Лекциі лемківского языка #91 - 08 IV 2013 - Лемківска фонетыка ч.
Еп. 91

Лекциі лемківского языка #91 - 08 IV 2013 - Лемківска фонетыка ч.

•

Опис епізоду

Odcinek 91 to pierwszy wykład z krótkiego cyklu o fonetyce języka łemkowskiego. Prowadzący wyjaśnia pojęcia dźwięku i fonemu oraz wprowadza do opisu narządów mowy i artykulacji, z przykładami z wymowy łemkowskiej.

Лекциі лемківского языка #91 - 08 IV 2013 - Лемківска фонетыка ч.

Автоматычна транскрипция

Добрий ден Видам барз сердечні на лекциі лемківского языка запрашам на короткій
цикль такых барз теоретичных занять котры будут ся тычыти лемківской фонетыкы Будецикль такых барз теоретичных занять котры будут ся тычыти лемківской фонетыкы Буде
то пару лекций де медже інчыма дознате ся про інтонацию акцент інакшето пару лекций де медже інчыма дознате ся про інтонацию акцент інакше
притиск Дознате м докладну характеристику власных согласных Но ы Язык то непритиск Дознате м докладну характеристику власных согласных Но ы Язык то не
лем жыва Бесіда так же його Теория думам є важна так желем жыва Бесіда так же його Теория думам є важна так же
запрашам вас на тот короткій цикль пролемківску фонетыку внеска дві темы короткызапрашам вас на тот короткій цикль пролемківску фонетыку внеска дві темы короткы
перша з них то звыкы мовы і фонемы запрашам Найменшыма єдиницями котрыперша з них то звыкы мовы і фонемы запрашам Найменшыма єдиницями котры
можеме выділяти в языку сут звукы Звукы мовы творят ся през вдырыґаняможеме выділяти в языку сут звукы Звукы мовы творят ся през вдырыґаня
повітря при роботі молных орґанів Прото можна іх характеризувати як фізичны Інакшеповітря при роботі молных орґанів Прото можна іх характеризувати як фізичны Інакше
акустичны явиска а тіж зо стороны праці мовных орґанів Значыт артикуляциі Вакустичны явиска а тіж зо стороны праці мовных орґанів Значыт артикуляциі В
бесіді Лемків стрічат ся вельоружных звуків мовы Декотры ріжниці сут звязаны збесіді Лемків стрічат ся вельоружных звуків мовы Декотры ріжниці сут звязаны з
діалектныма або індивідуальныма особливостями вымовліня слів або іх части Треба памятати жедіалектныма або індивідуальныма особливостями вымовліня слів або іх части Треба памятати же
процес створіня ся стандартного спільного для вшыткых Лемків літератского лемківского языка іпроцес створіня ся стандартного спільного для вшыткых Лемків літератского лемківского языка і
його фонетичной системы цілы часы тырват В мові Лемків чути вымову Ходитийого фонетичной системы цілы часы тырват В мові Лемків чути вымову Ходити
Але в бесіді лемківс де некотрых сел ходіти Першый звук в словахАле в бесіді лемківс де некотрых сел ходіти Першый звук в словах
<unk> Єдны Лемкы вымавляют приближаючы середню част языка ґередній части піднібят інчы<unk> Єдны Лемкы вымавляют приближаючы середню част языка ґередній части піднібят інчы
передню част языка до передньой части піднімпята Індивідуальный характер може мати напримірпередню част языка до передньой части піднімпята Індивідуальный характер може мати напримір
вымовліня през ріжных люди третього звуку в словах санкы або банк передньомвымовліня през ріжных люди третього звуку в словах санкы або банк передньом
або задньом частю языка В звязку з ріжным звуковым оточыньом в тымабо задньом частю языка В звязку з ріжным звуковым оточыньом в тым
самым слові можут выступувати ріжны звукы котры не міняют значыня слова Єднаксамым слові можут выступувати ріжны звукы котры не міняют значыня слова Єднак
найважнійшом функцийом звуків мовы єст іх звязок З о значыньом слів інайважнійшом функцийом звуків мовы єст іх звязок З о значыньом слів і
іх форм Самы звукы мовы не выражают ниякых значынь але при іхіх форм Самы звукы мовы не выражают ниякых значынь але при іх
помочы можна выражати ріжниці медже значынями значыт розріжняти значыня Такы звукы котрыпомочы можна выражати ріжниці медже значынями значыт розріжняти значыня Такы звукы котры
служат для розріжніня значынь слів або іх форм называме фонемами Описаны высшыслужат для розріжніня значынь слів або іх форм называме фонемами Описаны высшы
одміны особовы вымовліня слів Місцевы і індивідуальны не сут єднак звязаны зодміны особовы вымовліня слів Місцевы і індивідуальны не сут єднак звязаны з
іх окремыма значынями Примірами фонем лемківского языка мают быти звукы ы ііх окремыма значынями Примірами фонем лемківского языка мают быти звукы ы і
ы в словах ВОВ Бо тоты слова ріжнят ся лем тыма звукамиы в словах ВОВ Бо тоты слова ріжнят ся лем тыма звуками
і тій ріжниці одповідат ріжниця медже значынями тых двох слів Долгій вилі тій ріжниці одповідат ріжниця медже значынями тых двох слів Долгій вил
ся в траві Волк ввыл В дальшым описі з гуковой стороны лемківскогося в траві Волк ввыл В дальшым описі з гуковой стороны лемківского
языка будеме предешыткы звертати увагу на такы звукы котры сут фонимальны Теперязыка будеме предешыткы звертати увагу на такы звукы котры сут фонимальны Тепер
запрашам на коротку перерву а пак повіме собі іщы про молны орґанызапрашам на коротку перерву а пак повіме собі іщы про молны орґаны
і артикуляция звуків речі Але тепер співанка Урваля ся в прумай файноі артикуляция звуків речі Але тепер співанка Урваля ся в прумай файно
Удає ся тота дівка шо май файна была удеся тота дівка доУдає ся тота дівка шо май файна была удеся тота дівка до
Медвайля мершыта до каліркы до Мана реда борібы думанотра праву Одгоріло ойМедвайля мершыта до каліркы до Мана реда борібы думанотра праву Одгоріло ой
дорино фатон фаридо ой дорино фаторио рада было дума буду аремо ойдорино фатон фаридо ой дорино фаторио рада было дума буду аремо ой
ой то а тото А тав тота те ой тот а тотой то а тото А тав тота те ой тот а тот
та Но і вертам поперерві так як єм Заповідала ну Дальша частта Но і вертам поперерві так як єм Заповідала ну Дальша част
Фонетычной темы то мовны орґаны і артикуляция звуків речы Звукы языка сутФонетычной темы то мовны орґаны і артикуляция звуків речы Звукы языка сут
творены през мовны орґаны ключы дихавицю гырытан і полости ямы ґамбову носовутворены през мовны орґаны ключы дихавицю гырытан і полости ямы ґамбову носову
і ґарлову разом з орґанами котры ся в тых полостях находят тоі ґарлову разом з орґанами котры ся в тых полостях находят то
значыт Ніс Вышня Ворга Нижня Ворга Вышні Зубы Нижні Зубы Ясна переднязначыт Ніс Вышня Ворга Нижня Ворга Вышні Зубы Нижні Зубы Ясна передня
част языка середня част языка задня част языка Мяґє Піднібя Тверде Піднібячаст языка середня част языка задня част языка Мяґє Піднібя Тверде Піднібя
носова яма Ґамбова яма Язычок Надгыртанник гыртан Голосовы Звязкы Дигавиця і ґорлтникносова яма Ґамбова яма Язычок Надгыртанник гыртан Голосовы Звязкы Дигавиця і ґорлтник
Активныма мовныма органами сут Язык передня його середня і задня част язычокАктивныма мовныма органами сут Язык передня його середня і задня част язычок
Голосовы Звязкы і ворогы Нижня і Выжня Решта орґанів єст пасивна РезонантамиГолосовы Звязкы і ворогы Нижня і Выжня Решта орґанів єст пасивна Резонантами
звуків речы сут полости Ґабова Носова Ґарлова і Гыртан Плюца сут магазиномзвуків речы сут полости Ґабова Носова Ґарлова і Гыртан Плюца сут магазином
повітря при помочы котрого в часі выдыганя творит ся голос Повітря зповітря при помочы котрого в часі выдыганя творит ся голос Повітря з
ключыт переходит через дыгавыцю догнортами а з ней до полосты де гавыцяключыт переходит через дыгавыцю догнортами а з ней до полосты де гавыця
лучыт ключы і горта Выгыретаны сут рухомы голосовы звязкы котры можут сялучыт ключы і горта Выгыретаны сут рухомы голосовы звязкы котры можут ся
стуляти Коли сут стулены то повітря выды проходит з трудом Порушат голосовыстуляти Коли сут стулены то повітря выды проходит з трудом Порушат голосовы
звязкы і товды продуктивны сут звучны звукы вшыткы гласны і част согласныхзвязкы і товды продуктивны сут звучны звукы вшыткы гласны і част согласных
напримір ВЗБоли голосовы звязкы не сут стулены то повітря переходит медже ниманапримір ВЗБоли голосовы звязкы не сут стулены то повітря переходит медже нима
легко не дырґат і товды творят ся глухы согласти напр При выгоділегко не дырґат і товды творят ся глухы согласти напр При выгоді
до гыртаны з ґуры єст над гыртанник котрый замыкат выгід до гырытаныдо гыртаны з ґуры єст над гыртанник котрый замыкат выгід до гырытаны
в часі іджыня але розхылят ся в часі оддиганя і бесідуваня Згеретанев часі іджыня але розхылят ся в часі оддиганя і бесідуваня Згеретане
повітря переходит до полости резонаторів Найважнійшом єст ґамбова полост котра в часіповітря переходит до полости резонаторів Найважнійшом єст ґамбова полост котра в часі
бесіды Все ся змінят з причыны активности орґанів находячых ся в нійбесіды Все ся змінят з причыны активности орґанів находячых ся в ній
В часі активности тых орґанів в ґамбовій полости голос зостає поділений іВ часі активности тых орґанів в ґамбовій полости голос зостає поділений і
посеґреґуваний на ріжны звукы заходит в тот спосіб артикуляция Повітря може перелітуватипосеґреґуваний на ріжны звукы заходит в тот спосіб артикуляция Повітря може перелітувати
лем через ґамбову або ґамбову і носову полост залежыт тото од рухівлем через ґамбову або ґамбову і носову полост залежыт тото од рухів
мягкого піднібята Коли мягкє піднібя підносит ся до горы і дотулят сямягкого піднібята Коли мягкє піднібя підносит ся до горы і дотулят ся
до задньой стінкы ґарловой полости товды заникат ся вхід до носовой полостидо задньой стінкы ґарловой полости товды заникат ся вхід до носовой полости
і повітря мусит піти до ґамбовой полости Товды можеме выповідати лем ґамбовыі повітря мусит піти до ґамбовой полости Товды можеме выповідати лем ґамбовы
звукы напримір А Б Де Коли мягкє пібя не підносит ся дозвукы напримір А Б Де Коли мягкє пібя не підносит ся до
горы лем знижат ся Товды повітря переходит до носовой полости і пригоры лем знижат ся Товды повітря переходит до носовой полости і при
помочы носового резонатора сут продукуваны носовы звукы напримір м найважнійшы функциі впомочы носового резонатора сут продукуваны носовы звукы напримір м найважнійшы функциі в
продукуваню звуків то значыт в іх артикуляциі Окрем голосовых звязок маєй языкпродукуваню звуків то значыт в іх артикуляциі Окрем голосовых звязок маєй язык
і воргы При творіню звука Ворогы сут приближаны до себе і кусі воргы При творіню звука Ворогы сут приближаны до себе і кус
заокруглены Повітря переходит медже нима В результаті стуляня ся ворог а потымзаокруглены Повітря переходит медже нима В результаті стуляня ся ворог а потым
іх розхыляня творы ся звукы Б Звучніст або глугіст залежыт од позициііх розхыляня творы ся звукы Б Звучніст або глугіст залежыт од позициі
голосовых звязок Звук м творит ся коли повітря переходит тіж через носовуголосовых звязок Звук м творит ся коли повітря переходит тіж через носову
холост Коли Нижня ворга дотулят ся до зубів творит ся звукы Вхолост Коли Нижня ворга дотулят ся до зубів творит ся звукы В
Передня част языка може приближати ся до зубів товды творят ся звукыПередня част языка може приближати ся до зубів товды творят ся звукы
CА коли приближат ся до ЯС товды маме звукы шы жы КолиCА коли приближат ся до ЯС товды маме звукы шы жы Коли
передня част языка притулит ся на хвилю до зубів і зараз сяпередня част языка притулит ся на хвилю до зубів і зараз ся
од них одорве то вытворят ся звукы де або Т а притуліняод них одорве то вытворят ся звукы де або Т а притуліня
передньой части языка до ясен і одорваня од них дає звукы чыпередньой части языка до ясен і одорваня од них дає звукы чы
джы Коли задня част языка піднесе ся і приближыт до мягкого підубятаджы Коли задня част языка піднесе ся і приближыт до мягкого підубята
товды творит ся звук гы а коли ся до нього притулит ітовды творит ся звук гы а коли ся до нього притулит і
одорве товды маме звукы ґы Іщы дале найблизше голосовых звязок творит сяодорве товды маме звукы ґы Іщы дале найблизше голосовых звязок творит ся
гыр танный звук Ґяжкій До выповіджыня през Поляків якіж мусіла єм сягыр танный звук Ґяжкій До выповіджыня през Поляків якіж мусіла єм ся
бар долго вчыти власні як вымавляти Ґрото власні Знаня про фонетику лемківскобар долго вчыти власні як вымавляти Ґрото власні Знаня про фонетику лемківско
теоретичной стороны і того як укладати язык ворыг но помагат в тымтеоретичной стороны і того як укладати язык ворыг но помагат в тым
жебы навчыти ся поправи по лемківскы вымавляти звукы А як уж стежебы навчыти ся поправи по лемківскы вымавляти звукы А як уж сте
ся дознали ма тото великє значыня під тым взглядом же слово частося дознали ма тото великє значыня під тым взглядом же слово часто
ріжнит ся значыньом Влаз зв Нагнеска то уж вшытко барз сердечні дякуюріжнит ся значыньом Влаз зв Нагнеска то уж вшытко барз сердечні дякую
Вам за увагу запрашам за тыжден на буде на бесідувати подальшу частВам за увагу запрашам за тыжден на буде на бесідувати подальшу част
лемківской фонетикы Дякую барз сердечні за увагу бесідувала для Вас Моніка Тлявскалемківской фонетикы Дякую барз сердечні за увагу бесідувала для Вас Моніка Тлявска