39 - На добраніч #39 - 17 V 2014 - Мамко куп мі книжку - A. Солянкін - Покотигорошок
•
Опис епізоду
39 - На добраніч #39 - 17 V 2014 - Мамко куп мі книжку - A. Солянкін - Покотигорошок
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер дорогы діточкы внеска мам для вас римувану байочку котрой автором є Андрий Солянкін А наголовок той байкы то покотигорошок Можете єй найти в антолоґіі дітячой поезиі Мамко Купмі книжку запрашам за горами в чужым краю Як далеко сам не знаю аж на другым світа краю Там далеко деси в дідка зачынат ся приповідка Жыл там ґазда зо з ґаздыньом з женом з дітьми з бабом з дідом жыли мирно з божой волі обрабляли своє поле Раз як была шумна хвиля гварит ґазда Жено была заран піду на рекшыцю зорю землю під пшеницю а ґаздыня уляг варит Так єд хочеш ід назарі вышол ґазда там на поле мал два шумны міцны волы Помаленькы собі оре і співат собі поволи а ґаздыня наварила напекла і насмажыла і закликавшы дівчата гварит Марко воз близнята в єдно налій полну квасу в другє дай капусту з мясом однес обід на рекшыцю тато орют під пшеницю Марка шумні послухала Зробила як мать казала вышла з дому заспівала але в полю заплакала плаче Марка нарікає бо дорога де Не знає бо у полю заблудила дорогы не находила Видит там на краю поля высока стоіт тополя Може там дакого стрічу Може тата ся докличу Так гварила Марка мила ґу тополи ся пустила Пришла ґу ній цілком Марка Але аж в ній серце брявло на тополи на голузю сідит малпа на мотузі Марка дівка зрозважна злякла ся і хоц одважна вшытка в пятах єй одвага А голузя Ха ха ся злякла дівко біла Што з огугла оніміла Но не плач розповідь вшытко може ти поможуш мытко Повідж лем ты за чым тужыш може діюча може блудиш Ай я пладжу бо м зблудила бо дорогу єм стратила і трясу ся аж од страху А гузя хе хе хе ху Та лем тота вшытка хыба та лем просто с нещастлива Добрі же с я стрітила бо дорана бы зблудила Але тепер маш помоху заведут я на дорогу Пішла Марця за том малпом хоц з боязню хоц зо страхом Але што же ту робити кєд ся не зна де подіти І і ідут І ідут мал паскаче мариця ззаду тихо плаче пришли ґскалі во пустины сяди пусто а не тіны марця тріясе ся од страху а мал писко Ха ха но та тепер ся зоблечу та уж никде мі не втечеш І ту малпа зняла шапку Зробила собі з ней бабку і боканчы зошмарила Танец з бабком закрутила всяди тихо Місяц світит Марит ся штоси страшне видит на голові малпы рогы і копыта а не ногы тато діябол тато бійс Го бода його перун стис Шак то дідко Шак то фраз Го Бодай такой счас і замиліла аж од страху а рогатий ха Скопил скалу ціл гору і на марцю на небору Мати плаче рукы ломит Де то моє дітя ходит Де же блудит в темній ночы Мари ся моя без помочы Ту ся ґазда з поля вернул цілу хыжу перевернул Што за ряд што сте спали же сте обід не послали Жебы заран на полудне был там обід Як не буде Зроблю вам ту таку бурю Лем гнівайте мі натуру А ґаздыня Плаче бідна така є як стіна блідна І боіт ся му повісти же о марці неє вісти а на другій ден к полудню мати Анку Кличок студны Своій другій дівці Любі і гварит Анко ряд на тобі Вости Анко воз близнята вєдно налій полну квасу в другє дай капусту з мясом однес обід на рекшыцю тато орют під пшеницю Анка шумні послухала Зробила як мать казала вышла з дому заспівала Але в полю заплакала плаче Анка нарікає Бо дорога де Не знає І тото што з Марком Бідном стало ся і з Анком милом Мати бідна гірко плаче Де ти Анко в темній ночы Тат выплачу собі очы іщы має три дітята три прекрасны соколята Василь Ланьцьо і Мыкыта Шумны міцны як рокета Ту з них мати попросила найміцнійшого Василя жебы обід нюс на поле Але горе страшне горе На тым місци при тополи Василь чез в шырокым поли Ту уж мати не стерпіла Мужу вшытко розповіла же му діти обід брали але троє з них пропали засмутили ся обоє і сынове іщы двоі плачут гірко нарікают Бога в поміч призывают Ідут тыжні рокы ідут муж з ґаздыньом смутно жыют бо ся діды потратили троє в полю поблудили та раз в літі накупала коли мати вагы права Што за чудо чоловічку Оріх плыне по потічку мати воды начерыпала зіла оріг дале прала А за три дни жена мила дома сына породила Хлопец міцний ся народил скоро різ Як бы із воды а імя му чудачне дали покоты горошком звали Як го дали покрестити зачал хлопец розуміти та му мати розповіла Як то діти потратила Покоти горошок шмытко хыварит мамі Мамо ничто лем почекай як зміцнію як выросну і як змудрію вынайду я твоі діти ты не будеш ся смутити Прошли ту дас два три годы а наш хлопец ріс як з воды был уж міцний і великій До роботы был як дикій Раз до ліса за дырвами отец зберат ся з сынами ґазда волы уж запрігат як горошок ся го звідат Слухай тату слухай мало Може поміч бы треба Бо я годен помагати В лісі дыр вана рубати Хлопче хлопче не роб смішкы Не ідеме на оріжкы в лісі букы а не драча Што поможе такє мача Лем мя восты Тату милий Може я і не барз сильний але помагати хочу Хоц лем воли посокочу Ногы най буде Кєд так просиш хоц лем волы посокотиш І весільше за дорогом Но пот навіс ідме з богом А як пришли уж до ліса гварит тато Де до біса Тату самы грубы букы Нич тотату штырі рукы Може бы сме взяли того Дост єх грубий буде з нього цілу зиму што палити і сусідам пожычыти Як єс гупети хлопчыско шак то не бук абучыско Тато тыжден з дим роботы Смотрле вырубаме тоты но та такі гіля праты Нід чым рукы забабрати Схвачу я ся зо стым буком Звалю його єдном руком Взял высукал він рукавы Стис го як бы оручами жывы на тях і скоріньом бука вытяг Ґазда рукы заламує лем очами полі пкує Йой горошку та тых раз як дябел бодай з час так ся ґазда мій настрашыл Та то такы діти нашы Виджу час мі одпочыти Треба до пенсиі іти А горошок наш хлопчына вшытко робит як машына Ради мама грат і тато бо то хлопец само злото А в тым селі там де жыли вшыткы люде так гварили же горошок або діябол або ангел што ся зявил Бо там такє не чували жебы букы руком валил А наш ґазда гордий з того Же він сына ма такого Вшытко было бы в порядку лем кєд бы він не мал згадку Про дівчата своі милы та про сына што збудили І горошка серце болит Смутно йому і так мовит Мамо тату што чекати Што мі домату лежати Піду я в світ Далесенькій Найду сестры Милесенькы Най ся трясе тота сила што іх товды побудила Но Але кєд буду в світі треба буде ся там бити ходте тату до Коваля До Хромого до вераля што по ночах тілько бродит най він мі палицю зробит Зо з желіза зо ствердого зо с О ціля найліпшого але жебы така была жебы матер выважыла Пішол тато до коваля до Громого до вераля жебы він палицю справил таку як горошок гварил Три дни ночы выраль ковал ковал водне выночы ковал уж ся цілком домордувал коли ґыян доковувал Дал горошка закликати же най прийде спрібувати ци палиця уж удобна ци до рукы є способна А і люди дал скликати жебы пришли позерати зышло ся барз дуже люди Увидіти тото чудо Пришол старий лих лиханя іщы стара пилиханя а на обід як дзвонили уж горошка увиділи і ідеш шумні выкрачує іщы собі посвистує Пришол взял палицю в рукы пообертал і покрутил а наконец такє говарит но та ід лем кус на гамари Так палицю выгору шмарил же єй каждий с очы стратил люг собі на землю а де почекати коли впаде Ту чекают обчекуют вшыткы люде ся чудуют Што за силу магорошок Кыян шмарил як порошок і така ґыяня тяжка полетіла як бы пташка Але што там з неба чути Што так свище што так гучыт То палиця падат сваго вшыткы утікают в страху Встал хорошок натяг руку до пишені запхал другу під палицю Хлопец чудний палец наставил медзюнний І зохла ся киянтяшка на тым пальци як би бляшка Слухай старий ти ковалю но Та слухай ты выралю Та палиця хоц і тяжка але мягка як бы бляшка Я ньом хочу воювати треба єй загартувати Коваль ковал зас три ночы Ковал ковал з цілой моцы Як горошок попрібувал уж палиця ся не зогла тайстру собі напакувал і плакали за ним вшыткы дівкы му принесли квіткы благословил отец мати вырушыл тых трьох лядати По коты горошок смілий вырушыл він во світ білий іде свище посвистує і палицьом підшмарює Добрі не сут його ногы І так дошол на дорогы на дорогы на крестовы там де в ночы ходят совы Іде він без страху ту де тот дідко де тот дух Де ты ідеш ты голопчыно ты по шкорабку ты дітино я в білым світі стратило ся Троє діти <unk> хлопец два дівчата вшыткы троє соколята В полю зле іх побудило може звело може зіло де тот дідко Де тот дух што іх зморил бодай спух Бо несе він кару строгу лем же не знам там дорогу Та лем тото ха ти хлопче не знаш страху Заведу тя на дорогу Буду Ти на допомогу Хочеш одвидіти біса Добрі Підеме до ліса Там є вхід до царства біса в середні того ліса Вкажу тобі Я там діру Але гоц стратиш шкіру Цілый ден уж ідут о ден Мій горошок уж холоден і так допустині дішли і ку єдній скалі пришли Но та хлопче ту сядеме сподчынеме і підеме Там де хочеш ся дістати До чортовой страшной хаты Може бы сме дашто зіли Може дашто закусили Но та тото думка славна та то мысель презабавна Добры были бы і горушкы або може маш галушкы Та то вшытко неє цінне Але мам я хліб камінний або хочеш мож ліпший Мам я хліб іщы твердійший Мам з желіза і оціля кєд постарчыт твоя сила Но та дай лем тот одціля є у мене хылоп чес сила А кєд нам остане часу і маме ся коло пасу І так собі двоє сіли Наберают оба силы Горошковы зубы пистры так кусяют же аж іскры одприскуют а тот другій тот о чыска лем вылупил зачал ся уж і бояти Но та дост уж обідати под медале бо ніт часу Но та перше коло пасу помоцуйме ся лем дакус кєд єм обід взіл зо смаком Ту уж тот не мал выгваркы взял зошмарил скоро шапку і регоче ха іхо іхо но та тепер ты уж лихо Наш хорошок як посмотрил видит рогы на голові уж як хватил за хвіст дідка покрутил ним як помытком крутит бісом на шнурочку аж взріл там якысу бочку а в тій бочці чорна юха Замочыл го аж по уха Так ты треба попросяты будеш діти утрачати Повідж скоро де сут діти Повідж або будеш бити Ой горожку горожечку лем мя небий уж кумочку кум ты дідко то дорогатий іщы мя хтеш оскробляти Повідж скоро же де діти Повід ж або будеш быти Та на тым шырокым столі Там є з лыжечка з соли і фляшечка з жывом водом а діти ту під порогом Ту горошок поріг вырвал сестры брата стадиль вырвал покропил іх жывом водом посыпал свяченом сольом Вшыткы троє враз ожыли перше то ся помолили горошка пообнимали і уж домів ся зберали Але гварит ім горошок Сядте ви лем на порожок іщы з дідком є робота Бодай стохла тота псота Жебы ся скінчыло вшытко Жебы уж не страшыл дідко жебы діти уж не звабил Жебы тихо было всяди тугорошок набрал туга дал чортови поза уга Пак ся шумні позберали а додому ся побрали была радіст были свята забили два поросята гостили ся пили вина Была там і медовина А горошка Пославляли медовином напивали І я там была За дверьома Але праці ліпше дома Нагнеска то уж вшытко мам надію же баєчка ся подабала А тепер лігайте спати Добра ніч чытала Моніка Тылявска
