На добраніч #154 - 11 II 2017 Подкарпатскы народны казкы О паробку якій принюс сонце зо шкляной горы ч. 3
Еп. 154

На добраніч #154 - 11 II 2017 Подкарпатскы народны казкы О паробку якій принюс сонце зо шкляной горы ч. 3

Опис епізоду

Odcinek programu „Na dobranoc“ jest kontynuacją podkarpackiej bajki o parobku, który przynosi słońce ze Szklanej Góry, by odnaleźć zaginionego brata. W transkrypcji bohater pomaga kolejnym braciom w walce z trzygłowym bosorakiem przy kamiennym moście, a audycja urywa się w połowie historii, zapowiadając dalszy ciąg.

Автоматычна транскрипция

еті Оо Добрый вечер діточко мітам вас барз сердечні в проґрамі на
добраніч і запрашам на наступный одтинок байкы о паробку якій принюс сонце
зо Шкляной горы з книжкы Парпатскы Народны Казкы час друга <unk> р
Кєд лем они опустили темне королівство кулявый кін зачал ся трясти і
наглі замінил ся в парадного коня такого якого нихто на світі іщы
не виділ ге Добрі єси зробил же с ся ня не ганьбил
і з мого гырбета наскочыл Тепер тримай ся міцно мг за мою
гориву бо кєды хочеш найти свойого старшого брата іщы жывого то мужу
ся поспішыти говіла шкапа до паробка і полетіла попід хмары як бы
крыла мала Кєд летіли уж три дни і три ночы почул хлопчыско
страшне сапаня і стріляня Чуєш то твій брат з Босораком воює бє
ся том блистячом шабльом але не може го побороти Щестя што сме
ся поспішыли його іщы жывого застали повіла шкапа пак іщы ся звітала
Н не боіш ся Бо сорок ма наші три головы не бою
ся повіл парубок Кєд ся не бой што вос свою арджавілу шаблю
і ріжньом де попаде повіл кін і опустил ся на землю Там
над ріком над камінным мостом Середній сон бідного ґазды бил ся зо
страшным босораком босорак ду огньом Дар мого паробок блистячом шабльом різал бокєт
єдну голову стял то в єй місце дві вырастали прилетіл наймолодший сын
бідного ґазды брате помож крикнул до него брат Бо уж сил мій
брак і ледво на ногах стою Взял наймолодший сын бідного ґазды свою
арджавілу шаблю і кєд махнул ньом по шыі страшного босорака хпалит три
його головы і поляла ся кров же аж ріка свій рівен піднесла
як бы ся хмара обірвала Остань гел при мості і стереж його
закля я не верну Бо мам іщы іншу роботу повіл наймолодший сын
бідного ґазды Ани не вытер зо шаблі кырви а уж сіл на
свого коня і полетіл дальше Летіли они <unk> дни і <unk> ночы
аж почули здалека тяжкє сапаня і стріляня мто твій старший брат з
<unk> головем бо з <unk> воює Але зо свойом тоньком шабльом не
може го побороти повіла шкапа паробкови свому ґазді і звідала ся Ом
ґаздо мій ґаздыньку Ци ти ся не боіш Того бо <unk> шт
голов і коли огньом задує то вшыткы травы зовянут аж за <unk>лоненами
І вшыткы травы высохнут аж затьома морями Коли момому братови треба помочы
то я ани десятьох посораків ся не бою повіл наймолодший з братів
Го кєд ся не боіш прирыхтуй свою арджавілу шаблю і ріж бо
сорака де попаде Зляділ кін на землю денад ріком коло камінного моста
найстарший сын бідного ґазды з <unk> головом бо сороком бил ся але
забыти го не міг покєд єдну голову втял де єй місце дві
вырастали Кєд бы сорак взрів молодого паробка задул огньом зо вшыткых своіх
голов Травы зовянули почорніли і в сухе сіно ся замінили аж за
<unk> полонинами І хмары в сухий порох ся замінили аж за <unk>ома
морями а і ріка під мостом высла і перестала течы Помож брате
бо згыну крикнул найстарший сон бідного ґазды Наймолодший син бідного ґазды зімал
свою араджавілу шаблю і кєд махнул ньом раз впали дві головы босорака
на землю потекла кров а од ней земля замокла і травы ся
піднесли ріка ся наполнила а хмары зас небо застелили Паробок магнул другій
раз шабльом і зас дві головы впали на землю зас поляла ся
кров а травы од ней зазеленіли ся ріка ся наполнила а з
хмар полетіл дощ Паробок махнул третій раз шабльом і хпали дві наступны
головы а в тых уж ани кырвы не было Хпал бо <unk>
в воду його тіло полетіло ріком І на тым гнеска кінчыме што
было дале того дознате ся в наступным одтинку А тепер ліхайте уж
до постели Добра ніч чытала Моніка Тилявскай Скоготя Три крытя гери