Łemkowie są #10 - Świąteczny dzień
Еп. 10

Łemkowie są #10 - Świąteczny dzień

•

Опис епізоду

Odcinek #10 opisuje łemkowskie zwyczaje świąteczne, przede wszystkim przygotowania do Wigilii i sam przebieg świątecznego dnia. Padają informacje o poście, postnych potrawach, wspólnej modlitwie, łamaniu się chlebem oraz dawnych obrzędach związanych z kalendarzem cerkiewnym.

Автоматычна транскрипция

Лемкові <unk>r<unk> ґрупом Обывателі Польскых мній лічебном од позысталой части людности жепосполітой
Польскій Єдном з узнаных в Польсце мнійшости етнічных обок Караімів Татарув і
Ромів Лемкове сон і мают свой язык культуре традиция Стверджыня ты взяты
зостали з тексту уставы з дня <unk> стичня <unk> р о мнійшостях
народовых і етнічных ораз о языку реґіональным Святечне Обжынды Лемку Автор тексту
Олена Дуць Церкевне рок календажови зачына ся во Вжесню Єсеню В вельо
місцевостях на Лемковині одбывают ся кєрмеше чылі одпусты День патрона церкви был
давній обходжены барз урочысті По святочній мшы вшысти мешканцы сходіли ся на
одпустове приянця запрашано сосяду в родіных і знайомых Єсень была ку тому
сприянцым часем длятого же обфітувала в пльони і не было проблему з
недостаткєм єдзеня як то часом бывало на Вісне Остатній одпуст одбывал ся
на Св Міхала <unk> листопада І Уж тынь пізній зачынал ся пост
называны Филипівком В тым часі резиґнувано з мінса і набялу Запреставано співаня
людовых пьосеник застемпуюч є колендами До Віґіліі Велиі або іначей святого вечера
обходжений <unk> стичня ведук календаря Юлияньского приготовно ся уж кілька днів вчесній
Дбано о то жебы одповідньо вчесні приготоват ся древно потребны до готуваня
віґілійных потрав ораз на вшыткы святечны дні В нектрых місцевостях в тым
передсвятечным часі овіяно сломом джерела овоцове в садах цо мало запевніть уроджей
на наступны рок До часу в мінзвойня не было на лемковскых псях
звычаю убєраня хоінкі Доперо по і свойні зачали ся они появить Моцувало
ся є до суфіту і оздабяло ябками пєчывым і сломяно папіровым ланцухами
В дінь віґіліі обовязувал стісли пост дорослі найчысті през цалы ден ніц
неєдлі На вечери господині приготовла зазвычай дванасте постных дань до котрых належали
чоснек з сольом ябко з мьодом рыба ґжыбы ґрох фасоля кєселиця бобалькы
піроґі з капустом і ґжыбами з сушеном слівком капуста і юха цилі
компот з сушу Зо взгляду на стіслы пост господині не вольно было
пробувать готованых потрав і был то свойого родаю тест для ніч єст
добром кухарком Пред тым як засядано до столу цала родіна шла до
студні потока або жекі жебы умыт ся зімней воді котра міла запевніт
вшыткім здоровє в надхозонцым року Господар шедл до оборы абы там поділіть
ся хлебом і сольом зо звіжынтами Врац вносіл до Ізбы сноп збожа
котры ставяно в конце і котры кєдис застемпувал хоінкы Вносіл ружной сломы
котрым і выстіляно лавкі і кладяно подобрусом і під столом Входзонц господар
глосно поздравлял вшыткых домовників жычон ім помоцы божій і щестя в надхонцым
року Под стулу опруч ся наж нажендя столярскє звязаны зо св Юзефом
ораз метальове нажедя на котрых тримано ногі в віжонц же бек кшепкым
сильным і здорым як желязо Кєди на небі указала ся І ґвязда
запаляно на столі свєчкы і зачынано в єчеже од вспільной модлітвы На
початку господар ламал хлеб і ділил ся нім з рештом родіны В
пізнійшых часах Хлеб заступила просвора родай маленького хлебка отримуваного в церкві Вшысци
єдли з єдной міскій З каждой потравы ґазда одберал до вядра по
три лышкі для Бидлянд Каждый домовнік міял свойо лышкы і треба было
пильноват жебы през цалом вечыри не выпустіт єй з ронкы Бо ґдибы
так ся стало то вружыло же белодным в наступным року Не доядано
теж потрав до конця абы єдзеня было подостаткєм і завше цось зоставало
в місци Єзон з капусты кшывьоно ся і нажекано яка она є
добра жебы не ядул єй лятем в Ґонсєніци По вечежы ґашано свячкы
і пільні обсервувано в котром страну пойде дим Єжели шедул просто до
ґуры была то добра вружба єжели до пєца то означало же в
надхонцым року хтось умже Старшы панны розкладали на подводзе бабалькы і волали
кота чыйом клюскы зят яко першом та міла яко перша выйсти за
монж Пастухові кренціли ся на поврусла і звязували нимі вшыткы лышкі абы
родіна тримала ся разом а звіжта лятем і розбегали ся по полях
По вечежы співано боженародньовы тропар і коленды Од того часу по всі
зачынали ходіть колендніци з ґвяздом і туроньом Колендували аж до так зв
Йордану чилі до святах Штупаньского обходженого <unk> стичня Пет пулноцом в Віґілію
Божого Народжыня удавано ся до церкви на урочысте набоженство До церкви обовязково
шло ся теж през колейны святечне дні В першы дін свот до
міскі в котрій ся мыто всыпывано дробны періонзы котре потем давано як
офяры Мало то звяздувать здоровя ораз помысль Другого дня робіно тзв выміткы
Замятано сяной сломин спод столу лавек і спод обруса Дзєнь перед Новым
Рокєм орґанізувано забавы называны Маланками Не вітано якось щеґульні Нового року о
пулноци Рано удавано ся до церкви ном ше і ґощано ся по
домах бо был то час так званых Мясниц цилі Карнавалу Найлепшом вружбом
того дня было кєди яко перше гост в Новым Року завітал додому
меншызна То вружыло щестя достаток і помысльност Колейным святым был вспомняный уж
і ордан чли святох Штупаньского Дзєнь перед Свят орґанізувано IIгіл тзв Щодрый
Вєчур Щедрый Вечер Вєчежа была така сама як на Віґілєм Божого Народзеня
хоц може трохы меній урочыста По Віґілі по всій ходіли щыдрацы щыдракы
І колендували Роздавали господаром лещыновы пренты з котрых робіно крижык і завішано
над джвями оборы бонь так і патик ужывано при першым выпенсаню бидла
на выпас До часу велького посту орґанізувано забавы і бардо често веселя
ґдиж была ку тому догодна пора зо взгляду на мнійшу ільшост працы
Карнавал кончыл ся великым пущаньом Пет велькым постем чыщано пополем докладні вшыткє
начыня лышкі і ґарнкі жебы не зостал на них жаден шлят по
мінсі люб на бяле Посту перестрегано барз скрупулятні Приготуваня до Велька ноци
зачынали ся в велькым тыгодню Од чвартку участничено в набоженствах в часі
котрых чытано фраґменты Еванґелі представляюце менкым Пана Єзуса Вількі Пьонтек в церквях
закладано ґруп Єуса Христуса Од того часу аж до неділі не ужывано
дзвонув В тым часі пєчено теж Паскі то родай дужого хлеба пєченого
з разовой монкі Выпєк пасык был свого родаю конкуренцийом кура господині упєче
вякшом і пиякнійшом паскы Доходіло навет до такых ситуаций же треба было
честьово розбєрать пєц жебы вытягнути выроснятом паскы Господині і дівчанта фарбовали яйка
при помоци натуральных барвнику В суботу приготовивано кошык до свяциня в котрым
опруч яєк можна было зналез теж масло сер суль хшан кєлбасы бочек
і шынкы Кошык оздабяно барвінкєм а на вірж давано єдно обране яйко
В ноци з велькій суботы на неділю в Вельканоцну одправляно барз урочысты
набоженства і од того часу люде поздравляли ся уж з словами Христу
з мых встал Христос Воскрес Одповід Бжі заісте з мрых всталнов <unk>
Каше з покармем і паскій котре приношено в плахты свєнцоно на зевнот
по мшы Каждый спішыл ся настемпні додому бо уважано же хто першы
в руці т потем бевшы з працом в полю і обейстю Повороті
господар тротні обходил дом ньосонц в ремку посвєнцоны кошык Рано засідано вспільні
до святочного сняданя котре зачынало ся од поділеня ся обраным яйкєм з
кошычка В окресі святочным не готувано жадных потрав Єдзано тых то знайдувало
ся в кошыку і то чо приготовано вчесній Остатнього дня св Млодіж
поливала ся водом Одобляня можна было выкупіт ся пісанком На тзв зелене
свята Русаля св Майоно домы ґалозками бжозы люб ліпы В нектрых місцевостях
орґанізувано забавы на вольным повітрю До танця пригрывала капеля і бавино ся
вспільні до вечора Зо взгляду на пост поприздаючый свято Пьотра і Павла
перед Святым Яным не орґанізувано забав але на полях розпаляно собіткы чылі
велькє огниска при котрых орґанізувано пшеружны забавы Пастухові в т заґеняли бидло
до всі альбо замыкали в колибах летніх провізоричных стайнях До дні выютковосвятечных
належы залічыть теж хстіны і веселя З обавы перед пшедчестном смертьом Новородка
давній барзо вчесні хштоно ді За родіцу вшестных прошоно кілька навет кільканаст
родіцух шестных Выбєрано іх спосеред родіны і сосяду по хжє в церкві
запрашано вшыткых на Ґостіным до дому Співано Ружны Пьосенкі і Приспєвкі Найодповіднійшым
часом на веселя уважано окрес мым Народньом а Великім постом Кєдись о
выбоже жоны чы менжа децидували родіце навет єжелі молоді мілі ся ку
собі то і так вшытко залежало од того чы родіце Обойґа выражал
згоды на шлюб Кєди родіте сына постановили ґо оженіть запрашали когось старшого
з родіны жебы полніл функциі свата Мусіла то быти особа выґадана запобіглива
котра потрафіла залатвіть віле справ Сватув могло быти кільку В умовину суботы
пришлы пан млоды разом зо сватем і ойцем Удавали ся додому молодий
Матка благословіла сина на дорогы родіце молодых найчыстій знали ся уж вчесні
Ґлувны свят ввітал ся з домовниками і мувіл же цалом дружыном пришли
цось потарґувать в целю купна найлепє яком ся молодом ялувкы Родіна пришлой
панны Млодей запрашала гості до суто заставоны го столу по якым часі
падало питаня чы дівчына хце зостать жоном даного хлопця Дівчына одповідала твердонцо
люб єжелі не была тому рада то одповідала выміянцо іж єст згодна
з вольом родіцув По тым освячыню доґадувано ся то пришлости молодых а
тіж то посаґу якій дівчына внесє до маєнтку менша Веселе вызначано на
<unk> пять тиґодні по Заренчынах Одбывало ся оно завше в Дому панны
Млодий і тривало два три дні Дзєнь перед веселем орґанізувано в домах
Вєчур Кавалерскій і паніньскій На вечере кавалерскым грала музыка і запрашано вшыткых
гості од страны Млодеґо Вєчур паніньскій был без музикі плецяно на нім
вянкі з бервінку і робіно кокарткы для гості Ранкє пан Млоды разом
зо свойом весельом дружыном выберал ся до пані Млодий Пет дрогом был
благославный през родіцуф През якій час добіяно ся до джві млодей ружными
приспівками прошено абы вышла другы і дружбове добєрали ся в пары В
дому пані Млодий теж наступували блоґославіны по чым цалы Весельны Оршак удавал
ся до церкви ді завірано малженьство Вінчано ся По шлюбє а перед
вестєм додому мамы молодых вітали іх хлебем і сальом Потем єдзано обіяд
і настемпувала забава при музыце перерывана співами Одспівывано незлічено ільос приспівок весельных
одповідніх до ружных ситуаций О пулноци Свашкі выпровазали модом до Коморы і
там єм чепілы вшыскы гості танчыли з панном Модом тзв Пастерочком Остатнім
етапом веселя были пшевозіны млодей додому менжа Захенцам до поґлбіяня темату і
шыршого познаваня пєкна лемковской культуры поніваж представляны перед хвильом скрутовы обычаі і
традициє то тых малый фраґмент боґатой лемковскій обжентовости Лемковie<unk> Сон <unk> Ґрупом
Обывателі Польскых ней лічебном од позосталой чести людности Жечепосполітой Польскій Єдном з
узнаных в Польсце мнійшости етнічных обок Караімув Татару і Ром Лемкове сові
і маю свой язык культуры традиция Ствердженя ты взяты зостали з тексту
уставы з дня <unk> стичня <unk> р о мійшостях народовых і етнічных
ораз о языку реґіональным Проґрам зреализуване было в рамах Кампаніі інформацийной провадженой
яко реализация заданя публичного о Лемках цо єме познайме ся фінансуваного зо
сродку дотаций Міністра Справ Вевнетшных і Адміністрациі