101 - На добраніч #101 - 10 Х 2015 - Інспірациі - Річник Руской Бурсы 2011
Еп. 101

101 - На добраніч #101 - 10 Х 2015 - Інспірациі - Річник Руской Бурсы 2011

Опис епізоду

101 - На добраніч #101 - 10 Х 2015 - Інспірациі - Річник Руской Бурсы 2011

Автоматычна транскрипция

Добрий вечер діточкы то ты меньшы і векшы Видам Вас барз сердечні в проґрамі На добра ніч і гнеска для вас два оповіданя котры можете медже інчыма тіж найти в Річнику Руской Бурсы <unk> сут они в діли в ділі інспірациі такы такы такы молодіжно дітячы Думам же ся будут Вам подабати Першы з них під наголовком Чудний голос котрого авторком є Маґдалина Стец Послухайте Што особливого трафило ся мі в тоты вакациі Коли так зачала єм роздумувати спомла ся мі єдна така доствыняткова для мня важна подія єдного разу в самій середині вакаций коли сонце міцно припікало В хыжы гріх было сідити а на дворі была серпньова кып выбрали сме ся з мойом сімнадцетьорічном сестром катрусьом на шпацир до ліса Што може быти барже приємного як такій шпацир коли Тін дерев хоронит од спекы але проміня предерат ся медже листками і творит миготливы віражы добиваючы полний лісовий аромат дозрілого літа пахло малинячом ягодами сосновом жывицьом і цілом лісовом дроґерийом Сестра нахваряла мене жебы сме назберали каштанів так як колиси коли были сме іщы дітьми Згодила єм ся радо такы свіжы каштаны не достже мают собі полно сонця то тішат і очы свойом насыченом барвом і рукы гладком приємном округлістю І так ся вшытко зачало Она пішла в єдну страну а я в другу Уж по хвили оддалила єм ся од сестры але не бояла єм ся обізнали сме тот ліз од дітинства не могли сме ся потратити Деси по піл годині была єм уж дост далеко од Катрусі Товды не знатя одкаль почула єм якійсий чудний неспокійний голос Не припоминал він ничого што могла бы м однести до знаных мі звуків і ближе окрисленого джерела одкале міг ся брати На початку думала єм што якійсий страшний звір потвір Чула єм шамот метаня ся шурготіня і тяжкє дыханя Цікавіст перемогла страх і барз осторожні пішла єм посмотрити што то выдає такій голос Коли розхылила єм голузкы гущавины одкале доходил тот звук взріла єм Величезного пса Такого в нашым селі де вшыткы псы єм добрі знама николи не было Одраз здало ся познати што він єст голодний і престрашений Был привязаний до дерева грубом ретязю на котрий ся безсильно шамотал і жалуістно выл сковычал Не могла єм так лишыти того пса вывязаного в лісі без іджыня на певну смерт Хоц баз єм ся бояла спілчутя было сильнійше Якоси здало ся мі же не є то аґресивне лем барз нещестне сотворіня Осторожні зо страхом дост долго силувала єм ся з ретязів пес як бы чул же хцу му помочы Смотрил што роблю і навет зачынал легко магати хвостом Коли уж єм си порадила з одплянтаньом ретязы безпослужні пішол за мном як бым одвсе была його паньом пятнадцет минут спацируваня і были сме уж близко катрусі Коли она взріла пса то з початку барз ся встрашыла але уж за хвилю коли єм і вытлумачыла одкале він ся взял і якій є бідний не было ани бесіды же могли бы сме го даде лишыти І так стали сме ся знаны з того же маме найвекшого і найбарже лагідного пса в цілым селі Гавко бо так сме го называли стал ся праві членом нашой родины Тоты вакациі будут памятны тым же нашла єм вірного і незаступленого приятеля на долгы якы думаме рокы Марґаретка Вжещ Любов од першого пізріня Было тепле літо над морьом Вшыткы туристы ходили по пляжы і смотрили на чудовий захід сонця Выбрала єм ся на мольо штобы далеко од люди обізріти як сонце ся ховат за тафлю воды коли уж была єм на мольо взріла єм незвычайного фрагіря Посмотрили сме собі в очы при остатнім промены сонця і так єм ся заганьбила же аж єм ся обернула в другу сторону Штоси м я так ззаелектризувало гейбы даяка блискавиця Коли дішла єм уж до ся і хтіла іщы раз заздрити в тоты промінны очы його уж не было Сонце перестало уж так прекрасні світити для мене смутна і зрезиґнувана рішыла єм піти домів Якоси так єм ся почула як бы м стратила своє місце на земли Товды хтоси перелетіл по примі Што ся водит подумала єм цілком здезорієнтувана Напілпритомна напілзабатурана розозріла єм ся кус так як бы м не на земли была Смотрю і очам не вірю Він выходит на мольо Прекрасний цілий мокрий з морском травом в волосю Смотрит ся на мене і шыроко ся сміє І нагнеска то уж вшытко Хоц маме початок жолтня думам же вакацийны спомины іщы як найбарже на часі цнелям ся до теплого сонця ясных промены так же думам же іщы вельо з вас не раз звертат до своіх вакацийных спомин Дякую Вам барз сердечні нискы за увагу чытала Моніка Телявска