На добраніч #156 - 4 III 2017 Подкарпатскы народны казкы О паробку якій принюс сонце зо шкляной горы ч. 5
Еп. 156

На добраніч #156 - 4 III 2017 Подкарпатскы народны казкы О паробку якій принюс сонце зо шкляной горы ч. 5

•

Опис епізоду

Odcinek 156 programu „Na dobranoc“ z 4 marca 2017 roku kontynuuje opowieść z „Podkarpackich narodnych kazek“ o parobku, który wyrusza, by zabrać z Szklanej Góry złote słońce skradzione królowi. W transkrypcji pojawiają się też czarownice i bosorki, które planują zastawić na niego czary i zemścić się za pokonanych swoich.

Автоматычна транскрипция

люко Оляне есе ті О добрый вечер тіточкы Витам Вас барз сердечні
в проґрамі на добра ніч і запрашам на наступный одтинок з книжкы
Подкарпатскы народны казкы Оповіданя о паробку якій принюс сонце зо шкляной горы
Взял паробок серст з грылы свойого коня Взял арджавілу шаблю і пішол
в дорогу жебы побороти дівкы бабы босоркы три вдовы паскудных босораків і
побідити саму бабу босорку і взяти од ней золоте сонечко котре она
вкрала од короля і взяла на шкляну гору Кєд перешол він через
міст і голошол на зелену луку травы і травычкы єдны до другых
похылили ся до себе і передали єдны другым віст Вступил на нашу
землю паробок што побідил нашых вшыткых трьох панів бо сораків А тепер
соботы сонечко хоче зо Шкляной Горы взяти Понесла ся віст од травы
до травы од дерева до дерева і долетіла до темной печары під
шкляном гором де жыла баба Босорка зо своіма дівками і де на
своіх зятів в хыжы ждала Кєд тота віст до темной печары дотерла
заплакали три босоркы і зачали паробка проклинати Ждий Ждий ге паробку Не
буде тепер допомагати тота про кылята мишка што ся в коня перемінила
і котра помогла тобі нашых мужів выпобіти Жди Ждий паробку Мы тебе
нашыма чарами зачаруєме Твоє жытя знищыме і за нашых мужів Страшливом помстом
тобі заплатиме звідала ся іх баба Босорка Што вы хочете зробити В
якій спосіб паробка хочете зачарувати і о томстити ся Я переміню ся
в солодку горушку Буде він іти по дорозі злакомит ся на мене
зорве Вкусит і уж го більше на світі Не буде повіла наймолодша
з босорок вдова по босораку з што три головы мал Але знаш
же кєд він тебе оржавілом шабльом перетне Тоты Розлієш ся водом і
не духа Ниєдной памяткы по тобі не остане Товды я Стану на
його дорозі повіла середня дівка бабы Босоркы вдова по <unk>раку Я перемію
ся в пахніячу косычку обыдурию го своім запагом і свойом красом А
кєди він До мене ся притулит одраз буде з ним конец А
коли він здогадат ся І тебе шабльом патяхне то ти в порох
заміниш ся повіла баба Босорка Товды приде коліна мене повіла третя дівка
бабы Босоркы выдова <unk>ora Я буду потічком Взріт він мене захоче ся
му напити мойой чыстисьою водичкы а кєд лем лице сближыт і краполину
до ґамбы возме уж хо більше на світі не буде А кєд
він Здогадат ся І свою арджавілу шаблю в твоій води гымеє товды
ты высохнеш Іны духы де памяткы по тобі не буде повіла баба
Босорка Втовды мамо ви останете і одплатите му за вшытко одповіли три
дівкы так буде Товды я йому одплачу най він на тото не
жде бо о коропечна то буде одбула тали я на него ґамбу
одворил докінчыла баба Босорка і пустила своі дівкы штобы ішли паробка побідника
допасти зачарувати го і зо світа знести так жебы за своіх мужів
босораків отомстити ся Паробок про тото нич не знал Без ниякого страпліня
ішол собі в тоту сторону з котрой золоте сонечко зо шкляной горы
на него світило і гріло го І нагнеска то уж вшытко дякую
Вам барз сердечні за увагу А што буде далі того дознате ся
в наступным одтинку А тепер лігайте уж до постели Добраніч чытала Моніка
Тылявской Ніґдай Ского лютя Три кры