26 - На добраніч #26 - 15 ІІ 2014 - Марія Горбаль - Ганця
•
Опис епізоду
26 - На добраніч #26 - 15 ІІ 2014 - Марія Горбаль - Ганця
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер дорогы діточкы витам вас барз сердечні мам для вас барз файне оповіданя ци то байку котру переслала Для мене і очывидно для Вас пані Мария Горбаль Послухайте Оповіданя під наголовком ганця Запрашам Ханця так называло ся дівчатко як є колиси жыло на Лемковині а Лемковина была товды в горах в Бескідах в Карпатах Лемкы жыли по обох боках Карпат так высоко в горах же коли вечером запаляли в пецах оген то місяц і звізды жебы не Опалити ся од горячого диму што ішол з коминів мусіли втікати глубоко в небо А уж коли люде гасили огні в пецах і дим не выходил з коминів товды місяц і звіздочкы зас сходили до лемківскых хыжок жебы іх добрі освітляти Освітляли тіж дорогы а зимом стежкы в сінігах жебы не дай Бог нихто не стратил ся жебы на кого не напал волк чы пес Прото же лемківскы хыжкы были высоко выгорах было ім близше до неба І ангеликам в небі не тяжко было сходити на землю до лемківскых хыжок маленькых діточок І прото в лемківскых родинах все было дуже діти Маленькій діточкы звычайно скоро підрастали і зрозуміле было же ім потрібне было облечыня і черевікы З облечыньом то было легше але черевікы Так і кустяжше Літом вшыткы ходили босо а зимом треба было черевіків Не кажда лемківска родина была на тілько богата жебы каждий дітині купити черевікы тым більше же тоты черевікы скоро ставали ся малы Ножка В дітини росла А черевікы ні І зато все треба было новых черевіків як раз на тоту ножку яка выросла Ганця была барз гарда послушна дівочка Мама єй барз любила Ні Мама любила кажду свою дітину але Ганці здавало ся же мама то єй найбарже любит Єдного разу зимом а докладнійше уж при кінци зимы коли іщы лежал сніг але на дворі было уж кус теплійше ганця попросила маму же хоче іти на двір повозити ся на санках Мама взула ганці черевікы якы стояли в хыжы і єдны і єдны сєнькы на вшыткы діти жебы они по черзі выходили на двір І ганця щестлива як пташка з келіткы выпурхнула на саночках з подвіря Саночкы скоро ідут з ганцьом як стріла з горы в долину вітер з морозом бют ганці вличко а єй так весело Яка ящы слева тішыт ся Ганця Я лечу я лечу та раптом стало ся штоси страшного Саночкы з циганцьом злетіли з горы на річку кус переігали іщы по замерзненій річці Але гев лед затеріщал Санучкы з циґанцьом впали в студену воду ой заплакала дітина ратуйте ратуйте Але єй хыжа была так высоко на горі же ганці нихто навет не виділ ани жебы іщы чул На щестя взріли ганцю сусідскы діти прилетіли шмарили галузя она ручками зімала тото галузя а мотузок од санок зашмарила на шыю так же діти вытяхнули іх ганців і саночкы Посадили єй мокру на єй саночкы і потягнули до найблизшой хыжы яка была Як ґаздыня взеріла тоту мокру дітину одраз єй розобрала положыла на застелену кожухом лавку порозтирала а пак прикрыла переном і лишыла на лавці а тым часом полетіла до пеца згорнула цілий жар далеко в кутик і товды положыла дівочку в дірі пеца збоку поклала єй мокре облечыня Як ганця ся добрі высмажыла ґаздиня вытягнула єй спеца облекла і дівочка як бы ничого не было потягнула саночкы до хыж Єдно про што барз просила не бесідувати никому што ся з ньом стало бо мама бы товды николи уж не выпустила єй на саночкы Тепер тій ганці є уж вісемдесят років тепер она называт ся Ганна Кутинга а тота пригода стала ся в селі Граб ясельского повіту І хоц вода в ріжці была втовды барз студена а впеці было барз хворячо ганця ани раз не захворіла і до гнеска є то єй найкрасший спомин Нагнеска то уж вшытко мам надію же подабала вам ся байочка Дякую Вам сердечні за увагу А тепер добра ніч моі малы слухачы чытала Моніка Тылявска
