197 - На добраніч #197 - 13 XII 2012 - Байковий світ Миколая Буряка
•
Опис епізоду
197 - На добраніч #197 - 13 XII 2012 - Байковий світ Миколая Буряка
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер витам барз сердечні в пятницю на слуховиску днес КА запрашам наймолодшых на байковий світ Миколая Буряка Рідний край Лемковино Рідний краю Зелены Карпаты ой як тяжко на чужыні о вас забывати Бо там мене маленького мама годувала і до Спаня Міляйсин Красненько співал Там я выріс на свободі як птах сивокрылий Потокы верхы і дебрі то всекраймі милый Там річанкы плнут быстро цістає в них вода Де поглянеш то пречудна карпатска природа а в серебряных лучах сонця видніют бескіды Соткы років мы там жыли І нашы прадіды Лемковины ты богата в мінералы лікы Пережыли мы там в біді через долгы вікы А днас як і там было дуже ліпше жыти То за чужы гріхы пришло на чужыну іти Лемковину рідний краю Я не забуду Спомну тебе на чужыні Де Лем жыти буду В сеті так не буде В давных часах біда была В каждым селі корчма была люде корчму не миняли Свою працю пропивали марины Ваню был барз бідний не міг з біды вити Грофа не мал В корчмі сідил не міг єй обыйти Діды малы го обсіли не был хто робити А ту хыба треба было мал накормити Думал ван чом го біда не хоче лишыти Пішол просто аж на Венґры бач ся радити Бо на Венґрах старий бача знал поворожыти і вшеліякы тых хвороти зільом видчыти І коровам тіж потрафил такы зілятати же бо соркы уж не могли ім молоко вяти просит Ваны О не бачу дашто мі поможте бо ня біда не опущыт дашто поворошта слухай Ваню ґварит бача Як тій ворожыти Не сід в корчмі і перестан паліночку пити Рано ставай під знолігай так як іншы люде Щыро працуй му мыняй біда отя піде Ту од мене маш табличку чытай ти і люде на ній слова написане Все ті так не буде Рыбы і собі над дверями найті так ворожыт Же каждого біда лишыт то корч му одложыт Вернул Ваню назад домів і послухал бачі Лишыл кортму взял роботу Был му іначы Штораз ліпше приходило підти уж не стало Діти з сыты і оддіты леч не брафувал Пішол Ваню зас тобачі щырому дякує же табличкы над дверями уж не потрібує слугай Ваню хварит бача най табличка буде бо хоц біда Тя лишыла всеті так не буде няньо і сын Ваню Было поза франт Юзефа в селі Незнайові Фурт памято Рыпові Жыл ґазда Великій богач Мал <unk> моргів поля А же терпіл недостаткы така його воля Ходил в полатаній чузі І гуня пірвана Але з сына дал до школы Вывчыте як пана хварит ня вчый ся з сыми не гот уж з вірцями Як ся за докус довчыш будеш жыти з паничами Вчул ся Ваньо в місті Львові также в Перамышль Платил Яну за науку шкільны рокы зышли Выріс ван і был вчений так як мало быти лем іщому позостало войско одслужыти В Перемышль ся дослужыл ранґы капітана і якы шгаржа стругал собі великого пана Завиділи йому люде а тіж ся ван і выбрал ся одвідити як ся має лан Мер Стару чугу і кєрці з дірками помандрувал в перемышы горами верх ханы А як пришол до касарні сына одвідити Доту сурт мій сыд Ванюл Гочу го видіти а сын ваню сой попиват з панами ж шаржам а шту видит свого я чужій сторика застидал ся Ваню Ядю Вдюк до ужка свого Днес єм хворий не пущай никого пришол Яню перед двері стал варту просити Позвольте але варто сина одвидити Пан Капітан юж Вас виділ і Вас не хте знати Так мій повіл же вас не знам казал одыгнати Та най же гром покаре і сила не чыста Кєд ся мене так одрікат як Юда од Христа Пішол старий з плачом гурам з стишками Ком Я не дав николи входити з вівцян Абы манемал за няня был бы мо і молаю Оду бы сой з барана Не гандил ся Я А тепер запрашам на коротку перерву по котрій вернеме іщы до слуховиска дата лем є куцера тарта май о бо дай переізде было дай давате бузы авна да Гірша кара то гуриска В давных часах Лемкы в горах Вівці выпасали Для тых опец на полянах кошары ставляли Бо то давно по тых горах волкы ґрасували приходили аж до Кошар Вільсі пожерают Раз Югасы при кошарах овец пильнували серед ночі дуже ліза волка поімали Привели го передбачу жебы го осудити Яком смертьо мас дихати Бо не можеш жыти Єдны говарят же найліпше якого повісиме другы кажут Добрі буде як го затопиме Нарешті говарит бача Мало бы судите гірша кара його буде Як го Ожените Млинар Там в долині під Кічером мал млинар мельницю добрі было покаль молол жыто і пшеницю а на ріці Ґад до млина воду кєрувала котра плыла на колесо і ним обертала Аж нарешті вода вагаты діру сой вырвала і товди рон і в ночы дале вытікала Ой там тече гварит млина Воды там богато Моря воды мі не треба млен не стане зато Не направил ленар хаты Діра ся більшыла і каждий ден штораз барже вода вытікала А был тому конец такій Вода гад прирывала і уж млинар нич не молол бо мельниця стала І так думал коло воды Што дале робит Аж ту в ньому з дому пришли куры воду пити Я так мало воды маю а ви пришли пити і за нема шмарил дровном жебы іх хобити Ліпше было малу діру гаты залатати як тепер без кур і воды влині зоставати Дискусия Ваньо Петро і Гаврила пішли з ярмаку вечером Домів мали барз далеко ніч іх зашла під кычером пізно вечер Зышли догыж просят переспати Ґазда радо іх принимат дає вычеряти Дал ім выску з пирогами і запрашат істи На трьох мало думат Гаврил Ніт до чого сісти Аж Хаврила перехытрил гварит Добры люде Ці вычули же на світі велика война буде Так Гаврила пустил буйду доланя і Петра же повстала медже нима сперечка за пекла Зависти істы вечеряты о войні ґадали Як то буда хто тото выграт Оба міркували якы будут ґенералы яка зброя нова прото зброяні буде бомба атомова А тым часом єм Гаврила нич не дискутувал Притяг ниску підбороду перохы муленкувал Як профы уж змлинкувал не хвалют Добры люде Дайте спокій дискусиі бо войны не буде Войну выграл лем Гаврила Бо як Всі трьох спали Толаньови і Петови кышкы Марша грали Нагнеска то уж вшытко Дякую Вам барз сердечні за увагу бесідувала для Вас Моні Катыловско
