Łemkowie są #16 - Organizacje
Еп. 16

Łemkowie są #16 - Organizacje

•

Опис епізоду

Odcinek omawia organizacje łemkowskie działające na Łemkowszczyźnie i w Polsce, pokazując ich znaczenie dla życia społecznego, politycznego i kulturalnego od końca XIX wieku po czasy współczesne. W fragmencie pojawia się m.in. historia Ruskej Bursy w Nowym Sączu jako miejsca wychowania młodej inteligencji łemkowskiej oraz późniejsze podobne inicjatywy i reakcje środowisk ukraińskich.

Автоматычна транскрипция

Лемкові <unk>em ґрупом обывателі польскых мній лічебном од позысталой части людности Жечопосполітой
Польскій Єдном з узнаных в Польсце мнійшости етнічных обок Караімів Татарів і
Ромів Лемкове сон і маю свой язык культуры традиция Стверджыня те взяты
зостали з тексту уставы з дня <unk> стичня <unk> р о мнійшостях
народовых і етнічных ораз о языку реґіональным Орґанізациі Лемковскє Вшетвоєнне і Вспілче
Автор тексту Северин Косовскій Описуюч тематикы орґанізаций Лемковскых належы в першій колейности
одзначыт цензус часовы ораз окрисліт ґеоґрафічны засінґ нінійшого опрацуваня Опрацуваня дотиче орґанізаций
лемковскых передвоєнных і вспілчестных Єднаково уж покрисліть належы же о іле в
найновшій істориі польскій чы інных европейскых панств зазвычай цензусом одділянцым певне выдажыня
ци факты єст почонток і конец ІІ войны святовой Отиле в припадку
істориі Лемковины тым дефінітивным пунктом граничным єст акция Вісла перепроваджана през польскы
комуністичны влады в <unk> року Конкретизуюч затым повысше в нійнійшым опрацуваню постарам
ся описати діяльніст орґанізациі лемковскых мній він цей од початку <unk> віку
до <unk> р попрез діяльніст офіцияльных і неофіцияльных структур в окресі пануваня
комунізму в Польсце кончонц на орґанізациях вспілчестных котрых кожени сінгают в ґлувній
міже процесу демократизациі жытя сполечного в Польсце по <unk> року Зазначыть так
же належы же нійшый опіс дотичыт беграниченого засєнку ґеоґрафічного ґниж бесіл ся
передеш вшыткым до орґанізаций лемковскых діяланцых на обшари дісійшой Польскы Опіс дотичы
ґлувных орґанізаций лемковскых маючых істотне значыні і заслугі в кшталтуваню лемковской діяльности
сполно політично культуральной Зазначыт належы же во вшыткых описуваных поніжей окресах історичных
паралельні до орґанізаций лемковскых істняли на Лемковині орґанізациє декляруюнце ся яко украіньскы
Початкы орґанізуваня ся Русинів на обшари Лемковины сягают конце віку і звязаны
сут з тыма ґлувны рухами народово політычными старорускім старорусиньскым русофільскым і украіньскій
Єдными з першых структур маючых за заданє ґрупуваня і выховывані пришлой інтеліґенциі
были твожены на переломі <unk> і <unk> віку Рускє Бурсы Здесидувані єдном
з найважнійшых того типу пляцувек была заложена в <unk> року Руска Бурса
в Новым Сончу Доґрона єй заложытелі і члонку належали м ін ксьонд
Теофіль Качмаччык кйондз Ґабріель Натишак ксьондз Юзеф Мохнацкій ксьондз Ян Хризостон Дуркот
ксьондз Мірон Чырлюнчакєвич ксьондз Емілиян Венґренович Василь Яворскій властітель шыву нафтовых посел
до парляменту австриятского Пьотр Лініньскій начальник сонду в Новым Сончу ораз Ян
Чекавскій научытель ґімназиюм в Новым Сончу Помімо же сондецка Бурса была в
своім ґлувным заложыню структуром выховавчо школьном то можна єм сміло окрисліть міном
єдной з першых орґанізаций сполечно культуральных Свідчыт о тым може хотяж бы
склад особовы тый інституциі Новосондецка Руска Бурса была єдном з кузні пришлых
лемковскых діялачы і лідерів політычных Єй выхованками были м ін Іван Русенко
Димитр Віслоцкій Методи Трохановскій Александер Гасай Орест На Тышак чы Іван Андрейко
Одповідю на повстаня Рускій Бурсы в Новым Сончу было створенє през украіньскій
діялачы Украіньскій Бурсы в Новым Сончу в <unk> року В <unk> року
лемковскы ділаче поволали на взор новосандецкій Бурсы колейном бурсом в Ґорлицях Подобні
як новосондецка ґрупувала не тых єй заложытелі дялачы але предевшыткым выховувала пришлом
лемковску інтеліґенцию Єй залужытелями были м ін ксьондз Василь Курило кйонс Михайіл
Юрчакєвич кйон Максим Дуркот ксьонс Григорий Максимович кйонс Водимір Калужняцкій Даміян Бубняк
Григорий Ґаль В <unk> року орґанізация мала уж своі пятровы будинек сад
і зємє при улици Сєнкєвіча <unk> в Ґорлицях Не спосіб в нійнійшым
опрацуваню є вспомніть о функцийонуваню структуры о вільо війкшым значыню ніж звыкла
орґанізация сполечна Бо о поволаний до жытя структуже стрікте політычний яком была
Руска Людова Республика Лемку котра функцийонувала в лятах <unk> В істоті была
она подвожем лемковскій паньсовости хоц утриманой недлуго Найбардій знаным выдажыньом звязаным з
діяльностю Републік єст вєц котре одбыл ся во Фльоринци <unk> грудня <unk>
р Лідерами тій структуры были м ін кйонз Михал Юрчакєвич Кондва Серкуриво
кйондз Діміт Хыляк др Ярослав Качмарчык др др Димітр Собін др Александер
Ціханьскій ци Миколай Громосяк Неповоджыня выжей вымінной структуры ораз єй пацифікация през
участны польскы влады допрвадили в ґрунті речы до того же в першых
лятах <unk> міджевойного брак было стіслых лемковскых структур орґанізацийных Єдном з пузнійшых
ключовых лемковскых орґанізаций был поволане <unk> грудня <unk> р на зізді в
Саноку Лемковскій Звьозек Лемківскій Союз Зауважыть належы же была то одрембна орґанізация
од інной славной лемковскій структуры о подобной назві Лемко Союз та друга
ділала в Станах Зєдночоных і Канаді Ідеово єднак обі орґанізациі вспілґрали В
пізнійшым окресі єдным з ґлавных реґіонів діяльности лемковского Звязку была Креніца з
увагы на місце замішканя єй лідера адвоката др Ореста На Тышака Орґанізация
та жадала м ін поволаня одремного од украіньского грецкокатолицкого біскупства для Лемковины
Од польского жонду домагала ся выданя заказу аґітациі украіньскій в школах і
церквях деклярувала свояльност вобыц владпольскых Гувным орґаном прасовым Лемковского Союзу был публикуваны
по лемковску ЛЕМ Кодаване в Новым Сончу в <unk> року В Креници
в лятах <unk> і в <unk> лятах <unk> Належы додать же з
ініциятивы той вплывовой орґанізациі в <unk> р впровисоно до шкул на Лемковині
научані і языка лемковского Першы елементаж опрацувал Методы Трохановскій Найновша повоєнна істория
Лемків здетермінувана єст в найвысшым стопню траґедийом Лемковины лят <unk> Втеди то
в спосіб примусовы высєдлоно цалом сполечност з єй етнічной ойчызны і розсєдлоно
в <unk> року вякшости около і мешканців на териториюм радіцкой Украіны позосталом
зас чест в <unk> року высєдлоно на териториюм польскій заходній і полночній
на так званых земях одзысканых Тым самым по <unk> року Лемковина перестала
істніть в своім дотыхчасовым кшталті Фактычні на скутек комуністичного режіму Лемкові яко
міншос народова цалковиті перестали істніть Мнійцей през перш декаде по акциі Вісла
інтеліґенция лемковска не мала жадной можливости орґанізуваня ся і спілдяланя на нівє
сполечно культуральной Додать належы же будуваня структур орґанізацийных в другій полові лят
<unk> віку одбывало ся в Польсти на двох плащызнах територияльных В Зємлях
Заходніх зо взгляду на дужу лічбы осєдленых Лемків ґлувні на обшыри былых
воєвудств вроцлавского і Зельоноґурского і історичной Лемковины по <unk> року враз з
появляючом ся можливостьом пофроту на ойчыстым зємі Третьом плащызном активном также перед
высєдлинями была еміґрация лемковска поза границями краю ґлувні в Станах Зєдночоных і
Канаді Єдным з першых оддольных процесів кшталтуваня ся структур поджондами комуністичными были
діланя проваджены през середовиско молодых лемковскых ділачы з околіц Зельоной Ґуры Всеруд
єй лідерів знайдували ся Павел Стефановскій Ярослав Зволіньскій і Ярослав Мерена Первотным
постулятом Мішости Лемковскій на землях заходніх было поволаня незалежной лемковскій орґанізациі сповечной
В дню <unk> мая <unk> р в мешканю Павла Стефановского в Зельоній
Ґужы одбыло ся зебрані маюце на целю поволаня повоєнной орґанізациі Лемковскій Скуток
того зостал поволаны до жытя тымчасовы Крайовы Комітет Орґанізацийных Лемків і Русін
в Польщы Комітет постулювал понятє діянь на жеч повороту Русінів на Лемковины
ораз узнаня през комуністичны владе людности лемковскій за одрну од украіньскій мнійшос
народово Того родаю деклярациі і выступліня не были толеруваны не тілько през
польскы влады комуністичны але также през Украіньскє Товариство СнесК котре подобні узнавало
істніня одремной лемковской мішості народовой Цо цікаве тымчасовы Крайовы Комітет Орґанізацийный Лемку
і Русін в Польсты прислал на р Владислава Ґомулкій ріст і деклярацию
о завязаню орґанізациі В кореспонденці подано м ін же цитат Украіньскє Товариство
Сполочно Культуральне в Польсци не може на жадным оцінку жытя Сполечно культурального
репрезентувать Русіну в Ламку Остаточні з увагі на одґурне выєнтє мнійшості лемковскій
сподп права вшылькє пробы створня незалежной лемковскій орґанізациі в тым часі зосталы
ударемньоны В вынику інтервенциі влад в рамах УТСК зостала поволана Секция до
справ Розвою Реґіональной Культуры Лемковскій тзв лемковска секция Од тамтой поры ґлавными
єй ділачами были Павел Стефановскій Теодор Ґоч і Міхал Доньскій Офіцияльні затем
мнійшост лемковска аж до упадку комунізму в Польсци не могла посядать свойой
орґанізациі полчной В окресі комуністичным неформальну лемковском орґанізацийом был зеспул Пєсні і
танця Лемковина пізній названы Репрезентацийным зеспалом Лемкови в Польсци Лемковина заложены в
<unk> року в Бєлянце през Ярослава Трохановского Вруціл он звысєдленя на родімо
Зємє на запрошыня дялачы з тзв лемковской секциі целем орґанізуваня жытя культурального
на Лемковині Зыспул в своіх шереках ґрупувал в вікшости увчесных і пізнійшых
выбітных лемковскых ділачы Лемковина попрез свій репертуар кривіла всеред Лемків патріотичны настроє
В звязку з сукцесом солідарности в <unk> р през хвильы появила ся
пруба поволаня Товариства Мілосніку Культуры Лемковскій Його ініцияторами были Теодор Ґоч Павел
Стефановскій Ярослав Трохановскій Пьотр Трохановскій Владислав Ґрабан Єдным з важнійшых кроків куствореню
першой незалежной повоєненной лемковскій орґанізациі в Польсты было зорґанізуваня през зеспул Лемковина
в днях од <unk> до <unk> серпня <unk> року в Чарний першых
варштатув пленеровых Зесполу Пєсні і Танця Лемковина Лемковска Ватра Помыслодавцями выдажыня были
Ярослав Трохановскій Пьотр Трохановскій і Владислав Ґрабан Лемковскы Ватры з лят <unk>
были выдажынями явні маніфестуючыми одразом ся тожсамост і незалежну лемковску мысль Парадоксальні
то юж за часу ввольной Польскій орґанізуваня выдажыня зостало переє през активісту
в скренґу УТСКА остаточні през украіньскє зєдночыня Лемків кры в пізнійшым окресі
запречали істніню одрембнишости лемковскій <unk> марця <unk> р на забраню лемковскых ділачыв
Леґніци поволано до жытя Стоваришыня Лемків зареєструване в дню <unk> квітня <unk>
р Комітет залжытельскій той першой незалежный лемковскій орґанізациі в Польст по ІІ
войні св складал ся з настепуюнцых осуб Анджей Копча Пьот Трохановскій Стефан
Косовскій Ярослав Горощак Стефана Дубец Водіміш Горбаль Богдан Ґамбаль Стефан Дичко Ярослав
Зволіньскій Томаш Молодчак Міколай Падухович Димітр Русинко і Ярослав Хомяк Всеред найважнійшых
осягнінь Стоваришыня Лемків вымініт належы діланя звязаны з кодифікацийом языка лемковского впровадыня
научаня того языка до шкул выдаваня першого повоєнного лемковского часописма Бесіда і
провадє політикы маючой на целю узнаня Лемків за одрембну мнійшост етнічну Фіналізация
того процесу наступіла в <unk> року в звязку з приятьом уставы о
мішостях народовых і етнічных ораз о языку реґіональным Стоваришыні Лемку орґанізує рочні
в Міхалові на Дольным Шльонску Лемковском Ватром на Общызні Єст члонкым заложытелем
Святовой Рады Русінів <unk> марця <unk> р в Ґорлицях зостало зареєструване Зєдночыня
Лемкув Орґанізация та початково была узнавана за умяркувану колейно деклярунц ся яко
украіньска Єст члонкым вспіранцым Звязок Украінців в Польсци <unk> червця <unk> р
на забраню заложытельскым в Ґорлицях зостало реактивуване Стоваришыня Руска Бурса примуюч за
свій статут документ первотного Стоваришыня заложеного в <unk> року По кількулетній сондовой
баталі орґанізация одзыскала пшетвоєнный майонток будинок Руской Бурсы враз з парцельом при
улици Сєнкєвіча <unk> в Ґорлицях Єдным з важнійшых сукцесів стоваришыня было поволаня
в дню <unk> червця <unk> р лемкского радя Лем фм його помыслодавцом
был Богдан Ґамбаль Стоваришыня провадит діяльніст выдавничом едукацийном выховавчом культуральну як сполечно
політичном Дужы натіск кладе на пелеґнуваня і розвий языка лемковского Спілпрацує з
орґанізациями русиньскій зо Словациі і Украіны Павел Стефановскій єден з найздольнійшых орґанізаторів
жытя Сполечнополітичного Лемку на престшыні остатніх декад повелал до жытя в <unk>
року сполечны Кронґ Лемку в Господар котрый в <unk> року замініл в
першом лемковском партию політичном під назвом Русиньскій Демократичны Кронґ Лемку в Господар
В овым часі Стефановскій редаґувал і выдавал часописмо Лемко бюлетинского демократичного окренґу
Лемків господар Кєруваный ним господар кєрувал лічны петициі і деклярациі до польскых
влад в котрых домагал ся забезпечыня прав Лемком звроту нелеґальні сконфіскуваных по
акциі Вісла приватных лясув ораз выплаты одшкодувань і за дост учыніня В
<unk> року Стефановскій будон незадоволеным з поставы участных польскых влад скєрувал скарґы
до Ейского Трибуналу Прав Чловека в Щасбурґу В <unk> року в Леґніци
зостал поволаны до жытя през Єжого Старджыньского Лемковскій Зеспул Пєсні і Танця
Кычера ґлувнє з члонків твожонцых тзв заходню ґрупем Зеспу Лемковина зареєструваны в
<unk> р яко стоваришыня Початково зеспул скуплял ся на діяльности Артистичной Єдным
з важнійшых обшарів дяльности Кычеры єст Реконструкция Лемковского Убіору Танцу Пєсні і
Обженду а также Діяльніст выдавніча архівальна і музеальна Зеспул орґанізує Медженародовы Фестіваль
Фольклористичны свят Пычером В дню <unk> квітня <unk> року зостало зареґіструване Товариство
на же Розвою Музею Культуры Лемковскій в Зындрановой В тым місци належы
додать же почоткы Музеум вяжут ся з повротом з высєдня Теодора Ґоча
і його родіны до Зындрановой Ґрупа учестных лемковскых Ділачы на наразє перепровадженой
<unk> серпня <unk> року в Бєлянце поволала Рады Музеальном і Ізбым Памяток
Культуры Лемковскій в Зындрановой В спотканю взяли удял Теодор Ґоч Міхал Доньскій
Павел Стефановскій Ярослав Трохановскій Теодор Кузяк і Леон Ґаль Дата та узнавана
єст за почонтик Ізбы Памянтик Культуры Лемковскій Начеле рады Музеальной станул вчас
Павел Стефановскій а кєрівникєм Музеум зостал Теодор Ґоч Опріч ґловной діяльности музеальной
і архівальной Музеум провадит также м ін діяльніст выставово і выдавничом Орґанізує
Зындрановей Фестіваль од Русаль до Яна Свойом орґанізацию Лемковском поволалі в <unk>
року рніж Млоді Лемкові то Стоваришыня Млодє Лемковскій Чуга в Польсты котре
свойом сідібы зназло в історичным будинку Руской Бурсы в Ґорлицях Найважнійшым осягнянтьом
той млоджовой структуры было поставленє дзякі єй стараньом першой двоязычной польско лемковскій
табліци з назвом Всі на Лемковині В <unk> року така перша табліця
зостала замонтувана в Бєлянци в ґміні Ґорлици Дзякі орґанізациі Чуга в <unk>
р в колейных <unk> всях зостали замонтуваны двоязычны таблицы на обшыри ґміны
Устє Ґорлицкє В воєвудстві Любовскій дзяла Стоваришыня Лемко Тавер в рамах своіх
задань проваді хотяж бы діяльніст артистично і выдавничом В остатнім часі выдаюч
м ін переклады літературы опций на язык лемковскій В луках коло стрелец
Краіньскых орґанізує фестіваль Лемковска Ватра Подрисліть належы же на престшені остатніх трех
декад вольной Польскій завязало ся іщы кілька інных лемковскых орґанізаций сполечно культуральных
През кілька лят єдном з важнійшых была поволана в <unk> року Фундация
Вспіраня Мішости Лемковскій Рутеніка першым презесом зажонду Фундациі был Міхал Сандович Єдным
з єй ґлавных целів было вспіраня фінансовой діяльности культуральной Лемків в щеґульні
писменництва штукы людовой і традициі Лемковскій Рутеніка выдала кілька ценных публикаций Фундация
єст обецні в стані ліквідациі В сродовиску лемковскым істнуют также інныйшы орґанізациі
котре нереґулярні проваджом ружны діяня на жеч сполечності лемковскій Выдає ся же
єдным з поважнійшых а заразом одповідальных вызвань спілчасных орґанізаций лемковскых в Польсты
повинны быт діланя звязаны з захованьом і пелеґнуваньом тожсамости і языка лемковского
Лемковie<unk> Сон <unk> Ґрупом Обывателі Польскых ней лічебном од позысталой чести людности
Жечепосполітой Польскій Єдном з узнаных в Польсце мнійшости етнічных обок Караімув Татарув
і Ром Лемкове сові і маю свой язык культуры традиция Стверджыня те
взяты зостали з тексту уставы з дня <unk> стичня <unk> р о
мійшостях народовых і етнічных ораз о языку реґіональным Проґрам зреализуване было в
рамах Кампаніі інформацийной провадженой яко реализация заданя публичного о Лемках цо єме
познайме ся фінансуваного зо сродку дотаций Міністра Справ Вевнетшных і Адміністрациі