Odcinek opowiada bajkę o niebieskim smoku, który nie potrafił ziać ogniem jak inne smoki i z tego powodu czuł się od nich gorszy. Z czasem odkrywa, że potrafi zamrażać oddechem i wykorzystuje tę umiejętność, by uratować małe smoczątka z wody.
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер дорогы слухаче Витам Вас барз сердечні в проґрамі на добра
нічнеска мам для вас байочку під наголовком Байка о синім смоку запрашам
Давно Давно тому коли на світі не было іщы великых міст самолетів
мобільок ани самогодів На земли жыло вельо смоків В тамтых далекых часах
смокы были звыкли зелены Але наша байка односит ся єднак до смока
котрий был цілком синій Наш герой выглядал чысто так само як інчы
смокы тіло мал покрыты лусками не гербеті мал остры кольці а по
боках вырастали му крыла мал тіж долгій хвіст і писк з острыма
зубами і величезне очыска Єдным словом смок Тілько же синій Кольор смока
не был єднак його єдином приметом котра одріжняла од од інчых братів
вшыткы смокы знали дути огньом На заклик з величезного горла выдобывал ся
величезний оген А синій смок не знал Кашлял бырскал але на порожню
Його ніздря николи не пустили навет маленькой хмаркы Зелены смокы сміяли ся
з синього брата а йому было барз смутно з той причыны Так
барз хтіл быти зелений дути огньом як інчы смокы Наш смок прібувал
уж вшыткого Толял ся в траві Мыл ся в лісных байорах водах
робил навет оклады з мокрого листя вшытко на нич Навет сині лускы
заниб на світі не хтіли змінити ся на зелены Так само было
з огньом котрого синій смок не знал выдобити зо свойой ґамбы Не
мал навет думкы як забрати ся за лікуваня бо не было ниякых
смочых дохторів Смокы працін все знали дути огньом і николи не было
такого припадку жбы котрий сий не знал До часу коли вродил ся
силій смок Вкінци наш герой Погодил ся зо своім кольором хоц часом
робило ся му смутно коли стрічал зелены смокы якы чудачні усміхали ся
на його вид Єдного разу синій смок выбрал ся над ріку положыл
ся на березі і смотрил на плынучу воду Наглі почул як штоси
го закололо то смоко комар заколол го в шыю іщы забзычал і
сіл му на голови Смоко комары были барз злосливыма сотворінями жывили ся
смочом кырвю і Мали таку велькіст як теперішній воробель Барз докучливі бычали
і были барз спрытны Мусіли быти спрытны поколи смок достеріг смоко кокомара
міг хосмы жыти єдным дмухом Синій смок не знал дути огньом зато
не бояли ся го Міг іх одганяти лем крылами і клапати зубами
А з того акурат смокы комары нич собі не робили І зараз
пролетіл наступний і наступний котрий хтіл Зісти смочу кров Зачали літати над
його головом і парз голосно бзичати І товды стало ся штоси чого
нихто бы ся не сподівал Знервуваний смок перхнул ніздрями в кєрунку смоку
комара а тот в тым моменті Зробил ся штывний і впал як
камін на землю І вколо того смоко комара трава в єдным моменті
покрыла ся сніжно білым нальотом Смок Дунул морозным оддыхом в сторону іщы
єдного смококококококококококококомара і тот тіж впал на траву так як тамтот Синій
смок одкрыл же потрафит заморажати Пару дни по тым одкрытю синій смок
спал собі в лісі недалеко Озера Коли наглі што пробудило до його
уха дотирали якысы неспокійны звукы од стороны озера Выскочыл з ліса і
взріл же в води топлят ся два малы смочаткы По саму голову
занурена в воді была іх мати котра рычала безрадні з розпачы Видно
было же дале не може войти бо є уж за глубоко і
не ма як вратувати своіх діти Цинісмок не задумувал ся ани на
момент шмарил ся в кєрунку пляжы впал до воды напял ся і
з цілой силы дунул зо себе проникливе морозны повітря Вода в єдній
хвилі замінила ся в твердий льодоватий ходник Смок вошол на нього і
зас зарычал морожачым оддигом Лодова тафля сяхнула далеко аж до самых змученых
смочаток синій смок дотер до них по леді І Выловил іх з
воды як пташкы з хнізда Зараз по тым два малы смочатка нашли
ся на пляжы попри свойой щестливой мамы котра не знала як ма
дякувати синьому смокови Од тамтой поры уж николи ниякій зелений смок не
насмівал ся на вид синього брата І на тым гнеска кінчу Мам
надію же байочка ся вам подабала Дякую чытала Моніка Тилявска