31 - На добраніч #31 - 22 IІІ 2014 - Анталоґія дітячой поезиі - Михаіл Ковач
Еп. 31

31 - На добраніч #31 - 22 IІІ 2014 - Анталоґія дітячой поезиі - Михаіл Ковач

Опис епізоду

31 - На добраніч #31 - 22 IІІ 2014 - Анталоґія дітячой поезиі - Михаіл Ковач

Автоматычна транскрипция

Добрий вечер діточкы неска Запрашам Вас зас на вершуваний одтинок буде то антолоґія дітячой поезиі Мамко Кубмі книжку а геройом гнешнього одтинка буде Михаіл Ковач Запрашам барз сердечні Вітер і тополя Серед рівнины на пустым полю бавил ся вітер з білом топольом вершок іх згынал конарі дрилял листочкы зрывал і так і співал Іде нам сестро осін з Далека Одіняк красне з дерев з обликат Піде вітрами і твоя шата дощю осінні шмарит до булата Спати покладе горы і поля і тебе сестро Білатополю Землю нам чорну закрыє листьом зиму прижене в наше обыстя Лем я остану сестричко мила з тобом плакати то польо біла Тополя біла вершком кывала і так вітрови стиха шеп тала Хоц мя братичку осін зоблече ярмі зас нову шату облече облече шату попестит личка та зо сну стане твоя сестричка зас заколышеш зелен листочок разом вернеме до співаночок сонечко і дівча сонечко сонечко світляче колечко з неба тебе здойму напрутик тя вдію през двір тя принесу і до хыжы внесу Лем нас жебы згріло лем нам бы світило мамочку і няня і мя веселило Дівочко дівочко чорня вальочко З неба мя не знимай напрутык не вдівай през двір мя не пренос і до хыжы не нос Лем вам бы м світило мамочку і няня лем іх веселило Бо діти є дуже што родичів мают А вшыткы лем єдно сонечко мя мают Рукы Добра рука бабина тверда рука няньова тепла рука мамина біцна рука братова перша рука знагласкати друга рука хліб давати Третя гріє як поломін зас четвер та все боронит Рукы любят і дают рукы гріют чувают ближні рукы вельо значат Жытя без них барз боляче радіст в обистю Стал куд серед двора і спійват Психо слухат же муркат оком ужыват Ко цурт выхнул хвіст высоко муркоче пуляш терепле крыли сками ґулькоче ланцьо Стоіт серед двора міркує Што з дітьми же ся так барз радує Гумп смотрит та ся сміє з комина Што ты Не знаш же ся школа зачынат над Дунайом Сідало сонце над Дунай тихій сідало по воді гет ся по тихій воді розлявы Вечерня звізда на тиху воду смотрила І в ріці сонце розливане виділа над ріком стала над мирном ріком жмуркала за сонцьом ясным Над водом тихом плакала Роса Спустило рано росичку росичка смела травичку травичка каплі стрясала квіткам головкы смывала Лукы чекали на росу преслуку діточкы босы летіли роса блищала і дітям ногы вымывала Нахнеска то уж вшытко Дякую Вам моі малы барз сердечні за увагу Лігайте уж до постели пора на вас Добра ніч чытала Моніка Тылявска