Łemkowie są #5 - Rolnictwo
Еп. 05

Łemkowie są #5 - Rolnictwo

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o rolnictwie Łemków w Karpatach, pokazując, jak karczowali lasy, zakładali pola i pastwiska oraz uprawiali ziemię prostymi, tradycyjnymi metodami. Wspomina też o innych źródłach utrzymania, takich jak hodowla owiec, kóz i bydła, pszczelarstwo, praca w lesie oraz rzemiosła związane z drewnem.

Автоматычна транскрипция

Лемкові <unk>re ґрупом Обывателі польскых мній лічебном од позысталой части людности жепосполітой
Польскій Єдном з узнаных в Польсце мнійшости етнічных обок Караімів Татарів і
Ромів Лемкове сон і мают свой язык культуре традиция Стверджыня ты взяты
зостали з тексту уставы з дня <unk> стичня <unk> р о мнійшостях
народовых і етнічных ораз о языку реґіональным Рольництво і позарольниче заянця Лемку
Автор тексту Олена Дуць Лемкові жыли в Карпатах од віку Абы як
найлей выкорыстать ґурскы і залесяны терены карчовалі лясы вздлуж жек і достемпных
потоку Повстале в тын спосіб поля презначали на будовы осад арешты на
паствіска на котрых выпасали овце козы і бидло Доперо пізній зачали управлять
роле сяд на ней збоже садіт зімнякі і управлят важыва Подобні як
в інных реґіонах проблемом было дуже роздробніня зємі управный і дост примітивны
спосіб обрубкі зємі Зємьовано древняным плуґєм з желязным лемєшем броновано древняном броном
з метальовыма зембами збоже сяно ренчнє кошоно сєрпем траве насяно кошоно косом
зімнякі садзоно і выкопывано при помоци мотикі На Лемковині длуго стосувано зміны
способу управу ролі столокі на царины Толока была уґорем на котрым выпасано
овце козы і бидло ораз кошу на травы царина зас была полем
управным призначеным на засєвы управы зімняку ораз інных важыв Цо кілька лят
то локым заміняно на царину і на одврот Выпас овєц і кус
а пізній также бидла был ґлавным і найважнійшым жюдлом доходу Лемкув до
часу высідляня З млека вытважано серы сметане масло были то обок хлеба
зівнякув і важыв найважнійшы продукты спожываны в лемковскых хыжах Овце козы свіня
і труб были теж жюдлам міянса і скур выкорыстуваных до продукциі убрань
обувя обшынжы і інных выробу вскужаных Кровы і бикі становили также силом
потянговом при обрабяню пуль працах лесных ораз транспорті товару Звіжта ораз продукты
од звіжы спшедавано а заробліоны періонзе перезначано на закуп жечы котрых не
можна было выпродукуват самому люб на інны потребы Нектужы господаже займували ся
теж пщелярством На початку было то тым подерня мьоду дікым пщолом З
часом бартніци зачали ходовать пшолы в Барцях а по конец предвысєдленчого окресу
зачато будова і ставлят при домах древняны уле з котрых в окресі
в осеннолетнім позысківаномют Лясы руж одгрывали барз важну ролю в жытю Лемків
Становили жюдло опалу на зімы і материялу до будовы дому і забудувань
господарскых Были теж своістом локатом капіталу бо завше в разі бєды древно
можна было спшеда Черпано теж кожысті з руна Леснього збєрано ґжыбы ягоды
маліны і борувкі котре по честі выкорыстывано в господарстві домовым а по
честі спжедавано Сухе лістє і ґлівє і мех становіли материял до опляня
домув на зімы ужывано іх также яко подсюлкі подзвіжента Жебы запевніть годіве
жытя родінє велю господаржы поза управом ролі знайдувало собі также інне дзюр
доходу Нектор затрудняли ся до працы в лесі яко дрвале альбо фурмані
інні шли на Венґры абы там затрудніть ся пшы ся на косах
чы жнівах єщы інні досконаліли ся в якым си жемьосле Были заводы
жемосла корым і трудньоно ся в праві каждой всі але были теж
такє котре характеризували конкретны місцевости Найчій было то звязане з доступностю материялу
потребного до выробу конкретных же Всерід Лемків были цісле ктры займували ся
будовом новых дому в стайні стоду з піхлежы і церкві Цєсільство было
заводом одповідальным ораз барз тяжкым поніваж вшыткы працы выконувано рчні Праві в
каждій всі была особа котра займувала ся столярком Столярже займували ся выробом
джві окєн столув лавек лужек шаф скшынь трумян і іных потребных речы
Колодіє вырабяли на потребы околичных господарств древняне кола довозу Жебы зостати колодієм
треба было міц терплівост і быти докладным До выробу кул ужывано найлепшого
древна без сенку і ват котре под вплывом пары давало ся выґінать
і одповідньо кшталтувать готове коло треба было оку жебы длуго послужыло і
не знищыло ся шыбко на каміністых дорогах Ковале вытважалі сєкєры мотикі лемєше
до плуґув зембы до брон окуця до джві і вруд подкувалі коні
На Лемковині ковалями были найчысті циґані Ромові В каждій лемковскій в сі
были ры котры займували ся ткацтвем Ткачы і ткачкі ткалі материялы злняных
велтяных часом конопных нітек на потребы власны сосядув і інных мешканців даной
в сі Зутканых материялув шыто одєж Убраня цодне шыли найчый кобєты для
себі і своіх домовників з самодялового льняного плутна і сукна Святечны строє
шыто укравцу кружы лепей знали ся на побєраню мяры шыцю і вышываню
Єдным з елементів строю были бути Найчый на всях шыто кєрбце кореношено
зарво зімом яґілятем шытьом кєрбцув займували ся нектужы господаже часом господині і
то оні пелніли роли локальных шефцув Іны типы обувя шевікі чы буты
з высокыми холивами купувано на ярмарках або в мястах В лятах <unk>
і <unk> віку локальні шефци зачали купувать выправьону скуре і самі пробували
вырабят і направлят скужаны тшевікі На потребы каждого господарства при помоци простого
ужодзеня зімовом пором вырабяно шнуры і постронкі потребны в господарстві Зімо струґано
теж єдовы ґонты ужываны до направліня любо покрытя даху звелни льну і
конопі превдяно ніткі З вевны выплятано з карпеты ренкавіце ци светры В
некторых лемковскых всях функцийонували млуны в котрых можна было зміріть Боже на
лепшой якости монкыл олеярнє до котрых заношено ся мільня і твочоно з
него олей фолюше в котрых ткане з вевняных ні так плутно заміняно
в сукно і тартакі в котрых тсєн то древно на бале і
дескій Лемкове з Русі Шляхтовскій чли штырех всі злокалізуваных коло Щавніци Шляхтовый
Яворек Білой воды і Чарной воды займували ся друтуваньом ґліняных ґарнку і
вправляньом шыб Друтяже ходіли од всі до всі і при помоци друта
направляли розбіте ґліняне начыня Займували ся теж латаньом дзюр при помоци алюміньовых
нітув в ґарнках желязных Шкляже купували в гутах шыбы і также хоцлі
по всях оферунц вымяны розбітий люб пемкнятий шыбы або вставляє новых шыб
в Новым Дому Шыбы носіли оній в древняній конструкциі припоминаючій плецак В
бартным бодаках і переґоніє аж до акциі Вісла пренжні розвіял ся перемысл
камінярскій Продукувано там млуньскє камієнє жарна і інны выробы вжытковы Характеристичне для
тых всі єст то же трудньоно ся тамтеж камінярством артистичным позысківаный в
корнутах і мохнатым пясковец был стосунково мянкій і світня надавал ся до
продукциі артистичний Робіо з него криже цментарны придорожны ораз жыдовскє мацевы Руніж
фолюш был знаным осередкєм камінярства Вырабляно там плыты ходніковы бляты до столу
жарна брусы слупкі граничны і придорожны елементы будовляне ораз оселкы называне дурбаками
Мешканцы Новіци Прислупя Кунковы і Лещын трудніли ся продукцийом передміту в древняных
ґлувні лыжек але цеж вжетьон валкув до цяста тлучку до зємнякув і
будевек на масло вшыткє ты жечы струґано ренчнє люб при помоци ренчной
токаркі В Гуці Пілґримскій вытважано сонсікы на Збоже Цебжыкі Вядра і Бечкі
В місцевостях найдуюнцых ся коло Рыманова ґлувні в вулици Волтушовій і Болуцянце
продукувано ґалянтер джеревном фиґуркы жебєне талеры і касеткі котре спредавано курациюшом в
Рыманове здрою Лемковє з Бєлянкі специялізували ся в продукциі Дєґцю котрий мал
шырокє застосуваня в медицині людовій ораз ветеринарі з коли єй мешканци Лося
займували ся вытваньом смолы джеревней ужываний як о смар пізній з позыскуваний
з копанок ропы лосяньскы Мазяже научыли ся вытважат тзв коломась До єй
перевозу служыли специяльны возы котрым розвожено мась по Ґаліциі Літві Лотві Білорусі
Украіні і Венжых Лемкові ктру посядали коні і мешкалі Близкоуздровіск дорабляли собі
яко фякшы За оплатом возі Курациюшы пелніли роли в спілчесных таксувак Позарольниче
заянця становили для Лемків додатковый доходя Лемкове <unk>eo<unk>rcывателі польскых ній лічебном од
позосталой чести людности Жечыпосполітой Польскій Єдном з узнаных в Польсце мнійшости етнічных
обок Караімів Татарів і Ромів Лемкове сон і мают свой язык культуры
традиция Стверджыня те взяты зостали з тексту уставы з дня <unk> стичня
<unk> р о мійшостях народовых і етнічных ораз о языку реґіональным Проґрам
зреализуваный был в рамах кампаніі інформацийной проваджений яко реалізация заданя публичного о
Лемках цоємы познайме ся фінансуваного зо сродків дотаций Міністра Справ Вевнетшных і
Адміністрациі