199 - На добраніч #199 - 08 II 2013 - Баі байкы і оповіданкы Лемків
•
Опис епізоду
199 - На добраніч #199 - 08 II 2013 - Баі байкы і оповіданкы Лемків
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер витам на слуховиску а гнеска запрашам перед компутеры тых м наймолодшых про тото же гнеска баі Байкы і оповіданкы Лемків під редакцийом Юрка Стариньского і Анны Ридзанич Запрашам сердечні Чом то люде пристали іздити сивом кобылом по ден Єден барз бідний чловек мал когута Коли вмерал прикликал свого сына і повітат Нич сину не можу лишыти лем того єдного птаха Дбай о нього а він принесети великє щестя По смерти вітця сын взял когута і пішол з ним в світ за очы Вандруючы зашол до єдного села де заскочыла го ніч Переночуйте мя просит ся першого стріченого ґазды Та рад бы м тя преночувал але той ночы припало мі іхати сивом кобылом по ден По ден зачудувал ся хлопец та поден І ґазда зачал своє оповіданя Давно тому Так давно же ани найстаршы люде уж не памятают коли наше село урадило купити сиву кобылу котром каждий ґазда як приде на него час мусит іхати в ночы по ден Хлопец слухаючы той бесіды лем ся усміхал А коли ґазда скінчыл повідат Я мам такого птаха котрий буде вам каждой ночы прикликувати ден А через тото увільнит вас од выдатків і неприємности Врадуваний ґазда запровадил хлопця до війта і розповіл о колуді Війт зараз скликал раду і тота урадила же одкупит чудного птаха од хлопця Коли над раном когуд заспівал своє куреко Сонце зараз вказало ся на небі В селі запанувала велика радіст З того часу ґаздове перестали іздити з сивом кобылом по ден А тепер коротка музычна перерва а пак іщы єдна байочка Єлисобы кудзеря Доция олице Малко моя вже буду матці канондецком Манкомоян не є вже буду мат з тым ціканондецком Церемоя то стебе розля раз за цигана церемоя онсомтягова лемтя терас за циґано церемоямсонтягова лемдя тераз за циґано Як старий ходил до школы Жыли собі в єдным селі на Лемковині дідо і баба хоц велькой біды не терпіли Баба не раз любила поомарудити дідови Знаш старий говарит єдного разу люде ліпше од нас жыют доходили до школы навчыли ся чытати і писати а і ґаздувати тіж ліпше ґаздуют Дідо подумал і повідат правду хвариш знаш што і я до школы піду Ци єс здурил аж скричала баба Та де тобі старому ід тепер до школы А піду будеш выділа одрюк старий Як подумал так і зробил Купил собі табличку і рысік бабі казал зрыхтувати сой торбу на другій ден стал рано І зобрал ся до школы пришол на місце сіл до лавкы а учытель ся го звідує За чым сте ту пришли Пришол єм ся вчыти гварит дідо учытель ся усміхнул і повідат Тепер уж за пізно вывертайте дохыж На другій ден дідо встал як іщы на дворі было темно пришол до школы і плукат до двері позаперты входит заспаний учытель І зас ся звідує Та чого сте ту зас пришли Аді до нато Вы вчера повіли што м за пізно пришол То внеска зобрал єм ся завчасу Учытель ся розсміял і выяснил То я Вам повіл же треба было ся вчыти в товды як сте молоды были А тепер на стары рокы уж за пізно Вартат ся дідо смутний але по дорозі зашол іщы до уряду Смотрит а під дверями лежат мішочок зазерат до середины а ту златы пінязі Садил скоро мішочок з пінязми під пазуху і пішол домів Дома зіл вечерю і ліг спати Рано баба видячи же дідо іщы полігує гварит Чом не збераш ся до школы Бо учытель вчера повіл же мі уж за пізно на науку Справят ся дідо Ой старий Да як мы будеме тепер жыти зачынат нас налікати баба Та нич ся не гриз потішат єй дідо Вчера як єм ішол зо школы нашол єм міше чук з пінязмы Та де тоты грошы повеселіла баба та сховал єм в прискринку но ле іх принес Баба подала мішок з пінязны Дідо зачал приберати золоты грошы але ани він ани баба не знают єй вартости Тай ой Што можна за них купити Боженка дзас баба нулецт лем буд тихо хварит дідо На другій ден взял лідоєден золотий піняз і выбрал ся до міста Голошол до склепу показал на єдно на другє жебы му дали а потім дає склепхарьови грошы Тот порахувал належніст за товар і іщы выдал дідови решту За пару дне дід взял векший золотий піняс і зас поіхал до міста Так выпрактикувал вшыткы золоты пінязі Знаючы уж іх вартіст дідо і баба в недолгым часі то купили собі другу корову і морх землі поправили хыжу і зачали жыти як то люде повідают як в пана Бога за дверями Але долго того не было Єдного дня заіхали до села Шандаре і звідуют ся війта што нового чути в селі Та нич такого говарит війд А ци дахто ся за барсы не богатит Допитуют ся дальше шандара Війт перешол в мысли ціле село і гварит Єст ту такых двоє старых люди што мали дзюраву хыжу та єй поправили мали єден морх поля купили сой другій Мали єдну корову докупили другу Шандаре зараз пішли до старых і забрали діда до гарешту а на другій ден до суду Пуди судя звідує ся діда Ци ты Старий чловече не нашол даякых грошы Грошы звідує ся дідо бо добрі не дочул А так одповідат дідо Нашол єм грошы як єм ходил до школы Я ся Вас не звідую ци сте нашли грошы як сте ходили до школы лем ци сте іх не нашли тепер Та я Вам гварю пане судьо што м нашол грошы як єм ходил до школы На што сте мі ту припровадили того діда зденервувал ся судя на шандарів і казал ім запровадити го назад до хыжы Од того часу нихто ся уж не звідувал діда і бабы одкаль взяли грошы Прожыли они в достатку іщы долгы рокы Сідячы на лаворці пред свойом хыжком не раз повідали до приходячых люди Памятайте На науку николи не єс за пізно Нагнеска то уж вшытко Дякую Вам барз сердечні за увагу А тепер дорогы діточкы ідте до своіх постели уж спати Добра ніч