На добраніч #128 - 16 VII 2016 Малы приятелі
Еп. 128

На добраніч #128 - 16 VII 2016 Малы приятелі

Опис епізоду

W odcinku „Mali przyjaciele“ Michal i Magda schodzą do piwnicy i odkrywają tajemnicze małe istoty, które proszą, by nie mówić o nich nikomu. Z ich opowieści wynika, że należą do dawnej społeczności żyjącej obok ludzi, która bywa psotna, ale stara się nikomu nie szkodzić.

Автоматычна транскрипция

Добрый вечер діточкы витам вас барз сердечні в проґрамі на добра ніч
і запрашам вас внеска на оповіданя під наголовком малы приятелі Михал обуд
ся Ход тоты што су вкажу бесідувала шептом Магда і трясла брата
за рамено в єй руці блищало світелко лятаркы Нецілком іщы розбуджений замылчал
Што ся стало Спати мі ся хоче Хоц зо мном до Пивниці
Не пожалуєш одкрыла єм іх Што єс одкрыла Нешто лем кого малых
чловечків То они так галасуют по ночах Облікай ся скоро Лем тихо
жебы сме не обудили родичів Не треба му было долго повторювати Вытягнул
ґачы і кошелю і хвилю пізнійше скрадали ся на пальцях в сторону
пивниці Отворили двері і зышли сходками на долину Латарка давала узкє світло
З лубины пилниці дал ся чути якыс голос як бы сміх Діти
посували ся дальше осторожні В єдным моменті Магда схасила лятарку і повіла
Тепер уважай За цехлы вказало ся ясне світелко і іх очам вказал
ся смішний вид в блеску завішеной під повалом нафтовой лямпы Пара малых
чловечків вірувала вколо себе Третій чловечок сідил на маленім кресилку і переберал
пальцями по струнах інструменту котрий сприпоминал гітару Під стіном в світлі лямпы
стал хтоси всмотрений в полотно на котрым возникали барвны плямы Они хуляют
шепнул Михал А тамтот штоси малює Але файны Хі хі хі Того
ся смієш Познаю тоту стару нафтову лямпу Мама єй колиси глядала а
музык сідит на креслі Моіх ляльок напевно николи не выносила єм го
до пивниці Думаш же то они Хыба так О раны То значыт
же они нас одвычают Бесідуючы штораз голоснійше не взріли же звукы музикы
втихли Дошли до себе коли взріли штырі постаті попри себе єдна з
них штоси повіла Схылили ся і наглі чловечкы зникнули Смотр крикнул Михал
Неє іх тихо Я ж тоси чую Думаш же є іх гев
більше Быти може а може роблят ся невидочны Снаш кус ся іх
бою Ня хыбаль ні Не выглядаю Не выглядают назвы Зрештом сама не
знам Мусиме повісти о тым родичам О ні кликнул стоси обік І
товды малы чловечкы вказали ся зас Тот котрий скорше малювал одозвал ся
до діти Просеме просиме Не бесідуйте о нас никому Мусиме одповіл Михал
Родиче повинны знати хто в нас мешкат Чого ся ховате Гм то
долга істория Повіме Вам вшытко не витайте нас Уж нераз люде хтіли
нам зробити кривду бо іме ся Но добрі повіла Магда коли ся
задумала Але направду мусите нам тото вшытко пояснити Но то слухайте сут
сме частю великой родины з кшатів котры замешкували колиси цілу Европу нашом
хыжом были лісы През вельо поколінь жыли сме в сусідстві інных сотворінь
і приязнили сме ся з людми Пак коли люде зачали ся розповсяджати
і творити своі державы наш люд зачал ся ділити прадавны пущы вытынано
іщы раз меньше было для нас місця В тотатку люде звернули ся
проти нам і зачали нас бесідувати прожыли сме лем там де стрічали
сме жычливіст і де могли сме ся оперти на спілпраці з сусідами
Здає ся мі же чула єм таку леґенду о скшатах котры мешкали
священника Хыба часто хынули му ріжны річы а інчы появляли ся несподівані
А пилнечны запасы сусідів вандрували Ох Передсетом было бы твердити же вшытко
то наша справка Бородатий музик зачервенил ся Кєды сут іщы мышы кот
І люде Але маш правду Не сут сме так до кінця невинны
Повім щырі же барз любиме робити псоты Але все стараме ся Так
робити жебы не зробити никому кривды а особливо тым серед котрых мешкаме
А кєд навет штоси наброіме стараме ся тоту зрекомпенсувати нашом роботом і
нашыма выробами Востхнул з ґшат а в священника мали сме прекрасний ткацкій
варштат якы сме чудеса там робили Заняты бесідом днес спостерегли же в
круг світла нафтовой лямпы вошли іщы дві малы істоткы зшыткотрий власні оповідал
усміхнул ся і повіл Власні сут сме в комплеті познайте Олену і
Ганцю а єм Ланьо а то є Семан наш родинний маляр а
то наша гуляюча пара Настка і Петро Барна мило я мам на
імено Михал А я Магда Маме іщы малого братчыка але яков тепер
спє повіл Михал І маме файных родичів Шкода же не хочете іх
познати Хочеме повіла настка Лем перше хтіли бы сме побесідувати з вами
бояли сме ся не знаючы з кым маме дочыніня Може то так
не до кінця повіл Семон Кус Вам і вашым родичам ся призераме
Але лем в добрій ціли повіл Бесіда тырвала долго коли вкінци Магдай
і Михал попращали новых приятелів на дворі сонечко зачало уж ставати През
наступны ночы стрічали ся з родином з Кшатю Оповідаючы собі взаємні о
своім жытю і інчых інтересуючых справах Єдной ночы Магда з Михалом зявили
ся барз смутны в пивниці неска пришли сме лем на хвильочку повіла
Магда Яков є барз хворий родича на зміну при ним сідят трапиме
ся вшыткы барз ся страпили тишу перервала Оленка Не бесідували сме вам
іщы о тым же в нашым народі медицина все стояла на высокым
рівні Маме в Чехах кузинів котры специялизуют ся в лічыню хворот можеме
іх ту зтягнути Направду ожывил ся Михал а по хвильочці додал На
жаль то так далеко од нас Шкода Жди хвильочку повіл Семан примурил
очы і тырвал в долшым скупліню аж в кінци рюк За хвилю
гев будут Ледві скінчыл тоты слова коли попри них появило ся двоєнесеных
з кшатів Маня шусти тамнудных повіл по чым звернул ся до Магды
і Михала Познайте га Лемку і Вацлава Новоприбылы усміхнули ся Магда покрутила
головом Але як Потрафиме бесідувати зо собом на одлегліст через думкы пояснила
Ганця Окрем того маме барз добрі опанувану телепортацию кєд деси є хтоси
з нашого люду потрафит одраз тягнути вшыткы скаты котры жыют на цілым
світі Але сте сут файови закликал Михал Але тепер може быти тяжко
мусите при цін познати нашых ротечів І так перше ци пізнійше мусіло
бы ся тото стати побіла настка А тепер є тото уж барз
конечне Здоровля дітины є в каждій родині найважнійше Видок малых чловечків парз
зачудувал родичів а засміяла ся в дусі коли виділа так зачудуваного няня
котрий долго не міг бы добити з себе голосу Мама скоро ся
опанувала і повіла з усміхом Приятелі нашых діти сут тіж нашыма приятелями
тішыме ся же Вас познали сме Жаль лем же в такых обставинах
Вказала на спилячу в постели дітину Малий хлопчык оддыхал скоро його лице
было бліде а чоло покрыте крапляме поту Дозволите же ся тым займеме
повіл єден зо скшатів по двох ходинах вшыткы одытхнули Яков обудил ся
барз іщы слабый але його тіло одзыскало здоровий выгляд а його очы
з заінтересуваньом смотрили на схромадженых попри його постели малых приятелів І нагнеска
то уж вшытко Дякую Вам барз сердечні за увагу чытала Моніка Тылявска