198 - На добраніч #198 - 25 I 2013 - Баі, байкы і оповіданкы Лемків
•
Опис епізоду
198 - На добраніч #198 - 25 I 2013 - Баі, байкы і оповіданкы Лемків
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер Видам барз сердечні на слуховиску Давно не было уж нич для нашых наймолодшых слухачів прото гнеска запрашам на байкы на Добраніч Будут очывидно баі байкы і оповіданкы Лемків під редакцийом Юрка Стариньского і Анны Рыдзамич Запрашам якы богач быка на сендю вчыл Жыл в єдным селі під Ґорлицями Богач Мал він слугу славка Хлопец хоц был бідний потрафил вшытко зробити А і в голові як повідали люде мышы му не арцували Не мож было тото речы о сыні богача якого не без причыны прозывали бортачком Пришол він єдного разу до Славка і просит На вчымя пищалкы робити Не видиш же кормю худобу боронит ся Славко Прошу не уступує бортачок Видит Славко же не одчепит ся од богатского сина і говарит Добрі навчу тя Але позерай як робіл Бо як ся не навчыш то ты уха пообривам і зачал го вчыти Вказує выяснят дале боротачок стоіт і лем очами клипкат роззлостил ся Славко Скорше навчуст винів вальт ся танцювати як тебе пищалкы робити Цілій тій бесіді збоку прислухувал ся богач Циґаниш свиню не навчыш такой штукы повідат Сумлінні навчу На попередній службі в Ґладышові цапа вывчыл єм надяка Догнаска співат в липняньскій церкви Но добрі дивує ся Богач Ні дяка не треба але хтіл бы м мати свого судю Мам тоты процесы омету то бым іх може выграл ци не бывчы у визмі нашого бойка на судю Видит слав Коже і ґазді розуму ме збиват і повіде Добрі лему сутемі того быка оддати на науку аж на три рокы Згодил ся Богач взял свого быка на мотуз і погнал на науку Ей не буде з Тебе судя подумал Славко Ліпше я тя до різника заведу Завюз го до Ґрибова і продал різникам на мясо За грошы купил собі з хорын кєрбці полотна на убраня і вернул до свойой мамы Але минул рік і зас пішол до ґазды Ґазда як лем зрів слугу зараз ся гой відує Но і што там чути як ся вчыт мій бык Ей пові оповідат Славко Він уж не простий бычок а панич бычок ходит собі по Санчы водит ся з панами але мам біду Яку настрашыл ся ґазда Може захворіл Та ні Але приціне можеме Паничдичок медже паньством голума ратицями світит треба бы кус грошы на скір вбраня найде театру рад бы тіж пішол Подрапал ся богач за ухом вытягнул десятку спуляриса і повідат на не буду рахувати свому бойцьови грошы на науку Вернул ся Славко Донів По другым році зробил тото само Але час летіл і третій рік наукы быка ся кінчыл Не вытримал богач і полетіл дослугы Н Попроват мя до мого вченого быка просит Добрі ґаздо повідат Славко підете до Санча Коло маґістрату стоіт Дім Там жыє ваш судя Бык На другій ден іщы сонце насышло пішол богато до Санча станул коло того дому што мал в ним наш бык сідити Дуркат до Двери Але нихто не одверат Почекал аж на сходило ся дуже люди і ся звідує Ци ту єст пан судя Бык А так єст але тепер не принимат повідают люде бо єст сніданя О Але мене прийме і пхат ся помедже люди до покою на котрым было написане судя бык Смотрит а за столом сідит собі судя грубый як тлузд паця і злий же якысий хлоп перешкаджат му істы сніданя То обі хлопы Што треба рыкнул на богача Ой сміє ся солодко Богач виджу же не познає метьо Недавно я Тя кормил давал єм ті ціль лизати конич приносил воду до сту Што забыл єс Роззлостил ся пан судя очы вытріщыл І як не орикы Марш мі з очы ти гаме Но но не підскакуй бицю повітат богач зо мном неє жартів бо смут я і зас до жалоба привяжу Судябок аж полже лений злости і крикнул Шандаре Звяжте того хлопа і заприйте го в Пелниці на три тыжні за образу гонору Шандары так і зробили По трьох тыжнях вернул Богат до хыжы а люди ся звідуют Но як тя принял твій вчений бычок А жебы здох забучал під носом Богач я му гварю быцю быцю а він мене бух в потилицю А тепер дорогы діточкы запрашам вас на коротку перерву поспівайте похуляйте а пак іщы вам дашто прочытам альці рідла і пойде а не нас єй з а де одна жебно всецєца То не люди то роботе червенедо танцю Байка о тым як теля хлопа зіло Было то так давно же ани стары люде того не памятают Жыл собі в єдным селі ґазда котрий барз любил солодкє молоко Аже мал пару коров то і молока было під достатком Пил до кілька літру денно Так любил тото молоко же не міг ся без нього нияк обыліти Делго скрыто як нихто не виділ навет втовды коли был великій піст і коли люде постили од молока Ци то была фелипівка ци Петрівка Ной не дивного же од того молока бріг му ріс што раз більший Його жена барз была нерада на тото і часто му выгваряла Та перестал бы с уж раз ти охлептати того молока бо бріше скоты росне Як бы с был тювний Іщы даколи Теля вродиш Е там глупоты плетеш Хто виділ жебы ся хлопот гелил одповіл ґазда А будеш виділ же до того дійде як не перестанеш Повідат дале своє баба А хлоп дале собі молоко попиват Но ма ся розуміти же од того не худне лем ся робит што раз грубший аж хото самого занепокоіл Хто знає што з того може быти Може стара правду бесідує же єм ціл низдумує хлописко і мацят ся по бризі Враз пізном осіньом хлоп выбрал ся на ярмак а же на ярмак было далеко то вышол з хыжы на ден скорше Так і ішол собі наш ґазда не барз скоро бом рігму тяжыл Пішол дорогом през села поля аж зашол до великого ліса Іде собі лісом аж видит же коло стежкы лежат скірі І то цілком добры Є Хтоси стратил возны придадут ся Подумал з втіхом хлописком взял іх звязал мотузком уха при холевах перевісил през палицю зашмарил на печы і поспішыл дале бо зачало ся змеркати бо дано сінний короткій Як вышол з ліса то уж зробило ся темно і холодно якоси по темры дішол до села Зашол до першой з края хыжы де світило ся і попросил ґаздів о нічлі А же трафил на добрых люди то го приняли Дали повечеряти і постелили за пецом на соломі жебы мал тепло бо надворі была студінь По вечери хлоп выгварил одченаш шмарил коло себе торбу і наідены в лісі Скірні прикльыл ся чугом та скоро заснул змордуваний дорогом Зас ґазда з ґаздыньом пішли до стайні зазріти на корову бо мала ся тилити Деси по пілночы корова ся одхилила і уж телятко добрі вылізало а ґазда занюс го должы Бо в стайны не было найтеплійше Положыл го за пец побіч нашого бліхатого хлопа жебы в теплі обісло А же тот спал як забитий то м нич не чул што ся коло него діє Обудил ся наш описко вчас рано протер очы смотрит і аж го затрясли Коло него на соломі лежыт Маленків таркаст телятко Перестрашыл ся барз Йой то я вночытеля вродил подумал Але як то ся стало же єм Ани не почул Допевно зато же єм был змучений і твердо спал Правду моя стара бесідувала же од того молока будут сю в ним як дурак єй не слухал Ай Боже Боже Добрі хоц то потішал ся же єм ся дома на готелю бо бы был сміх на ціле село Треба втікати коли іщы Ґаздове не поставали А ґаздовы спали міцно бо пізно пішли спати Хлоп зорбал ся з ліговиска в поспіху вхопил до рук торбу чугу і кєрбці з онучами потихо отворил двері і погнал аж ся за ним курил Обул ся аж за селом а о скірнях найденых лісід чысто забыл Коли ґаздыня і ґазда поставали то зараз зауважыли же іх гостя записом уж не гварит ґазда Певно ся спішыл а не хтіл нас будити О і смотры стара Він нам скірні лишыл то цілком добры Пелнова і члі Може будут добры на мене Втіл примірят але нога не ходит Смотрит до середины в холявы а там сут іщы людскы ногы А то было так якыси Іван Дрівник ішол празіст Напали го волкы і зожарли цілого лем многы в скірнях з нього остали А тот брігатий хлоп іх нашол взял зо собом Но ґазда і ґаздыня о тым не знам барз іх тот виток перестрашыл Видиш стара што сме наробили ойкнул ґазда Внесли сме до хыжы тото Теля положыли коло гостя жебы обісло а омо прокляте як сме спали хлопа зіло лем скірні і голянів них остало Бодай бы оно здохло закінчыл ґазда Нагнеска то уж вшытко Тепер можете моі дорогы малы приятелі іти спати бо уж мала спора А я дякую вшыткым за увагу бесідувала для вас Моніка Тулявска
