На добраніч #147 - 10 XII 2016 Ваньо і коза
Еп. 147

На добраніч #147 - 10 XII 2016 Ваньо і коза

•

Опис епізоду

Odcinek to bajka „Wanio i koza“ o ubogiej rodzinie, która podczas ciężkiej zimy chce sprzedać jedyną kozę, by zdobyć jedzenie i przetrwać. W drodze chłopiec trafia z nią do zasypanej śniegiem stogi siana, dzięki czemu oboje ratują się przed mrozem, a koza wraca do domu jako ważny członek rodziny.

Автоматычна транскрипция

Добрий вечер діточкы витам вас барз сердечні в проґрамі на добра ніч
і запрашам на коротку байочку під наголовком Ваньо і коза Давно Давно
тому коли Лемкы іщы агідні ґаздували в єдным селі жыла собі барз
робітна але і барз бідна родина Поля мали мало але обрабляли і
сіяли покус пшениці кус яринок і комперів так жебы мати для себе
на пережытя Гудобы тіж за вельо не мали По загорідці ходило пару
курок і гуси а в стайны стояла лем єдна коза Коза была
добра бо давала ім дуже молока Але настали гіршы часы Земля не
обродила бо літом была велич суша Настала осін а пак зачала ся
зима Окрем козячого молока і яєц родина нич більше не мала Пшениця
не выросла і не было мукы з чого зробити жебы хоц хліба
в печы ци перохів наробити жено моя повіл ґазда мусиме продати козух
Є она не барз іщы стара дуже молока дає во змузаню купу
гроша Куплю мукы комперів кус соли і цукрю і іщы певно остане
На самым молоці Не пережыєме зимы Як і подумал так і рішыл
зробити ґаздове мали єдного лем сына Ваня Было то добре хлопчыско помічне
і услужна Няню Кєд уж мусиме єй продати то дозволь же я
піду на ярмак По дорозі іщы ся з ньом попращам бо знаш
же єй барз люблю Добрі іди лем уважай на себе сыну і
пішол ваньо на ярмак з козом на мотузку Домішка запакувал фалаток хліба
і кус солонины бо дорога была далека Ішол і ішол аж ту
другого дня зачал кус сніг курити Посмотр моя приятелько сніг курит мусиме
ся поспішыти Але сніг курил і курил штораз міцнійше вколо зробило ся
біло Третього дня зробила ся велич задуява Курило снігом вколо ідул сильний
вітер Не было видно дорогы і Ваньов тратил орієнтацию Виділ перед собом
лем великій білий простір Недалеко взеріл якій векший горбок до котрого зачала
го тягнути коза Скій де лізеш голе гев тягнул ланьо козу але
тота як вперта станула і не піде далі Вкінци ваньо уступил і
пішол за козом Щыро бесідуючы Было му уж вшытко єдно Был змучений
змерзнений голодний і думал же вмре на тій пустели Смотрит ланьош што
коза робит а она пхат ся в середину сніжной заспы аж ціла
зникнула в середині Хот ту дурна бо замерзнеш кричал Ваню і зачал
ся за ньом пхати Але Што То не заспа то осніжена копа
сіна А в середині сідит задоволена коза і зайдет ся сіном О
як ту Тепло і мило Сніг не курит вітер не дує Кєд
ся коза наіла одраз вымена наполнили ся молоком Ваньовыл козу і выпил
ціле молоко І так пересідили в копіі пару дни коза іла сіно
а Ланьо жывил ся єй молоком По парьох днях Ланьо выкопал в
сіні малу дірку жебы посмотрити ци хвиля ся поправила На дворі світило
ясне сонце Сіні іх уж накурил Вышли ланьоскозом з копы І што
я мам моя жывителько з тобом зробити ти смі жытя вратувала Не
можу Тя продати вертаме домів Розозріл ся Ланьо по околиці Тепер легше
было познати де сут Кус зышли з дорогы але то лем два
дни од Головной стежкы В тым часі дома няньо высмотрювал штоденні Сына
з дорогы Барз ся о него трапил бо знал же міг не
пережыти за дуявы То был іх єдиний сын і не уявляли собі
же могли бы го втратити З дня на ден родича тратили надію
Аж по двох тыжнях оддалі взріли Ваня котрий на мотузі тримал козу
Коли пришол догыж розповіл родичам як коза вратувала му жытя і рішыл
єй не продавати Коза вернула на своє місце до стайны і стала
ся гоноровым членом родины Вшыткы барз о ній дбали а ґаздове Якоси
пережыли зиму зо свойом добродійком а на яр зас засіяли поле надіяючы
ся же тот рік буде ліпший Бо неє ся што трапити біда
бідом з біды все ся якоси выйде але найважнійша є родина А
тота жыла уж всещестливі Дале бідні але щестливі І на тым гнеска
кінчыме дякую Вам барз сердечні за увагу лігайте уж до постели Добра
ніч чытала Моніка Тылявска