Архів
лемківского радия

Добрий ден Видам барз сердечні на лекциі лемківского языка запрашам на короткій цикль такых барз теоретичных занять котры будут ся тычыти лемківской фонетыкы Буде то пару лекций де медже інчыма дознате ся про інтонацию акцент інакше притиск Дознате м докладну характеристику власных согласных Но ы Язык то не лем жыва Бесіда так же його Теория думам є важна так же запрашам вас на тот короткій цикль пролемківску фонетыку внеска дві темы короткы перша з них то звыкы мовы і фонемы запрашам Найменшыма єдиницями котры можеме выділяти в языку сут звукы Звукы мовы творят ся през вдырыґаня повітря при роботі молных орґанів Прото можна іх характеризувати як фізичны Інакше акустичны явиска а тіж зо стороны праці мовных орґанів Значыт артикуляциі В бесіді Лемків стрічат ся вельоружных звуків мовы Декотры ріжниці сут звязаны з діалектныма або індивідуальныма особливостями вымовліня слів або іх части Треба памятати же процес створіня ся стандартного спільного для вшыткых Лемків літератского лемківского языка і його фонетичной системы цілы часы тырват В мові Лемків чути вымову Ходити Але в бесіді лемківс де некотрых сел ходіти Першый звук в словах <unk> Єдны Лемкы вымавляют приближаючы середню част языка ґередній части піднібят інчы передню част языка до передньой части піднімпята Індивідуальный характер може мати напримір вымовліня през ріжных люди третього звуку в словах санкы або банк передньом або задньом частю языка В звязку з ріжным звуковым оточыньом в тым самым слові можут выступувати ріжны звукы котры не міняют значыня слова Єднак найважнійшом функцийом звуків мовы єст іх звязок З о значыньом слів і іх форм Самы звукы мовы не выражают ниякых значынь але при іх помочы можна выражати ріжниці медже значынями значыт розріжняти значыня Такы звукы котры служат для розріжніня значынь слів або іх форм называме фонемами Описаны высшы одміны особовы вымовліня слів Місцевы і індивідуальны не сут єднак звязаны з іх окремыма значынями Примірами фонем лемківского языка мают быти звукы ы і ы в словах ВОВ Бо тоты слова ріжнят ся лем тыма звуками і тій ріжниці одповідат ріжниця медже значынями тых двох слів Долгій вил ся в траві Волк ввыл В дальшым описі з гуковой стороны лемківского языка будеме предешыткы звертати увагу на такы звукы котры сут фонимальны Тепер запрашам на коротку перерву а пак повіме собі іщы про молны орґаны і артикуляция звуків речі Але тепер співанка Урваля ся в прумай файно Удає ся тота дівка шо май файна была удеся тота дівка до Медвайля мершыта до каліркы до Мана реда борібы думанотра праву Одгоріло ой дорино фатон фаридо ой дорино фаторио рада было дума буду аремо ой ой то а тото А тав тота те ой тот а тот та Но і вертам поперерві так як єм Заповідала ну Дальша част Фонетычной темы то мовны орґаны і артикуляция звуків речы Звукы языка сут творены през мовны орґаны ключы дихавицю гырытан і полости ямы ґамбову носову і ґарлову разом з орґанами котры ся в тых полостях находят то значыт Ніс Вышня Ворга Нижня Ворга Вышні Зубы Нижні Зубы Ясна передня част языка середня част языка задня част языка Мяґє Піднібя Тверде Піднібя носова яма Ґамбова яма Язычок Надгыртанник гыртан Голосовы Звязкы Дигавиця і ґорлтник Активныма мовныма органами сут Язык передня його середня і задня част язычок Голосовы Звязкы і ворогы Нижня і Выжня Решта орґанів єст пасивна Резонантами звуків речы сут полости Ґабова Носова Ґарлова і Гыртан Плюца сут магазином повітря при помочы котрого в часі выдыганя творит ся голос Повітря з ключыт переходит через дыгавыцю догнортами а з ней до полосты де гавыця лучыт ключы і горта Выгыретаны сут рухомы голосовы звязкы котры можут ся стуляти Коли сут стулены то повітря выды проходит з трудом Порушат голосовы звязкы і товды продуктивны сут звучны звукы вшыткы гласны і част согласных напримір ВЗБоли голосовы звязкы не сут стулены то повітря переходит медже нима легко не дырґат і товды творят ся глухы согласти напр При выгоді до гыртаны з ґуры єст над гыртанник котрый замыкат выгід до гырытаны в часі іджыня але розхылят ся в часі оддиганя і бесідуваня Згеретане повітря переходит до полости резонаторів Найважнійшом єст ґамбова полост котра в часі бесіды Все ся змінят з причыны активности орґанів находячых ся в ній В часі активности тых орґанів в ґамбовій полости голос зостає поділений і посеґреґуваний на ріжны звукы заходит в тот спосіб артикуляция Повітря може перелітувати лем через ґамбову або ґамбову і носову полост залежыт тото од рухів мягкого піднібята Коли мягкє піднібя підносит ся до горы і дотулят ся до задньой стінкы ґарловой полости товды заникат ся вхід до носовой полости і повітря мусит піти до ґамбовой полости Товды можеме выповідати лем ґамбовы звукы напримір А Б Де Коли мягкє пібя не підносит ся до горы лем знижат ся Товды повітря переходит до носовой полости і при помочы носового резонатора сут продукуваны носовы звукы напримір м найважнійшы функциі в продукуваню звуків то значыт в іх артикуляциі Окрем голосовых звязок маєй язык і воргы При творіню звука Ворогы сут приближаны до себе і кус заокруглены Повітря переходит медже нима В результаті стуляня ся ворог а потым іх розхыляня творы ся звукы Б Звучніст або глугіст залежыт од позициі голосовых звязок Звук м творит ся коли повітря переходит тіж через носову холост Коли Нижня ворга дотулят ся до зубів творит ся звукы В Передня част языка може приближати ся до зубів товды творят ся звукы CА коли приближат ся до ЯС товды маме звукы шы жы Коли передня част языка притулит ся на хвилю до зубів і зараз ся од них одорве то вытворят ся звукы де або Т а притуліня передньой части языка до ясен і одорваня од них дає звукы чы джы Коли задня част языка піднесе ся і приближыт до мягкого підубята товды творит ся звук гы а коли ся до нього притулит і одорве товды маме звукы ґы Іщы дале найблизше голосовых звязок творит ся гыр танный звук Ґяжкій До выповіджыня през Поляків якіж мусіла єм ся бар долго вчыти власні як вымавляти Ґрото власні Знаня про фонетику лемківско теоретичной стороны і того як укладати язык ворыг но помагат в тым жебы навчыти ся поправи по лемківскы вымавляти звукы А як уж сте ся дознали ма тото великє значыня під тым взглядом же слово часто ріжнит ся значыньом Влаз зв Нагнеска то уж вшытко барз сердечні дякую Вам за увагу запрашам за тыжден на буде на бесідувати подальшу част лемківской фонетикы Дякую барз сердечні за увагу бесідувала для Вас Моніка Тлявска