Łemkowie są #13 - Dziedzictwo uratowane
Еп. 13

Łemkowie są #13 - Dziedzictwo uratowane

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono materialnemu dziedzictwu Łemkowszczyzny i temu, jak próbowano je chronić przed zniszczeniem. Z transkryptu wynika, że chodzi zwłaszcza o ochronę drewnianych cerkwi i innych zabytków oraz o działania konserwatorskie prowadzone w okresie międzywojennym i później.

Автоматычна транскрипция

Лемкові <unk>ru Ґрупом Обывателі польскых мній лічебном од позысталой части людности Жечопосполітой
Польскій Єдном з узнаных в Польсце мнійшости етнічных обок Караімів Татарів і
Ромів Лемкове сон і мают свой язык культуре традиция Стверджыня ты взяты
зостали з тексту уставы з дня <unk> стичня <unk> р о мнійшостях
народовых і етнічных ораз о языку реґіональным Лемковскє Дзіцтво Уратоване Автор тексту
Дамян Новак Розмышляня над материяльным дідітством культуровим Лемковины проваджыл често до двобєґуновых
конклюзий З єдной строны єст она постреґана яко реґіон культурово выніщены з
другій яко насыцоны забытками асо за тым іде яко єден з найцікавшых
і найбардій доценяных в Польсце обшарів для управляня туристикі культуровой Відомо яка
была хронолоґія выдажынь по <unk> року і як причынили ся до діаметральных
перекшталцінь краєобразу Єднак засуб котрый перетрвал найбарді бужливы окрес Церкви забудувал в
єйска цментажы каплічкы і криже придорожне в колейных декадах абы надаль істніть
вымагал системовых і реальных діялань ратунковых Інтенсифікация прац на жеч його захованя
зауважальне єст од початку лят <unk> ублого віку Єднак його початкы сягают
до <unk>летя Мєдзвоєнного кєд подимувано першы пробы охороны дідітства материяльного Лемковины Оґромне
узнаня належы ся натомяст тым котры ратували є в лятах <unk> в
окресні звыкле трудным для забытку щеґульні для тых звязаных з мойшостями обєктів
бендонцых святками вельоетнічного і вельореліґійного характеру передвоєнной Польскій Окрес мінджевоєнны по то
взглядом інституцийональных діянь на жеч охороны забытків можна поділити на дві фазы
Перша обіймує лята <unk> на котром припадал скомплікуваны окрес кшталтуваня ся адміністрациі
пайствовой і тереновий Трвала вувчас орґанізация ужендув консерваторскых ораз першы прубы уставодавчы
В воєвудствах Краковскым Львовскым і Станіславовскым початково опарто го на системі функцийонуючым
в давній Ґаліциі Опєком правну над забытками справували члонкове ґрона консерваторів В
<unk> року Уженды консерваторскє влучено до Уженду Воєвудскых тымчасовом уставом о орґанізациі
влад адміністрацийных окрислянц іж чынності привідзяне в закресі охороны забытку справує воєвода
при помоци консерваторів В новой жевістості трудно было обнять охорону так огромны
а зараз не до конця розпознаны засуб На терені Лемковины кожыстаюч з
замішаня місцевы парафіє розебрали кілька забытковых древняных церкві в Красній Кримку в
Цечы в Чорножеках Другом фазе розпочына приянтя в <unk> р уставы о
охороні забыткув і опєци над забытками на котрій оперто зарво систем охороны
забытків як і честьово будовы новых обєктів преде вшыткым сакральных і ужытечности
публичный До формуваного од того часу реєстру забитку в тігнінто ріжніж кілька
обєктів сакральных з обшару Лемковины Церкви в Брунарах робках пемтней заґрожена розбірком
Жыдовскым правдоподовні омилково в моменті впису міла тылько <unk> лят і в
Ліповцу руніж загрожена розбірком Вшыткы розбіркі ремонты інґеруюнце в субстанцы забытковом ораз
перебудовы мусяли быти узґлядняны з ужынным консерваторскым в залежності од воєвудства в
Ельвовєльп в Кракові Дзякій консеквентным діяням консерваторів удало ся охороніть од розбіркы
цонаймі <unk> церкви з обшару Лемковины М інведяно од такого заміру парафіом
грецкокатолицком в Лубкові котра в місцу древняных церкві в Лупкові і Зубеньску
плянувала выбудувати нове мурованы святынє При выдаваню позволінь на перебудовы і будовы
новых обєктів зврацано уваґу на захованя зарно субстанци як і формы дякі
чому засуб обєкту з церквевных на предметовым обшыри утриманы зостал в мяре
добрым стані О іли зачато привязувать ваґы до обєктів сакральных яко елементу
дідівства цілковите поміяно в тым аспекті будовництво вєйскє хыжы сыпаньце і іны
елементы архітектуры твожо традицийну престрештшень Бескідскій Всі З перспектывыдісятю лят становиско то
є діві ґтиж обецні в чужым віку повшехне подайстя до той квестиі
не улегло якымсь вякшым змінам В часі ІІ войны св выніку діянь
фронтовых тільканасте всі з терен Лемковины зостало цалковите знищеных інны утерпляли в
мнійшым закресі Єднак страты руніж были огромны По высєджынях Лемковив в лятах
<unk> раз <unk> року з Руси Шляхтовскій В заходніх Бєщадах Бескідзінівскій Бесхідє
Сондецкым Пєнінах а также на карпатскых поґужах позосталы десяткы тисяци будинків мешкальных
і господарчых Около ступін тисяч церкви і незліченых елементів малой архітектуры сакральной
Чест місцевости щеґульні на заходній Лемковині в границах воєвудства Краковского барз шыбко
зостала засідльона през людніст польском уж в <unk> р длятого теж власні
там перетрвало початково найвінцей обєктів традицийной архітектуры В воєвудстві жешовскым обым сродково
і всходню часть реґіону ситуация была зупелні інна Вянкшіст місцовости зостала загосподарувана
през повстаюце в тым часі паньствове господарства рольне і то власні там
страты были найвякшы Солідны будинкы якы мі были церкви школы чытельнє были
загосподаровуваны на потребы <unk>rar<unk> решта розбєрана альбо на спредаж материялу будовляного альбо
на опал Незнана обецні лічба лемковскых хыж зостала за зезволеньом місцевых влац
розебрана перез мешканців Поґужаньскых Всі щеґульні в околицях Дуклі і Нового Жміґроду
діє домоств зостало знищеных в часі войны Але єщы дісяй вправне око
єст в стані дострец в місцевостях лежонцых в пулночній части повяту ґорлицкого
чы ясільского будинкы мешкальне чы господарче поставляны з материялу давных хыж Самовольні
розбєрано церкви капліце пальоно люб спжедавано рухоме выпосажыня В тын спосіб знищыню
улегли тисянце често безценных ікон ксьонґ літурґічных і іных дівштукы Валька нілічного
середовиска звязаного ґлувні з службами консерваторскій музеями осородками академіцкіми ораз з інстанциями
костільными о захованя дідітства Лемковины не была в стані встримать процесу його
проґрамового нищыня Старано ся ратуват передшыткым обєкты сакральны інсіту Єднак іх розпрошыня
чысто в трудно доступным терені бракі кадрове материялове і буджетове а пшедеткым
несприяючы а навет вроґій такым діланьом клімат і ситуация політична позваляли єдині
на пунктове передсівзінця Маюц свідоміст же системово в такых околичностях нема можливости
на поднятє шыроко закроєных прац ремонтовых чы навет забезпечаючых за ґлуны профіль
обрано діланя Скансеновскы Першы скансен для воєвудства Жышовскій запроєктувано в Припалацовым Парку
в Красічыні поджемысльом пляні было транслокуват до нього м ін найбарді заґрожены
обєкты штукы церквевной Замис уден єщы на етапі передпроєктовым зостал пожуны ґдиж
по недолґім часі появила ся нова локалізация для Скансену і інґеруюнця в
забытковы характер красічыньского Парку Стало ся так дзякі помыслові Єжеґотура історика штукі
і ущестного консерватора Воєводского в Жышові од <unk> року Запропонувал он утворєні
скансену в Саноку і опрацувал встемпну його концепцию презентуючом архітектуру ораз штукальну
довокарпатскій части Воєвудства Вришовского Орґанізатором і першым директором новой пляцувкі Музеальной зостал
Александер Рибіцкій дотихчасовы кєровник Дзял Етноґрафічного Музею Гісторичного в Саноку Отверте в
<unk> року на поверхні <unk> гектарів было першым тотипу музеом в повоєнній
Польсце Незмірні трафна добрана локалізация Скансену оддавала в мініятуровой формі зріжніцуваня ґеоґрафічны
і крайобразове реґіону Початково утворено в нім три секторы лемковскій Бойковскій і
поґужаньскій До сектора презентуючого будовництво мішкальны і господарче з обшару Лемковины транслокувано
шест хыж зе Смольніка Команчы Кролика Волоскіго Пєльґримкі Здині і Клімкувкі Замярем
добору повысшых обєктів было указанє зріжніцуваня типолоґічного будовництва в границях самой Лемковины
В пшестынь сектора вкомпонувано ружпанец конечний Тартак з Ездыні ораз походонце скремпный
Кшышпшы Дрожны і каплічкы св Миколая В <unk> року до Скансену в
Саноку трансльокувано грекокатолицком церквєв і вольностоюцым дзвоници з Ропек котра яко обєкт
музеальны оддана зостала до ужытку на початку <unk> першого віку Очывісті діяня
те были кропльом в можу потреб Крайобраз культуровой Лемковины был надаль консеквентні
нищоны Под конец лят <unk> припроваджону тзв Акцю з Вусково Шыроко закрайоне
діланє корго целем было забезпечыня рухомого выпосажыня предеш вшыткым похозного з неужыткуваных
церкви Попшено є баданями тереновыми в часі котрых лятем <unk> р студенці
славістикі з Університету Яґєлоньского дотарли немаль до каждой місцевости однотовуюч застаны стан
обєкту выконуюч шкідце ситуацийне жуты описуюч выпосажыня пощеґульных церквів Материял з бадань
здує ся обецні в Архіву Дзялу Штук Церкєвной при Музеюм Замку в
Лойцуці Акцию з Вусковом проваділи Ганна Пєнковска Барбара Тондос і Александер Рыбіцкій
котрым помимо іж працували в незмірні трудных варунках зарвокальовых транспортовых кадровых як
і правных удало ся забезпечыть а в ефекті оцаліть <unk> тисяци забытків
рухомых ікон іконостасу олтажы Хоронґві ксьонґ літургічных і інных з обшару полудньово
сходньой Польскы Лоґістичні передсівзінця оперто на кільку так званых складницях ікон в
Саноку Мушыні Бєчу і Ланцуці до котрых звожено забезпечаны забыткі Наступні здецидувана
вякшіст трафіла до колекциі музеальных люб на іх подставі утвожено нове Обецні
знайдуют ся в Музеюм Гісторичным в Саноку в Музеюм Будовництва Людового в
Санок Музеум Народовым в Кракові в Музеюм Оклянговым в Новым Сончу і
Музеум Замку в Ланцуці В мірах можливости старано ся ріжніж моніторуват стан
захованя неужыткуваных церкви Постемпуючый процес деструкциі за собу в учестных варунках был
не до затриманя Шукано він розвязань котре в якій стопню вплынул на
його сповольніє Спомяны выже консерватор Воєвудскій Єжытур зорґанізувал мобільно бриґады ремонтово складаючо
ся з ціслі текажы столяжы котра працувала при забезпечаню найбарді загроженых напр
заваленьом обєктів Якост выконаных през ньом прац была на тыль высока іж
застосуваны в некторых церквях розвязаня захованы зосталы підчас колейных ремонтув консерваторскых реалізуваных
в пришлості В лятах <unk> повстало ріж кілька новых проєктів музею Скансеновскій
котре мали бы перенять опікы над нищынцими церквями Перше пляновано злокалізувать в
доліні Подавный в Свіцариньскій в Бєщадах обок церкви перевідувано там р сектор
будовництва війскєго Другій проєкт был здецидувані проєктом вельоскальовым опартог обо бовем на
повстаюций во вчас тзв Пентлі Бєщадскій велькій і малый чылі дродзе перезначений
ґлувні для обслугі руху туристичного Ведук концепциі заґрожены церкви мали быти переношены
з трудно доступных комунікацийні во вчас до лін ґурскій і експонуваны при
туристичній трасі Третій проєкт перевідувал скансен церкви на взгу воку захованой до
<unk> церкви інсіту в Смольніку над Саным В квестиі выбору обєктів доплянуваных
скансенув то походили они ґлувні з реґіону Бєщад і Поґужы З Лемковины
натомяст плянувано транслякувать церквев Знізнайовой з <unk> року ухонцом за єдну з
найпінкнійшых а зараз найбардій клясичных лемковскых церкви Проєкты ты не зостали зреализуваны
натомяст самом церквє в Знізнайовой запляновано переніс до Скансену в Саноку Час
выникаючый з передужаючых ся процедур не ділал на єй кожыст Выконано цало
незбентну документацию технічно єднак обєкт в мінчасів улеґу в заваленю Єще на
початку лят сплянувано переніс до Скансену позосталом по церкви слупово рамовом дзвоніцом
єднак і онару нела Чест елементу в такых як поліхромуване оджвя кутек
Кшыже Вінчонце Белькі Цьонґарове з інскрипцийом Фундацийной Ґзымсы і іны елементы конструкцийны
зостали высягняты з румовиска і привезєны перез Юзефа Мадзіка до церкви в
Бартным ді доділь сут експонуваны В <unk> року в Зындрановей дзякій ініциятиві
Теодора Ґоча і Папла Стефановского повстала ізба Памяток Культуры Лемковскій міщонця ся
в хыжы з <unk> р лята розвінила ся пляцуфка музеальна Обецні ношон
зазвы Музеум Культуры Лемковскій Руніж о характере Скансеновскій трансльокувано там м інятрах
з Лапєнного і кузні з Зындрановой В тым часі розпочато руніж працы
над концепцийом загосподаруваня пшещенного плянуваного скансену в Новым Сончу Єй творцями были
архітект Войціх Шыґєл етноґраф Тадеуш Штепанек ораз історик штукі Алойзы Сабала директор
Музею Окренґового в Новым Сончу Сондецкій Парк етноґрафічный отварты зостал в <unk>
року і од самого початку його діланя уєнты в нім был сектор
Лемковскій Сруд обєктув Забудовы Вєйскій зназы ся в нім Заґрода з Верхомні
Велькій Заґрода Мазярска Злося Заґрода з Лабовой Заґрода з Крульовой Рускій Кузіня
Щачова Спіхлеже з Мушынкі і Камянный Кшыш Придрожны з Бодаку В <unk>
року В часі прац проєктовых сондицкє Музеум по контем плянуваной транслокациі перело
спорадичні ужыткувану церкватолицком з Чарнеґо з <unk> р Под конец лят <unk>
віку обєкт плянувано перенести до Ґладышова з перезначеньом на церкви в Православным
До реализациі пляну дошло доперо в лятах <unk> і обецні церкви встанові
домінанте в секторже лемковскій Ужыткувана єст ніж до целюв культовых през місцевом
парафім ґрецкокатолицком На обєкт музеальны перезначена зостала ріжніж церкв ґрецкокатоліцка в Бартным
з <unk> року По укончыню ґрунтовного ремонту консерваторского на початку лят <unk>
віку зостала переказана яко обєкт Філияльны Музеум Реґіональному в Бєчу По реформі
адміністрацийной Бартне вешло в склад новоповсталого воєвудства Новосондецкого а Бєч до Кросніньского
Церкєв переєта зостала през сондецкій Парк Етноґрафічны Твожонц враз зо сродкєм будовництва
Людового в Шымбарку його фільє обецні одділ Музеум Дворы Карвациянів і Ґладышув
в Ґорлицях Позостаюч в Бартным в другій полові лят <unk> віку поднято
пробы охороны традицийной забудовы в сі вписуют зарво уклад руралістичны як і
пощеґульны обєкты до Реєстру запитків З перспектывы часу діяланя то єднак принюсло
скуток одворотны Брак системовых розвязань ораз натуральны процес модернізациі в Сі допровил
по кількудіся лятах до немале целковитого заніку древняных хыж і інных елементів
забудовы війскій В <unk> року в Лосю повстал одділ Музеум Дворы Карватянів
і Ґладышув Заґрода Мазярска Єдностка злокалізувана зостала в ориґінальной Заґродзі Мазярскій з
конця <unk> віку а в <unk> р трансльокувано там р унікатово типолоґічні
хыжы з Бартного взнісяну в <unk> р Обок ділань інституцийональных найчыстєй скупных
вокул пляцувок музеальных на же захованя традицийного краєобразу культурового Належы выекспонуват руж
діланя особ приватных котры з власной ініциятивы і власныма сродками причыніли ся
до урятуваня обєктів бендунцых в іх посяданю Вєнкшост з тых обєктув в
полні дісяй функциі мішкальны чы летніньскове але і музеально едукацийны прикладово хыжа
Тадеуша Кєлбасіньского в Ольхофцу чы Едукацийна Загорода Дзюбенівка в Ґладышові котра яко
єдина в реґіоні вписує ся в нурт жывых музеів При тематице того
есею не спосіб руніж спомину ці діянь орґанізаций позажондовых і ініциятив локальных
котре в зріжніцуваный скалі працую на жеч захованя його пощеґульных елемент Першом
орґанізацийом котра поділа ся на Лемковині Ремонту в консерваторскій цментажы і малой
сакральной архітектуры придорожній была діланця при зажонді Ґлуным Товариства Опікі над Забытками
в Варшаві Комісия Опікі над Забытками Штукі Церкєвной Од часу єй повстаня
в <unk> року в єй склад входили Ришард Брековскій Богдан Мартиню Преводничой
а пізній Януш Смаза Станіслав Креціньскій і Шымон Моджеєвскій Єдным з вельо
ділань Комісиі была орґанізация млодежовых обозув консерваторскых прикладово в Бартным Радоцині Свяжовий
Рускій Чарным Руніж по дієй ораз студентскій кола Преводників в Бескідскій в
Варшаві Ауспіциямі од друг половы лят <unk> віку Станіслав Криціньскій проваділ Над
Санє Вендровны обозы ремонтово консерваторскы і інвентаризацийны одбываюце ся в Бєщадах ораз
во сходній часті Бескіддуньского Континуатором тей ідеі єст обецні найбаржей розпознавальне в
тій матері Стоваришыня Маґурич з сідібом в Новіци провадым перез Шымона Моджеєвского
Його діяльніст спрофільувана єст на активном охорону штукі сепулькральной і малой сакральной
архітектуры придорожной През прошло лят діяльности волонтарише з Маґурыча працували в сумні
при кільку тисях обєктів Всерід стоваришынь котры ніґдес реґулярні діялы в тій
престшені належы вымініть Стоваришыня Дзідіцтво Міншости Карпатскій з сідів За Ґужу займувало
ся оно ремонтами цментажы во сходній части Бесків Ніскіго ора на Поґужу
Буковскій Обецні появлят сяраз вінцей ґруп ділаючых на жеч захованя материяльного дідітства
Лемковины прикладово Жекыры то спільна ініциятива Лерка Зосні і Танця Кычера Стоваришыня
Лемку Стоваришыня Маґурич і Музеюм Культуры Лемковской чы Клюб Місові з Ґорли
ораз інны орґанізациі нон профіт діялюючы локальні <unk>em ЛЕМ <unk>VP <unk>ra<unk> Ґрупом
Обывателі Польскых мні лічебном од позосталой чести людности Жечыпосполітой Польскій Єдном з
узнаных в Польсце мнійшости етнічных обок Караімів Татарів і Ромів Лемкове сон
і мают свой язык культуры традиция Стверджыня те взяты зостали з тексту
уставы з дня <unk> стичня <unk> р о міншостях народовых і етнічных
ораз о языку реґіональным Проґрам зреализуваный был в рамах кампаніі інформацийной проваджений
яко реалізация заданя публичного о лемках цоємы познайме ся фінансуваного зо сродків
дотаций Міністра Справ Вевнетшных і Адміністрациі