На добраніч #137 - 17 IX 2016 Плянета байок Елемент повітря ч. 6
Еп. 137

На добраніч #137 - 17 IX 2016 Плянета байок Елемент повітря ч. 6

Опис епізоду

Odcinek 137 to kolejna część bajki „Planeta bajok“ zatytułowana „Element powietrza“. Marta i Romko lecą balonem nad planetą bez ziemi, spotykają ogromne stada małych ptaków i poznają ich sposób życia w powietrzu, a na końcu znajdują piórko uznane za znak tego elementu.

Автоматычна транскрипция

Добрий вечер діточкы Витам вас барз сердечні в проґрамі на Добраніч Мам
надію же ждете уж на наступний одтинок барз інтересуючой байкы під наголовком
Плянета байок Днеска наступний одтинок під наголовком Елемент повітря Плянета повітря была
зараз на высокости іх носів Ракєта опущала ся деликатні в єй прозрачне
обнятя Марка і Громко заперли очы Коли іх отворили сідили в великым
кошы котрий был причіплений до балона Обоє чули ся якоси чудачні не
свойо Николи не было видно земли на долині під кошом вірували сині
хмары а понад нима гуляли білы хмаркы Ромко з мартом не потрафили
навет окрислити на пряму в котрым летит іх балон бо хмары на
долині пересували ся в єдну сторону а тоты в горі в противну
Ромкови котрий смотрил догоры здавало ся же балон летит вліво Марті котра
смотрила на долину здавало ся же бальон летит вправо А коли пізрили
перед себе мали вражыня же балон стоіт в місци Як мы найдеме
тот елемент повітря Прицін гел нич нема лем повітря іх мары Не
ма навет де выльондувати бо неє земли задумувал ся Ромко Штоси ген
видно крикнула несподівані Марта вказуючы пальцьом перед себе Нич не виджу вытріщал
очы Ромко Посмотр такы чорны пункты Ромко взріл Пункты были малы темны
і напевно ся рушали Не одолгат ціле небо над нима і під
нима прикрыла темна хмара зложена з тых промыкаючых барз скоро пунктів Дал
ся при тым чути якійсий окропечний шум котрий дотерал до них зо
вшыткых сторін Марта заперла очы і заткала собі уха Марта то сут
птахы то птахы кричал ромко стискаючы ю за рамено Дівчатко отворило очы
Фактычні то были тисячы соткы тисячы милийоны маціцькых пташків Літали во вшыткы
стороны а шум іх кров і писк причыняли ся до того жебы
очути так величезний галас котрий на початку встрашыл Марту Наглі штоси дуркнуло
в бальон а пак впало просто до коша під ногы Марты і
Ромка пташок Марта взяла го осторожні і зачала ся му призерати Птах
был маціцкій і легіцкій Дівчатку здавало ся же ледві чує його тягар
Він хыба не жыє ствердил Ромко Жыю жыю озвал ся пташок отвараючый
єдно а пак другє око на вшыткы іжыкы Але єм вдарил На
вшыткы што звідала Марта вшыткы іжыкы Не знате што то сут іжыкы
То гел сут іжы зачудувало ся дівчатко На плянеті Без Земли Якы
зас іжы Не іжы лем іжыкы Я єм іжыком мы вшыткы сме
сут іжыками А де вы мешкате Де одпочувате де спите Як то
де гев наше жытя то літаня мешкаме в повітри спиме в повітри
одпочываме в повітри А знаш може де можеме найти елемент повітря втрутил
Ромко Елемент повітря м Не знам што то такого Мушу уж летіти
Не єм призвычаєний до безруху Іжык розложыл крыла і полетіл в повітря
Неодолга вмішал ся в перелітуючу товпу інчых птахів неодолга остатні пташкы промкнули
попри них скоро і змінили ся в чорны пункты Пак зникнули Марта
схылила ся і піднесла штоси з дна коша Ромхо похылил ся над
ньом заінтересуваний Марта тримала в руках маціцькє птасє перко Елемент повітря вышептала
торжественні і на тым гнеска кінчыме Што буде дальше дознати ся за
тыжден в суботу о тій самій порі А тепер ліхайте уж до
постели добра ніч чытала Моніка Тилявска