На добраніч #161 - 6 V 2017 Подкарпатскы народны казкы О бідным чловеку ч. 2
Еп. 161

На добраніч #161 - 6 V 2017 Подкарпатскы народны казкы О бідным чловеку ч. 2

Опис епізоду

Odcinek programu „Na dobranoc“ przedstawia bajkę z książki „Podkarpackie ludowe bajki“ o biednym człowieku, który po chrzcie dziecka odkrywa, że za kumę zaprosił Śmierć. Śmierć nie gniewa się na niego i podpowiada mu, jak zostać lekarzem, a audycja kończy się wieczornym pożegnaniem dla dzieci.

Автоматычна транскрипция

Добрий вечер діточкы Витам Вас барз сердечні в проґрамі На добраніч і
запрашам на наступний одтинок байкы з книжкы Подкарпатскы народны казкы байка під
наголовком О бідным чловеку котрий покликал смерт за куму Запрашам Встрашыл ся
чловек і одраз пожалувал же якісу незнану і чудну бабу за куму
покликал Але тота баба товды му повіла Хот Вознеме дітину і до
попа понесеме Підний чловек уж ся выцофати не міг Занесли дітину до
попа і охрестили Кєд вернули З церкви дохыж звідує ся баба Чловека
А ци ты Знаш кого єс за куму покликал Не знам ани
ся не додумую Знам лем же смі великє добро учынила кєд єс
мою дітину під Святом Водом тримала І я тобі Докля жыю буду
вдячний зас усміхнула ся тота баба А од того усміху бідному чловекови
не лем мурянкы по плечах перешли але і серце праві перестало быти
Суха горбата баба повіла втовды бесідуют жебы снал Я смерт Зачал ся
бідний чловек іщы барже трясти кєд ся дознал же його кума то
смерт Тепер напевно не лем його жытя возме але і выгасит жытя
во вшыткых його дітях Зачал він свою куму міцно перепрашати Не гнівай
ся на мене Смилуй ся над нами Я не знал што ты
смерт Але хоц бы мі знал то і так бы мтя за
куму покликал бо уж направду єм мусіл дітину охрестити Добрі єст зробил
Мудрі єст зробил І я За тото не гнівам ся Тебе і
твою родину щестливыма зроблю Зато же с ня за куму покликал зроблю
я з Тебе такого довторя што славнійшого і мудрійшого на цілым світі
не буде Заробиш ты для своіх діти не лем на чыр але
і на білий колач і мясо Іщы барже встрашыл ся чловек на
тоты слова Як я можу дохторьойом быти кєд я ани до школы
не ходил Чытати писати ся не навчыл Кума смерт му одповіла Не
треба тобі ся вчыти не треба тобі чытати і писати ти лем
ід до хворохо якы лежыт в постели і посмотр Ци я стою
при його голові Або при нозі Кєд стою при голові то з
той хыжы втікай і не лікуй хворохы Бо він уж є мій
Але кєд взріж мене при його нозі то значыт же не він
іщы для мене присуджений В такій хыжы ти такому хворому начело посмотр
навар якісого зіля і выпити подай Тот хворий выздоровіє А люде тебе
будут хвалити а іщы дорого заплатят По тых словах смерт вклонила ся
чловекови і пішла чынити свою роботу ецтві отеє літай голы крытя ге
ген І на тым внеска кінчыме на наступный одтинок запрашам о тыжден
А тепер лігайте уж до постели Добра ніч чытала Моніка Тилявска