102 - На добраніч #102 - 17 Х 2015 - Інспірациі - Річник Руской Бурсы 2005
Еп. 102

102 - На добраніч #102 - 17 Х 2015 - Інспірациі - Річник Руской Бурсы 2005

Опис епізоду

102 - На добраніч #102 - 17 Х 2015 - Інспірациі - Річник Руской Бурсы 2005

Автоматычна транскрипция

Добрийден діточкы внеска в проґрамі Не добра ніч буду мала вершыкы двох учытельок лемківского языка пані Барвары Дуць і Анны Рыдзанич Думам же вельо учеників тых учытельок нас слухат то сут вершыкы котры написали як іщы были студентками лемківской Філолоґіі Сут то любовны вершы до милого Послухайте Милий мій Варвара Дуць Пишу зас до Тебе Фраірю коханий бо мі вшыткы говат же с нам я сгніваний Ты з до мя приходил Я не зналам чого На стіл положылам гарбуза велького гарбуза велького вчера зорваного Дівкы ся звідуют Уж не маш милого Я не розумію чом си так думают прецін Тебе в селі вшыткы дівкы знают Но але тот гарбуз мусіл намішати Ты уж мене веце не хцеш оглядати Я хцути повісти мусиш тото знати Я тебы направду не хтіла м лишати Прецінє смій милий для мене барз важний Верний ся до мене не буд так поважний Мусіл єс мі милий штоси поробити же я така тверда Хтілам Тя любити Фраірку коханий Я Тя так любую і Тя дале міцно любимі і шаную Верни ся до мене бо хыбаль здурію я на твій поворот кабат собі вдію Одкаль єсм я лишыл то я смут находжу і не знам ци даяк собі з тым пораджу бо сме ся сонечко добрі справували Як сме ішли селом люде приставали І хоц ты высокій а я собі низка Знают вшыткы о тым же м ти серцу близка Хоцкі не выглядаш як діка пріол чысто і так знают люди же с єс краз хлопчыско Не маш ты кобылы што волочыт ногом Лем ти все ся возиш бм дорогом Кажда бы тя дівка за фраіря хтіла ты єс выбрал мене Я єм тя лишыла вшыткы бесідуют же м дурна як звіря през свою дурноту уж не мам фраіря Я мій фраірочку пристала думати Дівкы мі казали гарбу зати дати А я дурна не знам што то ма значыти Мама нам я кричат же тя хцу лишыти Я ім одповіла же лем Тя честую Ты єс вышол з хыжы твоі крокы чую І уж єс не вернул а чого не зналам Хыба же през тото же ти гарбуз далам Бабця мі повіли же єст такій звычай даєш хлопцю гарбуз жебы выпєрничал є до тебе пишу голубку коханий жебы знам я не был веце загніваний Я про тебе думам і по дни і в ночы Хоцкі мам уж спати все отверам очы Мам вельку надію же ся до мя вернеш Же ся през гарбуза на все не одвернеш Мы сме ся любили як голубкы в гаю Як сме были разом было нам як в вераю Могла бы м ты милий СмС выслати лем же мі ся не хце карты купувати Така м знервувана же лист тобі пишу Хыба го в коперті Попід дверми лишу Хыбаль нас розділил пертий чорт рогатий Або може єднак чорний гад зубати Бо я все думала нас ся не розлучыт А ту так ся стало з того аж мя пучыт Тепер така м слаба онас фурт ся бою трясу ся на ногах і ледве уж стою Мусиш мій ми Лемкі ся домя вернути Бо уж не мам силы за тобом гынути уж мя кус змучыло тото долж писаня і зато уж кінчу моє принуджаня Верни ся до мене бо єм ся преняла Хыба мі в психіці діра ся остала Як тот лист достанеш скоро одпиш милий Бо на долгі жданя тіж уж не мам силы Уж кінчу мій милий бо єм барз лінила і з жалю за тобом выпю літру пива Кінчу мій лист скоро бо уж знаш о вшыткым А як до мя придеш то ты зроблю врыткы Поздоравлям Ятя мій милий поважний жебы сы не думал же сля мя неважний Чаруваня Ганця Ридзанич Сіджу я при столі ногами колышу і до Тебе милий хыбаль лист напишу Бесідуют люде сама тіж так думам же милий заходит штораз рідше ґу нам За Тобом бандую не знам што ся водит Може гнес за тобом інча дівка ходит Не думай си милий же я так одпущу Як єм раз зімала не так скоро пущу Мушу Тебе милий днес зачарувати Жебы ти од мене не хтіл уж втікати мечу тепер вырокы мій миленькій натя Не любуй ты інчой любуй за все лем мя ой мечу я мечу і метала буду Жебы с не полюбил ти николи другу а тепер запалю червену калину не загод николи ти другу дівчыну На погрібач возму стары ґачы з плота найти не приходит на другу огота Над блягом розлію горнят комолока Най ся не озерат за тобом вывылока Старий кабат подру на шырокы стрямбы Жебы ти не давал другій дівці ґамбы Як ся днес способиш до інчой уж паркы най ся ты покажут на ґамбусі пархы Тепер я роздую попелу по селі жебы с не заходил до чужой постелі під плотом розлію фляшечку полыну не грі мій миленькій ти чужу перину Ой мечу я врокы в полудне і в ночы Не зазерай милий другій дівці в очы Там на купісіна кура кутку даче Не знаш ты миленькій як мі серце плаче Бо я вшытко виджу през дзеркальце своє Де вечером ходиш сонечко ты моє А ти си заходиш ґущы рыбатій мельці і мі тым придаєш ой жаль пребарс велькій Тепер зас я спалю в огни центорию Скінчыш милий скінчыш тоту комедию Не думай си милий же я ти горожу радше милий думай што щестя ворожу Заран я прикрашу твій калап перечком жебы м дале была твойом фраіречком Тепер я докупы позберам бары вінок жебы м скоро вила свій весільний вінок Як ся ты од вроків не попсує краса Зробиме весіля на самого Спаса Повім тобі милий чого Тя чарую Бо я барс за тобом од тыжня баную Кінчу милий кінчу тото босорчыня бо ся уж приближат нам пора до іня Най ся ты по ночы неснит крас дівыця бо за то бом тужыт твоя чарівниця І видите якы мати талянтливы учытелькы Мам надію же ся вам подабало Дякую Вам барз сердечні за увагу Добра ніч