187 - На добраніч #187 - 18 V 2012 - Баі байкы і оповіданкы Лемків
•
Опис епізоду
187 - На добраніч #187 - 18 V 2012 - Баі байкы і оповіданкы Лемків
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер Як што пятницю запрашам вас на слуховиско а особливо гнеска запрашам діти бо на добраніч маме для вас баі байкы і оповіданкы Лемків До чого довела заздріст В єдным селі на краю ліса в старій крытій соломяным дахом хыжы жыла стара вдова з двома ділками Чорноволоса все пелехата і костропата Тереска была єй дівком зас Русокоса зличком як ранне сонце Марися дівком єй другого мужа Тереска не барз подабала ся хлопцям мало хто на забавах просил єй до танцюваня ани тіж забарз бесідувати з ньом не хтіл а за сиротком Марисьом Шугаі лем ся роззерали Як ту бе ся не дойди посідити роздумувала стара вдома Бо поводжыня пасербиці не барз ся єй подабало Недалеко іх хыжы в лісі надым потоком стоял барз Старой Мулины Чорты гын танцуют по пілночы коло Мулинця а каждому хто з нима затанцює одрывают голову Повідали люде в селі А бодай бы чорт єй взяли подумала заздрістна вдова Насыпала зерна і выправила Марисю барз пізным вечером до Страшного млины Лем без мукы мі не вертай наказала Мачоха вырылчаючы дівці мішок І так пішла бідна сирота темным лісом придбати для родны муку Єст ту дахто Звідала ся але одповіла і тиша Марися скресала оген При світлі лямпы взріла докола полну палучыны як бы оддавна никого ев не было Нич насыпала зерна і пустила мулинец нашла лежачу на земли щітку і кустьок опорядила привеленци гур гур толчы колесо і сипле ся мука а сама як палец дівка при муленьскых каменях уж дримле Фурргій як не зробит ся шум за ним дикій грялк Спід землі выросли пред Марисьом штыри чорты Взяли ся під бокы і давай одправляти дикій танец млен аж лучыт од чортівского скаканя Люде правду бесідували видно настала пілніч подумала собі в душы бідна сирота Добрий вечер красне дівча обступили Марисю і до танцюваня тягнут Як можу з такыма панами танцювати кєд не мама ардых лахів Спритні боронит ся дівчатко З копыта полетіло пару чорты дівоче облечыня шыты За недолго вернули спре красным стройом В тым буде ся добрі танцювало Сукня мінит ся бльощачым мыґыдалом винет срібром увитых груж а в королях приливат ся болязк дияментів Взяли Марисю облікати і зас просят до танцюваня Як можу ся сходити кєд не мам черевиків рече а чортиска уж лятят по обытя на єй ножкы специяльні для Тебе шыты внет вдівают і чудово мяісі скірні срібром підкуваны і зас кусят танцьом Не пасує до той сукні пелегатом быти рече дівча і в єдній хвилі приносят і на таци сріблистий гребін Но тепер вкінци собі затанцюєме тішат ся чорты як лем розплели єй грубы косы почысали золоты волосы і лишыли ничым не звязан Тіж такы думам лем принесте мі іщы воды з потока врешті бо мушу ся гыти з того пороху по молоцю попросила Марися і зачало ся чортівскє літаня Літают єден по другым зрештом до потока з вываленыма языками аж пі на ім з писків тече а воды як не было так неє Кульку заспівал Перший когуд деси в боіску а за ним другій і третій Чорт як попарены з шумом і схвистом як ся появили так щезны під земльом Скінчыла ся чортівска година а Марисі зробило ся легше бо голову і душу выратувала Коли принесла мішок мукы до хыжы мачуха з тереском остопіли Не дост жебы не сподівали ся же верне то іщы была облечена як даяка королівна Одкаль маш такє крас облечыня Звідуют ся заздрісты Оповіла як то панове в Милині зато же не мала в чым танцювати так єй облекли На другій вечер заздрістна мачоха пильно насыпала зерна до мішка для свойой Терескы і пізно вечером післала ю до старого Млина Лем не протил ся забарз панам кєдя будут до танцюваня просити Наказувала Думала собі же дівка крашу сукню як Марися дістане Пришла Тереска до млина насыпала зерна і мель фурігій Опілноч зробил ся такій сам свист як вчера і чорты зачали свій дикій танец Молода панєнко хоц з нами танцювати Ні не затанцю зи вами покля мі не принесете красше облечыня од облечыня той дівкы што ту была вчера Шест праст Полетіли барз пильно чорты по стрі родом з цисарского двору сукня вінец і скірні мінят ся же аж очы болят Облекли єй так же нихто бы тепер не звірил же то костропата і всепелегата Тереска І давай до шаленого танцуваня дівку брати Так з ньом танцювали так ньом обертали аж на дрібны кавальчыкы рознесли А коли третій когут заспівал Не было шліду ни по терасті ни по чорта Цікаве кель коли верне моя дітина Думат мати в полудно Думат і вечеры Вкінци сама пішла до Старого Млина Смотрит а ту лем кусцьок мукы ся в мішку лишыло і шліду неє по єй дівці Тепер аж зрозуміла до чого довела заздріст заміст сироту Марисю Тереску чорты взяли А тепер запрашам на коротку музичну перерву а пак мам для діти іщы єдну байочку Зелене дашо заспівал дайця ве буде рочерана А я під нарно трачу за селе о од ґалятів світ му єс лем не выйді Співайте вешы Даря тя співа был бо і шару бехоничне співайте вельо да співами тре слова не моя співала спива А тові тре слова не могли твоче ташо заспива го ады лей О желізным ланцю Был собі ланцьом а же ходил з желізном палицьом што три цетнары важыла назвали го желізным ланцьом Ланцьо мал таку силу што том палицьом стинал дерева забивал звірята а як шмарил ньом догоры то пробивал хмары і выдаляла ся з них на землю як з цебра Маючы таку силу і зручніст не хтіло ся му дома при відци робити і пішол во світ Ідучы раз лісом стрітил другого хлопа што яличкы вырывал і мотуз з них крутил Коли єст такій мітний то хоц зо мном повітат до него Може ся м і придаш Ідут так оба і видят третього хлопа што дерева скорі ньом вырыват і з них кошыкы плете Здає ся мі повідат желізный Ланцьо што і в тебе сила не мала як хцеш то можеш піти з нами В лісі застала іх ніч Розложыли оген напекли звірины котру желізный ланцьо палицьом свойом набил і положыли ся спати Аж ту видят што велика скала ся довихат і назад падат На другій ден рано желізний ланцьо пішол двигати тоту скалу під ньом взрю глубоку яму Зараз вказал тому хлопу што з яличок мотузы крутил крутити долгу лину а тому што кошыкы Здерев робил плясти великій кіж Коли вшытко было готове поспущал обох до ямы потім окрутившы лину коло парох молодых яличок спустил ся сам Так сітрьох станули під земльом Смотрят а докола красна околиця птахы співают худоба ся пасе дерева зеленіют пшениця жолтіє лем люд ниґде не видно Ідут ідут уж ден минят а хыж ніт аж зо смерком видят далеко світло Ідут ґу ньому а ту стоіт срібний дім В дмі вшытко срібне аж блищыт Заходят до середины а там молода дівка красна як княгыня Што ти ту дівче робиш звідує ся ланцьом Дівка заплакала і повідат Втікайте мій муж чорнокнижник має три головы і такій сильний што вшыткых вас знищыт Не бій ся повідат Ланцьом Лем подай нам дашто до іджыня сіл с за столом і жде прибытя чорнокнижника О <unk> в ночы чути голос Чловеча душа ту смердит Зближыл ся чорнокнижник ґужелізному ланцьови штобы го задусити але тот єдным замагом палиці вшыткы три його головы на землю зрубал Втішыла ся княгыня припала ґу ньому і оповіла што недалеко од Тамале мешкат єй сестра Она іщы барже нещестлила од мене Бо єй муж чорнокнижник має шіст голов і іщы барже строгій одмові Але він нич си з того не робил лем казал ся там запровадити Хоц і друга княгыня просила го штобы втікал з єй дому бо згыне він зас поіл попил і нетерпеливо ждал чорнокнижника О <unk> <unk> годині іщы далеко од хыжы чорнокнижник кричыт Чловеча душа ту смердит входит додому котрий цілий золотий был і хце желізного ланця задусити але ланцьо лем палицьом по головах нараз одлетіло три потім другій раз <unk> і зас одлетіли три Товды втішена княгыня повідат до ланця Мам сестру але она барз нещестлива бо єй муж чорнокнижник має аж девят голов Я никого ся не бою забыл єм уж двох чорнокнижників знищу і Третього одповіл желізний Ланцьо і казал ся там запровадити Пришол до дому котрий был цілый дияментовий як оген блищал наіл ся напил і засде чорнокнижника Чловеча душа ту смердит на милю Чути як кричыт чорнокнижник входит до хыжы і хце іх панусити ножелізный ланцьом зас <unk> палицьом і одлетіли три головы <unk> другій раз зас одлетіли три головы <unk> раз і одлетіла решта голов Освободившы вшыткы три княгыні од чорнокнижників обіцял выпровадити іх на світ Хлопы забрали вшытко срібро золото і дияменты і з тым скарбом пришли ґу тій дірі котром під землю глошли Найперше вышли кошыкар і Мотузяр Тоты вытягли княгыні і іх богатства На остатку мали вытягнути желізного ланця Коли буду на середині ямы они з зависти мя пустят і ся забют Подумал сой лацю прото до коша не сідал лем наклал до нього каміня Як подумал так ся стало Коли кіж был на середині його товарише пустили вшытко і втішыны што желізный ланцьом не жыє забрали княгыні і іх богатства і пішли дальше в свою дорогу Ходит желізный ланцьок під земльом і роздумує якым бы способом на світ ся достати Аж видит Великого орла што літат по небі Забыл свойом палицьом вола мясо покраял на кавальці і шмарил на землю Дізрил тото орел і зараз прилетіл ґуланцьови сіл ванцьо на орла і летит до горы Коли лем орел ся змучыт і зголодніє мече му кавалец з мяса до дзьобу Такым способом дістал ся на світ Орлове на дорогу дало рашту мяса а сам повандрувал дальше Вкінци пришол до великого міста Што ту в вас чути звідує ся стріченых люди Корольови згынули три дівкы оповідают люде Але недавно ся нашли і гнеска іх весіля з тыма одважныма парібками што іх освободили Пішол Ланцьо до палацу станул пред самым корольом і вказує му свою желізну палицю Няню То наш освободитель признали ся вітцю княгыні Припровадте мі ту зараз кошыкаря і мотузяря розказал своім боякам Кором Коли тоты станули перед його троном казал іх постинати Даруй ім жытя просил Анцьом То добры хлопы лем з того богатства што го набрали під земльом попревертало ся ім в головах Володар пристал на його просьбу а за урятуваня дівок обіцял оддати піл свого королівства Я єм свобідний чловек одповіл Ланцьо мій выстарчыт моя палиця і пішол далі По світі вандрувати
