194 - На добраніч #194 - 21 IX 2012 - Баі байкы і оповіданкы Лемків
•
Опис епізоду
194 - На добраніч #194 - 21 IX 2012 - Баі байкы і оповіданкы Лемків
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер Витам вшыткых барз сердечні на слуговиску а особливо гнеска Запрашам тых малых меньшых і найменшы про то же гнеска байкы на добра ніч баі байкы і оповіданкы Лемків під редакцийом Юрка Стариньского і Анны Рыдзавич Запрашам Хованец Знате ви што такє хованец О Хованец то барз рідкій птах але і барз чудачний хоц барз потрібний Того пташка не каждому ся трафит мати лем щестливым людям Але щестливый лем товды буде щестливий і богатий як найде такого пташка і возме го зо собом домів Тот хованец поправит цілу ґаздівку і вытягне вас з біды То такій тихій мизерний чорний з долгом дзюбом і хвостом все зателепаний мокрий з обшар паным пірьом і опущеныма крылами Барз жалістний німий бідний пташок люде го не любят але кілько добра може він принести Хованет на дорозі ся трафит але хоц хто го омине повін на позір негардий Не хоче ся над ним змило сердити і оминат Щестя А ви Як бы сте го взяли ховали дома то зерля бы ся вам крас родили худоба бы ся крас ховала ґрат бы вам не збыл поля слота і посухы бы вас минали Обистя николи бы не горило нипрез дзюравий дах бы вам не лял грошы лем бы сте мали найвеце в селі Веце як берко Были бы сте здоровы а вашы діти найвесільшы Не шкода вам же не мате такого щестливого пташка А не маме дома на пецу мы были маленькы діти Бавили ся на земли серед хыжы злота была долга і воды великы а не малы за водом капусту Няньо вышли зазерити болота забрала кавалет землі з капустом пішли пізрити ся ци іщы дашто остало Вышли за воду а там за нашым кавальцьом під лозином стоіт бідны пташыня вода з него цяпкат долов з мокрого піря і з дзьобу і з хвоста ножкы під ним высокы сухы Стоіт спокійні тряси ся перемерзне Няньови жаль ся зробило такого пташеняте взяли сховали за пазуху і принесли домів бо го слота знищыла Посадили на пеци в кутыку насыпали вівса і натрущыли адзымкы Але птишок посунул ся дальше до Кутыка і ничнеів Пришли мама з села тай звідуют ся што то за біда на пеци А о нього говарят же нашли за водом Та сусідці ксені вчера ци передвчера пропало куря може оно кєды не боіт ся люди Але кєд до курят неподібны Зато нич допевно лем од слоты так змарніло То нич най так постоіт на пеци і най ся осушыт а потім будеме видіти Пришол вечер Мы діти полігали спати на пец а пташок коло нас в кутику Рано встали ідут призріти ся на пец ци сме вночы не задусили пташа Смотрят на пташок якій был мочар вчера чак і самий і гнеска Не осушыл ся за пітора дня Вода тцяпка цнехой тече попід нас в дололпеце Мама призерили ся зблідли і зо страхом скричали на Яня Пташок лем кліпнул чорным очком і обернул ся нянь Обсталя мама хварит вынес го гет вынес тоту біду од хыжы там одкале з го принюс полож она тото саме місце де бил Я ся го бою то штости небезпечны якыса чудасия Няньо пообзерали і не сподобало ся ім Окрутили до орянды вынесли і поставили на тым самым камени на пісках в Підлузині Але мама смотрит а на міст де стоял пташок жменя пшениці Одкаль могла пшениця ся взяти як ани в нас ани в селі ани в сусідніх селах пшениці неє Зо страгу мама узгартали пшеницю Але жебы нич злого ся не стало закопали на пілночній стороні од нашой хыжы Обілили пец але провой были мокры до ночы Лем ня однесли того пташках Нещестя зачало ся на нас сыпати Язбыл велику глиняну миску мамі розсыпала ся боденка зо сметанком брат попюк руку лыжка взяла вуз коровы полова влетіла до ока то нич Але од самой той біды в хыжы неє того пташка На другій ден мама іщы більше ся перестрашыла Встают рано а тот сам пташок стоіт на тым самым місци напеци в кутыку особівый вода тече іщы барже насеред хыжы велика молака Дали му спокій лем од люди закрыли го кубятком лем Деси перед полудньом пришла до нас коморниця Параска зауважыла молаку серед хыжы зачала ся роззерати Звідує ся што ся такє стало Але мама встыдили ся і не повіли Параскы сумліня уж не дало спокою зачала метати очами на пец Мама вышли до коморы а Параска выскочыла на приписок сягла руком поза кубятко всунула пташка під хустку і вылетіла з хыжы На різ не заважала же жыдина Як мама вернули з коморы старший брат повіл Мама смотрят пташка неє Слава тобі господе прошептали жес ся мя клопоту позбыл бале за пташком Два раз більше пшениці як вчера Забрали мама тоту пшеницю і высыпали за меджу на сусіднє поле іщы раз обілили пец Але про воі было знати іщы зо дві неділі Ци коморниця Параска знала што то за пташок коже ся злакомила на него Не знам Лем же зараз на другій тыжден зачало ся в ній поправляти Люде виділи на ній нову фарыбанку потім новы кєрбці А моі мама певно комуси повіли же она макого пташка што ся Зо выхованец Бабы ся ню бридили і оговаряли зо залистьом на ню бесідували Прибрана бомагованця Параска має грошы бо єй ховалец приносит шептали бабы Не знам ци она направду го тримала бо я Параскы напю за свого жытя Люде повідали же такого пташка добрі тримати але го треба шанувати а він сам поведе цілу ґаздівку Лем же в тых людых душа чорніє што тримают Бо тому пташкови треба прирікати душу кажду девяту суботу А тоту пшеницю што му перска цнуса то золото але треба єй складати цілый рік і аж в страсний четвер Перемінят ся на золото Люда Уж виділи як Параска пересушала на сонци полну опалку золотого зерна Але Хоц Параска была богачком люде ся єй бридили і оминяли І Параска о тым знала і недобрі было же ся ньом люде бридят Зато хотіла того пташка позбыти ся Пару раз го вышмарила але все ся вертал Лем раз в ночы поломін огня видно было над хыжом параскы Люде виділи як в поломненях когута і зараз такой знали же то гованац зо злости спалил Парас скінул хыжу а сам перемінил ся в когута І в нас на тым місци де мама закопали тоту хованцьову пшеницю каждого рока росне высока бодача На сусідскым полю зробила ся солотвина В трасный вечер люде видят над солотвином якысы огынникы Не знам Ци тепер трафляют ся такы пташкы до кому Певно трафляют ся але лем щестливым людям Ой якы щестливы пташкы Шкода же тепер іх ніт Я жалую же нам го вкрала стара Параска Мали бы сме дост золота аж бы сме го пересушали коровы бы ся нам доіли на поле бы ся родило през дах бы ся не ляло телята бы мі здыхали Были бы сме богачами А може де сме мали чорую душу або остали бы сны без хыжы і без лагів як і коморниця Параска А тепер запрашам на коротку перерву по котрій іщы єдна байочка Чародийска пищалка Вмер дідо Мито і записал цілу свою ґаздівку молодому Петрови Тепер Яси ґазда апелнул Додля был єм паробком і мусіл єм служыти другу Тепер вшытко ся змінило Тепер я буду приказувати а другы будут слухати і нам я робити Бо тепер я ґазда Як подумал так і зробил Обнял Петро ґаздівку і рішыл найперше кус одпочнути по тыльох роках роботы на другых Поза ґаздівком і гардым статком дідо лишыл му тіж кус грошы а стодола была полна зерна і Петро не боял ся преднівкы До роботы были слугы то міг Петро долше поспати і то корчмы зазріті Тым часом ґаздівка марніла а і грошы ледвы ся кінчыли Ходит Петро якысий маркотний бо видит же штоси єст ле в порядку Але же был кус тупавый та не додумал ся дораз чом то його ґаздівка Мариє А жыл в тых странах далеко в лісі побожний старец котрий проводил част на молитві і неєдному уж добрі порадил і з клопоту выратувал До того старця задумал Петро достати ся і го о раду попросити Встал завчасу рано выбрал ся до Темного Ліса і нашол богобульного старця Старец привитал Петра сердечні а коли тот повіл му яка причына припровадила го ґу ньому наложыл великы окуляры отворил грубу книгу прочытал пару стрічок і повіл Єст спосіб для тебе Твоя ґаздівка піднесе ся і дійдеш зас до грошы але мусиш мі приречы же выполниш докладні вшытко што ти прикаже Зроблю вшытко одповіл Петро Старат знял окуляры погладул свою сиву бороду і гварит На краю ліса над потоком росне чародійска верба Вертаючы до села выріж єдному голуз і выстругай з той голузы Пищалку Пищалка тота зроблена з чародійского дерева верне тистаток як каждого дня о заході сонця заграш сой на ній Петро рад же так легкым способом осягне свою ціль хотіл уж попращати старця жебы як найскорше найти чародійску вербу і зробити собі пищалку але старец завернул го і повідат Почекай Петре то іщы не вшытко Бищалка буде мати лем товды чародійску силу коли ти заграш най по цілоденній роботі Коли вечером не будеш міг з чыстым сумліньом повісти си же сробил тыльо Тільо сил старчыло же с і не змарнувал ани часу і же с не выдал ани гроша на непотрібны річы то ліпше не берпищалкы Бо товды єй сила буде діяти в противну страну і спровадит натя іщы векше нещестя Петро як почул тото подрапал ся по голові бо тото другє додаткове заданя меньше ся му подабало Але охота выпрібувати силу чародиньской Пищалкы перемогла і Петро прирік Старцьови выполнити докладні вшыткы наказы Памятай што м ты гварил повіл поважні старец і по трьох роках зазрій зас до мене бо рад бы м знати як ся ти буде вело Петро подякувал старцьови і полетіл што з силу через ліс На краю взріл чародійску вербу Памятаючы слова старця одрізал собі єдну голус і вернул до села В хыжы выстругал з вербины городу Пищалку таку як мал коли был іщым малым і пас статок свого няня Сховал Пищалку до скрині і ліг спати Наступного дня встал кус скорше як звыкло бо выгнала го з постелем мысен о чородійскій Пищавці о вымохах од якых залежыт єй чародійскє діяня Забрал ся зараз до роботы час до полудня перешол мус скоро І полудонок смакувал ліпше коли небуд перед тым Ну хыбаль хнеско доз тым ся наробил гварил сам до себе Пополудинку на коротко зазрів до корчмы там бесідую пару годин бо треба было побесідувати з корчмарьом о політиці і ани ся спостеріг як уж сонце Хылило ся ґу заходовы Припомнул собі о Пищавці і вернул до хыжы Але коли отворил скрыню жебы дістати Пищалку пришли му на мысель слова стариця Пищалка буде мати свою силу лем товды коли загрожений по цілоденній порядній роботі Інакше може она спровадити натя нещестя Ні Мусіл ся признати Не можу внеска заграти на Пищалці бо м змарнувал пілдня в корчмі заміст роботі А в додатку іщы зробил єм непотрібний выдаток на палюнку Запер аджеж з жальом скриню і постановил собі сильно же одзараны буде докладні выполнял вшыткы наказы старця Але наступного дня не ішол з том роботом якоси так як собі постановил і зас не міг вечером заграти на Піщалті На конец на третій ден повил сой твер Так дальше быти не може Мам чародійску Пищалку і не можу скорыстати з єй чародійской силы Як так дальше буде Пищалка стратит свою міч або што іщы планьше спровадит на ленове нещестя Тимазом вытримал цілый ден і робил в поли і в загороді доглядал стайні статку дому і стодови О заході сонця был так злучений же ледво тримал ся на ногах Але был рад зо себе а предовшыткым тішыл ся же наконец може заграти на чародийскій Пищальці Отворил скоренів вынял Пищальку і заграл на ній співанку Знану іщы з діточых років Якій голос мала пищалка Цілком такій сам як тота на котрій пискал при коровах яко малий хлопец Гнеска был рад і зо себе і з пищалкы Певні тепер зардіят єй чудесна сила подумал ховаючы пищалку до скрыны Од того часу іж легче ішло му з роботом То певний вплыв чудосной Піщалкы думал По якысым часі сусіда з постарах Лет зашла якыса зміна Виділи якоробу цілыма дня не ходил до корчмы і повільні доводил свою ґаздівку до давного добробыту і порядку Єдного лем не могли сусіде поняти Чом то Петро по заході сонця грат на пищалці Пілком так як хлопці котры пасут статок на толодзі Такє пеця ґазді не пасує Нич минулы три рокы Петро не лем допровил ґаздівку до давного стану але іщы звекшал єй бо току пару морґів ліса прилігаючого до його ґрунту О корч мі завил цілком Памятаючы о приречыню котре дал Старцьови гоблюк ся Петро раз святочно і выбрал ся в голубину ліса штобы подякувати свойому добродітелю за чудесну Пищаду Взрівшы богато обличеного ґазду старец не познал бы Петра як бы непиш чалока котру тримал в руках А тоты любий Петре повіл усміхаючый ся Виджу же чародійска Пищалка помогла ты Ой так так так она барз мі помогла Тепер мам ся зас добрі аж і докупил єм пару морґів ліса А на Пищалці граш іщы Гей одповіл Петро грам на ній штопечер попрецін лем і завдячам вшытко Старец Посмотрил на Петра і повіл достойні Мій Петре Знал я же ти кус за поволи мыслиш і прото выдумал єм байку о чародийскій пищавці штобы примусити Тя до роботы Тота Пищалка не мат жадной чародійской силы Сила тота была в твоім тяжкым труді і ощаднусти Роботом двигнує з ґаздівку а ощадностю дал єс фундамент до добро быту Робтак і в будучноста будеш щестливый і веселий Тепер аж зрозуміл Петро чом Старец залежыл діяня тородійской Пищалкы од роботы і Ощедности Сердечно подякувал Старцьови і вернул до села До смерти был робітным і ощадным і жыл весело і щестливо Нераз оповідал знайомым о старций чародийскій Пищавці котра зробила з него порядного ґазду Нагнеска то уж вшытко Дякую вшыткым сердечні за увагу Добраніч бесідувала для Вас Моніка Тлявска
