202 - На добраніч #202 - 2 VIII 2013 - Баі, байкы і оповіданкы Лемків Чом пес заяца диганят, Пес і волк, Як пес з волком воювали
•
Опис епізоду
202 - На добраніч #202 - 2 VIII 2013 - Баі, байкы і оповіданкы Лемків Чом пес заяца диганят, Пес і волк, Як пес з волком воювали
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер Видам барз сердечні на слуговиску Тоты котры нас уважні слухают і слухают нас реґулярні знают же в тамтым тыжни закінчыли сме першу з новель з карпатскых новелі Петра Поляньского котра была поділена на парунадцет аж части нашого слуховиска Хто слухал нас уважні знат цілу історию Докарпатскых новелі іщы вернеме на разі зробиме собі кус од них одпочынку а прото же давно уж не было е Дачого для діти то гнеска запрашам на баі байкы і оповіданкы Лемків для наймолодшых на Добраніч пес і волк Принюс єден ґазда маленькє кудлате псятко домів а было барз гарде мало барнясты кляпнены ужка хвостик як обарянчык і переваляло ся з бочка на бочок по подвірци як коритце на ставі Діти по цілых днях бавили ся з ним то давали му і мати соломку то казали му одганяти курятка од квітника то літали з ним по поли за жолтыма мотыльками А і ґазда го барз любил бо ставало на задні лапкы а перед нима витало ся з каждым гостьом Называли го вшыткы бурком Минял час росли діти і пес пішли діти до школы бурко сам ґаздівкы доглядал На яр іх восены навертал луці на поляні в літі брегал на вороблі жебы коноплі не выдзюбували а в зимі возил лахы соночками до провубы І так ся вшыткы бурком дорабляли Закля был молодий і здатний до вшыткого А як пришла старіст зачал недовиджати Зачал недочувати не міг уж так за дітьми діганяти і стеречы двора Зачали о ним вшыткы забивати Не хласкал го і ґазда не кликал го бурком лем часто го копал під бокы же дармо іст ґаздівскій хліб Забыла о ним і ґаздыня бо нераз без вечері спати ліял Сковычал долго під стодолом скорчений гвол двоє і ждал докля не выйде ґаздыня корову доіти о ним си не спомне Але дарм уж дал не борак Недолго цілком выгнали зо двора Вылочыл ся бідачыско од хыжы до хыжы смерзнений і голодний а часто заміст іджыня доставал дровном по хырбеті Як уж з голоду тратил притомніст і домерзал глошол на гірку над селом і завил жалісні аж горы ся музывали почул тот плач волк під лісом прилетіл ґу буркови і говарит Чом ти брате так голосиш жаль што ся з тобом брате стало І оповіл пес му вшытко і зотхнул зо жальом Не смут ся брате я ти поможу же ґазда Тя з пошаном назад до себе прийме Зроб так як выйде ґаздыня дітину на саночках возити то ти ся крут коло двора і даш мі знак Я схоплю єй дітину і буду з ньом в ліс втікати а ты лем я дожен і одбермі дитину Певне же Тя за тото ґазда до двору зас прийме Так і зробили Як настал гардий ден Положыла ґаздыня в саночкы дітину і возила єй по подвірци а потім по дразі Стрітіла сусіду і зачала з ньом радити а санкы лишыла бурко дало волкови знати а тот хап дітину і з ньом в потік Ґаздыня рве волосы з головы позлітували ся люде плачут нарічут а бурко за тым волчыском же не аж ся курит Догнало і несе назад в зубах дітину Видят люде тото чудо і кывают головами А ґаздыня з той радости цілує бурка як рідного брата а ґазда плаче з радости притулят пса ласкат го по серсти Од того часу бурко жыл як в царстві і не забыл він той волчой доброты Запросил волка під стодолу нанюс му смаженого мяса надавал вшелеякого добра як і палюнком почастувал наіл ся волк напил досита іщы набрал до міга косты і огризків і пішол до лісы співаючы а бурко лишыл ся в ґазды дожывати Долго іщы жыл в доброті і пошані і все одповідал же як дахто дакому добро зробит траму ся одвдячыти А тепер запрашам на коротку перерву а пак запрошу вас на іщы єдну байочку рява куча тиве ман оризна Ти две марий мари Безна вода Тебы до сами Стари Тебе достати зослу Ехы Як пес з волком воювали пішол раз єден пес на спацер до ліса Спасируючы стрітил волка Што ти глядаш в моім царстві звідує ся волк та пришол єм подигати кус лісным повітрьом почудувати ся на ялиці і букы одповідат пес То мій ліс і жаден пес не буде ся по ним волочыл заскроготал зубами волк Я Тя зім Перше буде між нами війна загавкал пес котрий выграт тот того зіст Смієш ся іщы пілперечыти одповіл кус заскочений волчыско Но добрі найти буде Заран в самополудне маж ся ту зоголосити зо своім войском і каждий пішол в свою страну Вернул пес до села і зачал зберати свою компанію взял собі когута качура індыка і кота Ідут так разом през поле а пес гварыт Я буду волка Гавлау На тото кіт А я го буду мі А я го шест крылом повідат качур А як куль кулькулю куль куль дзюбом забурчал індик А я над ним Корекы Заспівал на конец коут В тым самым часі своє войско позберал тіж волк взял сы медведя дику свиню і волків Вшыткы поховали ся в лісі Медвідь вышол на смерека дик скрыл ся в листя так же лем му кус огін выставал А волкы поховали ся за буками же як тамты од пса будут тікати то они іх вшыткых поімают приходит пес зо своім войском до ліса Кіт котрий ішол передом взріл хвіст дыка і подумал собі же то мыш Скочыл і зімал го зубами Дик аж заквичал з болю і давай втікати на смерека на котрым сідил медвід Як тот медвід Взріл же дик втікат пред котом зострашыл ся Як дика свиня втіче пред котом той мене може зісти подумал І давай зо смерека злазити Але неудачні стану на сулугаус тота ся глумила і медвід впал без памяти на землю Зараз злетіли ся ґу ньому вшыткы птахы і зачали голосно радити Качур своє <unk> шаст індикулькуль кулькуль куль кулькуль куль а коґутну остатку курику Почули тоты грялкы волкы повыхыляли лепы з забуків і видят медведя же горы значы на земли лежыт а над ним качура індика і когута Зараз си подумали же іх товариша ся компанія побітила нич ту по нас повідают і давай втікати Так то пес зо свойом компанійом волка і його войско перемогли а на остаток така іщы барз короті ся байочка під наголовком Чом пес заяца діганят Было то барз давно тому Пез заяцом барз ся колеґували разом іли разом пили разом од студены ся охороняли Часто гріли ся коло огня як пастухы з поля уці позганяли Пес пильнувал заяц ся гріл потім ся міняли Але раз як пес міцно заспал коло огня заяц не дозерал го лем пішол сискубати о зымину Несподівані зачалдути великій вітер з противной страны бухнул поломіньом на псиска спячого і обсмажыл му лапы і ніс аж му скора злізла Долго ойчал бідачыско в дудливий ямці голодний і змерзнений аж по долгым часі одросла му серст але лапкы і ніс міцно обсмалены уж на все лишыли ся цілком безсерсты Од тамтого часу зненавиділ без заяца за фаризейску дружбу і імат го де нег видит жебы ся помстити за обсмалены лапкы Нагнеска то вшытко Мам надію же лежыте уж гречні в свойой постели Спійте добрі діточкы добра ніч чытала для Вас Моніка Тылявска
