195 - На добраніч #195 - 19 X 2012 - Баі байкы і оповіданкы Лемків
•
Опис епізоду
195 - На добраніч #195 - 19 X 2012 - Баі байкы і оповіданкы Лемків
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер По тыжньовій перерві запрашам вшыткых барз сердечні геска на нове слуховиско будут то байкы для діти під редакцийом Анны Рзанич і Юрка Стариньского як лепняне сонце доміга імали Запрашам Чуганя перед смертьом Єден отец приказал своім сынам поділити ся єднако маєтком Коли вмер старший сын повідат до молодшого робиме разом а што заробиме поділиме порівно А я так не ху одповіл молодший дільме ся тепер што моє то моє а што твоє то твоє І зачали ділите поділили хыжу загороду землю на восмены ґаздівскы нарядя ґраты лахы Словом вшытко што было лишыла ся лем єдна чуганя Я єй возму бом старший Повідат єден Ні она мі ся належыт бо мя няньо барже любили Перечыт ся молодший Зачали ся на ній сварити зо сваркы пришло ім добиткы в кінци оба подали ся до суду Коли выграл єден то зараз другій подавал справу до Высшого суду Справа тягла ся роками Братя платили адукатам ходили на термін тратили дорогій час А же не мали готовых грошы прото продавали покус худобу землю загороду Вкінци лем в єдній хыжы остале Єдного разу отварают скрыню смотрят і очам не вірят чуханю сточыли молі братя не сміли никому ани в очы посмотрити забрали ся зо села і пішли на службу помадже віпчых люди Коли селяна о тым почули зачали ся сміяти і бесідувати Выграл єс як тоты што ся на чухані посварили А тепер запрашам на коротку музичну перерву а по ній вертаме з другом байком запрашам Кєрпці О як файні было в тых кєрбцях ходити теплы легкы ногы ниґде не стискали Не тото што хынешні лякєркы бо то нашы лемківскы кєрбці Лекєрпці тіж часом любили робити Лемкам пакости найвеце ся тото товды трафляло коли провадили старовіками за взяту в войну о лемківскы ногы Бо коли в мацині парібкы на женячці юж ся встидали аж і в будный ден ходити в кєрпцях в стружным ходили в чаравіках іщы лем в неділю А же оба тоты села належали до єдной парафіі то бстружняне і мацинянене стрічали ся каждой неділі в мациньскій церкви Тамто познали ся перший в селі пстружняньскій паробок з першом в селі мациньском дівком Обоє были гарды і єдно другому одразу ся надало Такто найшумнійший пстружнян зачал ходити до найпараднійшой мацинянкы І хоц вшыткы пстружняньскы дівкы за свого найліпшого кавалера а вшыткы мацинскы парибкы за свою найліпшу дівку были барз за Висны Але они обоєннич сой з того не робили лем думали ся поженеты Іж были бы понесли до Єґомостя на оповіди як бы на кярбці А было то так Перша мацинянка зо свойом товаришком пішла до ліса на Малины В тот сам час перший стружнян поіхал до ліса по дерево В лісі обоє ся стрітили хоц ся того не сподівали І хоц мацинянка сама ходила боса але і ся не сподабало же єй Пстружнян был в Кєрпцях Бо дотепер она го в кєрцях іщы не виділа і не знала же він в них іщы ходит Але найгірше было тото же єй товаришка постарала ся жебы мацинскы парибкы уж на другій ден знали про тот выпадок звідували ся єй ци наречений і до шлюму під ньом в кєрбцях Одтовды найбарже гоноровий стружняньскій кавалер в неділю вертал ся змацений уж не пізным вечером як перше А в полудна разом зо вшыткыма стружня нами што ішли з церкви бо найпараднійша мацинянка повіла му Не гочу ся в кєрпцях і одвернула ся до мациньскых парібків Минул рік І хоц кого свойой парадниці крутило ся дуже маценскых хлопци але чогос жаден ся з ньом не женил А єй найліпшы до одданя Дівоцкы рокы уж ся мыняли і она ся уж кус бояла старой лемківской приповідкы котра хварит же як справа піде на одволокы то зідят псы кєрбці і наволокы І зато зас ся здогадала про стружняна і передала му през товаришкы же она уж го хоче і жбы пришол ся женити І він пришол пришол до ней в неділю пополудни і в кєрпцях Стрітил єй як спацерувала з мациньскыма дівчатами і хлопцями на дорозі посередині села Підишол до ней выставил єдну ногу в кєрпци наперед і повідат Казала сприты казалам То я пришол Добрі же с пришол І уж мя хочеш хочу А товды с не хотіла Перша мацнянка нич не одповіла лем ся зачервенила як ружа бо знала же перший пстружнян нароком пришол до ней в ґєрбцях і робит єй таку велику публику медже людми Але надіяла ся же як тепер тото стерпит то він єй не лишыт і буде ся з ньом женил І вшытко терпіла а він кус почекал а потім рюк Не хотілас не велика туга тепер не ты а мойом буде друга і повільні ся од ней Одвернул і пішол до стружного а в мацині псы зіли кєрбці на волокы Такы тоты нашы лемківскы кєрбці были і файны і теплы і легкы Лем часом любили робити Лемкам збыткы Нагнеска то уж вшытко Сердечні дякую за увагу Бесідувала для вас Моніка Тылявска
