42 - На добраніч #42 - 7 VI 2014 - Мамко куп мі книжку - Петро Мурянка
•
Опис епізоду
42 - На добраніч #42 - 7 VI 2014 - Мамко куп мі книжку - Петро Мурянка
Автоматычна транскрипция
Добрий вечер діточкы вытам в проґрамі на добраніч Мам надію жы ждете уж на байочку Днеска зас зазераме до антолоґіі дітячой поезиі Мамко Купмі книжку а геройом гнешніх вершів буде Петро Мурянка запрашам барз сердечні Мурянчыско Мурянка З муряночком Доріжком стежочком серед свойого світа діганяют жытя Помож сестричко помож братичку сама надвигну тоту ігу О ту на горбочку о ту при ялици Збудуєме хыжу Спокійно тіхіцько будеме сой жыти Од червів хробаків рідний ліс хоронити Двигай ся хыжко міряй інжынірів жебы ся не сховзло мурянчыско Болят ня ручкы болят ножкы цілый ден ходилам аж під тамту сосну Зато серце моє од радости мліє бо уж на вершечку вінчык зеленіє Спочывай сестричко спочывай братичку ліса шум несе сон пора одпочынку Дика свиня Іде зрылом цілу морду аж по уха вштурила радицями молотила в іклах злісно тырмосила цілым лісом цілым світом обносила Гей гей сестричко гой гей братичку сама не двиґну тоту ігу А ту на горубочку А ту При Ялици збудуєме хыжку Ядловец і команичка Росла в поли Команичка Така трава невеличка Хто єй не зна Ту в Карпатах Хто не косит што не пасе Прецівшытко аж ся трясе над єй смаком пребогатым Вітер віял і засіял Серед поля кущ ядлівця Гультнул кущык понад травы бо натура ци фактура конец кінцьом ріст му дала над дравычком гевсом в поли команичком Ял ядловец промавляти Кєд уж выріз вспял ся в гору ял травичку повчувати Як ты роснеш Злий маш корін Видиш траво марна траво Не так долго потырывало а я шумлю І як шумлю Я уж війт над тым валалом А травичка команичка так ядлівцю з душом говарит Сме нагоскій Дакій хосен бо мій листок все одросне Хоц мя скубут цапы стары середущы підросткы но а з тепер Яка корист же лем шумиш же лем колеш а поза тым Видиш брате я там смотрю на ялиці на карпатскы красавиці якы они тугы міцны здає ся безсмертны вічны А кєд нима буря торгне нераз шумний вершок зорве сова і сонце сова по ночы гукала Спати не давала сусідам в ніч єдну в ніч другу все Гу тай гукало все тото як біда Сорокы зозулі злы были кєд чули гупого тупого гуканя Не спали ластівкы шпак дрозд перепількы без сну ся мучыла і каня Маціці синеці і драбы астрябы не годны тиж нияк заснути вороблі і плишкы під беріг під стріжку втулили головы та чути Дотынал уж сові шпец співак Соловій Омерза двінути лем знає Молиґал юсоків не гукай дай спокій просили і з поля ізгаю уж чаплі боцаны вороны гавраны і крукы з найбільшом пасийом на гонор ся кляли на чест присіхали же сову роздзьобут як змыя Был тиж голос орла Я сову розорву і гет єй по скалах розсію Та што ж серед ночы лем сова ма очы зо вшыткых і зорла ся сміє Зас ден коли прийде і сонце кєд зыйде уж совы не видно Не чути як хрущык хохолак під криков ся сховат в найдальший зашыє ся кутик о честніст не стоіт світлости ся боіт Найбільшы єй ворог то сонце Што ж мож і так жыти лем знати му сконче же другы тиш жыют на світі бык і бача был бача был бык Бык біл та не дост того все лем ся бычыл і бочыл і бучал аж бачы докучыл І вывязал бача быка до бука і бил А кєд уж зачал был бычом был і корыбачом На квасне ябко быка сбил бык бачы не пробачыл нестерпний біль і Сбіл Ібача не пробачыл Продал бока на ярмарку в бічу Купил теличку в тыличу Што даме весні Пришла весна чудесна Пришла весна весела розшмарила зеленіст по містечках по селах прилетіла на крылах прилетіла з вітрами цілувала земличку з туженыма устами Заспівала по лісах зачерчала в потоках дарувала діточкам усміх ясний шырокій дарувала веселіст дарувала чудесніст Чым за такы дарункы одвдячыме ся весні Літо Над полями стоіт літо віл сам ряси чече вітер на толоках стоклосам заплітує зелены косы Пахне терком і черешньом з ферболузком ружовіє Лемковина моя днешня полня тепла як надіі Нагнеска то уж вшытко Дякую Вам барз сердечні за увагу А тепер лігайте уж до постели Добра ніч чытала Моніка Тылявска
