17 - На добраніч #17 - 14 XII 2013 - Байковий світ Миколая Буряка ч. 1
•
Опис епізоду
17 - На добраніч #17 - 14 XII 2013 - Байковий світ Миколая Буряка ч. 1
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер моі малы діточкы В тамтым тыжни мали сме кус поезиі а і гнеска штоси вершуваного запрашам до байкового світу Миколая Буряка Рідний край Лемковино рідний краю зелены Карпаты ой як тяжко на чужыні о вас забывати Бо там мене маленького мама годувала і до спаня люляй сыну красненько співала Там я выріс на свободі як птах сивокрылий потокы верхы і дебрі То все край мій милий Там річенькы плынут быстро чістає в них вода Ди поглянеш то причудна карпатска природа а в серебряных лучах сонця видніют бескіды Соткы років мы там жыли і нашы прадіды Лемковино ти богата в мінералы Лікы Пережыли мы там в біді через долгы вікы А днес як і там бы было дуже ліпше жыти то за чужы гріхы пришло на чужыну іти Лемковино рідний краю Я Тя не забуду Спомну тебе на чужыні ди лем жыти буду Всеті так не буде В давных часах біда была в каждим селі корчма была люде кочму не миняли свою працю пропивали Марен Ланьо был барз бідний Не міг з біды выйти Гроша не мал в корчмі сідил не міг єй обыти Діти малы го обсіли не был хто робити А ту хліба треба было малых накормити Думал Ваньо чого біда не хоче лишыти Пішол просто аж на Венґры бачі ся радити Бо на Венґрах старий бача знал поворожати і вшелякы тыж хвороты зільом вылічыти І коровам тиж потрафил такє зіля дати жебы соркы уж не могли ім молоко взяти просит Ваньо пане Бачу Дашто мі поможте Бо ня біда не опущат дашто поворожте Слухай Ваню гварит бача Як ті ворожыти Несід в корчмі і перестань паліночку пити рано ставай пізно лігай так як інчы люде Щыро працуй корчму мыняй біда оддя піде Ту Од з мене маш табличку чытай ты і люде на ній слова написаны Все так не буде Прибий собі над дверями Найті так ворожыт же каждого біда лишыт хто корч му одложыт Вернул ланьо назад домів і послухал бачі Лешыл корчму взял роботу Было му іначі Штораз ліпше приходило біды юж не стало діти сыты і од діты нич не бракувало Пішолваню зас до бачі Щырому дякує же табличкы над дверями юж не потрібує Слухай Ваню Гварит бача най табличка буде бо хоц біда Тя лишыла все ті так не буде Бідний і богатий Ходил бідний по жебраню милостиню просил вшытку свою жебранину в старій торбі носил і чудувал ся богачім же в них дос вшыткого іщы більше хотят мати бы ім мало того Іраз вступил до богача жебы одпочіти на свою долю нарікал же му тяжко жыти І так гварил до богача Нич не хочу мати лем жебы м мал за што жыти Не мусіл же брати Підстал торбурит богач насыплю тій золота Будеш мати з чого жыти до кінце жывота Але тиж умову таку треба выконати Ты потримаш свою торбу я буду сыпати І вшытко што впадет до торбы то най буде твоє А вшытко што вылетит з торбы то най буде моє Всыпал богач уж піл торбы лем з тым было іти бо на жытя уж старчіло было о чім жыти Але бідний іщы просит Пане лем даруйте моя торба доз велика лем мі не жалуйте Іщы богач му досыпал нич му не жалувал такой праві полну торбу злота му дарувал та іщы жмінку доложте Дальше бідак просил на уж буде полна торба як єй буду носил Цыпал богач полно злота торба не втримала денце слабе ся пірвало злото высыпало Зобрал богач своє злото занюс до схованя а бідному лишыл торбу і дальше жебраня Нагнеска то уж вшытко моі малы діточкы Мам надію же морал з байок вытягнете А тепер ідте уж до постели бо пора спати Добраніч чытала Моніка Тылявска
