем бесідую
в контексті І то ґрупа Жычышы щы по котрых запишеме такой все
ы окрем даякых вынятків выходячых з флексийных кінцівок О тым днес сой
кусідка припомнеме друга ґрупа то кыгы ґхы о котрых можеме написати лем
і або ы і николи приниколи середнє ы Маме тіж іы в
основі слова і в вельох примірах мусиме ся просто навчыти де пишеме
тоты поєдны буквы і ы Бесідували сме тіж о префіксах префіксы котры
ся кінчат на согласны і лучат ся з часословом Іти Там додаване
єст ы і то тіж єст принцип маме такы префіксы як вз
над оброз ци з е котры кєд даме соіз з єйом або
з часовником з часо З часословом Іти помедже них ходит тото ы
Ту уж можеме памятати то як взійти надийти обыйти підыйти одыйти і
так дальше інакше і з другыма котры сут закінчены на гласний там
уж єст як во на до пере Там уж ся нич не
змінят там і звойти найти дойти перейти Повіли сме тіж сой уж
дакус о історичных языковых процесах о ту мам на думці редукцию ци
занепатєрів но тото нам порядні замішало в языку повіли сме сой о
альтернациях той зо вымінах звуків і так дальше в тым тіж о
даякых нереґуляных формах котры звали ся інакше але дале нам формы знешнім
і ы або ы ну А но і бесідали сме тіж о
локальных вариянтах вымовы напримір чом на середній Лемковині бесідуют і по части
тіж на західній ци бесідували Рика Нич Силь або на західній цілком
на крайчыках західньой Лемковины або тіж на Крайчыках Західньой Пряшівской Руси бесідували
робіті ходіти хотіли ся напіті А чом на граници напримір середньой і
східньой Лемковины бесідували ся і цісто щестя значыт мягко тоты тоту ґрупу
жычышыш щы Вшытко сой підсумуєме думам в одтинку в котрым буде ся
мі здавало же уж сме перетіли по вшыткых аспектах іы але ґу
тому іщы іде Тепер запрашам на музычну перерву по котрій зас будеме
ся чути а може і цюти або чуті То лем така смішка
помедже маме ріжны вариянты меньше нормативны ей той нашой вымовы А тепер
запрошу Вас на серенцьоно і перейдеме сові доднешньой темы то значыт До
І в контексті флексийных кінцівок назывника гей уж смотрю на час же
певно днес назывник жебы сме лем го встигли цілого перейти І сворівка
поду Бесереру закраду Безсереру задум султи ті зацоло то міре ціло то
міре еці Не даляте біди не гет боти спекла посвалет боти зпекла
посвале Бо чым же свято повстала же свята слава же святала позналам
тяму ро по шантайскым поді по шантайскым <unk>А То што там такє
ЕСже отверат каже Дже отверат што злу на сей дош шол і
діво што на пекло сужыво што на пекло сужыво Зарити можно на
пекло служы на пе То Серенча з передостатньой платні а я припомну
находиме ся в языковым укусі покусі в очывидно в радию Лем фм
бесідує Демко Трохановскій Ной днес продолжаме сой бесіду о ріжных проблемах звязаных
з І з тыма звуками котры мают тіж даяку ґрафічну свою реалізацию
в виді букв но і часом маме з тым днес проблемы Бесідує
м же днес буде о назывниках то значыт о Думам же найпростійше
повісти о міні назывників понеже там як бы так зачати од самого
початку Ага но добрі Но то тему правопису і в кінцівка і
суфіксах так найбарже І тото шырока тема Зато певно як уж єм
повіл ограничыме ся до іменных части ні но до назывника днесбо жебы
уж раз не мішати А два два же певно не сигнайме Зато
зачнійме же Вкінци Але зачнеме од того жебы сой поділити слова на
Корін званий тіж часами основом по котрій стоят флексийны часты кінцівкы суфіксы
і так дальше декотры языкознавці ріжні підходят До того подію ци кєд
суфікс не змінят ся приодміні то Рахувати го досновы але днес не
будеме ся тым занимати Днес займаме ся головно кінцівками а до суфіксів
іщы даколи дійдеме Кінцівка В скорочыню то тота част котра ся змінят
Може быти тіж нульова то значыт де факто може єй не быти
ту приміром може быти слово дуб котре має нульову кінтівку а уж
в одміні видим же там штосийше за тым дубом ся дашто являт
дуб кого чого дуба комучому дубови ту все с тото поділиме сой
на основу но і тото што по основі тото што ся змінят
буде нашом кінцівком і тыма кінцівками днес будеме ся занимати Маме тіж
такє слова як трава ту основом буде трав кінцівка Ай тото трав
не буде нам ся зміняло а Кінцівка буде травы н траві травы
і так дальше До основы назовника придаєме кінцівкы в котры находят ся
очывидні інтересуючы нас буквы і звукы і ы зато і треба ся
навчыти де они ся нам являют Припомну же в русиньскым языку маме
штырі одміны назывника до першой приналежат словажыньского роду котре ся кінчыт на
або Я в тым назывникы спільного рода як каліка сирота і мужского
котрый ся кінчат на а або Я напримір Бача і думаме тіж
другій підтип такых такых назывників як тоты з кінцівком Я по власным
то єпархія конституция шыя лилия ідея і вшыткы котры котры они кус
інакше ся розвивали але мают таку саму таку саму парадиґму одміны Ту
іщы тіж придаме такы такы слова як статя як буря як судя
ци мериндя то такы слова котры хоц кінчат ся на я по
согласным але будут ся одміняти будут мати такы кінцівкы якы тота ґрупа
конституция шыя і ления ци велия І ту одраз треба повісти же
в тых примірах радше не повинни сни мати проблему з ы або
ы м або і акше з І котре в тотым флексийным І
проблемы можут быти з ы і з середнім ы І ту посмотме
сой на грождаючый одмінокі єднины найперше Я одраз поім же єм поділил
тоты вшыткы вшыткы типы вшыткы підтипы той одміны на штырі ґрупы то
значыт трава з твердом одміном ґаздыня З мягком лелия і статя котра
мы хоц близша ґаздыни буде мала такы флексийны кінцівкы як лелия Маме
в рождаючым трава тра тра тра тра тра тра трава і травы
маме кого чого ґаздыні маме кого чого лелиі І кочого статі як
видиме в твердій в твердым вариянті єст то заднє ы в другых
вариянтах будеме мати І Даючый одмінок ту він часом робит проблем по
неже комучому траві кому чому лелиі ци кому чому статі бурі або
суді Але уж в такых напримірах як ґаздыня часто забываме же і
в даючым і в місцевым одмінку котрий одмінят ся так само в
тій одміні маме середнє І то значыт кому чому ся призерам ґаздыны
і якым о чым бесідую о Ґаздыны ту так само так само
буде з другыма з другыма словами котры одміняют ся подля того підтипу
В множыні не буде вельо проблемів Поза тым же можеме сой ту
вымінити называючий множыны і в тым твердым вариянтів де мати травы хтошто
травы а в другых примірах там де єст закінчене на Я ци
по согласным ци по ци погласным будеме мати всяди і хтошто ґаздыні
хтошто лелиі велиі конституциі і хтошто статі бурі і суді туж єм
хотіл звернути увагу на творячий од мінок множыны понеже незалежні од того
ци маме тверду Одміну твердий підтип одміны ци мягкій то значыт ци
кінцівку ами ци ямы то значыт стравами з ґаздынями з глилеями з
остатями бурями і судями все на кінци Того слова на кінци той
флексиі будеме мати середнє ы ту тіж запамятайте тот творячий множыны о
тілько же він буде подібний тіж в другых одмінах і в другых
не в другых родах Ту треба тіж окрислити же в звязку з
історичныма языковыма процесами зас будеме мати своє рідны приміры коли маме коли
основа нам ся кінчыт на тоты дві уж мном вымінены ґрупы то
значыт на кыгы ґхы і нажычышы щы Найперше найперше возме сой тоту
быґгыхы ту треба повісти же в даючым і в місцевым одмінках єдинины
єст выміна єст кому чому му мусі нозі ци каліці Е і
о мусі о о нозі о каліці То там проходит в основі
выміна звуків то єст звязана з історичныма процесами Колиси єм бесідувал о
тым в языковым гокусі покусі і іщы друга друга з тых нашых
ґруп котры колиси были нягкы тепер уж в лемківскым стандарді русиньского языка
фурт твердит жы чышыщы Но і ту тіж найдеме такы приміры котры
інакше ся заховуют кусічка кусідка як мы тота парадиґма а то лем
зато же там де будеме мати і або и за парадиґмом в
тых примірах такых як хыжа в такых як бача баша хоц мужского
рода але але входит кінчыт ся на а і маме маме першу
парадиґму одміны еци груша ци пуща ту все будеме мати в тых
проблематичных місцях о котрых єм повіл буде мати заднє ы Ту одраз
повім же же даючий і місцевый одмінокєднины в тым місци де маме
кому чому траві кому чому ґаздыни і кому чому хыжы колиси было
ту было ту ядь то значыт така буква ядь котра реалізувала ся
як є плюс мінус но але при ствердніню жычы шыщы тото ядь
переходило в нас в ріжны виды гласных а пожычышыщы в більшости примірів
в заднє ы одтале в даючым і в місцевым єднины маме кому
чому хыжы бачы рушы пущы і о кым о хыжы о Польщы
о рушы о пущы і так дальше і ты бым хотіл лем
звернути увагу на мужскій рід в множыні Зато же мужскій рід має
тіж своі правила можеме стрітити дві факультативны формы цілком до себе цілком
нормативне то значыт бачы і бачове ту мож сой зрівнати з дідой
дідовой так дальше оц дідо не то уж буде друга друга одміна
ґу котрій о хвильку перейду Додай маме другу одміну то слова мужского
і середнього родів закінчено на согласний ту тіж сой можеме пару підтипів
окрислити як тоты з твердом основом дуб ци стіл з мягком мужского
рода або тіж етимолоґічном мяхком бо ту іж треба сой повісти же
то учытель там маме тот тоту мягкіст ци може історичну мягкіст видиме
в формі мягкого знаку але уж кін такє слово ци ден на
Перший позір на перший взгляд може нам ся здавати же то буде
тверда одміна ні уж видиме тото в наступных одмінках кін коня коньови
коня з коньом і окони Дальше іщы до той другой одміны приналежат
такы мужского рода закінчены на о уйко Стрыко Няньо Демко Марко і
так дальше і маме іщы до той одміны середній рід той вшыткы
о слова з середнього рода котры мают котры не мают в одміні
суфікса ат ят Ци ен то такы слова як гача горня і
імя то значыт ціла вшытко што поза тым што має середній рід
так як сонце і вікно приналежыт до той другой одміны І ту
по правді неє вельо проблемів зачну од того найлегшого што уж было
речене то значыт творячий одмінок множыны там тіж маме то подібну кінцівку
як ідо як і в першій одміні то значыт з кым з
чым з дубом з уйком Пробачте ні то множына з кымщым з
дубами з уйками наступний тып з учытелями з конями або кіньми з
сонцями і з вікнами ту подібні як і в першій одміні все
закінчыме тоту тоту флексию середнім и о тым треба памятати Ту ту
більше проблемів ні може быти іщы місцевый єднины помеже маме окым очым
о дубі окым очым о учытели о кони о сонци або о
вікні Як видиме мягка ци етомолоґічні мягка одміна так як тип учытель
або кін ци тіж в середнім роді сонце ци поле Ту як
раз має твердніє то значыт о учытели о кони ци тіж о
сонци і тама середнє ы а в примірах твердой етимолоґічні твердой одміны
так дуб або вікно Маме там маме там на кінци і о
дубі о вікні Ту часом нам ся являт в місцевым одмінку єднины
звук ул то значыт о учытелю і о коню не Ту можеме
тіж повісти же то хыба влияня польского языка радше преферувал лем тоту
першу версию котра тіж іде з давного ять з давного м є
котре в нас перешло до і ы або до ы фінальні очывидні
кус інакше ся тото вшытко мат як зас сой возме ґрупу з
основом на кы гы гы гы то значыт не маме тот моментого
нашого уйка котрий котрій здавало бы ся має повинувати тверду одміну гей
то уж інакше якы окым очым о луйку та як учытелю або
о коню повісти не можеме Але о кілько іщы в словах учытель
і кін Можеме схоснувати тоту старшу флексию то значыт о учытели і
о кони або накони то уж окым очым о уйку інакше не
подіме бы бы сме мусіли поісти о уйці ге А так напевно
так напевно ся в нас не бесідувала Маме дві одміны то значыт
тоты найтяжшы буде лем буде лем тепер легше зато думам зем сой
кус з перервы тілько лем повім же же маме такій примір якы
з першой одміны як Америка ци аж з тым наголосовым протетичным га
то значыт америка Но і маме таку співанку котру охыльку пущу котру
барз часто співаме як добрі в Гамерици Што може має файне звучаня
але нормативні буде добрі в Гаци в Америці Так як єм повіл
перше то місцевий одмінок Єдинины Америка кєд уж в основі буде тота
выміна звуків з кы на ц там все явит ся по тым
звук і значыт добрі в Америці незалежні од того Як деси там
дахто співат тоты тоты слова той пісні Но і зато тепер уж
запрошу Вас на Миколаю і іх прецудове выконаня той пісні а мы
маме іщы лем дві одміны ґукотрым верну ся охыльку прослі ся приборысты
собі прослій Прошли штобы выли што спішов прослі шобы выскости ся <unk>
сосо Но то маме добрі в Америці як іде робота Миколаі і
маме іщы лем дві одміны то уж буде значыт же буде уж
лем леґше меньше проблемів з записом І в назывниках Зачне ся од
третьой одміны так жебы было за порядком ґу ній приналежат женьскы назывникы
котры ся кінчат на мягкій або етимолоґічно мягій согласний Значыт женьскій котре
ся кінчыт на согласний то такы приміры як русь як постіль кіст
або тіж або тіж ніч Но і ту маме повім жа Вам
же барз але то барз легко То значыт ту тіж нам кусідка
замішаты тота справа тота справа ґрупы жычышыщы але гы замішат барз реґулярно
бо найже одраз повім же кіст русь постіль гус там де чуєме
тоту мягкіст або знаме же она колиси там была В проблематичных примірах
ту все буде середнє и значыт кого чого кости Руси постели кому
чому кому чому косты Руси постели В множыні в множыні Кусідка інакше
понеже маме мы хто што дві косты дві руси Але ту треба
памятати же в примірі такым де маме змягчене л Будеме мати постелі
зрештом іщы верну до до єднины там в рождаючым тіж маме Е
постелі то значыт єдна постіль кого чого неє постелі кому чому постели
І ту тіж припомну о тым творячым множыны бо долж днес третій
раз припоминам же неважне котрий підтип м той той третьой одміны будеме
мати то в творячым одвінку множыны ци ту будеме з кістями ци
з Русями ци з постелями Ци з ночами все на кінци будеме
мати середнє середнє ым І Маме іншы четверту одміну назывників тоты слова
середнього середнього рода котры в одміні достают суфікс ад ят або ен
то такы слова як гача горня дівча теля імя і так дале
тоты тоты слова вшыткы Не мают даш такого великого проблему з ІІ
ци ы в флексийных кінцівках лем ту Подам уж раз бо то
<unk> одміна же творячий одмінок множыны тіж кєд маме з гачатами згорнятами
дівчатами іменами раменами што іщы з котятами псятами і гусятами ту все
будеме мати на кінци середнє і зато з тым не будеме мати
проблемів Но і так кєд бы так тото вшытко підсумувати Не буду
уж того очывидні повтарял Як видите ту маме такы языковы може або
історичны фиґлі зробила нам істория дакус дакус фиґів понеже Навет не так
давно пару днів тому єм бесідувал о тым з єдным з нашых
редакторок в радию лем фм же на примірі слова пятниця Пятниця маме
нормативны формы пятниця кого чого пятниці з з кінцьовым і але даючий
і місцевы єднины кому чому пятници і о кым о чым о
пятници Ту як раз тверде ци перед перед флексийом І чом на
чым полігат тот фиґєль чує м в декотру лив конечній вымову тверду
В цілій тій одміні то значыт і пятниця і улиця бесідуют пятница
улица Кого чого пятници улици кого чого пятницу улицу і так дальше
вшытко вшытко твердо так лем повім же такі і такі вы такы
формы сут о вельо вельо старшы як пізнійше як пізнійше з мягкым
Пятниця улиця тройця ци неци інчы того того рода Кєд бы впасувати
тоту пятницю улицю Тройцю в тото што єм днес повідал то мож
сой зрівнати з ґаздыньом то значыт подібні як і ґаздыня пятниця одмінят
ся в даючым і в місцевым так же накінци має середнє середнє
ы Дячий бесідувал єм з мойом колежанком з ЛЕМ фм о тым
же там де бы ся здавало В языку нам штоси стверділо то
в інчых примірах на примірі пятниці Ілиці і Тройці нам там змягчыло
ся бо а де стверділо в такых словах як камін давний камін
Як кін давний конь як ден і так дальше і так дальше
хоц ту в называючым адвінку Маме маме твердіст то уж в одміні
видиме же то єст коня каменя і ідня Хоц вы м місцевым
одмінку в Локатіві маме на кони маме на камени маме о кым
очым о тым дни бесідуєме Так якоси так уж ся стало же
тото ять котре там было колиси котре давно давно мало форму є
Но такы в приближыню понеже колиси было кус більше виділ того є
то єднак ріжні ся оно зреалізувало зреалізувало в лемківскым языку бо хоц
приняло ся же не Ять што можеме видіти чытаючы даякы цирківнославяньскы тексты
в нас Фурт будут мати днес вид і но то єднак уж
єм дал Вам вельо вельо вельо примірів же єднак як може быти
і може мати днешню релізию як і як ы або як Або
як ы Ду што ж думам же Більшіст того што єм днес
хотіл повісти асмотрил на годину і добрі же єм ся не замірял
на більше як назывник жебы днес порушыти думам же днес даште єм
вам пояснил ной але очывидно буду ждал на вашы даякы звіданя над
вашы даякы проблемы на вашы даякы Даякы може з суґестиі бо кєд
добрі знам то дашто єм мусіл поминути а кєд ні но то
хыбаль добрі Так ци так памятайме тіж о тым же там де
В основі проходила проходила выміна звуків то будеме мати в місцевым і
в даючым одмінку єднины і то такы приміры як бікы і обоці
комучому бокови і то буде лем місцевый то начыт о боці о
році о порозі ци о поросі ци о мусі і так дальше
і так дальше До і так жебы уж помаленькы кінчыти з кінчу
такым такым повідалом сідил дідо на порозі но і ту видиме же
на порозі маме і в місцевым одмінку єдино значыт сідил дідо на
порозі курил собі файку пришла біда взяла діда ани раз не лайкнул
То был языковий гокус покус бесідувало до вас Демко Трохановскій пиште до
ня на Демко ек лем крапка Фм но а я буду ся
помаленькы з вами пращал на тілько же обіцюю же конец кінців дійдеме
з тым нашым проблематичным І до суфіксів а там уж буде дакус
тяжше нале нихто не бесідувал же будеме мати легко Тримайте ся Языковий
гокус покус Ци бандуристы скрептут бандуры А може компер Чом мож мут
бити і сам Што мают спільне теля і дівча Ци можеме вылічыти
грошы Чом Кыів был колиси східньославяньскій а днес є уж чысто лемківскій
одколи нашы предкы мали уладу вымовы што ся находит на швецкым стилі
Чом дотеперішніх віґруючых мобілюк інсталюют м <unk> файлі доступ до Фейсбу та
майля і інчого сітьового сортверу і епликациі Кєд хочеш ся дашто о
тым дознати сухай авдициі Языковий гокус покус Значыт знай язык і вчы
ся гокус покус