Як липняне сонце доміга і мали баі байкы і оповіданкы Лемків під редакцийом Юрка Стариньского і Анны Орыдзанич О баранку Муленку і Кыю самобию Давно давно тому жыли обід себе два братя Сидор і Афтон Єден так богатый же підны люде приходили до него зарабяти а другій не мог за інич Адже і кавальця хліба А ід Афтане до свого брата Повітят же лем під ногу Може даст ти хоц кавалец хліба пішол бідний брат до богатого просити із Сидор сідул при глуздо заставленым столі зо своіма гістцями Дай Боже щестя привитал ся Ахтан входячы до братовой хыжы але нихто ани не звернул на него увагы Сіл сын на пецку і жде аж дахто дашто му рече мужу дал бы с брату хоц кавалец хліба одзыват ся вкінци братова Мал бы м давати дзядови обрушыл ся Богач Є тато твій брат припомнула мужына Ґазда рад не рад пішол до коморы і принюс заміст хліба фалаток соломины А маш ід до чорта може тамты дадут фалат шолдры Рюк бідно Зо спущеном головом з солонном запазухом вернул бідак до хыжы А не повідалам тішыт ся Жена кєд бы м Тя не післала то бы с николи не пішол Але жено він повіл жебы м пішол до чорта по шолдру зытхнул засмучений автор Подарувана солонина на долго не старчыла і зас треба было старати ся о іджыня для родин Підак позберал ся і пішол в світ як му богатий братрюк чорта глядат На краю велького ліса стояла нова жыдівска корч Пане корчмарю дайте мі квалец хліба бомбарз з голодны попросил автан А де ідеш чловеча звідує ся корчмар даючы му скыпку хліба Іду чорта глядати лем не знам де Повідают же за двома горами на краю ліса в корчмі подібні до мойой урядуют чорты Зазрій до мене як будеш вертати Добрі одповіл бідак і пішол далі В Зелені до Одині помедже двома горами стрітил невеличкого старця дідусь в капелюсі з перком Старій і кус Прикісні Лунці был барз цікавий дето подорожник іде Лем уважай Престерігал коли чорты будут давати ты великы грошы не лем прос жебы дали ты баранка што стоіт за дверями За ден Прешол другу гору і на краю ліса взріл стару корчму з повыбываныма выглядами оплетеныма палчыма Золото дукаты вказує на сусікы выполнены грошами на чорно позбераный корчмар о подологасті осмаленій твари А восте хоц єдного нахваряют подібны до него слугы Знате што Дайте мі лем того баранка за двери попросил автор вертат з баранком на рук По дорозі в долині зас стрітил дідуся вулунці А што мі по тым звірятку звідує ся тоты грошы замінили бы ся в попел а варанок ти іх даст одповіл старец Як то Ано постал го на землю розказал дідусь Коли так зробил почул як дідусь вымавят заклятя Стрыже баранок ушками роздає дукати мішкам бе забечало тихіцько звірятко і зачало стрічы ужкам Зараз з малого поща посыпали ся золоты дукаты аж докола наросла гора грошы бідак лем очы притерат зо здивіня Он може звірити в такє чудо А не повідал єм одозва ся старец З того баранка бул теж мал великій пожыток Афтан выпхал грошы до кышені взял баранка під пазуху і вартат домів По дорозі засму пришло приходити коло жыдівской корчмы та вступил Пане корчмарю повідат вкажу Вам цікаву штуку а в кажде Не противит ся корчма Стріже баранок ужками роздає дукаты мішками выповіл Маґічне заклятя афтан і за хвилю обік баранка появило ся полно грож Корчмар як тото взріл зараз повідат Та де бы сте ішли на ніч дому преночуйте в маны А втан ся згодил і льюг спат Кочлан на тото лем жыдал Казал своім слугам забрати баранка якій давало грошы а в його місце принести правдиве звірятко зо стайны Рано з замінаным баранком бідак обыбрал ся в дорогу домін Жено посмотр якє чудо тішыт ся од самого порога і ставит баранка на землю Стріже баранок ужками роздає дукаты мішками Выповідат заклятя А баранок ани руж Просит другій разі тераді і нич Баранок лем бальчут Ой мужу тобі цілком розум одняло сміє ся жена То што лем зівіря Смутний позберал ся другій раз і пішол в світ чорты глядат Зас пришол до той самой корчмы Пане корчмарю дайте дашто зісти бом ослаб просит А де зас ідете звідує ся примильні корчмар Баранок уж не дає дукатів та зас іду чорт оглядати одповіл застараний Коли будеш вертал то зайд до мене попросил на пожегнаня корчма В долинці помедже горами зас стоял дивний дідусь Памятай жебы з том разом не брал ниякых грошы Остеріга Коли Тя будут нима кусати попрос о невеликій молинок што стоіт за дверями Бідак послухал і пішол далі А вос же золотых дукатів нагваряют го чорты підсуваючы скрыню з грошами Дайте мі лем тот невеликій мык што стоіт за дверями попросил Гнат взял подарок на плечы і пішол Доленці ждал на него дідусь Ой дідусю а што мі по якысым млинку грошы были бы ліпшы на річы бідак З вылинка буде ж мал корыст а з грошы то нич бы не было вийде старат Постал го на землю розказал і выповіл лем два слова Мулинку мідний зас очы притрат і не може ся надывити бо з мылинка зачало вылітувати іджыня питя і інчы ріжности Мал старезрацию не будеме уж голодувати подумал собі втішений і пожагнал ся з дідом Предвечером з зымулинком на плечах голошол до корчм Но пане корчмарю зас вам вкажу цікаву штуку кричыт од двери А барз бем на тото рад одзыват ся хытрий корчм афтан поставил млинок на середині корчмы і выповіл заклятя млинку мель З мылинка зараз зачали зсыпати ся розмаіты смаковикы і вшыткы засіли гостити ся тым што молинок намовтіж не піддате на нич далеку дорогу просит заскоч Ліпше Вам буде як в нас приночуєте Афтан пристал на кочмарьову пропозицию Положыл ся до свіжой постелі і змучений дорогом надсну В тым часі кочмар з услугами підмінили чародийскій мык Рано бідний взял підмінений мынок і пішол домів Жено тепер хоц не маме грошы ничого не буде нам бракувало Оставил млинок на долины і повідат Мылинку мель але млинок ани ся не рушыт на нич ся здало выповіданя заклятя по раз другій третій Того вечера родина бідного пішла спати в голов Рано Ахтан зас позберал ся в дорогу Та де ідеш Глядаш якысы чудів а в хыжы далі біда на річы жену Афтан нич на тото не одповіл рушыл лем раменами і пішол в світ Зас пришол до корчмы на краю віс Пане корчмарю дайте дашто істи бо од вечера єм нич нею і не мам силы далі іти Попросил А што твій млинок не намолол ты ріжности звідує ся хытрый корчмар Якоси вшытко што приношу зо світа в моій хыжы тратит свою чародіску силу Пойдав до трьох разів штука та іду послідній раз чорт оглядати Посмутніл бідак Кочмар підсунул му та релик за мішкы і повіты Але забуд як будеш вертал зайд до мене та все за году одповіл встаючы од стола В долині ждал на него старий дідусь Капелюху з перком і прикісний глунці Зас ідеш до чортів звідує ся старец А знате іду по раз послідній жебы бідну свою долю одмінити Не забуд же не вільно брати од них ниякых пілнязи наказувал дідусь тев наразі вшытко сходит на шыло бо не мам жадного богатства нарікат біда Терпливости порадил старец за дверями вісит кый заміст рожы нос о него Пішол бідак до чортівской корчмы і зас пред очами міняют ся кольорами золота і срібла розмаіты горошы Дукат грайт сан Чує нагваряня корчмаря його слуг і юж был бы дал ся нагаварити кєд бы не припомнули ся му слова дідуся з Долинкы Ані дякую кєд бідний єм ся вродил то і бідным приде є омерати Рече чортам Дайте мі лем тот кый што вісит за дверями вашой корчмы взял кый на плечы і зас пришло му вертати домів през зелену долину Што мі з того кыє зачал нарікату лем взрів дідуся Не марут лем постал кый на земль знетерпеливил ся дідусь В самі якысы штукы вказуєте а потім нич з того не выгодут Нарікал Автан ним положыл кый на земль Кыю бий розказал дідось Акы як не піднесе ся з землі як не зачне бити бідака по плечах Йой ой дри ся бідний А то за што ся так нам і знущате жебы с навчыл ся розуму тлумачыт дідусь За чым входил єс до того корчмаря і за каждым разом в него ночувал Бо мя добрі голостил і ойчыт Афтан А ід тепер до него з тым кыйом і в кажду штуку розказал дідусь і пішол біда з кыйом на плечах до жыдівской корчмы Витайте пане корчмарів кричыт од двери тепер де я вам в кажу штуку А багарз буду рад тішыт ся корчмар і рукы аж затерат же ся му зас даяке чудо дас підмінити Знял афтан кый з плечы положыл на підлозі корчмы і речы Кыю бий А Кый Як не зачне быти корчмаря його спільників по плечах аж в корчмі зробил ся єден великійял А достуж дост просит корчмар А за што за што Йойчат єден спільник през другого Бокый далі перескакує з плечы єдного на другого і далі бє по хырбетах Наперед оддайте мі мойого баранка зажадал афтан Йой Йой скричал ся з болю хытрый корчман Але далі циґан Преціж взял єс го на мотузку Не циґан корчмарів повідат алтан Кый далі был в роботі аж котмар не витрима а восыро при проват того баранка войне цілком тот кый самобий затолче Пішла кочмарьова дівка до коміркы і припровадила баранка Стріже баранок уж ками роздає дукаты мішками розказал бідак Баранок запечал і зараз зачали з него вылітувати дукаты побыте през Кыі товариство смотрило з жальом як бідак ховат золоты дукаты до кышені Нопер оддайте мі мі млинок Ну знаш зачал противити ся корчмар Я не мам ниякого млинка Кыів бий шмарил заклятя авта і зас Кый самобий зачал танцювати по плечах корчмаря його спільників Ай ай кричали з болю Сиро выйойчал корчмар А принес же і тот мулинок най тот чортівскій Кыйуш называци небі Полетіла скоро дівка корчмаря до коміркы і вынесла мулинок Кый перестал літати по плечах неудтивого корчмаря і його компанів Мыленку мыповіл заклятя ахтан і на землю зачал сыпати ся ріжности То заплата за мою гостину Рівкнул остатку і вышол а вшыткы шмарили ся на намелены специялы зачали выдерати си іх з рук так же лем натолкли собі Перед тым іщыватци синя Він си вернул домів з баранком на мотузку мудинком під пазугом і кыйом самобийом перевішеным през плечы Но смотта тепер уж нам ничого не забракне Повідат втішений од доварів Поставил баранка на середині кухні і реч Стріже баранок ужками роздає дукаты мішканы Б солодко завечал баранок і ґу радост цілой родины зо звірятка налетіли золоты пінязі Радіст в автановій хыжы не мала кінця коли за хвилю з млинка зачали ссыпати ся ріжности І не лем шолды але і кобасы сыры солодкы марцепаны і овочы з далекых краін Но мужу не ходил єс дармо по світі тішыла ся жена Тепер міг автами заплатити з ци дорови за фалат соломины Сыночку а ід до стрыкы рече Най пожычыт нам корец на зерно Іщы того самого дня хлопец пришол до богача Стрыку просит ня прислали ня жебы м пожычыл од вас корец на зерну Е Та як мам пожычыти вымат ся богач отец ходил дес світом невідомо де може навлю деякого брид зернай запаскудній корет Но претіж того не зіст обрушыла ся його слова жены і богач монет вынюс порожній корет Коли хлопец ним варнул отец наклал до нього полны дукаты Іщы разыночку підеш до стрыка однести тот конц як будеш го оддавал шмарным з цілой силы на середину хыжы наказал Ігнет сын пішол до стрыка Добрый вечер Отец дякує за корец і фалат солонины Повідат на порозі або гарзо женом Анна здоляли одповісти бо хлопчыско в єдній хвили з цілой селы трісну ним о підлогу Наперед робил ся єден валькій дуркот а потім дало ся чути черканя деревяний корец розлетіл ся на дрібны кавальчокы З за желізных помручы выссыпали ся золоты дукаты Богач не годен был оберечы ани сло Де він набрал тыльы грошы Думал собі потих вкінци не вытримал і пішол брата ся Зівідат Дал єс мі фалаток Солониний казал іти до чорта просити о шолду таємя послухал і смотр што мам І вказал му чародійского баранка і млинок і вшыткы чуда што з них повылітували Богатий вытріщыл очы і повітат Буде жыведів а іщы не тильо будума Вернул домів казал вытягнути з кутця і забыти найвекше паця мясо наклал на ліз і поіхал в світ до чортівской корчмы Коли заіхал перед вечером отворила ся перед ним шырока ра Богач бігал возом до Чортівской Загороды а брама заперла ся за ним на все Докола вшытко зачало ся трясти вдарили перуны а в земли отворила ся велька простор огня В єдній хвилі чортівску кочму разом зрістным братом пірвала горіяча лява а в становы зачало ся добрі вести Люде до него приходили не лем на роботу але і на гостины відоміст о його поводжыню Дішла і до паньского двору Гнат пришол до него по гостину сам пан двору Докола ведит такій достаток і ся звідує Уткаль то Томаш афтане ґазда вказал пану і Баранка і Мурим Жудий повіл Заздисни пан і зараз кєды лем вернул послал своє войско одобрати родийскы річы Вошли паньскы гайдукы з ґаварами на автоновий подоворот З розказу нашого найяснійшого пана оддай чародійского баранка і мулинок рюк найстарший офіцер Оддам або і одповіл сміло Авто На тото ґамбы гайдуків выдолжыли ся до здіваня Кыів бий розказал а зза його пулечыл выскочыл кый самобий і зачал вдаряти гайдуків по плечах Ой ой Чуто было єдно великє сковычыня гайдукы літали докола подвірця а кей самоти як тін за нима Вкінци зрозуміли же нич ім не остало як утече з Загороды Охтан урра кричали люде з другой стороны плота а дворскє войско втікало аж ся за ним курило А тепер запрашам на коротку перерву ічну річку ял мыягу сказала тривайме на вере зай дочкуєты хочеш мати і рочы вытримал прежатну а мі то і достердень катю хвирівая його дри катешком буде його барта за Жебы його мати не крися то я його дозайрачні взяла бы не слав на селечосла йому правы Як єм його ручайкы стискал дода його фелем выгляда горі ґлува мат та його мати де бома Не думайте же то же то правда Бозай дочка і прадічка дома штом співа лашытко ся ді з нилом лемко віт стерцы дай діло штом співа ла шытко ся ді з нилом лемко вічстерты дайло Теодор Кузяк з циклю Давно то были часы Потоп з оповідань На Нашка Тынка Я часто і на лем любил заходити до нанашка Тимка Не лем зато же нанашко знал добрі повідати о в минулых діях Але зато же нашка наста за все надачы почестували Кєдного разу а было то перед війном іщы за пілсудского пришли сме з сусідом Петьом дотинкы нібы до його сына Осифа з якым свы до школы ходили На дворі было брид боляло як з темра Йо як лиє і оварит на нашка наста Потоп буде ци што Якій там потоп полієй пристану А вы хлопці што знате о потопі Зі відал на нашко тинко Є та знаме по свячым реліґіі і же готіли сме одповісти Але Темко не дал дале бесідуват Пулю Я знам як бы ся чыта Вен нич не знате як дашто то кєпско Перше то реліґіі вчыли Не так як гнескре было докладні ся навчыти на памят бо як нід священник такты уха накрутил аж тріщал Треба признати же Нашко Тымко знал оповідати кажду подію з біблиі і выясняти далеко ліпше якнезні катехеты річово і докладні так же каждий мусіл зрозуміти Так і тым разом тымко закурил туголого цигаря і зачыл З тым потопом то было так люде на світі намножыло ся уж достаради А же пан біг і вогословил той рокы были добры так же вшыткы мали хліб І до хліба а і выпыти было за жной з того добробыту людям выголовал ся попревертало так же зачали обозі забывати до церкви перестали хотити Цілыма днями в кочмах ідили пили і грішыли а в постіж жарли ясо і танцювали Ажебы Богу яку офіру принести Там дето Одтовды грошы на афіру не давали бо Богу грошы были непотрібны товды ся приносило жертв а пан біг дуже не вымагал от дакме ягнятку або мірку зерны ярцю оркішу чы пшениці або жыто Лем жебы зерно было єм лежыт не в таке як то кайн дал за туглый послід О чым єм Вам уж оповідал колис Но і пан біг смотрил на тоту людску розпусту і розгнівал ся страж так повіл сам до себе Жалую што єм створил чловека така то підлота Я тото знащу до чыста Але был там єден чловек праведний котрий не грішыл лем жыл по божому зо свойом родином а называл ся Ной Він мал трьох сынів зывали ся сым хам і Яфет Они были добры хлопці лем тот середушний хам был такій кус хамувати А знате як было наймя Женіно я Не знаме Я тіж не знам одповіл Тімко бо в Біблиі не пишут о тім Же товды бабы не мали такого значыня як нас што іх імен не споминали а може іх ще не были Хто знає Бо як знаме з Беблиі то лем о хлопах споминают напримір Авраам родил Ісаака Ісак родил Якова і так дальше То такы книгом роцтва ся называт І не смійте ся бортакы бо то гріх Бо тото же родил то не значыт же родил хлоп хлопа бо то неможливе До того сут бабы родил треба розуміти з плоды Так товды ся бесідувало хыба пізнійше тіж Была чытальне така руска книжка яку написал Миколай Ґоґоль а звала ся Тарас Бульба І в тій книжці пише же тот Тарас старый козак говарит до свого сына што з раду своіх бок перешол на сторону ворога быти своіх козаків такы слова Я Тебе породил я тебе убю Як видите пізнійше так бесідували Але вертаме до потобу Закликал пан Біг Ноя і так повідат Знаш што чловече ною я постановил змести злиця землі люд звірину птахів і вшытко што ся рушат Был уж дос нагрішыли Але ты і твоя родина Сут порядку То Вас помилую І пан Біг казал нойови збудувати ковчег то єст таку велыку шольфу бо земля буде град заляна водом і вшытко ся потопит Так збудуєш корабль колчык на <unk> віктів долгы <unk> віктів шыробі і на <unk> віктів высокій Як возме під увагу же локіт іде деси понад <unk> метра до Лыны тот корабель малый не был І казал Бог нойови мазіл высмарувати тот корабель з середины і зверхы як тіж поділити на три плянтра і зробити перегороды на звірину бо ной мал приказ взяти на тоту шыф по парі каждой звірины і птахів Так треба знати же тых перегород было барз дуже жебы худобу і іншу звірину поодділяти Бо як бы разом вшытко до єдной кучы заперли то най Бог заварує най бы ся тото вшытко зачало бости кусати Мардуміти Же Пан Біг нарисувал нойовий плян того корабля бо ани Мой ани його сынова на будовах жы вся не знали Зрештом там не было близко ани моря ани більшой рікы но лем треба было брати ся до будовы а дерева треба было до фраса так же ной вытял в своім лісі вшыткы кетры сосны ялиці і дубы іщы і докупити мусіл бы з громадского ліса муничы не приділили а і люди мусіл піднати бо сам з синами не дал бы ради тото дерево пошкіпати і порізати на швалі Іщы магі тра было напалити зо смолівок на посмаруваня корабля Бо товды лосяны і Біланчане з мазьом по світі не єздили так вшыткы з Нойовой родины і зєднаны тезлі гарували од спыту до ночы по час наглы Арешта люди тых грішників лем ся сміяла і докучала найвы на каждым кроці Гей ной де ти на тім шыфі будеш плывати по тім плыдкім потічку Ты не маш хыбаль добрі в черепі Але ной нич ся не одзывал лем затискал зубы і мырчал під носом Чекайте під лякы Буде видно хто ся з кого буде сміял як лем приде тот потоп Но збудували тот корабель згідно з пляном і загнали до нього всякой звірине по парі і птахів по парі адже ігадів по парі Ту на нашку поповідат Але гадю по што не знам по якого гада Потім голошол ной з женом сынами невістами і внуками а ной мал товды окло років Марозуміти же перше нагромадили сіна і іншой пхашы жебы тоты Нґадзіне было чым кормити Але хыба на вшыткых зівірів взялной бо як знаме то днес выкопуют кістя поворів Предпотополых видно же такых не треба было бо іх не брал Як ушытко было в корабли і позамыканы двері товды як д дойчу Як бы ся хмар обірувала ментально вшытко бколос заляло а тоты гышли ты што ся скорше сміяли зноля з його корабля тепер лізли на дахы хыж і на дерева і проси Ной ратуй возну до шыфу мой ноту Но южя бесі ся тепер І замкнул о кєнницю бо не хтіл на них смотрити А дойч лял <unk> дни і <unk> ноч Так же вода была на <unk> віктів понад Найвысшы Горы Прасі потопу Ной його родина роботы мали до фрас бо треба было звірину і птахів кормити поіти і гні спід них вымітувати Найгірше было з птахами котры сідили на поді то так на паскудили на сіно же худоба не хтіла жерти Родина мала што істи муси приготовила а і козы коровы юці ся доіли а куры качкы глусы індыкы ся несли Анойовы гмлукы то цілыма днями сідили при борді і імали порыбы Думали рып так же ся і обрыдили А коли доч перестал ляти і вода помагы опадала треба было чекати іщы <unk> місяців покли корабель не осяде на найвекшій угорі што ся зове Арарарат Як уж земля кус підносла і показала ся трава товды ной казал отворити колчаг і выгнати вшытко надвид І так зас звірина розышла ся по цілым світі кажде в свою сторону а ной насадал винограду і зачал робити вину Раз де си сой кус задужолепил того так запянуло было горячо же знял Зося Кошелюб і нагалкы так голый сну в шатрі Того нашол голого сын Хан якій заміст віцьових голизнул в крыты то закликал братів сына і яфета і говарит Хоц теле бо смо теле як няню ся впили як свыня і лежат голови Але брат єму побіли То тис выня бо та кобітци ся не бесідує Потім вкрыли няня Аякыразвіл то поскаржыли му же хам так поступил Товды ной ся роззлостил збештал і проклял гама Но хыба нич му з ґаздівкы не записал А жыл аж <unk>сот десят років Аджек так то было закінчыл лянашкы
