На добраніч #152 - 28 I 2017 Подкарпатскы народны казкы О паробку якій принюс сонце зо шкляной горы ч. 1
Еп. 152

На добраніч #152 - 28 I 2017 Подкарпатскы народны казкы О паробку якій принюс сонце зо шкляной горы ч. 1

•

Опис епізоду

Odcinek zawiera pierwszą część bajki z „Podkarpackich narodnych kazek“ o chłopcu, który ma przynieść słońce ze Szklanej Góry. Królestwo żyje w ciemności po tym, jak Baba Bosorka ukradła słońce, a syn biednego gospodarza wyrusza do zamku po konia i szablę, by podjąć się tej wyprawy.

Автоматычна транскрипция

Рі Оо Добрый вечер діточкы витам вас барз сердечні в проґрамі на
добра нічнезко запрашам вас на бай ку з книжкы Парпатскы Народны Казкы
<unk> выданя Подкарпатского Общества Наук з <unk> рока Байка під наголовком О
паробку якій принюс сонце зо шкляной Горы Запрашам За Семома Горами деси
за десятьома Морями де навет птах не долетит жыл раз собі єден
король зо свойом женом і дівками І мал тот король дост великє
королівство і богатство а жену мал добру і діти гарды Але хоц
мал тото вшытко то ани його жена ани його діти ани нихто
в королівстві не были щестливы Не были задоволены Бо ци повірили бы
сте же в тым королівстві николи не сходило сонце николи оно не
світило Давно тому баба Босорка што масоркы і трьох зятів з самых
босораків Вкрала з королівства золоте сонечко і понесла на шкляну гору і
гын го перевязала Од того часу в королівстві стало ся темно і
смутно Нихто николи ся голосно не сміял нихто николи весело не заспівал
Коли королівскы дівкы зачали уж дорастати безідує королева до свого мужа За
кого мыжы дівкы оддаме Коли мы весіля зробиме як в нас каждий
ся смутит Нихто не співат не радує ся Прецін На нашы дівчата
нихто не пізрит Втовды король казал выголосити в цілым своім королівстві як
тіж і в сусідуючых же хто забє бабу босорку І принесе назад
сонечко зо шкляной Горы тому оддаст єдну зо своіх ділок і половину
королівства В тым королівстві праві на границі де кінчыло ся королівство ясного
короля а зачынало ся королівство темного жыл собі бідний чловек з трьома
сынами Віст про тото же король глядат героя котрий принесе зо шкляной
горы сонечко пришла і на границю ясного і темного королівства Почули тото
сынове бідного ґазды і найстарший сын Повіл Я піду і спрібую свого
щестя Може мі поведе ся забити бабу босорку і взяти сонечко зо
шкляной горы Як ты там Дойдеш коли не маш коня ани навет
осла Як забєш бо сорку коли не маш ани іглы ани ножа
звідувал ся няньо піду я до короля най мі даст коня і
шаблю Повіл парубок і так зробил Взял зо собом скыпку хліба і
рушыл в дорогу Ішол ден А може і десят уж сам добрі
не знал аж вкінци дошол до королівского замку При замковых воротах присіл
жебы кус одпочати і набрати силы Сідил так долго аж зголодніл вынял
скыпку хліба і зачал істи Наглі коло него запищала мышка білі ся
зо мном тым хлібом а не пошолуйш Як я мам ты хліба
дати кєд сам мам мало повіл парубок і одогнал мышку Кєд ся
наіл пішол до замку і розповіл по што пришол і просил жебы
му дали єдного доброго коня і остру шаблю Король повіл жебы сам
сой выбрал єдного його коня і остру шаблю Хлопчиско пішол до королівской
стайні Было там з тисяч кони і выбрал сой найгаршого коня Пакы
запровадили го до арсеналу де были рыцарскы зброі і ріжне оружя Было
іх певно з тисяч Выбрал сой хлопчыско єдну шаблю котра найбарже ся
блищала і была найстройнійша І нахнеска то уж вшытко Што ся дале
діяло того дознате ся в наступным од тинку А тепер лігайте уж
до постели Дякую Вам барз сердечні за увагу Добранічы чытала Моніка Тылявска
Скогой окя гери